WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Регіональні особливості фізичного розвитку та формування піку кісткової маси у дітей: зв’язок з соматичною патологією (автореферат) - Реферат

Регіональні особливості фізичного розвитку та формування піку кісткової маси у дітей: зв’язок з соматичною патологією (автореферат) - Реферат

Дані по морфології й фенології личинок донних безхребетних можуть бути використані в курсах лекцій по зоології безхребетних і гідробіології для студентів вузів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автором організовано комплексний моніторинг вод Балаклавської бухти й прилягаючої акваторії від м. Фіолент до м. Айя, а також розпочато дослідження меропланктону в акваторії заповідника "Мис Мартьян" (ПБК). Проби меропланктону в акваторії Севастопольської бухти (1996 - 1997 рр.), Балаклавської бухти (2000 - 2004 рр.), Карадагського природного заповідника (2002 - 2004 рр.) зібрані й оброблені автором самостійно. Автором оброблені проби, відібрані М. М. Шевченко у 1994 - 1996 рр. й 2002 - 2004 рр. на зовнішньому рейді Севастопольської бухти; А. І. Безвушко у 1998 - 2000 рр. в акваторії Карадагу; М. О. Поповим у 2004 р. в районі Південного берегу Криму. Автором самостійно виконана експериментальна робота та проведена ідентифікація видів меропланктону. У роботах, опублікованих у співавторстві, вклад здобувача полягав в обміркуванні методичних проблем досліджень, в аналізі обробленого матеріалу й узагальнені отриманих результатів. Зі статей, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані дані, отримані автором. Права співавторів публікацій не порушені.

Апробація роботи. Результати досліджень були представлені на: симпозіумі "Metamorphosis of marine invertebrata" (Plymouth, 1996); II Гідроекологічному з'їзді (Київ, 1997); I (2000 р.), II (2001 р.) і III (2003 р.) конференціях молодих вчених "Понт Евксинський" (Севастополь); III Гідроекологічному з'їзді (Тернопіль, 2001); науковій конференції "Водні екосистеми й організми - 4" (Москва, 2002); "Ломоносовських читаннях - 2003" (Севастополь, 2003); науковій конференції "Екосистема Чорного й Азовського морів на рубежі тисячоріч" (Одеса, 2004); наукових семінарах відділу марикультури і прикладної океанології ІнБПМ НАНУ.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 22 роботи (три без співавторів), з них 10 статей у спеціалізованих наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 12 робіт - у наукових збірниках, матеріалах і тезах національних і міжнародних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках машинописного тексту; складається із введення, шести розділів, висновків, списку використаної літератури, що включає 175 найменувань. Текст дисертації містить 12 таблиць та 54 малюнка.

СТИСЛА ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ МЕРОПЛАНКТОНУ

ПРИБЕРЕЖНИХ ВОД ЧОРНОГО МОРЯ

Історія вивчення меропланктону Чорного моря бере початок з кінця XIX сторіччя. У середині XX віку великий внесок у дослідження видового складу й фенології пелагічних личинок донних безхребетних прибережних вод внесли вчені трьох біологічних станцій – Севастопольської, Карадагської й Одеської. Результати цих досліджень представлені в наукових працях К. А. Виноградова, М. І. Кисельової (Polychaeta); К. О. Захваткіної (Bivalvia), Г. О. Кисельової (Bivalvia, Gastropoda, Polychaeta), В. Д. Чухчина (Gastropoda); Г. Б. Зевіної (Cirripedia), М. А. Долгопольскої, Ю. М. Макарова (Decapoda). Наприкінці XX сторіччя меропланктон кримського узбережжя був предметом пильної уваги В. В. Муріної, Є. В. Павлової, М. К. Ревкова, І. І. Казанкової, Я. М. Артем'євої, А. І. Безвушко та ін. Особливості розвитку та розподілу меропланктону в північно-західній частині Чорного моря детально вивчені Б. Г. Александровим.

РАЙОНИ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

Райони досліджень. Вивчення меропланктону проводили у чорноморському секторі прибережних вод Криму з 1994 по 2004 рр. При виборі районів дослідження враховували, що на зовнішньому рейді Севастопольської бухти розташоване експериментальне мідійно-устричне господарство ІнБПМ НАНУ, отже, вивчення меропланктону цього району має практичне значення у зв'язку з розвитком марикультури двостулкових молюсків в Україні. Два інших райони є контрастними - відкрита й відносно "чиста" акваторія Карадагського природного заповідника й напівзамкнута, піддана тривалому антропогенному впливу Балаклавська бухта (мал. 1). З 2004 р. дослідження розширилися за рахунок прилягаючих до Балаклавської бухти акваторій від мису Фіолент до мису Айя, які розглядаються як перспективні для розвитку марикультури у чорноморському секторі кримського узбережжя. Влітку 2004 р. почато дослідження видового складу меропланктону у прибережних водах Південного берегу Криму (Блакитна затока, акваторія заповідника "Мис Мартьян", с. Микита).

Мал. 1. Схеми районів досліджень:

А - акваторія Севастопольської бухти

1- зовнішній рейд, експериментальне

мідійно-устричне господарство,

2 - Артилерійська бухта;

Б - акваторія Балаклавської бухти:

1 - кутова частина, 2 - відкрита

частина, ст. 3 - 3а – створ бухти,

4 - зовнішній рейд бухти;

В – акваторія Карадагського

природного заповідника

Методи обробки проб та експериментальних досліджень. Проби меропланктону відбирали з горизонту 10 - 0 м сіткою Джеді (діаметр вхідного отвору 36 см, розмір вічка мірошницького газу 135 мкм) з періодичністю 1 - 2 рази на місяць. Температуру води визначали поверхневим термометром, на глибині - за допомогою глибоководних перекидних термометрів. Координати станцій обчислювали за допомогою супутникової навігаційної системи - GPS-12, GARMIN. Переважні глибини на станціях відбору проб - 10 - 13 м. Попередню обробку проб меропланктону проводили на живому матеріалі (тотальний підрахунок у камері Богорова під бінокуляром МБС-9). Для подальшої обробки проби фіксували 4 % розчином формаліну, для уточнення видової належності личинок використовували світловий мікроскоп МБІ - 3. Усього оброблено 886 проб (табл. 1).

Таблиця 1

Обсяг обробленого матеріалу

Райони досліджень

Періоди досліджень

Оброблено

проб

Зовнішній рейд Севастопольської бухти (експериментальне мідійно-устричне господарство ІнБПМ НАН України)

09. 1994 р. - 08. 1996 р.

01. 2002 р. - 12. 2004 р.

209

Акваторія Севастопольської бухти(Артилерійська бухта)

11. 1996 р. - 10. 1997 р.

36

Акваторія Карадагського природного заповідника

10. 1998 р. - 12. 2004 р.

322

Акваторія Балаклавської бухти

07. 2000 р. - 12. 2004 р.

305

Акваторія Південного берегу Криму (Блакитна затока, "Мис Мартьян")

06. 2004 р. – 08. 2004 р.

14

Загальна кількість проб

886

При вивченні таксономічної структури меропланктону використовували дані про число видів, чисельність окремих видів, сумарна чисельність великих таксонів меропланктону, загальна чисельність меропланктону. Личинок донних безхребетних, ідентифікація яких була ускладнена, підрощували в лабораторних умовах для подальшого визначення. Личинок поміщали в кристалізатори обсягом 50 мл з фільтрованою морською водою. Воду міняли через 1 - 2 доби, а після осідання личинок - 2 рази на тиждень. Корм для личинок складався із суміші морських водоростей: Monochrysis lutheri, Isochrysis galbana, Chaetoceros calcitrans, Dunaliella viridis, Phaeodactylum tricornutum, наданих Л.В. Ладигіною. Додатково проведені експериментальні дослідження з вивчення періоду нересту черевоногого молюска Mutiturboella inconspicua. Для фотографування підрощених личинок використовували "10XMF Microscope Digital Camera".

З метою виявлення залежності між чисельністю в планктоні личинок поліхети Polydora ciliata – перфоратора раковин молюсків й ураженістю стулок устриць Crassostrea gigas, була виконана експериментальна робота разом з к.б.н. Г.В. Пірковою. Об'єктом дослідження послужили устриці C. gigas у віці 1,5 року, вирощені на експериментальній мідійно-устричній фермі. Кош із молюсками перебував протягом листопада - грудня 2002 р. на дні (глибина 11 м), як контроль використовували устриць, підвішених у садках у товщі води (глибина 5 м). Ураженість раковин устриць полідорою фіксували після їхнього розкриття (по 10 - 20 екз. з інтервалом 2 тижні протягом січня – березня 2003 р.). Блістери (утворені поліхетою камери) промивали фільтрованою морською водою, фільтрат переглядали під мікроскопом. Одночасно проводили спостереження за спатом гігантської устриці, виставленому в море в садках на дорощування (глибина 3 м). З поверхні садків та устриць змивали первинні трубки, збудовані поліхетою P. ciliata. Дорослих полідор поміщали в кристалізатори з морською водою (температура води 20 - 220 С), на дні якого були розкладені раковини устриць і мідій. На початку листопада молодих поліхет P. ciliata витягали з трубок і під мікроскопом визначали їх стать.

Loading...

 
 

Цікаве