WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування аномалій положення окремо стоячих зубів та прикусу індивідуальними трейнерами (автореферат) - Реферат

Лікування аномалій положення окремо стоячих зубів та прикусу індивідуальними трейнерами (автореферат) - Реферат

Враховуючи отримані експериментальні дані та загальні правила приготування мазей, а також банк даних про вплив основи на вивільнення з них досліджуваних лікарських речовин нами було проведене теоретичне обґрунтування технології екстемпоральних прописів м'яких лікарських засобів за наступною схемою, наведеною на рисунку 3.

Вибір основи (якщо вона не зазначена у рецепті) з урахуваннямвластивостей діючих та допоміжних речовин і призначення мазі

Вивчення фізико-хімічної тафармакологічноїсумісностіінгредієнтів

Вивчення фізико-хімічних властивостей лікарських речовин (розчинність, розмір часток та ін.)

Розрахунок інгредієнтів тавизначення порядку введення лікарських речовин до основи

Прогнозуваннябіофармацевтичнихвластивостейодержуваної мазі

Узагальненняінформації тавизначення оптимальної технології мазі

Рис. 3. Алгоритм теоретичного обґрунтування технологіїекстемпоральних мазей.

Гарантією високої якості екстемпоральних лікарських препаратів є нормування умов та технологічного процесу їх приготування. В Україні на сьогоднішній день не було документації, яка б регламентувала технологію м'яких лікарських форм в умовах аптек.

У зв'язку з цим, нами було розроблено технологію 80 екстемпоральних прописів мазей. Технологічна схема наведена на рисунку 4. На підставі проведених досліджень створено методичні рекомендації щодо приготування м'яких лікарських форм в умовах аптек. Вони включають наступні розділи: загальні правила приготування, технологічний процес та контроль якості лініментів, мазей, паст, що готуються за магістральними прописами, вимогами лікувально-профілактичних закладів, або як внутрішньоаптечна заготовка.

Рецептурний пропис

Перевірка правильності:

  • прописування та сумісності інгредієнтів;

  • оформлення рецептурного бланка;

  • норми одноразового відпуску лікарськихзасобів.

Розрахунок кількості лікарських ідопоміжних речовин, підбір основи

Підготовкавиробництва

Технологія м'яких лікарських засобів:плавлення (або сплавлення), розчинення,екстрагування, змішування, розтирання (суспендування), емульгування,гомогенізація

Підготовкаматеріалів,лікарських тадопоміжних речовин

Фізичний контроль(відхилення в масі)

Органолептичний контроль:однорідність та розмір часток (у суспензійних мазях)

Контроль якості

Хімічний контроль(вибірково)

Опитувальнийконтроль(відповідністьрецепта і ППК)

Підготовкатарозакупорювальногоматеріалу

Пакування таоформленнядо відпуску

Контроль привідпуску(якість упаковкита оформлення)

Підготовкаетикетокі сигнатур

Рис. 4. Схема технології та контролю якості м'яких лікарських засобівв умовах аптек.

Екстемпоральні лікарські препарати систематизовано відповідно до дисперсологічної класифікації за типами дисперсних систем. Для кожного пропису наведено технологію, паспорт письмового контролю, фасування, пакування, оформлення до відпуску і спосіб застосування препарату.

Розробка складу та технології мазі "Фесхолід"

З метою створення складу мазі для лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату як діючі речовини нами було використано субстанцію прополісу – фенольний гідрофобний препарат прополісу (ФГПП), який має протизапальну дію; янтарну кислоту та жовч медичну, що при застосуванні разом оказують анальгетичну та протинабрякову дію, а також димексид, який має протизапальний і місцевоанестезуючий ефекти.

П

d, мм

ри виборі носія для мазі нами було приготовано зразки мазей з 5% вмістом ФГПП на основах різного типу (гідрофобній, емульсійних та гідрофільній) і проведено їх біофармацевтичні дослідження (рис. 5).

4

3

2

1

24 Час, год.

Рис. 5. Залежність вивільнення фенольних сполук ФГППз основ різного типу від часу:1 – гідрофобна (ланолін-вазелінова); 2 – емульсійна ІІ роду,3 – емульсійна І роду; 4 – гідрофільна (поліетиленоксидна).

Результати досліджень вказують, що ланолін-вазелінова основа майже не вивільняє діючої речовини. Найбільший діаметр забарвленої зони (22 мм) дають зразки мазей на поліетиленоксидній основі. У порівнянні з останніми, зразки мазей на емульсійній основі І роду на 10%, а на емульсійній основі ІІ роду в 1,5 рази менше вивільняють фенольні сполуки ФГПП.

Таким чином, за ступенем вивільнення перевагу має поліетиленоксидна основа, проте вивчення осмотичних властивостей виключило можливість використання її для подальших досліджень (280 мас%). Зразки мазей на основах І роду мають помірні осмотичні властивості (18-30%). Тому, за результатами одержаних даних для подальших досліджень нами було обрано емульсійну основу м/в, яка має помірну осмотичну активність та за здатністю вивільняти лікарську речовину посідає друге місце в ряді досліджуваних основ.

В

d, мм

ибір емульгатору І роду базувався на скринінгових фармакологічних дослідженнях, якими було встановлено, що застосування суміші емульгаторів І та ІІ роду (ОС-20 та вищих жирних спиртів) знижує протизапальну активність досліджуваних мазей майже у 2 рази у порівнянні з емульгатором № 1. Тому останній і був нами обраний для подальших досліджень.

Наступним етапом нашої роботи стало дослідження реологічних властивостей модельних емульсійних основ 1 роду. Досліджувані зразки основ із вмістом емульгаторів 8, 9 та 10% мають в'язко-пластичний тип течії та певні тиксотропні властивості. Як гідрофільну фазу використовували воду очищену та суміші її з ГНР, введення яких до дисперсних систем доцільне як з технологічної, так і з біофармацевтичної точки зору, крім того деякі з них (та їх суміші) також є добрими розчинниками обраної нами діючої речовини.

Встановлено, що при додаванні до емульсій вищевказаних ГНР у концентраціях 20 та 30% різко підвищується структурна в'язкість та зростають тиксотропні властивості. При цьому ПЕО-400 вже при досить малих концентраціях збільшує величини реопараметрів, великі ж концентрації ПЕО-400 вже при низьких швидкостях зсуву призводять до виходу кривих за межі реологічного оптимуму (особливо у зразках з 9% та 10% емульгатору). Площа петлі гістерезису у зразках з пропіленгліколем значно менша, що вказує на можливість використання комбінації зазначених ГНР з метою одержання оптимальних конситентних властивостей основ.

Заміна частини ПГ на ПЕО-400 (2:1) веде до незначного збільшення динамічної в'язкості (рис. 6), тоді як тиксотропні властивості значно поліпшуються. Подальше ж збільшення кількості ПЕО-400 не призводить до значних змін структурної в'язкості основ, тому оптимальним співвідношенням ПГ:ПЕО-400 є 2:1.

Dr, c-1

r, Па

2

1

Рис. 6. Повні реограми течії зразків основ з ПГ (1) та комбінацієюПГ:ПЕО-400 (2:1) (2).

Введення до складу мазі димексиду у кількості 5% підвищує в'язкість емульсійних основ на 5%, але подальше підвищення його концентрації (до 20%) зменшує величини структурної в'язкості (рис. 7).

, Пас

С, %

Рис. 7. Залежність структурної в'язкості () основ від концентрації (С)димексиду при градієнті швидкості Dr=81 c-1.

Введення жовчі медичної та кислоти янтарної суттєво не впливає на величини структурної в'язкості, тиксотропні властивості при цьому зберігаються.

При вивченні намазування було встановлено, що мазь вкладається в межі реологічного оптимуму намазування, і, таким чином, має задовільні споживацькі властивості.

Для обґрунтування концентрації ФГПП та вивчення впливу ДМСО на вивільнення фенольних сполук нами були проведені біофармацевтичні дослідження (рис. 8). Одержані дані вказують на те, що ФГПП у кількості 3% дає найменший діаметр забарвленої зони. Збільшення концентрації ФГПП від 5% до 6% майже не впливає на ступінь вивільнення фенольних сполук, тому оптимальною концентрацією ФГПП можна вважати 5%.

4

Час, год.

24

3

2

1

d, мм

Рис. 8. Залежність вивільнення фенольних сполук ФГПП з мазей від часу:

1 – 3% ФГПП; 2 – 5% ФГПП;

3 – 6% ФГПП; 4 – 5% ФГПП та 5% димексиду.

Вивчення осмотичних властивостей дозволило встановити, що 5% емульсійна мазь з ФГПП, де додатково містяться ПГ (20%), ПЕО-400 (10%) та ДМСО (5%) характеризується помірною осмотичною активністю, яка не перевищує 65 мас%, що вказує на можливість використання даної основи при розробці мазі для лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату.

Таким чином фізико-хімічними, біофармацевтичними, технологічними та скринінговими фармакологічними дослідженнями нами було визначено вміст діючих та допоміжних речовин (мас%) у складі мазі "Фесхолід": ФГПП – 5,0; янтарної кислоти – 1,0; жовчі медичної – 20,0; ПГ – 20,0; ПЕО-400 – 10,0; ДМСО – 5,0; емульгатора № 1 – 8,0; масла вазелінового – 20,0; води очищеної до 100,0.

У процесі розробки технології мазі "Фесхолід" було обґрунтовано порядок введення складових мазі та температурний режим. Таким чином, технологія мазі полягає в емульгуванні компонентів основи при 705°С, введенні до неї розчинів діючих речовин: янтарної кислоти та жовчі медичної при 505°С та ФГПП у ГНР при 405°С з наступною гомогенізацією та охолодженням. Технологічна схема наведена на рисунку 9.

Фізико-хімічне дослідження мазі "Фесхолід"

З метою стандартизації розробленої мазі нами було вивчено її органолептичні та фізико-хімічні показники, а також запропоновані методики якісного та кількісного визначення діючих речовин (табл. 2).

Loading...

 
 

Цікаве