WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Порушення венозного кровообігу у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми та їх диференційована корекція (автореферат) - Реферат

Порушення венозного кровообігу у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми та їх диференційована корекція (автореферат) - Реферат

Показником для оцінки ендотоксикозу в організмі піддослідних тварин є ЕІІ. При оцінці впливу іонів калію на організм піддослідних тварин можна відмітити пряму залежність між ЕІІ і кількістю елементу у питній воді. Зі збільшенням терміну вживання води з різними концентраціями іонів калію збільшувалися показники ендотоксикозу. Найвищі показники ЕІІ (більші в 1,6-1,7 рази в порівнянні з контрольною групою) як на 15 добу, так і на 30 добу досліду, спостерігалися у тварин 1-ї групи, концентрація іонів калію в яких була 100,0 мг/дм3. В 2-й групі, тварини якої споживали воду з концентрацією іонів калію 10,0 мг/дм3, на 15 добу ЕІІ був в 1,5 рази більший в порівнянні з контрольною групою, а на 30 добу - в 1,2 раза. В інших групах показники практично не відрізнялися від контрольних груп.

Як видно з рис. 2, відмічалася пряма залежність між кількістю іонів натрію у питній воді і ЕІІ. Так, на 15 добу у тварин 1-ї групи, які споживали воду з найвищою концентрацією натрію (200,0 мг/дм3) був найбільший ріст ЕІІ. У цій групі він збільшився в 2,9 раза в порівнянні з контрольною групою. В 2-й групі, тварини якої вживали воду з концентрацією іонів натрію на рівні 100,0 мг/дм3, відмічалося збільшення ЕІІ в 1,6 раза. В наступних групах зростання показника не було.

Рис. 2. Динаміка показників ЕІІ в сироватці крові білих щурів при вживанні води з різними концентраціями іонів натрію

На 30 добу зберігалася подібна залежність між кількістю іонів натрію у питній воді і рівнем ендотоксикозу. В першій групі тварин зберігалося збільшення ЕІІ в 2,9 раза. В 2-й піддослідній групі збільшення було також статистично достовірним і становило 1,7 раза в порівнянні з контролем. В 3-й групі відмічалося зростання ЕІІ в 1,2 раза. В наступних групах тварин показники ЕІІ були майже на рівні контрольних величин.

При оцінці впливу іонів калію на антиоксидантну систему організму піддослідних тварин основну увагу приділяли ЦП. Він є досить динамічним і високочутливим показником. Вже через 15 днів від початку дії іонів калію на організм піддослідних тварин концентрація ЦП в сироватці крові у тварин 1 – 3 груп різко зменшилася (рис. 3). Так, в 1-й групі його вміст був в 1,9, в 2-й групі – в 1,7, в 3-й групі – 1,5 рази менше контрольних величин. У двох наступних групах, які споживали воду з концентрацією калію менше 2,5 мг/дм3, змін вмісту ЦП не спостерігалося.

Рис.3. Зміни вмісту ЦП в сироватці крові білих щурів при вживанні води з різними концентраціями іонів калію

Зі збільшенням тривалості досліду процеси пригнічення активності ЦП наростали. На 30 добу у тварин 1-ї групи, що споживали воду з вмістом іонів калію на рівні 100,0 мг/дм3, кількість ЦП в сироватці крові була в 4 рази менша, ніж в контрольній групі. В 2-й групі він був був в 3,6, а в 3-й групі в - 3,3 рази менший в порівнянні з контрольними показниками. У тварин, що споживали воду з концентрацією іонів калію 2,5 мг/дм3, кількість ЦП в сироватці крові була в 2,7 раза нижча, ніж у інтактних тварин. Навіть у тварин 5-ї групи, що споживали воду з концентрацією іонів калію 1,25 мг/дм3 кількість ЦП в сироватці крові була в 1,9 раза нижча, ніж в контрольній групі.

При споживанні води з вмістом іонів натрію 25,0 мг/дм3 і вище, вміст ЦП в сироватці крові білих щурів як на 15, так і на 30 добу спостереження був нижчим, ніж у контрольних тварин. Показники вмісту ЦП були у тварин 1-ї групи в порівнянні з контролем на 15 добу були в 2 рази, а на 30 добу – в 2,6 рази нижчим. В 2-й групі, які вживали воду з концентрацією іонів натрію 100,0 мг/дм3, даний показник зменшився на 15 добу в 1,7 рази, а на 30 добу – різниця збільшилася до 2,6 рази. При споживанні води з вмістом іонів натрію в кількості 50,0 і 25,0 мг/дм3 у тварин на 15 добу кількість ЦП в 3-й групі була в 1,6 рази менша, ніж в контрольній групі, а в 4-й групі – в 1,5 раза. В 5-й групі різниці в показниках у порівнянні з контролем практично не було. На 30 добу зменшення кількості ЦП в сироватці крові піддослідних тварин наростало. Так, в 3-й групі різниця з контролем була вже в 2,4, в 4-й групі – в 2,3 раза. І навіть в 5-й групі відмічалася від'ємна різниця з контрольною групою в 1,7 раза.

Виразне пригнічення ЦП, який є основним антиоксидантом і приймає безпосередню участь у нейтралізації вільних радикалів, які утворюються в організмі, перекисних сполук, ароматичних амінів та гістаміну при деяких захворюваннях може характеризувати не тільки зрив компенсаторних властивостей організму, але й свідчити про порушення білковосинтезуючої функції організму.

Серед універсальних механізмів реалізації токсичності ксенобіотиків на клітинному рівні особливий інтерес привертає окислювальний стрес, який супроводжується активацією неферментативного вільнорадикального окислення (ВРО) і перекисного окислення ліпідів (ПОЛ).

Одним з поширених у токсиколого-гігієнічних дослідженнях біомаркерів ВРО і ПОЛ є МДА, ДК і ТК. За рівнем їх можна судити про інтенсивність ВРО в різних біологічних системах і тканинах організму, тобто про ступінь їх ушкодження під дією несприятливих чинників довкілля.

При проведені підгострого експерименту відмічалася пряма залежність між концентрацією калію у питній воді і кількістю ДК в крові щурів (рис. 4). На 15 добу кількість ДК в 1-й групі тварин, що вживали воду з концентрацією іонів калію 100,0 мг/дм3, була майже в 2 рази більша, ніж в контролі. В наступних двох групах спостерігалося збільшення кількості ДК в 1,5 раза, в 4-й групі вміст ДК був в 1,4 раза більший, ніж в контрольній групі. Лише в останній, 5-й групі різниця була не суттєвою. На 30 добу збереглася тенденція до зростання показників ДК в 1- 3-й групах в порівнянні з контрольною групою. Так, в 1-й групі збільшився вміст ДК на 115 %, в 2-й – на 77 %, і в 3-й – відповідно на 37 %. В наступних групах тварин зростання показника було незначним.

Рис. 4. Динаміка зміни вмісту ДК в плазмі крові при вживанні води з різними концентраціями іонів калію

При вживанні води з вмістом іонів натрію існувала зворотна залежність між концентрацією речовини у питній воді і кількістю ДК як на 15 добу спостережень, так і на 30 добу. На 15 добу після досліду кількість ДК в 1-й групі тварин, що вживали воду з натрієм у концентрації 200,0 мг/дм3, була в 2,5 раза менша, ніж в контрольній групі. В 2-й і 3-й групах цей показник зменшився в 1,8 раза. Лише в 4-й та 5-й групах різниця була не суттєвою. Подібна залежність спостерігалася в цих же групах тварин і на 30 добу. Так, в 1-й групі вміст ДК зменшився в 2,4 раза. В групі тварин, які вживали воду з концентрацією іонів натрію 100,0 мг/дм3, зменшення показника було в 1,9 рази, а в 3-й групі – майже в 1,3 рази. В наступних двох групах кількість ДК практично дорівнювала контрольним величинам.

Пряма залежність була ще більш виражена між концентрацією іонів калію і натрію у питній воді і кількістю ТК у сироватці крові тварин, особливо в перший термін обстеження (рис. 5). На 15 добу кількість ТК, в сироватці крові лабораторних тварин знаходилась в прямій залежності від вмісту іонів калію у питній воді. Так, в 1-й групі тварин концентрація ТК була у 6 разів вища, ніж в контрольній групі. Статистично достовірне збільшення її спостерігалося і в наступних 4-х групах. Із зменшенням концентрації іонів калію зменшувалася кількість ТК. Так, в 2-й групі вміст ТК збільшився, в порівнянні з контролем в 5,7, а в 3-й – в 5,2 раза. В 4-й групі кількість ТК збільшилася більше, ніж в 3 рази. Навіть в останній групі тварин, що вживали воду з концентрацією калію 1,25 мг/дм3, кількість ТК була в 3 рази більша, ніж в контрольній.

Рис. 5. Динаміка зміни вмісту ТК в плазмі крові при вживанні води з різними концентраціями калію і натрію

На 30 добу кількість ТК у плазмі піддослідних тварин була менш виражена. Статистично достовірне збільшення ТК спостерігалося в 1-й групі, де їх величина в 2 рази і в другій - в 1,7 рази перевищували аналогічні показники в контролі. Збільшення вмісту ТК мало місце і в наступних групах: в 3-й – в 1,3 рази, в 4-й і 5-й – в 1,2 раза.

При визначенні ТК в плазмі крові у тварин, що споживали воду з різними концентраціями іонів натрію в перший термін спостереження найбільша кількість ТК відмічалася у тварин 1-ї групи, які споживали воду з найвищою концентрацією іонів натрію – 200,0 мг/дм3. В цій групі концентрація ТК була в 1,5 рази більша в порівнянні з контрольною групою. В наступних групах вміст ТК у сироватці крові постійно зменшувався. Так, в 2-й і 3-й групах він був практично однаковий і в 1,4 рази перевищував контрольні величин. Лише у тварин, які вживали воду з найнижчою концентрацією іонів натрію – 12,5 мг/дм3 він дорівнював контролю.

Loading...

 
 

Цікаве