WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Історична наука у вищих навчальних закладах м. Харкова у повоєнний період (1945-1955 рр.) (автореферат) - Реферат

Історична наука у вищих навчальних закладах м. Харкова у повоєнний період (1945-1955 рр.) (автореферат) - Реферат

Отже, на початку 1980-х рр. британські дослідники усвідомлюють недоліки конструювання навчального предмета за принципом "згори донизу" – від університетського курсу до середньої школи – і необхідність переходу до протилежного принципу – "знизу догори" – від психології формування понять та інтересів учнів до змісту навчального предмета.

У четвертому розділі "Розвиток курсу фізики у США у ХХ столітті" подано аналіз розвитку курсу фізики в контексті змін, що відбувалися в суспільстві та в системі освіти. Аналіз історичних даних свідчить, що система вищої освіти США остаточно склалася наприкінці ХІХ ст. У цій системі, вочевидь, була наявна загальна вища освіта, яка містила також і природничі науки. Курс фізики будувався за типом сформованого в Європі в другій половині ХІХ ст. курсу експериментальної фізики.

У кінці ХІХ ст. у США склалась багаторівнева система вищої освіти, перший етап якої був загальноосвітнім. Відповідно, виникла потреба в різних типах загального курсу фізики: а) для студентів нетехнічних спеціальностей, які не вивчали фізики в середній школі; б) для студентів технічних і природничих спеціальностей. Натомість традиційний університетський курс історично складався в результаті поступового додавання нових розділів до існуючої структури. Поступово характер викладу матеріалу відійшов від попереднього типу курсу експериментальної фізики (за німецьким зразком), розвиваючись у бік курсу теоретичної фізики. З курсу зникла феноменологія та філософсько-методологічні питання, збільшилась математизація.

Наприкінці ХІХ ст. переважним типом середньої школи у США була приватна "академія", що будувалася за типом однойменної британської школи і виконувала ту ж саму функцію підготовки до вищої освіти. Тому в цій школі використовувався курс фізики академічного типу, що створився під впливом університетського курсу. В перші десятиріччя ХХ ст. сформувалася громадська середня школа.

Після Першої світової війни США стали одним із промислових лідерів. Швидкими темпами почали розвиватися різні галузі промисловості. Зростає зайнятість у виробництві і потреба у фахівцях, особливо інженерах. Аналіз офіційних статистичних даних показує, що в 1920 – 1930-х рр. спостерігається безпрецедентне зростання кількості учнів у старшій середній школі. Швидке збільшення кількості учнів було пов'язане як із демографічними процесами (внаслідок потоку емігрантів із Європи на початку ХХ ст.), так і з прийняттям закону про обов'язкове навчання до 16 років і обмеження використання дитячої праці.

Перетворення школи на масову стимулювало розвиток різних течій у педагогіці. Серед них варто відзначити такі основні:

1) "прогресистський" рух;

2) "традиціоністський" (академічний) рух.

Основна теза прогресистів про необхідність орієнтації освіти на інтереси учнів мала різні соціальні відтінки. Значна частина прогресистів мала на увазі не індивідуального учня, а певні групи, вважаючи, що різним групам учнів необхідні різні типи освіти.

Подібно до загальної суспільної ситуації і стану освіти йде і розвиток курсу фізики середньої школи. Курс фізики в цей період розвивається переважно у двох напрямках: 1) прогресивному; 2) академічному. Перший тип курсу фізики вивчає більшість учнів, другий – майбутні студенти університету. Подібна диференціація має місце й у вищій школі.

Перший універсальний університетський курс фізики, що задовольняв потреби різних категорій студентів, розробив Р. Міллікен. Структура курсу будувалася у вигляді шарів. Перший шар кожного розділу містив виклад основних концепцій і прості чисельні оцінки. У наступному шарі розділу збільшувався рівень деталізації викладу. Увесь матеріал курсу було подано у вигляді невеликої за обсягом обов'язкової частини й іншого матеріалу за вибором студента та викладача. Подібні принципи відбору змісту були використані Р. Міллікеном також для побудови шкільного курсу фізики. На відміну від університетського курсу перший шар шкільного курсу виходив з аналізу оточуючих учня фізичних явищ і технічних пристроїв. Історичний аналіз розвитку курсу фізики у США показує, що новаторський курс Р. Міллікена справив суттєвий вплив на подальший розвиток курсу фізики. Однак цей вплив не був стійким. Принципи побудови курсу, запропоновані Міллікеном, як показує аналіз підручників, регулярно проявлялися в інших курсах і знову забувалися майже протягом ста років після його появи.

Друга світова війна змінила суспільне ставлення до фізики та її ролі у створенні технічного потенціалу країни. Однак одержані результати дослідження дозволяють зробити висновок, що відповідні зміни в підході до побудови змісту шкільного курсу фізики запізнилися на десятиріччя. Зміст та структура академічного типу шкільного курсу фізики майже не змінилися з початку ХХ ст. Залишився енциклопедичний принцип побудови традиційних розділів. На початку 1950-х рр. до змісту курсу включається ілюстративний матеріал із техніки та побутового обладнання, а також здійснюються спроби радикально переглянути зміст курсу фізики відповідно до прогресистських поглядів. Значний вплив на навчальний план у цей період мало збільшення кількості учнів вищої і середньої шкіл. Старша середня школа, що перебувала під впливом прогресистів, перестала служити "фільтром" для системи вищої освіти. Замість цього вона пропонувала різні шляхи отримання середньої освіти.

Академічну лінію розвитку реалізує курс фізики середньої школи, створений Комітетом із дослідження навчання фізики (PSSC-курс). Необхідно зазначити, що в цьому курсі фізика була вперше подана як модель дослідження природи, створена вченими. Фізика поставала як відкритий предмет, що постійно змінюється, а не завершена система знань. Саме тому курс радикально відрізняється від традиційного. Центральна роль у навчанні має належати лабораторії. Спираючись на підхід сучасної фізики, автори намагаються подати фізику як єдину галузь знань, пронизану кількома фундаментальними принципами.

Як свідчить проведений аналіз, на початку 1960-х рр. під впливом курсу Комітету в багатьох підручниках фізики змінюється структура розділів: а) зміст концентрується навколо центральних тем; б) зменшується частка класичної фізики та збільшується матеріал сучасної фізики; в) вводяться експериментальні задачі та реалізується евристичний підхід.

Іншим напрямком розробки курсу фізики стає "Гарвардський проект". Метою проекту було створення курсу фізики для учнів гуманітарного типу мислення, які орієнтуються на вищу освіту. Курс мав містити матеріал із філософії та історії науки, одночасно зберігаючи необхідну строгість, яка властива курсам фізики академічної спрямованості.

Приклад курсу фізики Комітету викликав спробу розробити зміст загального університетського курсу як його продовження. Значна зміна структури фізичного знання, збільшення значення фізики та фізиків у суспільстві, а також приклад PSSC-курсу стимулювали пошуки нових шляхів розвитку університетського курсу загальної фізики, одним із яких став Беркліївський курс. Автори Беркліївського курсу повернулись до ідеї побудови курсу "шарами", запропонованої Р. Міллікеном, у поєднанні з принципом спірального розвитку матеріалу. Структура курсу була змінена відповідно до сучасних фізичних уявлень. З самого початку виклад будувався на основі квантових і релятивістських принципів. Під впливом Беркліївського курсу в інших університетських курсах зросла єдність ідейної структури згідно з сучасною фізикою та була змінена структура розділів. Але в рамках нової структури почалось повернення до курсу експериментальної фізики, виникла тенденція до включення розгляду фізичних явищ, історії науки, філософії, викладу еволюції фізичних уявлень. У курси почали включати застосування фізики в контексті різних спеціальностей.

Аналіз досвіду впровадження курсів фізики в 1950 – 1960-ті рр. показує, що фактично ці курси виявилися корисними лише невеликому відсоткові учнів. Основна причина полягає в тому, що, зосередившись на розробці логічної сторони курсів, автори знехтували психологічною стороною. З огляду на це нові курси справили найбільший вплив лише на здібних учнів і на університетський вступний курс фізики, а не на масове навчання фізики в середній школі США, для якої вони і були спочатку призначені.

У кінці 1960-х рр. у суспільстві спостерігалася зміна ставлення до природничих наук. Зростає занепокоєння наслідками науково-технічного прогресу: забрудненням навколишнього середовища, небезпекою ядерних і генетичних досліджень. Інтерес суспільства до фізики та фізиків почав падати.

В університетах запроваджували курси про зв'язки науки з розвитком суспільства, технології, екології. В навчанні більше уваги почали приділяти суспільним проблемам. Схожі типи програм почали розробляти і для середньої школи.

Loading...

 
 

Цікаве