WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Показання та протипоказання до виконання прицільної резекції ішемізованого сегмента шлунка в хірургічному лікуванні виразкової хвороби – прогнозування - Реферат

Показання та протипоказання до виконання прицільної резекції ішемізованого сегмента шлунка в хірургічному лікуванні виразкової хвороби – прогнозування - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. На основі клінічних досліджень функціональних та імуноморфологічних особливостей шлунка при виразках І типу розроблено показання до органощадного методу оперативного лікування – прицільної резекції ішемізованого сегмента шлунка. Запропоновано алгоритм вибору об'єму прицільної резекції ішемізованого сегмента шлунка на основі органощадного підходу. Застосовано в клінічній практиці новий метод оперативного лікування – прицільну резекцію ішемізованого сегмента шлунка, поєднану з селективною проксимальною ваготомією, що дозволило у 93 % оперованих домогтися відмінних і добрих результатів. Базуючись на даних комплексного дослідження функціонального стану шлунка та мінерального обміну у хворих, оперованих з приводу шлункових виразок І типу, стверджено, що пацієнти після резекцій шлунка за Більрот-І та Більрот-ІІ, відповідно 24,5 і 51,4 % склали групу ризику розвитку остеопорозу і потребують медикаментних та лікувально-профілактичних заходів.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес кафедри хірургії з урологією та реаніматологією Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, роботу хірургічних відділів Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні, Бучацької центральної районної лікарні, Рівненської обласної комунальної лікарні.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно здійснив відбір хворих з ускладненою виразкою шлунка І типу, провів їх клініко-фізикальне обстеження, здійснив аналіз та статистичну обробку отриманих результатів досліджень, що включали як доопераційні дані, так і отримані в ранньому та віддаленому періодах, розробив показання та протипоказання до виконання органощадного методу оперативного лікування шлункових виразок І типу в оцінці прогнозування ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень. Оцінив стан мінеральної щільності кісткової тканини в віддаленому періоді після органощадного методу оперативного лікування – прицільної резекції ішемізованого сегмента шлунка та резекційних методів за Більрот-І і ІІ. Брав безпосередню участь в оперативних втручаннях, самостійно виконував окремі їх етапи та асистував. Автором написано всі розділи роботи, підготовлено наукові матеріали до публікацій та виступів на конференціях. Висновки та практичні рекомендації сформульовано за консультативної участі наукового керівника. У опублікованих спільних наукових працях викладено матеріали, отримані автором. У тій частині актів впровадження, що стосується науково-практичної новизни, запропоновано матеріали дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднені на VІ, IX та X Міжнародних медичних конгресах студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2002, 2005, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання геріатричної хірургії" (Тернопіль, 2004); І Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу, 2004" (Дніпропетровськ, 2004); Науково-практичній конференції з міжнародною участю "Малоінвазивна хірургія. Нові напрямки та проблеми." (Тернопіль, 2005); ХLV, ХLІХ підсумкових науково-практичних конференціях „Здобутки клінічної та експериментальної медицини" (Тернопіль, 2002, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні проблеми терапії – від гіпотез до фактів" (Вінниця, 2005); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми біомінералогії" (Луганськ, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів" (Тернопіль, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, з них – 9 у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 8 - у збірниках, матеріалах і тезах конгресів, конференцій, з'їздів.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 180 сторінках друкованого тексту (основний текст займає 145 сторінок), ілюстрована 46 таблицями, 37 рисунками. Робота складається із вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій щодо наукового та практичного застосування отриманих результатів, списку використаних джерел, додатків. Бібліографічний опис літератури включає 223 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. В основу даної роботи покладені результати клінічного обстеження та хірургічного лікування 172 хворих із шлунковою виразкою І типу за класифікацією Johnson (1965). Чоловіків було 133 (77,3 %), жінок – 39 (22,7 %). Всі дослідження проведені із дотриманням вимог біоетики (висновок комісії з біоетики Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, протокол № 10 від 18.04.06).

Вік обстежених коливався від 20 до 79 років. Середній вік – (55,440,92) років. За методом оперативного лікування хворі розділені на три групи. Основну групу (група І) склали 58 хворих, яким виконана органощадна прицільна резекція ішемізованого сегмента шлунка (ПРІСШ) за Л.Я.Ковальчуком із селективною проксимальною ваготомією (СПВ). Групами порівняння служили дві групи пацієнтів після резекційних методів оперативного лікування, а саме: 57 хворих (група ІІ), яким виконана резекція за Більрот-І; 57 хворих (група ІІІ), яким виконана резекція за Більрот-ІІ в модифікації Гофмейстера-Фінстерера. Тривалість виразкового анамнезу коливалася від 1 до 30 років. У 74 (43 %) хворих виразка локалізувалася в середній третині тіла шлунка, у 52 (30 %) – в нижній третині і у 46 (27 %) – в верхній третині тіла шлунка зі сторони малої кривизни. У 62 (36 %) пацієнтів виразка була розміром від 1 до 2 см та у 54 (31,4 %) – від 2 до 3 см. Великі виразки від 3 до 4 см та від 4 до 5 см зустрічалися рідко, - відповідно у 11,6 % та 8,2 %. Серед ускладнень у 59 (34,3 %) була пенетрація та кровотеча – у 34 (19,8 %) хворих. Супутні захворювання системи органів травлення виявлено у 52 випадках, що становило 30,2 %, інших органів та систем – у 89 (51,8 %) випадках, з них: органів серцево-судинної системи - у 65 (37,8 %), органів дихання – у 17 (9,9 %), інші патології в поодиноких випадках – у 7 (4,1 %) хворих. Щодо кількості супутньої патології в одного пацієнта, то у 72 (41,9 %) хворих виявлено одне, в 27 (15,7 %) – два та в 4 (2,3 %) – три і більше супутніх захворювання. Контрольну групу здорових осіб склали 14 добровольців з числа студентів та пацієнтів різних вікових груп, що перебували на лікуванні в Тернопільській обласній комунальній клінічній лікарні (ТОККЛ) з приводу патологій, що не мали відношення до шлунково-кишкового тракту.

Швидкість локального кровобігу слизової оболонки шлунка визначали за водневим кліренсом з допомогою контактних платинових електродів. Метод був запропонований Muracami Motonobu і співавт. у 1982 році та модифікований Л.Я. Ковальчуком і співавт. у 1984 році. Значення швидкості кровобігу визначали за формулою:

де КСШ - кровобіг слизової шлунка, мл/хв•100 г; Т1/2 - період напіввиведення водню, хв-1; 0,693 - величина, отримана математичним шляхом.

Для вивчення моторно-евакуаторної функції (МЕФ) шлунка, дванадцятипалої та відвідної петлі кишки при виразковому процесі цих органів, а також після проведеного оперативного їх лікування використовували ультразвукове дослідження за поєднаними нами методиками С.І. Піманова та В.Н. Горбунова і співавт. в модифікації В.Н.Короткого. Дослідження проводились на апараті Alloka SDD-2000 (Японія) лінійним датчиком з частотою 3,5 мГц. Для характеристики моторної функції шлунка визначали частоту та амплітуду перистальтичних хвиль. Частоту оцінювали за кількістю максимальних скорочень досліджуваного сегмента антрального відділу та (чи) дистального відділу кукси протягом 1 хв. Амплітуду вимірювали у відсотках за формулою: А = [(D – d) / D] х 100, де А – амплітуда перистальтики, %; D – діаметр поперечного перерізу середньої частини антрума чи кукси при розслабленні, мм; d – діаметр в тому ж місці виміру при проходженні через нього перистальтичної хвилі, мм. Глибину перистальтики (амплітуду) оцінювали за ступенем звуження шлунка на рівні перистальтичної хвилі. Окрім лінійних розмірів, вивчали швидкість евакуації водної суміші рису в дванадцятипалу кишку (ДПК) чи відвідну петлю кишки за періодом напіввиведення (Т1/2) вмісту шлунка. Частоту дуодено-гастрального рефлюксу (ДГР) реєстрували за коливанням ехопозитивної суміші рису в просвіті гастродуоденального каналу в часовому вимірі.

Для вивчення секреторної функції шлунка використали вітчизняний апаратно-програмний комплекс комп'ютерної внутрішньопорожнинної рН-метрії стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, створений медико-інженерним колективом (науковий керівник – проф. В.М. Чернобровий), науково-навчально-впроваджувальної фірми „Оримет" м.Вінниця. Проводили обстеження експрес-методом комп'ютерної внутрішньошлункової рН-метрії (базальна топографічна рН-метрія по протягу шлунка).

Loading...

 
 

Цікаве