WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вивчення гепатозахисної активності густого екстракту з листя винограду культурного (автореферат) - Реферат

Вивчення гепатозахисної активності густого екстракту з листя винограду культурного (автореферат) - Реферат

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, перераховано завдання, викладено теоретико-методологічні основи та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів експериментального дослідження.

У першому розділі: „Теоретичні аспекти визначення сутності інтелектуальних умінь старшокласників" проаналізовано стан розробленості досліджуваного питання, виявлено специфічні характеристики, перелік та сутність інтелектуальних умінь, розроблено організаційну модель їх формування, визначено та теоретично обґрунтовано дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників на уроках науково-природничих дисциплін.

Огляд психолого-педагогічної літератури показав неодностайність у вживанні терміну „інтелектуальні уміння". Використаний нами діяльнісний підхід та порівняльний аналіз ключових понять „розум", „мислення" та „інтелект" дозволив з'ясувати специфічність інтелектуальних умінь серед інших, у тому числі розумових та мисленнєвих, і виділити їх в окремий щабель структури досвіду особистості.

Виходячи зі змістовного аналізу наукових джерел, ми послуговуваємося трактуваннямуміньяк характеристикою майстерності особистості, що виявляється у діяльності, яка здійснюється свідомо та завжди завершується успішним досягненням поставленої мети. Склад уміння поданий нами у вигляді трьох компонентів – інтелектуального (знання про спосіб діяльності), регулюючого (експресія, чутливість, вольові якості, емоції) та виконавчого (відображення об'єкту, створення плану, перетворення об'єкта, аналіз продуктів діяльності).

Інтелектуальні уміння посідають особливе місце у навчальній роботі учня та пронизують усі без винятку види його діяльності. Нами виявлено складні взаємозв'язки між інтелектуальними та пізнавальними, загально-навчальними, узагальненими, дослідницькими, експериментальними уміннями а також зі знаннями і навичками.

Ми трактували інтелектуальні вміння як такі, що забезпечують функціонування інтелекту як інтегральної характеристики індивіда. Тому у відповідності до загальних функцій інтелекту, вирізнили таку систему інтелектуальних умінь: виділяти головне, класифікувати, будувати моделі, інтерпретувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, шукати аналогії, будувати стратегії. Виявлення операційного складу кожного інтелектуального уміння дало змогу дійти висновку, що більш складні інтелектуальні уміння старшокласників мають формуватися на ґрунті менш складних.

Характеристикою інтелектуальних умінь є свідомість, довільність, плановість, прогресивність, практична спрямованість, злиття розумової та практичної діяльності, варіативність засобів досягнення цілей, тому основними критеріями їх сформованості ми обрали: особливість операційного складу уміння (домінування аналізу або синтезу), рівень предметних знань (складність виконуваних завдань, системність знань, правильність, міцність, усвідомленість, дієвість), особливість розумових прийомів (узагальненість, згорнутість, плановість, гнучкість, перенос, вплив образу, аналітичність), рівень пізнавальної самостійності (активність, чутливість до допомоги), характер навчальної діяльності (продуктивність, практична спрямованість, довільність), успішність. Відповідно до показників та ознак за основу обрано 4-х рівневу шкалу формування інтелектуальних умінь (низький, середній, високий та вищий рівні).

Уміння у своєму становленні в навчально-пізнавальній діяльності проходять ряд етапів, оскільки вимагають методики, адекватної до процесу їх розвитку, тому організаційна модель формування інтелектуальних умінь на уроках науково-природничих дисциплін має містити: організаційно-методичний етап (усвідомлення необхідності самовдосконалення), змістовно-інформаційний (закладання орієнтовної основи дій, операцій, умінь), операційно-діяльнісний (формування та удосконалення умінь), міжпредметний (підведення умінь до віддаленого переносу), творчо-пошуковий (застосування умінь у творчій діяльності). Нагальним та особливим компонентом створеної нами моделі є рефлексивний. Всі перелічені етапи не утворюють ієрархічної послідовності, оскільки в рамках навчально-пізнавального процесу вони впливають на особливості проходження кожного окремо й системи загалом, але відображають етапи становлення вмінь. Працездатність створеної організаційної моделі повинна забезпечуватися введенням дидактичних умов.

Визначальним у становленні інтелектуальних умінь є процес вирощування рефлексії. Рефлексія, що активізується на основі загальнодидактичних принципів наочності, доступності, системності, активності, мотиваційного забезпечення, етапності, проблемності, диференціації, запускає механізми цілевизначення, контролю та оцінювання продуктів діяльності, усвідомлення учнями потреби у подальшому самовдосконаленні. Тому активізація процесу рефлексії з опорою на загальнодидактичні принципи обрана нами першою дидактичною умовою.

Специфіка побудови курсу природничих дисциплін, які об'єднуються не тільки предметом вивчення – природою, а подібними прийомами опанування предметним змістом, зумовлює включення в навчальну діяльність міжпредметних завдань. Розгляд їхнього впливу на становлення операційних компонентів інтелекту доводить доцільність забезпечення міжпредметних та інтегративних зв'язків під час навчального процесу – друга дидактична умова.

Становлення інтелектуальних умінь, які, насамперед, завжди мають конкретне втілення на предметному матеріалі, знаходиться в тісному взаємозв'язку зі знаннями, що повинні бути необхідними і достатніми, проблемними й засвоюватися відповідно до побудови мисленнєвої діяльності. Спеціальне структурування навчального матеріалу відповідно між здійснюваною діяльності та сформованими операційними компонентами обрано нами третьою дидактичною умовою. У нашому підході операційна сторона (інтелектуальні уміння) вивчаються в діалектичній єдності зі змістовною (знаннями) при провідній ролі теоретичних знань, єдності емпіричного та теоретичного шляхів пізнання.

Численні наукові дослідження показують, що інтелектуальні вміння частково містяться в мові та засвоюються разом із нею. Оволодіння мовою, завдяки створенню запасу образів, мовних конструктів, сприяє розвиткові описової інтелектуальної пізнавальної здатності, а здатність діяти подумки є психологічною передумовою будь-якої цілеспрямованої діяльності людини. Поряд із цим функціонування експериментальних та дослідницьких умінь неможливе без інтелектуальних, оскільки навчальний експеримент (мисленнєвий, з ідеалізованими предметами, теоретичний, модельний, на практичне використання приладів, предметно-дослідницький, комп'ютерний) та діяльність щодо пошуку пояснення й доказу закономірних зв'язків та відношень у явищах, які експериментально спостерігаються або теоретично аналізуються, є підґрунтям до удосконалення інтелектуальних умінь. Визначення мети введення та питомої ваги інтелектуальних умінь у системі загальнонавчальних, пізнавальних, спеціальнопредметних груп умінь, що формуються на уроках науково-природничих дисциплін, а також з оглядом на зміст діяльності учнів та рівень їх розвитку, зумовлює обрання в якості четвертої дидактичної умови формування інтелектуальних умінь у єдності із засвоєнням дослідницьких, експериментальних та комунікативних.

Участь у творчій діяльності забезпечує формування інтелектуальних умінь більш високого порядку, оскільки при творчому підході до пізнання вибір методів оволодіння зумовлюється не лише змістом, що вивчається, але й внутрішніми факторами – наявністю припущень, гіпотез. Введення до навчально-виховного процесу інтелектуально-творчих тренінгів ми обрали п'ятою дидактичною умовою. Психологічним обґрунтуванням процесу формування інтелектуальних умінь під час таких тренінгів, за дослідженнями М.Л. Смульсон, є наявність спрямованості на виділення й усвідомлення вузлових моментів процесу розв'язування завдань – бачення та постановку задачі, зародження задуму, перевірку його адекватності за допомогою мисленнєвого експериментування, аналіз неадекватних задумів, уваги до помилки.

Будь-який процес формування проходить цілеспрямованіше й ефективніше при наявності зворотнього зв'язку між впливом та створенням відповідної якості. Тому забезпечення оперативного контролю та корекції за станом формування інтелектуальних умінь у старшокласників виступає нагальною, шостою умовою в нашому дослідженні.

У другому розділі: Дослідження ролі дидактичних умов та система експериментальної роботи у формуванні інтелектуальних умінь" експериментально перевірено вплив визначених дидактичних умов на ефективність формування інтелектуальних умінь на уроках фізики.

Огляд стану проблеми формування інтелектуальних умінь у сучасній школі дозволив виявити певні протиріччя та труднощі. Для одержання інформації про рівень сформованості інтелектуальних умінь старшокласників був проведений контрольно-діагностичний тест на матеріалі фізики, який містив 5 завдань такого типу: на визначення рівня базових предметних знань (обізнаність); на з'ясування сформованості умінь класифікувати та шукати аналогії; на встановлення причинно-наслідкових зв'язків; на виявлення умінь інтерпретувати та розшифровувати об'єкти розгляду (з використанням графіків); будувати стратегії.

Loading...

 
 

Цікаве