WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вивчення гепатозахисної активності густого екстракту з листя винограду культурного (автореферат) - Реферат

Вивчення гепатозахисної активності густого екстракту з листя винограду культурного (автореферат) - Реферат

63%

Рис 1. Динаміка рівнів сформованості інтелектуальних умінь старшокласників контрольних груп

Для встановлення загального напрямку зсуву у здобутках учнів унаслідку впливу формуючої методики ми використали G-критерій знаків, який довів, що покращення у набутті інтелектуальних умінь старшокласниками експериментальних груп можна оцінити за нижчим та достатнім рівнем статистичної значущості. Причому, в учнів профільних фізико-математичних класів процес формування й удосконалення інтелектуальних умінь на матеріалі науково-природничих дисциплін іде більш виразно ( група № 2, рис. 2).

Група № 1 Група № 2

12%

63%

25%

0%

9%

53%

32%

6%

низький - середній - високий- вищий

0%

28%

63%

9%

0%

10%

74%

16%

низький-середній-високий-вищий

Рис. 2. Динаміка рівнів сформованості інтелектуальних умінь старшокласників експериментальних груп

Надбання у комунікативній сфері учнів оцінювалося подібно до констатуючого етапу дослідження по 6-ти показникам: рівень обґрунтованості своєї думки, критичного аналізу суджень, логічної послідовності викладу, ілюстрація доведень на користь свого судження, вживання наукових термінів, використання власної оцінки.

Порівняно з учнями контрольних груп, у старшокласників експериментальних груп спостерігається вища динаміка змін у інтелектуальній описовій здатності, в їх роботах зустрічалися мовні конструкти, що були запропоновані у комунікативному тренінгу: „я думаю, що...", „на мою думку...", „вважаю, що...", „аналіз відповідей свідчить про...", „розглянувши окремі думки, я дійшов висновку..." та ін.

Була виявлена різниця у рефлексивної свідомості учнів. Для старшокласників експериментальних груп значно домінує високий рівень – 15% до 6% у контрольній та рівень вище середнього – 23% до 14%. Крім того в учнів експериментальних груп є вищими окремі показники, що діагностувалися – самоконтролю та корекції.

Викладені вище результати якісного, кількісного, статистичного оцінювання показали, що розроблена дидактична система дозволяє цілеспрямовано керувати процесом формування інтелектуальних умінь в рамках проходження реального навчально-пізнавального процесу.

У висновках узагальнюються результати дослідно-експериментальної роботи:

  1. У процесі системного аналізу історичних, педагогічних, психологічних, філософських джерел та наукової літератури ми виявили, що теоретичне об'єднання окремих положень формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі вивчення науково-природничих дисциплін у педагогічній науці відбувалося розрізнено, окремі думки науковців не є одностайними у розумінні наукових термінів, виходячи з аналізу структури діяльності та з огляду понять мислення, розум та інтелект. Це утруднює нові підходи для реалізації дидактичних умов у навчальному процесі старшокласників.

  2. Під інтелектуальними ми розуміємо такі уміння, що забезпечують функціонування інтелекту як інтегрального утворення у структурі особистості. Виокремлюємо їх у окремий щабель індивідуального досвіду старшокласника. Виходячи з основних функцій інтелекту узагальнюємо такий перелік необхідних та достатніх інтелектуальних умінь: виділяти головне, класифікувати, будувати моделі, інтерпретувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, шукати аналогії, будувати стратегії.

  3. Структура уміння достатньо складна, вона містить у собі інтелектуальний, регулюючий та виконавчий компоненти. В основі інтелектуальних умінь лежить система інтелектуальних дій, що складається з логічних мисленнєвих операцій (прийомів): аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, порівняння, конкретизація, знаходження зв'язків та відношень. З'ясувавши операційний склад поданих інтелектуальних вмінь, ми виявили, що їх структура є системою вищого порядку, яка має формуватися на ґрунті елементарних, емпіричних умінь.

  4. Основними рисами інтелектуальних умінь є свідомість, довільність, плановість, прогресивність, практична спрямованість, злиття розумової та практичної діяльності, варіативність способів досягнення мети. Було з'ясовано зв'язок інтелектуальних умінь зі знаннями та навичками, а також з іншими групами умінь – загальнонавчальними, дослідницькими, експериментальними, узагальненими, пізнавальними.

  5. Аналіз формування операційних ситуацій у розвитку інтелектуальних умінь дає змогу вирізнити критерії та показники сформованості інтелектуальних умінь, а також ознаки, за якими можна судити про зміни, що відбуваються у розумовій діяльності старшокласників. У процесі дослідження нами були виділені такі основні критерії сформованості інтелектуальних умінь: особливість операційного складу, рівень предметних знань, особливість розумових прийомів, рівень пізнавальної самостійності, характер навчальної діяльності; відповідні показники, ознаки та рівні – низький, середній, високий та вищий.

  6. У ході пошукової роботи, ґрунтуючись на актуальних особливостях інтелектуальних умінь, специфіці науково-природничих предметів, була доведена доцільність змістовного шляху їх формування за такими етапами діяльності, як організаційно-методичний, змістовно-інформаційний, операційно-діяльнісний, міжпредметний та творчо-пошуковий. Окремим компонентом створеної організаційної моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників при вивченні науково-природничих дисциплін є рефлексійний, залучення якого диктується особливістю проходження інтелектуальної діяльності у свідомості особистості.

  7. Дидактичними умовами формування інтелектуальних умінь старшокласників при вивченні науково-природничих дисциплін є: активізація процесу рефлексії з опорою на комплексне використання загальнодидактичних принципів; забезпечення реалізації міжпредметних та інтегративних зв'язків у ході навчального процесу; спеціальне структурування навчального матеріалу відповідно між здійснюваною діяльністю та сформованими операційними компонентами; формування інтелектуальних умінь у єдності із засвоєнням дослідницьких, експериментальних та комунікативних умінь; введення у навчально-пізнавальний процес інтелектуально-творчих тренінгів; забезпечення оперативного контролю та корекції за станом формування інтелектуальних умінь.

  8. Експериментальна методика базується на предметному ґрунті. Показано сприятливість будь-яких етапів уроків щодо формування інтелектуальних умінь при наявності спеціально організованої роботи. Необхідним є попереднє структурування навчального матеріалу, що має відбивати процес проходження інтелектуальних актів, дій за допомогою відтворення зв'язків та відношень у навчальному матеріалі. Особлива увага приділяється операції введення поняття, створенню моделі, спеціальній роботі з опанування стратегіями розв'язку. Становлення умінь відбувається через опрацювання провідних понять, шляхом розв'язання системи навчальних завдань, у тому числі експериментальних, міжпреджметних, дослідницьких та введенні тренінгів на розвиток інтелектуально-описової здатності як на уроках, так і поза них. Всі структурні елементи методики поєднуються прийомами по активізації рефлексії.

  9. Зібрані й узагальнені результати дослідно-експериментальної роботи показують позитивну динаміку рівнів сформованості інтелектуальних умінь старшокласників експериментальних груп. Виявлена тенденція на зменшення учнів з низьким та середнім показником рівня сформованості інтелектуальних умінь та відповідно збільшення учнів з високим та вищим. Причому, у тих, які навчаються за фізико-математичним профілем процес формування інтелектуальних умінь відбувається виразніше. Використання G-критерія знаків дозволило обумовити кількісні зміни у старшокласників контрольних груп загальним розвитком, а експериментальних – результатом цілеспрямованого формування за достатнім та нижчим рівнями статистичної значущості. Прослідковується зростання надбань у комунікативній сфері та рефлексивній свідомості учнів, що знаходилися під впливом формуючої методики у порівнянні з тими, які перебували поза нею.

Зібрані й узагальнені у процесі дослідно-експериментальної роботи факти свідчать, що підтвердилася висунута нами гіпотеза, вирішені поставлені завдання і досягнута мета.

Виконана робота викриває перспективи подальшої розробки питання щодо формування інтелектуальних умінь засобами навчальних предметів, визначення оптимальних шляхів наступності в роботі загальноосвітньої та вищої школи у формуванні інтелектуальних рис молоді; формування інтелектуальних умінь засобами самостійної творчої діяльності.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях автора:

  1. Лаврентьєва О.О. Робота над інтелектуальним розвитком учнів в рамках уроку // Фізика та астрономія в школі. – 2004. – №5. – С. 8 – 11.

  2. Лаврентьєва О.О. Розумовий розвиток учнів з опорою на зміст підручника // Збірник наукових праць: Спеціальний випуск / Гол. ред. В.Г. Кузь. – К.: Наук. світ, 2003. – С. 167 – 173.

  3. Лаврентьєва О.О. Один із шляхів реалізації інтегративних тенденцій сучасної освіти в умовах профільного навчання // Фізика та астрономія в школі. – 2002. – №5. – С. 28 – 31.

  4. Лаврентьєва О.О. До класифікації умінь // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць/ Гол. ред. – д.п.н., проф. Буряк В.К. – Кривий Ріг: КДПУ, 2002. – Вип. 4, С. 364 – 370.

  5. Лаврентьєва О.О. Освітні процеси з погляду концепцій інтелекту // Педагогіка і психологія. – 2003. – № 3-4. – С. 76 – 87.

  6. Лаврентьєва О.О. Дидактичні підходи до структурування матеріалу з метою формування інтелектуальних умінь // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць/ Гол. ред. – д.п.н., проф. Буряк В.К. – Кривий Ріг: КДПУ, 2003. – Вип. 6, С. 146 – 148.

  7. Половина Г.П., Лаврентьєва О.О. Турнір юних фізиків як мета і засіб формування творчих рис особистості // Фізика та астрономія в школі. – 2002. – №3. – С. 33-36.

  8. Лаврентьєва О.О. Формування дослідницьких навичок учнів при використанні задач експериментального характеру на уроках фізики // Методика организации научной работы с молодежью: материалы международного семинара. – Киев: ЕУФИМБ, Ин-т журналистики КНУ им. Т.Шевченко, 2001. – С. 126-130.

Loading...

 
 

Цікаве