WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Порушення венозного кровообігу у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми та їх диференційована корекція (автореферат) - Реферат

Порушення венозного кровообігу у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми та їх диференційована корекція (автореферат) - Реферат

На 30 добу зберігалася пряма залежність між концентрацією іонів натрію у питній воді і кількістю ТК в сироватці крові піддослідних тварин. Правда різниця з контрольною групою була незначною. Так, в 1-й групі спостерігалося збільшення вмісту ТК на 19 %, в 2-й – лише на 6 %. В наступних групах зростання ТК не відмічалося.

Ще одним показником ПОЛ, який ми визначали, був МДА. Через 15 днів після початку досліду в 1-й групі тварин кількість МДА в сироватці крові зросла в 1,5 рази в порівнянні з контрольною групою, в 2-й групі, яка споживала воду з вмістом іонів калію 10,0 мг/дм3, концентрація МДА була в 1,3 раза більше, ніж в контролі. В наступних групах білих щурів, які вживали воду з вмістом калію 5,0 мг/дм3 і менше, суттєвої різниці з контролем не було. Така ж залежність, але більш виражена, спостерігалася і на 30 добу досліду. Максимальна різниця (у 2,2 раза) мала місце у першій групі. В наступних групах різниця була несуттєва.

Рівень МДА в плазмі крові піддослідних тварин, які споживали воду з концентрацією іонів натрію 200,0 та 100,0 мг/дм3, на 15 день зменшився в порівнянні з контролем в 1,6 і 1,2 рази відповідно. На 30 добу суттєво вміст МДА зменшився лише в 1-й групі (в 2,5 рази), в 2-й – в 1,8 рази. Починаючи з 3-ї групи вміст МДА знаходився в межах статистичної похибки. Лише у тварин 5-ї групи, які вживали воду з концентрацією іонів натрію 12,5 мг/дм3, показник МДА дорівнював контрольній.

Таким чином, нами встановлена пряма залежність між процесами ПОЛ і кількістю іонів калію і натрію у питній воді.

Найбільший рівень ДК, ТК і МДА спостерігався у тварин, які споживали воду з найвищою концентрація іонів калію - 100,0 мг/дм3. Тенденція до зростання цих показників спостерігалася і у тварин 2-ї і 3-ї груп, які споживали воду з концентрацією відповідно 10,0 і 5,0 мг/дм3. Лише у тварин 4 і 5-ї груп, які споживали воду з концентрацією іонів калію 2,5 і 1,25 мг/дм3, показники ПОЛ практично не змінювалися. При вживанні води з різними концентраціями іонів натрію відмічалося, що у тварин, які споживали воду з найвищою концентрація іонів натрію - 200,0 – 50,0 мг/дм3 зміни показників ПОЛ в сироватці крові і лише концентрації 25,0 і 12,5 мг/дм3 не викликали помітних змін в організмі.

Отже, виконані дослідження дають підстави для перегляду допустимих концентрацій іонів калію і натрію у питній воді в сторону їх зменшення при виборі джерел води господарсько-питного і культурно-побутового використання.

ВИСНОВКИ

У дисертації досліджені характер впливу на стан організму, зміни в окремих органах піддослідних тварин при вживанні води з різними концентраціями іонів калію і натрію. Проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у вивченні особливостей та закономірностей дії сульфату калію на органолептичні властивості води, процеси самоочищення, стабільність і трансформацію у водному середовищі.

  1. За сукупністю отриманих у дослідженнях даних і проведеного наукового узагальнення обґрунтовані нормативи вмісту іонів калію і натрію у питній воді як показників її фізіологічної повноцінності, що повинно стати основою для перегляду та зменшення нормативів їх вмісту у питній воді.

2. У питній воді з загальною мінералізацією до 1000 мг/дм3 при концентрації іонів калію до 5,0 мг/дм3, що рівноцінно вмісту 9,6 мг/дм3 калію хлориду, а іонів натрію до 50,0 мг/дм3, що рівноцінно вмісту 127,0 мг/дм3 натрію хлориду, більшість змін в організмі піддослідних щурів носить не завжди достовірний характер, що дозволяє вважати їх допустимими при тривалому споживанні води. При зменшенні концентрації іонів калію у питній воді за аналогічної ситуації до 2,5 мг/дм3, а іонів натрію до 25,0 мг/дм3 показники стану організму піддослідних тварин відповідають таким у тварин контрольної групи і відповідно їх можна вважати мінімально необхідними.

3. Калію сульфат впливає на органолептичні властивості води, надаючи їй гіркуватого присмаку. Пороговою концентрацією його є 76,6 (68,0 85,2) мг/дм3, що дорівнює 34,3 мг/дм3 іонів калію.

4. При вивченні впливу калію сульфату на процеси самоочищення води від органічного забруднення встановлено, що речовина в концентрації 150,0 мг/дм3 проявляє незначну стимулюючу дію на процеси БСК20, окисненість води та пригнічує процеси амоні-, нітри- і нітрофікації, ріст сапрофітної мікрофлори і зменшує кількість розчиненого кисню.

5. Вживання води з вмістом іонів калію в концентрації від 100,0 до 5,0 мг/дм3 негативно впливає на організм піддослідних тварин, сприяючи виникненню синдрому ендогенної інтоксикації, що супроводжувався збільшенням в сироватці крові рівня молекул середньої маси та еритроцитарного індексу, а також викликає інтенсифікацію процесів перекисного окиснення ліпідів, про що свідчить збільшення рівня дієнових та трієнових кон'югатів, малонового діальдегіду та пригнічення системи антиоксидантного захисту, про що свідчить зменшення рівня церулоплазміну.

6. Вживання води з вмістом іонів натрію в концентрації від 200,0 до 50,0 мг/дм3 викликає в організмі піддослідних тварин синдром ендогенної інтоксикації, що супроводжується збільшенням в сироватці крові рівня молекул середньої маси та еритроцитарного індексу та пригнічення процесів перекисного окиснення ліпідів, що підтверджується зменшенням рівня дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду та церулоплазміну і незначним зростанням трієнових кон'югатів.

7. Вживання води з підвищеним вмістом іонів калію і натрію сприяє виникненню в організмі піддослідних тварин морфологічних змін. При електрономікроскопічному дослідженні епітеліальної клітини проксимального відділу нефрона нирки калій в концентрації 10,0 мг/дм3 викликав набухання базального шару, витончення мікроворсинок, гіпертрофію мітохондрій. Натрій в концентрації 100,0 мг/дм3 викликав набухання і деструкцію мітохондрій, подоцитів, підвищував осмофільність і деструкцію педікул.

8. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати максимально недіючу концентрацію іонів калію 5,0 мг/дм3, іонів натрію – 50,0 мг/дм3, орієнтовно безпечний рівень калію сульфату – 50,0 мг/дм3 за органолептичною ознакою шкідливості при контролі якості води господарсько-питного і культурно-побутового використання, а також оцінці ступеню забруднення відкритих водойм стоками промислових підприємств, калійними добривами тощо.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Виходячи з викладеного гранично допустимі концентрації іонів калію і натрію у воді необхідно переглянути в сторону їх зменшення.

Матеріали по обґрунтуванню ОБР калію сульфату у воді водойм господарсько-побутового водокористування одобрені секцією "Гігієна води і санітарна охорона водойм" та затверджені Комісією з гігієнічного регламентування МОЗ України в установленому порядку.

Проведені дослідження дозволяють рекомендувати при контролі якості води господарсько-питного і культурно-побутового використання, а також оцінці ступеню забруднення відкритих водойм стоками промислових підприємств, калійними добривами тощо МНК іонів калію 2,5 мг/дм3, іонів натрію – 25,0 мг/дм3, ГДК калію сульфату – 50,0 мг/дм3.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Прокопов В.О., Лотоцька О.В., Гунько Л.М. Вплив сульфату калію на процеси самоочищення води // Гігієна населених місць. – К., 2003. – Вип. 41. – С. 107 - 110. Дисертант провела експериментальні дослідження, здійснила статистичну обробку їх результатів, оформила статтю до друку.

  2. Лотоцька О.В., Гнатюк М.С. Санітарно-токсикологічна характеристика сульфату калію // Довкілля і здоров'я. – 2004. - № 2 (29) - С. 12-15. Дисертант зробила узагальнення за результатами огляду літератури і власними дослідженнями, провела експериментальні розрахунки токсичності, підготовила матеріал до друку.

  3. Лотоцька О.В. Вплив питної води з різними концентраціями калію на рівень ендотоксикозу в організмі споживачів // Гігієна населених місць. – К., 2004. – Вип. 43. – С. 140 -145.

  4. Лотоцька О.В. Вплив питної води з різними концентраціями калію на активність перекисного окислення ліпідів в організмі споживачів // Гігієна населених місць. – К., 2004. – Вип. 44. – С. 75-78.

  5. Кондратюк В.А., Гунько Л.М., Лотоцька О.В. Погляд на проблему прискореного нормування хімічних речовин у питній воді // Довкілля і здоров'я. – 2005. - № 1 (32 ) - С. 8 - 10. Дисертант зробила огляд літератури, провела розрахунки токсичності і підготовила матеріал до друку.

  6. Кондратюк В.А., Лотоцька О.В., Лотоцький В.В. Обледеніння доріг: як з ним боротися? // Екологічний вісник. – 2003. - № 3 – 4. – С. 30 - 30. Дисертант зробила узагальнення і аналіз результатів огляду літератури і власних дослідженнь.

  7. Лотоцька О., Лотоцький В. Вплив іонів натрію і калію на окисно-відновні процеси в організмі піддослідних тварин // Матеріали V Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль, 2001. – С. 164-164. Дисертант провела експериментальні дослідження, здійснила статистичну обробку їх результатів і підготувала матеріал до друку.

  8. Лотоцька О.В., Лотоцький В.В. Антропогенне забруднення води солями натрію та калію й їх вплив на здоров'я споживачів // Довкілля і здоров'я: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Тернопіль, Укрмедкнига, 2003. – С. 95 – 96. Дисертант провела експериментальні дослідження, здійснила статистичну обробку отриманих результатів.

  9. Кондратюк В.А., Лотоцька О.В., Лотоцький В.В. Гігієнічна оцінка солей калію як джерел забруднення довкілля // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Матеріали науково-практичної конференції (до 120 – річчя з дня народження академіка О.М. Марзеєва). – К., – 2003. - Вип. 5. – С. 104-105. Дисертант провела експериментальні дослідження, здійснила статистичну обробку їх результатів.

  10. Лотоцька О.В., Лотоцький В. В., Кондратюк В.А. Вплив води з різними концентраціями калію на обмін його в організмі споживачів // Гігієнічні проблеми півдня України: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річному ювілею кафедри загальної гігієни Одеського державного медичного університету (1903-2003). – Одеса. - 2003. – С. 198 – 200. Дисертант провела експериментальні дослідження, виконала статистичну обробку їх результатів, оформила матеріал до друку.

  11. Лотоцька О.В. Хлорид натрію як фактор антропогенного забруднення води і його гігієнічне значення // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з'їзду гігієністів України. - Дніпропетровськ: Арт-прес, 2004. – С.135.

Loading...

 
 

Цікаве