WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вивчення гепатозахисної активності густого екстракту з листя винограду культурного (автореферат) - Реферат

Вивчення гепатозахисної активності густого екстракту з листя винограду культурного (автореферат) - Реферат

Кількісний результат виконання роботи доповнювався оцінкою за: особливість розв'язку завдання-стратегії, кількість можливих розв'язків, уміння розв'язуватися графічні завдання, кількість виділених одиниць інформації при розгляді умови задачі, кількість звертань за порадами та додавалися бали за виступи з міні-доповідями й уміння розв'язувати експериментальні завдання протягом теми. Таке комплексне оцінювання ґрунтувалося на виділених нами критеріях та показниках рівнів сформованості інтелектуальних умінь.

За результатами цього етапу дослідження було виявлено, що у старшокласників превалює середній рівень сформованості інтелектуальних умінь (50%), 38% відтворюють високий рівень та лише 3% - вищий.

Рівень комунікативної здатності старшокласників визначався за аналізом тексту „Станьте суддею у суперечці" на основі предметного змісту. Виявилося, що у більшості випадків переважає однобокість у судженнях, невміння зробити критичний огляд, узагальнення на матеріалі науково-природничих дисциплін.

Більш розвиненими, за загальними результатами, виявилися учні профільних фізико-математичних класів, що зумовило потребу обрати по дві відповідні контрольні та експериментальні групи для проведення експериментального дослідження (4 класи, 124 учні). Це дозволило порівняти особливість проходження процесу формування інтелектуальних умінь учнів профільних та загальноосвітніх класів.

Експериментальна методика ґрунтувалася на виділених нами дидактичних умовах з опорою на організаційну модель становлення умінь.

Розвиток рефлексивної свідомості забезпечувався створенням умов для проведення аналізу власної діяльності за такими методами, як стимулювання до активності, поточного контролю за ходом виконання завдань, введення еталонів оцінювання продуктів діяльності, матеріалізації навчальних дій під час контролю (підкреслення, доповнення, підставлення відповіді, перевіркою фізичного змісту відповіді).

Спеціальне структурування навчального матеріалу передбачало відтворення зв'язків та відношень, в тому числі й між навчальними предметами, закладало спосіб ущільнення матеріалу та його подальшого розгортання. Базовим є матеріал (поняття, закони, способи діяльності), на який слід спиратися при побудові методики, похідним від нього є основні, але відносно самостійні системи, їх елементи. У порядку просування у вивченні базового навчального матеріалу відбувається на основі ранжирування, з одного боку, його вивчення у логічній послідовності, що забезпечує поступове узагальнення. З іншого – від понять, законів до їх конкретного втілення можна виявити поступову конкретизацію знань та умінь. Такий підхід сприяв виявленню тих інтелектуальних умінь та їх груп, формування яких можна закласти безпосередньо під час опанування предметним змістом, відмітити становлення узагальнених інтелектуальних умінь, функціонування одночасно прямих та зворотних операцій.

Введення міжпредметних та інтегративних зв'язків відбувалося у вигляді міжпредметних завдань та спецкурсу „Біофізика". Формуючою методикою акцентувалося на поширенні експериментальних та дослідницьких робіт, аналізові фронтальних експериментів.

Було показано, що для формування інтелектуальних умінь на уроках фізики сприятливі усі типи та етапи уроку. Однак необхідна особлива увага до операції введення й опрацювання понять, створення модельних уявлень. Доцільним є також введення методологічних знань про моделі.

В ході дослідження створена дидактична схема щодо удосконалення умінь будувати стратегії. Початковим кроком є виявлення завдань, що потребують засвоєння певного алгоритму. Таке завдання слід розчленувати на ряд часткових задач, які повинні бути розв'язані учнями самостійно з використанням опор для самоконтролю. Учні повинні виявити та з'ясувати основні дії, створити алгоритм (самостійно чи за допомогою вчителя, у вербальній або письмовій формі), виконати вправи на закріплення, з все більшим згортанням проміжних дій й усвідомленням його ефективності та обмеженості.

Для змістовного наповнення методики нами були відібрані такі типи завдань: на пояснення фактів; на класифікацію та пошук закономірностей; задачі на порівняння, узагальнення, аналогію, з використанням оціночних суджень; на доведення, як індуктивне, так і дедуктивне; завдання матричного типу; на пошук недостатніх та зайвих умов; на конструювання, моделювання під час опрацювання понять; завдання з міжпредметним змістом; пошукового типу; завдання-демонстрації.

Навчальні завдання ставилися так, щоб навчити учнів виявляти в матеріалі суттєве, загальне, що визначає зміст і структуру базових знань. Відповідно, це підготовчі, мотиваційні, діагностичні, навчаючі, рефлексивні, практичні, контролюючі завдання. Основною вимогою до системи завдань є поступове нарощування складності, варіативність, диференційованість, наступність. Цілісна системи завдань має враховувати: певну роль та місце розв'язку у сукупності методів та можливостей теми, деталізацію навчального матеріалу на інформативні частини,виявлення зв'язків між елементами знань у ході розв'язку задач, охоплення обсягу та характеру необхідних умінь та навичок учнів, групування серії елементарних завдань у більш складні, заміну абстрактних задач (по можливості) на практичні, наявність та необхідність кінцевого детального аналізу умови задачі, виявлення меж застосування способів розв'язку, можливість графічного, модельного інтерпретування, наявність різних шляхів розв'язання з необхідністю адекватного вибору стратегії.

Засобами забезпечення елементів інтелектуально-творчого тренінгу у нашому дослідженні виступали багатофункціональні проблемні ситуації, що створювалися на ґрунті предметного змісту і сконструйовані на їх базі психотехнічні процедури, які включали психологічні прийоми та інтелектуально-творчі ігри, дискусії. При „введенні" проблемних ситуацій використовувалися: мовленнєві засоби (натяк, нюансування, наголос, інтонація), розповіді, висловлювання вчителем своєї точки зору, апелювання до уваги, використання образу, констатації. Перед учнями ставилися завдання усвідомити аналогії, причинно-наслідкові зв'язки, висловити свою думку, промовити уголос.

Дискусія вводилася у навчальний процес за допомогою ролей Доповідача, Опонента та Рецензента за 3-ма рівнями: для відповіді на окремо поставлене питання (1-й рівень); для розв'язку навчальної задачі (2-й рівень); для оцінки доповіді з підготовленого самостійно додаткового матеріалу (3-й рівень). Вироблення певних навичок ведення дискусії відбувалося під час проведення позакласної роботи з предмета. У другій експериментальній групі, що навчається за фізико-математичним профілем, пропонувався ще інтелектуальний тренінг у позакласній діяльності та участь у інтелектуальних творчих іграх в рамках Турніру юних фізиків-винахідників (всього, з урахуванням підготовчого етапу, два роки для даної групи учнів).

На заключному етапі експериментального дослідження була визначена динаміка сформованості інтелектуальних умінь учнів (див. табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості інтелектуальних умінь старшокласників за результатами експерименту (у %)

Група

Констатуючий

Формуючий

Низ

Сер

Вис

Вищ

Низ

Сер

Вис

Вищ

1 КГ

13

63

24

-

12

63

22

3

1 ЕГ

12

63

25

-

9

53

32

6

2 КГ

30

64

6

26

64

10

2 ЕГ

28

63

9

10

74

16

Отже, кількісний показник наявних рівнів у учнів контрольних груп майже не змінився, а для експериментальних помічаємо позитивну динаміку. Наочно цей процес показано на діаграмах (див. рис. 1, 2).

Група № 1 Група № 2

13%

24%

0%

3%

63%

12%

22%

низький - середній - високий - вищий

0%

30%

6%

10%

64%

64%

0%

26%

низький -середній-високий- вищий

Loading...

 
 

Цікаве