WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан фетоплацентарної системи у вагітних при наявності урогенітальних інфекцій (автореферат) - Реферат

Стан фетоплацентарної системи у вагітних при наявності урогенітальних інфекцій (автореферат) - Реферат

Академія медичних наук України

Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска

Легконогов Олександр Вікторович

УДК 616.12-127-172.2:612.014.42

Пізні потенціали шлуночків серця: клінічні, електрофізіологічні, анатомо-функціональні аспекти

14.01.11 – Кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м. Сімферополь.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Кубишкін ВолодимирФедорович, завідувач кафедри госпітальної терапії № 1 Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м. Сімферополь

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сичов Олег Сергійович, завідуючий відділом аритмій серця Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ

доктор медичних наук Єна Лариса Михайлівна, старший науковий співробітник, керівник відділу клінічної і епідеміологічної кардіології Інституту геронтології АМН України, м. Київ

доктор медичних наук, професор Целуйко Віра Йосипівна, завідувач кафедри кардіології і функціональної діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної терапії № 2

Захист дисертації відбудеться " 26 " квітня 2005 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (03680, м. Київ-151, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (03680, м.Київ-151, вул. Народного ополчення, 5)

Автореферат розіслано " 24 " березня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 26.616.01 С.І. Деяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розроблення методів раннього виявлення загрозливих для життя шлуночкових порушень ритму серця (ШПРС) і стратифікації ризику раптової смерті аритмічного ґенезу (РСАГ) вважаються одними з пріоритетних напрямків досліджень сучасної кардіології. Щорічно в Україні раптова серцева смерть спостигає до 20000 людей працездатного віку переважно на догоспітальному етапі, що свідчить про недостатнє й несвоєчасне виявлення передумов розвитку фатальних порушень ритму серця, які передують їй (Коваленко В.М., Дорогой А.П., 2003).

Проблема РСАГ у наші дні далека від остаточного вирішення, що обумовлено цілим комплексом чинників теоретичного, методологічного і практичного характеру. Своєчасне виявлення загрозливих для життя ШПРС і профілактика РСАГ неможливі без розроблення та удосконалення методів оцінки й прогнозування фатальних аритмій. Одним із основних підходів до визначення високого ризику розвитку загрозливих життю ШПРС сьогодні стає виявлення клінічних, електрофізіологічних і структурно-функціональних передумов формування міокардіального аритмогенного субстрату, що ініціює й підтримує шлуночкові аритмії (Пархоменко О.М. та співавт., 2001; Galinier M. et al., 1998; Myerburg R.J., Castellanos A., 2001).

Передбачається, що неоднорідні електрофізіологічні властивості патологічно зміненого міокарда пов'язані з рециркуляційними аритміями, в основі яких лежить обумовлена порушеннями реполяризації високочастотна низькоамплітудна фрагментована електрична активність міокарда, яка характеризується пізніми потенціалами шлуночків (ППШ). ППШ становлять собою високочастотні низькоамплітудні осциляції в кінцевій частині комплексу QRS і початку сегмента ST ЕКГ, що виникають внаслідок фрагментації та уповільнення деполяризації в електрично неоднорідному та (або) ішемізованому міокарді, і вважаються маркером органічного міокардіального субстрату для виникнення шлуночкових аритмій за механізмом re-entry (Steinberg J.S., Berbari E.J., 1996; Borggrefe M. et al., 1997).

Результати численних клінічних та експериментальних досліджень свідчать про те, що ішемічні й некоронарогенні захворювання та ураження серця далеко не завжди призводять до формування масивних рубцевих структур. Чергування ділянок життєздатного міокарда і некротизованих його фрагментів, розз'єднання міофібрил і порушення їхньої рівнобіжної орієнтації спричиняють зміни нормальних процесів електричної активації шлуночків та створюють передумови появи гетерогенної електричної активності й фрагментації локальних електрограм. Таким чином, уповільнена шлуночкова активація, що часто поширюється за межі кінцевої частини комплексу QRS поверхневої електрокардіограми (ЕКГ) і проявляється виявленням ППШ, стає найбільш вираженою і відтвореною у хворих з наявністю стійкої й нестійкої шлуночкової тахікардії (ШТ) (Іванов Г.Г. та співавт., 2001; Пархоменко А.Н. та співавт., 2001; Gaudron P. et al., 2001; Myerburg R.J., Spooner P.M., 2001; Priori S.G. et al., 2001).

Дослідження факторів, які відповідають за РСАГ, спрямовані на пошук тригерних механізмів запуску фатальних аритмій, вивчення анатомічного аритмогенного субстрату загрозливих для життя ШПРС, оцінку взаємодій між аритмогенним субстратом і безпосередніми електрофізіологічними тригерами аритмій (Zipes D.P., 1999; Priori S.G. et al., 2001). Ризик РСАГ характеризується неоднорідністю серед різних груп пацієнтів, що мають потенційний анатомо-електрофізіологічний субстрат для розвитку фатальних шлуночкових тахіаритмій. На відміну від різних проявів ішемічної хвороби серця (ІХС), клінічне й прогностичне значення ППШ як маркера аритмогенного субстрату загрозливих для життя ШПРС при некоронарогенних його захворюваннях (кардіоміопатії, міокардити), набутих і природжених вадах серця, серцевої недостатності і кардіомегалії різного походження, синкопальних станах неясного ґенезу залишається практично недостатньо дослідженим.

У зв'язку з цим вивчення ППШ у зіставленні з клінічними даними, результатами дослідження анатомо-функціонального стану серця і центральної гемодинаміки, показниками ряду неінвазивних методів оцінки передумов до розвитку загрозливих для життя ШПРС, зокрема, холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ, варіабельності ритму серця (ВРС), дисперсії інтервалу Q-T, у хворих із захворюваннями серця ішемічного і некоронарогенного походження представляється актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано за науковим планом Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського відповідно до теми "Нові підходи до діагностики і лікування серцево-судинних захворювань та синдромів ішемічного й некоронарного генезу", № державної реєстрації 0197U016039, проблема 7 "Кардіологія й ревматологія", шифр теми 1.29. О.В. Легконогов є відповідальним виконавцем теми.

Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи стало визначення клінічних, анатомо-функціональних, гемодинамічних та електрофізіологічних передумов формування аритмогенного субстрату загрозливих для життя шлуночкових порушень ритму серця, маркером якого вважаються ППШ, у хворих з різними некоронарогенними та ішемічними захворюваннями й ураженнями серця.

Завдання роботи:

  1. Провести комплексне клінічне, ехокардіографічне, неінвазивне електрофізіологічне обстеження хворих із некоронарогенними та ішемічними захворюваннями й ураженнями серця.

  2. Вивчити клінічне і прогностичне значення ППШ методом сигнал-усередненої (СУ) ЕКГ у хворих зазначених груп.

  3. Проаналізувати результати СУ ЕКГ залежно від характеру і вираженості патології серця.

  4. Зіставити показники СУ ЕКГ із клінічними даними й результатами клініко-інструментального обстеження в динаміці.

  5. Виявити предиктори виявлення ППШ при різній патології серця.

  6. На основі даних проспективного спостереження розробити критерії ризику загрозливих для життя шлуночкових порушень ритму серця і раптової смерті аритмічного ґенезу обстежених хворих.

  7. Вивчити вплив антиаритмічної терапії та інших методів лікування на динаміку ППШ серця.

  8. Оцінити прогностичне значення ППШ та інших предикторів фатальних шлуночкових аритмій при різній патології серця.

  9. На підставі одержаних результатів розробити рекомендації щодо використання СУ ЕКГ для виявлення ППШ у клінічній практиці.

Об'єкт дослідження – пізні потенціали шлуночків серця.

Предмет дослідження – клінічні, електрофізіологічні та анатомо-функціональні аспекти пізніх потенціалів шлуночків серця.

Методи дослідження – комплексне загальноклінічне, клініко-анамнестичне і проспективне обстеження, СУ ЕКГ для виявлення ППШ, доплер-ехокардіографія, ХМ ЕКГ, вивчення ВРС, дисперсії інтервалу Q-T.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведених досліджень вперше продемонстровано нові можливості раннього виявлення високого ризику розвитку загрозливих для життя шлуночкових аритмій і РСАГ у хворих на некоронарогенні та ішемічні захворювання й ураження серця.

Loading...

 
 

Цікаве