WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вивчення фармакологічної дії нової комбінованої мазі “мірамеф” для лікування запальних та мікробних захворювань шкіри (автореферат) - Реферат

Вивчення фармакологічної дії нової комбінованої мазі “мірамеф” для лікування запальних та мікробних захворювань шкіри (автореферат) - Реферат

Запропонована оригінальна мазь є новою генерацію комбінованих лікарських засобів для місцевого лікування інфекційно-запальних захворювань шкіри. Висока протизапальна активність, на рівні препаратів, що містять ГКС, досягається за рахунок комбінованого використання НПЗЗ (мефенамової кислоти), димексиду та мазевої основи. На відміну від стандартних препаратів, вивчена композиція стимулює репаративні процеси, не пересушує ранову поверхню, не впливає на гормональний стан організму. При тривалому застосуванні мазь не викликає суттєвих побічних ефектів.

Новизна і актуальність проведених досліджень підтверджена патентом № 72669 від 15.03.2005 року, офіц. бюл. „Промислова власність" № 3.

Практичне значення одержаних результатів. Мазь „Мірамеф" пройшла повний комплекс доклінічних досліджень. Мазь є засобом з протиалергічною, протизапальною, репаративною та протимікробною дією і призначена для лікування дерматитів, що супроводжуються мокнуттям, ексудацією та утворенням ерозій і виразок. Мазь „Мірамеф" впроваджується у виробництво на фармацевтичній фірмі „Дарниця" м. Київ (Акт впровадження у виробництво на ФФ „Дарниця")

Особистий внесок здобувача. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, розроблені методичні підходи до фармакологічного вивчення мазі „Мірамеф". Особисто автором проведені: патентно-інформаційний пошук, експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз та систематизація одержаних результатів, зроблені висновки по дисертації. Електронно-мікроскопічні дослідження проведені на базі НДІЗІНХ (м. Харків).

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертаційної роботи викладені на науково-практичній конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія" (м. Харків, 2003 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта 2004" (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); 8-му медичному конгресі студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, 2004 р.); науковій конференції студентів і молодих вчених (Вінниця, 2004 р.); IV Українській науково-практичній конференції „Актуальні питання фармакології" (м. Вінниця, 2004 р.), на засіданні Регіонального товариства фармакологів Харкова (2006 р.); на сумісному засіданні ЦНДЛ та кафедр біологічного циклу НФаУ (2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт. З них – 5 статей у наукових фахових виданнях, 4 тези доповідей, 1 патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу „Матеріали і методи дослідження", трьох розділів власних досліджень, розділу „Аналіз і узагальнення результатів досліджень", загальних висновків, списку використаних джерел літератури. Робота викладена на 182 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 33 таблицями, 21 рисунком. Перелік використаних джерел містить 221 найменування, з яких 95 – іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. З метою досягнення поставленої мети в результаті скринінгових досліджень був визначений склад мазі „Мірамеф", яка стала об'єктом фармакологічних досліджень. Як діючі компоненти до складу мазі „Мірамеф" введені:

мірамістин – 0,5 %;

мефенамова кислота – 1,0 %;

декспантенол – 2,5%;

димексид – 3 %;

основа (суміш ПЕО-400, ПЕО-1500 та пропіленгліколю) до 100%. Осмотична активність дорівнює 170%.

Досліди проводили відповідно до вимог біоетики на 112-ти нелінійних статевозрілих мишах масою 18-25 г, 302-ох білих нелінійних статевозрілих щурах масою 180-220 г, 60-ти мурчаках масою 350-550 г і 12-ти кроликах масою 2,5-3,0 кг, вирощених у розпліднику віварію ЦНДЛ НФаУ (М.П.Западнюк та ін., 1983).

Метою першочергових досліджень було визначення оптимальної терапевтичної концентрації діючих речовин мазі в умовах фармакологічного скринінгу. Невід'ємною складовою патогенезу уражень шкіри є запалення. Тому на першому етапі для встановлення оптимальної концентрації мефенамової кислоти та ДМСО скринінгові дослідження мазі проводили за протизапальною дією з використанням різних за етіологією експериментальних моделей запалення: термічного запалення лапи у мишей (Мохорт М.А. та ін., 1992), карагенінового набряку лапи у щурів (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації), 2001) та скипідарного дерматиту у щурів (Яковлєва Л.В. та ін., 2002). На даному етапі як препарати порівняння використовували аналоги за складом, фармакологічною дією та показаннями до застосування: мазь "Мефенат", крем "Тридерм" та гель диклофенаку натрію. Для встановлення оптимальної кількості репаративного засобу - декспантенолу у складі мазі наступний етап скринінгових досліджень проводили на моделі лінійних різаних ран у щурів у порівнянні з гелем "Пантестин-Дарниця". Оцінку лікувальної дії мазі проводили на підставі вимірювання міцності утвореного рубця методом ранотензіометрії (Кочнєв О.С., 1991, Ісаєв В.А., 1994).

З урахуванням мети дисертаційної роботи та поставлених завдань подальше фармакологічне вивчення мазі "Мірамеф" включало дослідження її протиалергічної та ранозагоювальної активності.

Протиалергічну дію мазі "Мірамеф" вивчали на двох загальновживаних моделях алергічних контактних дерматитів, викликаних 2,4-динітрохлорбензолом та біхроматом калію у мурчаків (Рабен А.С. и др., 1970). Як препарати порівняння на моделях алергічних контактних дерматитів використовували аналог за складом – мазь "Мефенат" та аналог за фармакологічною дією – мазь "Тридерм". Оцінку виразності запальної та алергічної реакції проводили за розміром шкірної згортки, загальною кількістю лейкоцитів у периферичній крові та запальною реакцією шкіри у балах (Алексеева О.Г. и др., 1972).

Враховуючи те, що ключовим медіатором гострого алергічного запалення є гістамін, одним із завдань роботи стало вивчення активності мазі "Мірамеф" на моделі гістамінового набряку лапи у щурів. Для встановлення механізму протиалергічної дії вивчаємої комбінованої мазі як препарати порівняння були обрані: НПЗЗ – гель диклофенаку натрію та Н1-гістаміноблокатор - гель "Феністил". Антиексудативну дію мазі оцінювали за ступенем зменшення набряку, визначаючи різницю в об'ємі між набряклою лапою та її вихідним об'ємом (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації), 2001).

Для вивчення ранозагоювальної дії мазі "Мірамеф" використовували моделі ранових уражень шкіри як асептичних, так і інфекційних.

На моделі трафаретних ран у щурів досліджували ефективність мазі "Мірамеф" при механічному ушкодженні тканин у порівнянні з аналогом за фармакологічною дією та клінічним застосуванням – метилурациловою маззю (Пономарева-Астраханцева Л.З., 1954). Показниками лікувальної дії мазі служили: площа виразок (S), коефіцієнт темпу загоєння (К) та відсоток щурів з загоєними ранами. Інтенсивність репаративних процесів на біохімічному рівні оцінювали за показниками білкового обміну (рівень загального білка, сечовини у сироватці крові з використанням наборів реактивів фірми "Lachema") та кількістю РНК і ДНК у гомогенаті шкіри за методикою Спіріна А.С. (Камышников В.С., 2000). Рівень мембранодеструктивних процесів визначали за активністю ферментів цитолізу АсАТ і АлАТ (Reitman S. et al., 1957). Біохімічні дослідження проводили на 5, 8, 12 та 16 дні лікування. З метою підтвердження лікувальної дії препаратів на морфоструктурному рівні проводили світло-оптичні дослідження за показниками зрілості грануляційної тканини, інтенсивності регенерації та швидкості епітелізації поверхні. Вказані показники оцінювали в балах (Автандилов Г.Г., 1980, Волкова О.В., 1982).

Ефективність загоєння ран обумовлена комплексом критеріїв, серед яких важливе значення має усунення запального процесу, зокрема, його альтеративного компоненту. Альтерація, або пошкодження клітин, є пусковим механізмом будь-якого запального процесу незалежно від етіологічного чинника. У зв'язку з цим, наступний етап роботи був присвячений вивченню антиальтеративної активності мазі "Мірамеф" на моделі асептичного запалення шкіри і підшкірної клітковини у щурів, викликаного оцтовою кислотою, у порівнянні з метилурациловою маззю та маззю "Бепантен", яка містить декспантенол. Показниками антиальтеративної дії препарату служили: площа виразок (S), коефіцієнт темпу загоєння (К) і відсоток щурів з загоєними ранами (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації), 2001). З метою оцінки репаративної дії мазі на біохімічному рівні на 12-й та 20-й дні досліду проводили визначення показників білкового обміну: сечовини та загального білка у сироватці крові, використовуючи набори реактивів фірми "Lachema" (Чехія) та кількості РНК та ДНК у гомогенаті шкіри та печінки за методикою Спіріна А.С. (Камышников В.С., 2000). Мембранодеструктивні процеси оцінювали за активністю цитолітичних ферментів АлАТ і АсАТ (Reitman S. et al., 1957). Паралельно у печінці визначали рівень ТБК-активних продуктів та G-SH, що дозволяє зробити висновок про динаміку активності процесів ПОЛ та про стан фізіологічної антиоксидантної системи у тварин (Арутюнян А.В. и др., 2000).

Loading...

 
 

Цікаве