WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Регіональні особливості фізичного розвитку та формування піку кісткової маси у дітей: зв’язок з соматичною патологією (автореферат) - Реферат

Регіональні особливості фізичного розвитку та формування піку кісткової маси у дітей: зв’язок з соматичною патологією (автореферат) - Реферат

Мал. 7. Динаміка

чисельності (екз. /м3)

личинок Lysidice ninetta

у прибережних водах

Криму (2000 - 2003 рр.)

Видом-перфоратором є й масовий представник поліхет Polydora ciliata (Spionidae). У результаті експериментальних досліджень виявлена залежність між чисельністю личинок P. ciliata у планктоні й ураженістю раковин устриць Crassostrea gigas. У садках, що перебували протягом двох місяців на дні (глибина 11 м), частина устриць, раковина яких була перфорована полідорою, склала 11,8 %. Серед устриць, підвішених на глибині 5 м, виявлено усього 1,5 % уражених особин. Із трубки, прикріпленої до раковини устриці, був витягнутий фрагмент самки P. ciliata. Самка полідори свердлила хід, щоб відкласти кладки в стулці молюска. Її передня частина вже перебувала в раковині устриці, з статевих сегментів вийшла частина яєць.

Личинки полідори на стадії трьохсегментної нектохети виходять у планктон і перебувають там близько 6 тижнів, тривалість періоду осідання триває від 6 до 18 діб, під час побудови житлової трубки й закінчення метаморфозу полідора не свердлить тверді поверхні (Г.О. Кисельова, 1967). В 1995 р., до існування мідійно-устричної ферми, личинки полідори зустрічалися в планктоні з березня по грудень. Аналогічна ситуація була відзначена і в 2002 р., коли маригосподарство вже функціонувало (мал. 8). В акваторії мідійно-устричної ферми чисельність трьохсегментних нектохет P. ciliata збільшувалася у квітні при температурі води 9 - 10о С. На початку червня в планктоні перебували пізні нектохети (11 - 15 сегментні). Осінній пік чисельності був більше виражений у вересні. У пробах, відібраних на станції, розташованої на віддалі 1 милі від берегу, були виявлені одиничні екземпляри личинок полідори.

Мал. 8. Динаміка чисельності

(екз./м3) личинок Polydora

ciliatа в акваторії

експериментальної

мідійно-устричної ферми

(1995 р., 2002 р.)

Біотехніка культивування устриць повинна бути спрямована на зниження рівня ураження раковин полідорою. Рекомендується встановлювати устричні ферми в місцях із інтенсивним водообміном і вирощувати молюсків до товарного розміру у підвісній культурі, а також проводити профілактичні заходи, які полягають в очищенні устричних садків й устриць від первинних трубок полідори двічі на рік. Визначити строки проведення профілактичних заходів дозволяють дані по сезонній динаміки чисельності личинок P. ciliata у планктоні. Отже, в акваторіях мідійно-устричних ферм і передбачуваних маригосподарств моніторинг меропланктону необхідний.

ВИСНОВКИ

  1. У чорноморському секторі прибережних вод Криму уперше виконаний багаторічний моніторинг (1994 – 2004 рр.) видового складу й чисельності пелагічних личинок донних безхребетних, що охоплює весь таксономічний комплекс меропланктону. Основуючись на даних обробки 886 проб меропланктону, ідентифіковані пелагічні личинки 74 видів 50 родин донних безхребетних. Меропланктон Балаклавської бухти досліджено уперше, виявлені пелагічні личинки 57 видів 38 родин донних безхребетних.

  2. У літньо-осінній період у планктоні чорноморського узбережжя Криму одночасно зустрічається до 40 видів личинок, мінімальне число видів (6) відмічено взимку. По чисельності в літній сезон домінують личинки двостулкового молюска Mytilaster lineatus і черевоногого молюска Bittiumreticulatum, а весною та осінню- личинки двостулкового молюска Mytilus galloprovincialis й вусоногого рака Balanus improvisus.

  3. Суттєвих відмінностей у таксономічному складі меропланктону досліджених районів не виявлено, але личинки рідких видів Decapoda (Alpheusdentipes) та Polychaeta (Lagiscaextenuata) були знайдені лише в акваторії Карадагського природного заповідника.

  4. Уперше виявлено розходження в просторовому розподілі меропланктону в Балаклавській бухті - у кутовій частині переважають личинки поліхет (Spionidae; Nereidae) і вусоногих раків (Balanidae), у відкритій частині домінують личинки двостулкових молюсків (Bivalvia). Серед районів дослідження саме в кутовій частині Балаклавської бухти зареєстрована максимальна чисельність личинок спіоніди Polydoraciliata - 890 экз./м3.

  5. Відзначено суттєвий вплив згінно-нагінних явищ на розподіл і чисельність меропланктону в Балаклавській бухті. При згоні чисельність меропланктону різко знижується (до 30 – 40 екз./м3), а при нагоні зростає (до 1700 екз./м3).

  6. Зафіксовано, що гідротехнічні роботи в Балаклавській бухти привели до зниження максимальної чисельності пелагічних личинок донних безхребетних – до 500 екз./м3 в 2004 р., тоді як у минулі роки вона досягала 2000 екз./м3.

  7. У прибережних водах Криму зареєстровані личинки 7 видів, які є вселенцями в Чорне море. До списку видів-вселенців додано вусоногого рака Verrucaspengleri Darwin. З 2001 р. у районах дослідження відзначено істотне зменшення чисельності пелагічних личинок двостулкового молюска-вселенця Anadara inaequivalvis. В 2004 р. в акваторіях Карадагського природного заповідника та Балаклавської бухти нами уперше виявлені личинки двостулкового молюска-вселенця Mya arenaria, що підтверджує його розселення у берегів Криму.

  8. Відзначено, що після організації мідійно-устричної ферми в районі дослідження чисельність пелагічних личинок черевоногих молюсків (Rissoidae) збільшилася в п'ять – сім разів і досягала 150 екз./м3.

  9. При організації мідійно-устричного маригосподарства рекомендовано враховувати динаміку чисельності пелагічних личинок не тільки основного об'єкту марикультури – мідії, але й видів, що негативно впливають на його функціонування: поліхет-перфораторів Lysidice ninetta й Polydora ciliata. Дані по сезонній динаміці чисельності пелагічних личинок P. сiliatа дозволяють визначити строки проведення профілактичних заходів на мідійно-устричних фермах.

  10. У відкритій частині Балаклавської бухти відзначена максимальна чисельність личинок M. galloprovincialis на стадії "веліконха з очком" й одночасно мінімальна кількість личинок перфоратора стулок мідій P. ciliata, що дозволяє рекомендувати дану ділянку як найбільш перспективну при організації мідійної ферми в Балаклавській бухті.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мурина В.В., Лисицкая Е.В., Безвушко А.И. Зимний меропланктон Карадагского природного заповедника // Экология моря. - 1999. - Вып. 49. - С. 72 - 76.

2. Мурина В.В., Лисицкая Е.В., Аносов С.Е. Видовой состав меропланктона как показатель экологической ситуации в Севастопольской бухте / Акватория и берега Севастополя: экосистемные процессы и услуги обществу. - Севастополь. Аквавита, 1999. - С. 149 - 158.

3. Мурина В.В., Безвушко А.И., Лисицкая Е.В. Сезонная динамика видового состава и численности пелагических личинок полихет в акватории Карадагского природного заповедника // Экология моря. - 2000. - Вып. 51. - С. 68 - 71.

4. Лисицкая Е.В. Сезонная динамика меропланктона в акватории экспериментального мидийного хозяйства (Севастополь, Черное море) // Экология моря. - 2001. - Вып. 55. - С. 83 - 86.

5. Шалаева Е.А., Лисицкая Е.В. Распределение и сезонная динамика личинок усоногих раков (Cirripedia, Thoracica) в Балаклавской бухте Черного моря // Экология моря. - 2001. - Вып. 58. - С. 41 - 44.

6. Мурина В.В., Лисицкая Е.В., Шаляпин В.К. Личинки массовых видов донных беспозвоночных в планктоне Севастопольской бухты / Гидробиол. журн. - 2002. - 37. - № 2. - С. 13 - 20.

7. Мурина В. В., Шмелева А.А., Лисицкая Е.В. Годичный мониторинг меро- и голопланктона в Океанариуме Севастопольской бухты // Гидробиол. журн. - 2002. - 38. - № 3. - С. 3 - 11.

8. Ковригина Н.П., Попов М.А., Лисицкая Е.В., Сеничева М.И., Субботин А.А. Комплексные исследования Балаклавской бухты (Черное море) // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. - Вып.8. - Севастополь. - 2003. - С. 105 - 114.

9. Мурина В.В.,Лисицкая Е.В. Изучение меропланктона Черного моря на рубеже тысячелетий / Экология моря. - 2004. - Вып. 65. - С. 57 - 60.

10. Пиркова А.В., Лисицкая Е.В. Полихета Polydoraciliata (Johns.) - перфоратор раковин живых устриц Crassostraegigas (Th.) // Рибне господарство України. - 2004. - № 6 (35). - С. 14 - 17.

Loading...

 
 

Цікаве