WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан фетоплацентарної системи у вагітних при наявності урогенітальних інфекцій (автореферат) - Реферат

Стан фетоплацентарної системи у вагітних при наявності урогенітальних інфекцій (автореферат) - Реферат

Вперше встановлено, що наявність ППШ та відповідного їм міокардіального аритмогенного субстрату в більшості випадків характеризується більш вираженими клінічними проявами серцевої недостатності (СН), ремоделюванням, дилатацією та об'ємним перевантаженням порожнини лівого шлуночка (ЛШ) (для пацієнтів із природженими вадами серця правого шлуночка (ПШ)), зниженням скорочувальної здатності міокарда.

Продемонстровано, що ризик РСАГ і можливості його прогнозування значною мірою залежать від характеру патології серця. Вперше показано, що відсутність ППШ у більшості випадків є сприятливим прогностичним чинником, що свідчить про низьку ймовірність виникнення фатальних шлуночкових аритмій, тоді як їхнє виявлення далеко не завжди вказує на однозначно несприятливий прогноз захворювання.

Одержали подальший розвиток уявлення про патофізіологічні механізми фатальних шлуночкових аритмій, що включають у себе структурні й функціональні елементи. Вперше продемонстровано, що анатомічний субстрат дестабілізується функціональними механізмами, які, у свою чергу, сприяють збільшенню структурних змін, в результаті чого запускаються загрозливі життю ШПРС. Вперше одержано докази можливості аритмогенезу внаслідок перерозтягнення міокардіальних волокон і підвищеної готовності до розвитку загрозливих життю ШПРС гіпертрофованого міокарда.

Вперше показано, що часті ШПРС на тлі міокардіальної дисфункції і порушень тонусу вегетативної нервової системи з переважним пригніченням її парасимпатичного відділу сприяють реалізації аритмогенного субстрату у вигляді фатальних аритмій. Одержані дані свідчать про переважний внесок у формування міокардіального аритмогенного субстрату ремоделювання і дилатації порожнин серця із супутніми їй фіброзними та, у ряді випадків, інфільтративно-запальними змінами міокарда.

Вперше продемонстровано, що виявлення ППШ при синкопальних станах з великою ймовірністю вказує на можливу їхню аритмогенну природу, тоді як відсутність ППШ при синкопальних станах має сприятливе прогностичне значення.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили виробити практичні рекомендації щодо використання СУ ЕКГ для виявлення ППШ при некоронарогенних та ішемічних захворюваннях й ураженнях серця, що супроводжуються клінічними проявами СН, ШПРС високих градацій, ремоделюванням і об'ємним перевантаженням порожнин серця, зниженням скорочувальної здатності міокарда. Виявлення ППШ є предиктором фатальних аритмій при наявності явної органічної патології серця. У той же час відсутність ППШ має більш прогностичне значення у відношенні низького ризику розвитку фатальних шлуночкових аритмій і РСАГ. Показано, що діагностична інформативність неінвазивних методів стратифікації ризику загрозливих для життя ШПРС і РСАГ зростає при комплексному їхньому використанні.

Результати проведених досліджень знайшли практичне застосування в роботі Кримського республіканського клінічного кардіологічного диспансеру, 6-ої міської клінічної лікарні швидкої допомоги м. Сімферополя, 7-ої міської клінічної лікарні м. Сімферополя, Кримського республіканського клінічного шпиталю інвалідів Вітчизняної війни, Залізничної клінічної лікарні Кримського відділення Придніпровської залізниці, 2-ої та 3-ої міських поліклінік м. Сімферополя, клініки госпітальної терапії Луганського державного медичного університету, Дніпропетровського обласного діагностичного центру, Центральної клінічної лікарні № 1 м. Донецька, міської клінічної лікарні № 8 м. Харкова, про що є відповідні акти впровадження. За матеріалами дисертації видані методичні рекомендації "Желудочковые нарушения ритма при остром инфаркте миокарда: эпидемиология, клиническая характеристика, патофизиология, лечебные подходы" (Дядык А.И., Багрий А.Э., Легконогов А.В., Смирнова Л.Г., Приколота О.А., Жуков К.В. : Метод. рекомендации.-Київ: Четверта хвиля, 2001.-40 с.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Концепція дослідження та організація його проведення належать здобувачу. Автором особисто здійснено розроблення основних теоретичних і практичних положень дисертації, проведено патентно-ліцензійний пошук, аналіз відповідної наукової літератури. Здобувачем самостійно та у повному обсязі виконувалися включення пацієнтів у дослідження, збирання і попередня, поточна й остаточна систематизація одержаних матеріалів.

Основні клінічні й інструментальні дослідження, зокрема, сигнал-усередненої ЕКГ для реєстрації ППШ, доплер-ехокардіографія, холтерівське моніторування ЕКГ, аналіз варіабельності ритму серця й дисперсії інтервалу Q-T ЕКГ здобувач виконав самостійно. Автором особисто проведено оброблення, систематизацію і статистичний аналіз одержаних даних. Здобувачу належить клінічна й наукова інтерпретація результатів проведеного дисертаційного дослідження. Автором самостійно написано усі розділи дисертації, сформульовано висновки і надано практичні рекомендації. Підготовка матеріалів до друку, оформлення друкованих робіт і дисертації, науковий аналіз та узагальнення результатів проведених досліджень, впровадження їх у клінічну практику здійснено автором самостійно.

У наукових результатах, опублікованих у друкованих працях із співавторами, частка здобувача є визначальною і полягає в проведенні усіх інструментальних досліджень, статистичного оброблення, аналізі отриманих даних, формулюванні висновків. Запозичень ідей та розробок співавторів публікацій не було. Матеріали кандидатської дисертації автора у написаної докторської роботи не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Результати й матеріали дослідження було представлено на IV з'їзді кардіологів України (Дніпропетровськ, 1993); I конгресі ревматологів України (Тернопіль, 1993); міжрегіональній науково-практичній конференції (Одеса, 1994); 2-у з'їзді асоціації фахівців ультразвукової діагностики в медицині (Москва, 1995); симпозіумі з актуальних питань ревматології (Одеса, 1995); науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю кафедри терапії № 1 Київської медичної академії післядипломної освіти (Київ, 1996); I конгресі асоціації кардіологів країн СНД (Москва, 1997); XIV з'їзді терапевтів України (Київ, 1998); Українській науково-практичній конференції кардіологів і кардіохірургів за міжнародною участю (Київ, 1999); I Українському конгресі фахівців ультразвукової діагностики (Київ, 1999); об'єднаному Пленумі кардіологів, ревматологів і кардіохірургів України за міжнародною участю (Київ, 1999); 3-у з'їзді Російської асоціації фахівців ультразвукової діагностики в медицині (Москва, 1999); Українській республіканській науково-практичній конференції "Нове в етіології і терапії кардіоміопатій (дилатаційної і гіпертрофічної)" (Харків, 2000); науково-практичній конференції "Сучасні аспекти кардіології" (Донецьк, 2000); VI Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2000); Українській науково-практичній конференції, присвяченій 125-річчю з дня народження М.Д. Стражеска і 65-річчю Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України (Київ, 2001); об'єднаному Пленумі правління Українського наукового товариства кардіологів і Асоціації лікарів-інтерністів (Київ, 2001); III Національному конгресі ревматологів України (Дніпропетровськ, 2001); Пленумі правління Українського наукового товариства кардіологів "Серцева недостатність – сучасний стан проблеми" (Київ, 2002); Пленумі правління Українського наукового товариства кардіологів "Ішемічна хвороба серця. Сучасні стандарти діагностики й лікування" (Київ, 2003); Українській науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю з дня народження члена-кореспондента АМН СРСР професора О.Й. Грицюка та 25-річчю Київського міського центру кардіології та ревматології (Київ, 2003); Українській науково-практичній конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми" (Київ, 2004); XV Українському з'їзді терапевтів (Київ, 2004); VII Національному конгресі кардіологів України (Дніпропетровськ, 2004).

Дисертаційну роботу було розглянуто і рекомендовано до захисту на спільному засіданні проблемної комісії терапевтичного профілю і міжкафедральної ради співробітників кафедри госпітальної терапії № 1, кафедри госпітальної терапії № 2, кафедри факультетської терапії № 1 з курсами ендокринології і фізіотерапії, кафедри факультетської терапії № 2 Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (протокол № 4 від 18 березня 2004 р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 65 наукових праць, у тому числі 24 статті (з них 20 без співавторів) у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 статей (3 з них без співавторів) у провідних фахових виданнях країн СНД, 2 статті в інших фахових виданнях України, 1 навчальний посібник, 33 тези доповідей у матеріалах наукових конгресів, з'їздів і конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Роботу викладено на 416 сторінках друкованого тексту, куди входять вступ і основна частина, що містить огляд літератури (1 розділ), методи дослідження (1 розділ), результати клінічних та інструментальних досліджень (7 розділів), аналіз, обговорення та узагальнення результатів досліджень (1 розділ), висновки і практичні рекомендації. Дисертація містить 136 таблиць та 87 рисунків, що займають 29 повних сторінок. Список використаних джерел літератури містить 786 найменувань на 76 сторінках, з яких 152 роботи вітчизняних вчених та з країн СНД і 634 праці іноземних авторів.

Loading...

 
 

Цікаве