WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості перебігу закону толерантності шелфорда в світлі істинних функціональних моделей (на прикладі Arnica Montana L.) (автореферат) - Реферат

Особливості перебігу закону толерантності шелфорда в світлі істинних функціональних моделей (на прикладі Arnica Montana L.) (автореферат) - Реферат

В четвертому розділі проведенні ехокардіографічні дослідження центральної гемодинаміки і морфометричних показників серця при циклічних фізичних навантаженнях. За результатами дослідження спостерігається, що у юнаків спортсменів в 14-15 років серцевий викид має найбільше максимальне значення. Серцевий викид збільшується пропорційно потужності фізичного навантаження. В інших групах 16, 17, 18 років серцевий індекс кровотоку зростає більш повільніше, а в 19-22 роки навіть зменшується Це пов'язано з тим, що перший етап адаптації до фізичних навантажень (фоновий) відбувається складніше і з більшим напруженням. І на вершині навантаження відбулася диференціація величин СІ. Тобто представлені відмінності, пов'язані з спортивним стажем та віком(табл. 3).

Таблиця 3. Стан основних показників інтракардіальної гемодинаміки (СІ, ХОК, УОК, УІ) у спортсменів та контролі різного віку

*- р<0,05 (при порівнянні груп за статтю); + - р<0,05 (при віковому порівнянні)

Перебудові морфологічній структурі лівого шлуночку сприяє зміни інтракардіальної геодинаміки: хвилинний об'єм кровотоку достовірно збільшується з ростом тренованості досліджених спортсменів. Але на більш високому етапі адаптації ХОК зменшується на відмінну від рівня стійкої адаптації. Разом з тим серцевий індекс достовірно збільшується лише на етапі стійкої адаптації. Відповідно, приріст об'єму кровотоку в процесі тривалої адаптації до фізичних навантажень характеризує переважно збільшення довжини тіла. Серцевий викид в процесі переходу з одного рівня адаптації на інший регулюється змінами ударного об'єму: збільшення ХОК відповідає збільшення УОК та СІ. Збільшення ударного об'єму при досягненні більш високого рівня фізичної підготовки обстежених свідчить про ріст сили серцевого скорочення.

Особлива роль належить насосній функції серця у розвитку віковій динаміці лівого шлуночку серця у спортсменів та не тренованих. Результати дослідження стану інтракардіальної гемодинаміки показують, що ХОК з віком збільшується в обох групах обстежених (у спортсменів після пубертатного періоду величини ХОК були достовірно більші, ніж у групі не тренованих). СІ, навпаки, зменшується, причому більш інтенсивно у осіб, що займаються спортом. З одного боку, це є показником економізації функції, а з іншої, те, що перевага величин ХОК у спортсменів є результатом великих розмірів тіла. Відміченні зміни ХОК досягалися збільшенням УОК у всіх обстежених, особливо з 14-15-річного віку, це пов'язано з інтенсивністю фізичного навантаження. В зв'язку з тим, що ударний індекс між групами достовірно не розрізняється, можемо зробити висновок, що перевага збільшених величин УОК у спортсменів є також результатом великих розмірів тіла. Найбільш суттєвим з всіх гемодинамічних показників для діагностики спортивної підготовки є ударний об'єм серця в стані спокою, який тісно пов'язаний з спортивним результатом в обох групах обстежених.

З віком та ростом спортивної кваліфікації УОК (табл.3) у чоловіків спортсменів закономірно збільшується, і має тенденцію (у чоловіків) до більш високих показників, на відмінну від спортсменів жіночої статі. Дана тенденція переходить в закономірність починаючи з 14-15 років. Ударний індекс при цьому змінюється мало. Перш за все з віком збільшується робота та індекс ударної роботи серця у всіх обстежених, досягає максимальних величин в 18 років. Причому у чоловіків робота лівого шлуночку завжди була більша, ніж у жінок. Тому можна вважати, що в процесі вікової адаптації до фізичних навантажень у чоловіків та жінок активізується інтракардіальна гемодинаміка, і найбільше вона виражена у чоловіків.

Показники %ΔS та ФВ,% в обох групах також з віком достовірно змінюються. При цьому пульс зменшувався в обох групах обстежених, в більшому ступені у осіб чоловічої статі та хвилеподібно у жінок. Отже, в процесі вікової адаптації до фізичних навантажень у спортсменів як чоловічої так і жіночої статі збільшується сила серцевих скорочень. Збільшення скоротливої здатності міокарду з віком більше виражено у чоловіків, ми це пов'язуємо з швидким збільшенням довжини тіла у чоловіків на відмінну від жінок.

Інтенсифікація серцевого викиду досягається за рахунок ударного об'єму в обох групах. Приріст УОК у всіх обстежених з віком супроводилося достовірним збільшенням об'ємної швидкості кровотоку, швидкості збільшення діастолічної ємності. Ці зміни свідчать про оптимізацію скоротливої функції міокарду. Приріст вище зазначених показників більш виражені у чоловіків. Через два - чотири роки заняття спортом ця різниця стала закономірністю. Таким чином, вікове збільшення скоротливої здатності міокарду у чоловіків спортсменів в процесі адаптації до фізичного навантаження відбувається більш інтенсивніше, ніж у жінок спортсменок.

Результати досліджень показують, що збільшення сили серцевих скорочень у спортсменів пов'язано з переходом на високий рівень адаптації організму до важких фізичних навантажень. Вище зазначене зменшення ЧСС по мірі росту фізичної підготовки та тренованості свідчить про більш стійкий та високий рівень адаптації до фізичних навантажень. Таким чином, збільшення сили серцевих скорочень по мірі росту функціональної та фізичної підготовки спортсменів регулюється механізмами адаптації серцево-судинної системи до тривалих фізичних навантажень.

ВИСНОВКИ

Фізичні навантаження різної тривалості та інтенсивності відбиваються на суттєвих змінах показників серцево-судинної системи, характер реагування якої визначається вихідним станом організму, індивідуальними особливостями корекції цих змін при різних режимах тренувальних навантажень.

З'ясовано, що ріст, вага та динамометричні показники обох рук збільшуються з віком від 14-15 до 19-22 років у спортсменів академічного веслування та в контролі, але вірогідні збільшення цих значень у спортсменів відбуваються, як на перших етапах спортивних навантажень, так і на високих рівнях спортивної майстерності.

Виявлені більш високі аеробні можливості, в основному за рахунок збільшення ЖЕЛ, у спортсменів академічного веслування в порівнянні з контролем і ці параметри себе добре поводять при контролі за фізичним та професійним розвитком спортсменів, а також при підвищенні адаптаційних можливостей серцево-судинної системи, шляхом застосування фізичних вправ аеробного характеру, що мають також оздоровчий ефект.

Показники артеріального тиску у підлітків-спорстменів залежить від посилення тонусу парасимпатичної іннервації і від удосконалення координаційних механізмів, а збільшення ЧСС у відповідь на циклічні фізичні навантаження, які приводять до скорочення фаз систоли та збільшення внутрішнього тиску, свідчить про посилену потенційну лабільність серця і його адаптацію до циклічних фізичних навантажень.

Виявлено, що рівні аеробної продуктивності, які оцінювали за показником максимального споживання кисню, мають більш вікові, ніж статеві відмінності, на відмінну від величини максимального навантаження при велоергометричних дослідженнях, і залежать від рівня тренованості, маси тіла, а також від стану здоров'я спортсменів.

У спортсменів обох статей, представників циклічних видів спорту, у яких важливою функцією є витривалість, показники максимального споживання кисню суттєво більші, ніж у спортсменів інших видів спорту, а також в контролі. При цьому різниця в значеннях максимального споживання кисню між спортсменами різної статі більша, ніж в контрольних групах різної статі, і це вказує на значний оздоровчий ефект занять академічним веслуванням.

Скорочувальна функція лівого шлуночку у спортсменів, адаптованих до циклічних фізичних навантажень, характеризується збільшенням ударного об'єму, фракції викиду, ступенем скорочення передньо-заднього розміру при фізичних пробах, є кращою у порівнянні з контролем і може бути застосовано як оціночний критерій функціонального стану серцево-судинної системи.

Серед показників ЕКГ, найбільш суттєві зміни при циклічних фізичних навантаженнях мають кардіоінтервали, а вірогідні зниження амплітуди Т-зубців спостерігаються у спортсменів академічного веслування з високою спортивною майстерністю та з великим спортивним стажем в період росту спортивної майстерності, але вони зберігаються без змін при досягненні індивідуально-максимального рівня спортивної майстерності.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Лаврикова О.В. Особливості функціонування серцево-судинної системи людини при циклічних фізичних навантаження // Наукові записки Тернопільського державного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. – 2004. - №1-2 (23). – С.43-48.

Лаврикова О.В. Визначення критеріїв адаптаційних можливостей серцево-судинної системи спортсменів академічного веслування при фізичних навантаженнях // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия "Биология". – Том. 16 (55). - №2 (2003)С. 118-122

Лаврикова О.В. Вікові зміни морфофункціональних структур серця в процесі адаптації до фізичних навантажень // Природничий альманах. Серія: Біологічні науки. Вип. 3: Зб. наук. пр. - Херсон, "Персей". – 2003. – С.69-74

Лаврикова О.В. Адаптаційно-регуляторні механізми серцево-судинної системи тренувальних навантажень гребців // Фізіологічний журнал. - Том.48. - № 2. - С. 176

Loading...

 
 

Цікаве