WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Регіональні особливості фізичного розвитку та формування піку кісткової маси у дітей: зв’язок з соматичною патологією (автореферат) - Реферат

Регіональні особливості фізичного розвитку та формування піку кісткової маси у дітей: зв’язок з соматичною патологією (автореферат) - Реферат

Вплив деяких абіотичних і антропогенних факторів на чисельність й розподіл меропланктону в Балаклавській бухті. Відзначено істотний вплив згінно-нагінних явищ на розподіл і чисельність меропланктону в Балаклавській бухті. При згоні чисельність меропланктону різко знижувалася (до 30 – 40 екз./м3), що було пов'язане з надходженням у бухту глибинних вод і виносом личинок донних безхребетних з поверхневими водами у відкрите море. При нагінних вітрах південних напрямків чисельність меропланктону збільшувалася до 1700 екз./м3.

Зафіксовано негативний вплив на стан меропланктону господарської діяльності людини, зокрема, гідротехнічних робіт. У ході гідробудівельних робіт у 2004 р. відбулося руйнування місць розташування донних безхребетних, що привело до зниження чисельності їх личинок у планктоні (мал.5).

Мал. 5. Динаміка

чисельності (екз./м3)

меропланктону

у Балаклавській бухті

(2000 - 2004 рр.)

ЛИЧИНКИ ВИДІВ-ВСЕЛЕНЦІВ У ПРИБЕРЕЖНИХ ВОДАХ КРИМУ

За період 1994 - 2004 рр. у планктоні чорноморського сектору кримського узбережжя виявлені личинки видів, наведених у списку (Шадрін, 2000) вселенців у Чорному морі (табл. 3).

Таблиця 3.

Наявність пелагічних личинок видів-вселенців у прибережних водах Криму

(1994 - 2004 р.)

Вид / місяць

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Balanus improvisus

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Balanus eburneus

+

+

Verruca spengleri

+

+

+

+

Rhithropanopeus harrisi tridentata

+

+

+

+

Anadara inaequivalvis

+

+

+

+

+

Mya arenaria

+

+

Rapana thomasiana thomasiana

+

+

+

+

Як види, що вселилися в Чорне море, зазначені два види вусоногих раків B.improvisus й B. eburneus. Ми доповнили цей список третім видом - веррукою Verrucaspengleri Darwin, 1954. У кінці 19 сторіччя О.О. Остроумов (1893) висловив припущення, що випадкову знахідку в районі Севастополя вусоногого рака V. spengleri, який переважає на Босфорі, можна пояснити тим, що всі знайдені особини були принесені личинками течією від Босфору. У середині ХХ сторіччя в планктоні Севастопольської бухти личинки верруки зафіксовані в масовій кількості, але дорослі стадії не були виявлені (Долгопольска, 1949). Результати наших спостережень дозволяють вважати, що даний вид розселяється тільки за допомогою пелагічних личинок. В останні десять років личинки вусоногого рака V. spengleri стали постійним компонентом літнього планктону у чорноморському секторі кримського узбережжя.

Личинки черевоногого молюска рапани R. thomasiana thomasiana відзначені починаючи з липня до жовтня, їх чисельність не перевищувала 10 екз./м3. Личинки голландського краба Rh. harrisi tridentatа зустрічалися в усіх досліджуваних районах з липня по вересень у незначній кількості - до 18 екз./м3. Відзначено, що з 2000 по 2004 рр. чисельність личинок A. inaequivalvis у Балаклавській бухті різко скоротилася (мал. 6). Аналогічна ситуація спостерігалася в акваторії Карадагу.

Мал. 6. Динаміка чисельності (екз./м3) личинок A. inaequivalvis в акваторії Балаклавської бухти (2000 - 2003 рр.)

В 2004 р. в акваторії Балаклавської бухти, Карадагського природного заповідника й Південного берегу Криму нами виявлені личинки іншого вида-вселенця – Mya arenaria. Отримані дані підтверджують розселення мії уздовж Східного й Південного берегів Криму.

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕРОПЛАНКТОНУ У ЗВ'ЯЗКУ З РОЗВИТКОМ В УКРАЇНІ

МАРИКУЛЬТУРИ МІДІЙ ТА УСТРИЦЬ

Моніторинг меропланктону, проведений в акваторії експериментальної мідійно-устричної ферми та в районах, перспективних для організації маригосподарств, дозволив простежити сезонну динаміку чисельності не тільки пелагічних личинок об'єктів марикультури, але й виявити наявність у планктоні личинок інших гідробіонтів, а також визначити їхню роль у функціонуючому маригосподарстві.

Порівняння видового складу й чисельності личинок черевоногих молюсків в акваторії зовнішнього рейду Севастопольської бухти в 1994 - 1996 рр. й 2002 - 2004 рр., показало, що після організації мідійно-устричної ферми в цьому районі збільшилася чисельність пелагічних личинок черевоногих молюсків родини Rissoidae. На початку весни відзначалося незначне збільшення чисельності личинок Rissoa splendida. Влітку чисельність личинок Rissoa parva досягала 150 екз. /м3, тоді як до розміщення мідійної ферми не перевищувала 20 екз. /м3. Для експериментальних досліджень в планктоні маригосподарства були виловлені личинки, ідентифіковані як гладка форма R. parva (Чухчин, 1984), а потім віднесені до Mutiturboella inconspicua (Аністратенко, 2003). У лабораторних умовах через 6 тижнів молюски починали відкладати яйця. Кладки мали овальну форму й були покриті прозорою капсулою. У кладці було від 40 до 66 запліднених яєць діаметром від 70 до 80 мкм. На 5 - 6 добу в кладках добре проглядалися ранні велігери розміром близько 120 мкм, на 6 - 7 добу їх розміри збільшувалися до 130 мкм і велігери виходили із кладок. У лабораторних умовах молюски відкладали кладки протягом трьох місяців (з 09.07.04 до 08.10.04). Кладки черевоногих молюсків у великій кількості спостерігалися на стулках мідій. У результаті проведених експериментальних досліджень встановлена відповідність видівMutiturboellainconspicua та Rissoaparva (гладка форма) на усіх етапах життєвого циклу.

Особливості взаємодії організмів пелагіалі й бенталі в районі мідійно-устричної ферми вивчали на прикладі Polychaeta. Деякі види багатощетинкових червів, що мають пелагічну личинку, ведуть спосіб життя перфораторів, висвердлюючи ходи у стулках молюсків (М.І. Кисельова, 2004), що негативно впливає на виживання і комерційну цінність мідій та устриць і завдає шкоди маригосподарству (Гаєвська та ін., 1990). Перфорує раковини молюсків розповсюджена у Чорному морі полі хета Lysidice ninetta (Eunicidae). У планктоні прибережних вод Криму пелагічні стадії L. ninetta зустрічалися з кінця червня до початку жовтня, при температурі води вище 200 С. Їхня максимальна чисельність не перевищувала 30 екз. /м3 (мал. 7).

Loading...

 
 

Цікаве