WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вивчення гепатозахисної активності густого екстракту з листя винограду культурного (автореферат) - Реферат

Вивчення гепатозахисної активності густого екстракту з листя винограду культурного (автореферат) - Реферат

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ЛАВРЕНТЬЄВА Олена Олександрівна

УДК 37.025:50

Дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників при вивченні науково-природничих дисциплін

13.00.09 – теорія навчання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луцьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Буряк Володимир Костянтинович,

Криворізький державний педагогічний університет, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Гусак Петро Миколайович,

Волинський державний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри соціальної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, професор

Малафіїк Іван Васильович,

Рівненський гуманітарний університет, завідувач кафедри педагогіки.

Провідна установа: Запорізький державний університет, кафедра

педагогіки і психології, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя.

Захист відбудеться 6 травня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.04 в Волинському державному університеті імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Волинського державного університету імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30 а.

Автореферат розісланий 5 квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.С. Петрович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки процес формування інтелектуальних умінь старшокласників викликає підвищений інтерес у багатьох викладачів і науковців. Дослідження психологів, педагогів, фізіологів дають можливість з'ясувати механізми створення та функціонування операційних знарядь інтелекту особистості й обґрунтувати дидактичні умови реалізації навчально-пізнавальної діяльності учнів сучасної загальноосвітньої школи.

У процесі науково-пошукової роботи ми виявили, що вітчизняна та зарубіжна наука у контексті Болонського процесу має чималий досвід у розв'язанні питань інтелектуального розвитку. Це дає підставу врахувати найважливіші наукові підходи, які сприяють вивченню навчальних дисциплін природничого циклу з позиції активізації навчального процесу у школі. У першоджерелах подаються окремі аспекти педагогічного досвіду, який передбачає засвоєння учнями природничої інформації, врахування ролі навчання у формуванні умінь старшокласників.

Прихильниками системи розумового розвитку у процесі навчання були відомі педагоги минулого: Платон, Аристотель, Я.А. Коменський, Дж. Локк, Й.Ф. Герберт, Й. Песталоцці, М.І. Пирогов, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Д'юї, П.П. Блонський, К.Д. Ушинський та інші.

В окремих дослідженнях сучасних психологів та дидактів Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, Н.А. Менчинської, Ю.К. Бабанського, Л.В. Занкова, В.В. Давидова, М.А. Данілова, Б.П. Єсіпова, І.Я. Лернера, В.Ф. Паламарчук, М.Н. Скаткіна, О.Я. Савченко, В.О. Сухомлинського, Б.Д. Ельконіна, Е. Торндайка, Р. Форстейна, Ж. Піаже, Р. Стернберга, Х. Гарднера розкриті основні процеси та рушійні сили розумового розвитку, подаються загальні вимоги до шкільної освіти та навчальних програм. Автори довели, що розумовий розвиток є неперервним процесом, який здійснюється у навчанні, пізнавальній діяльності, під час гри, у різних життєвих ситуаціях. Однак, інтенсивніше цей процес проходить під час активного засвоєння та творчого використання знань, тобто в актах, що містять цінні операції для розвитку розуму.

Аналіз наукових праць показав, що інтелектуальні вміння стають надбанням старшокласника у достатньо широкій та стійкій формі за умови реалізації зростання у нього критичності, самостійності, продуктивності, гнучкості власного мислення. Сформовані інтелектуальні вміння сприяють досягненню максимальних результатів за мінімальної затрати часу, дозволяють оперативно та чітко керувати процесом навчання. Інтелектуальні вміння чинять вплив на розвиток активності та творчості учня на кожному етапі навчання. А за оптимального врахування кількісних та якісних чинників у засвоєнні опорних знань та інтелектуальних умінь зростає питома вага самостійної пізнавальної діяльності учня.

Ми виходили з того, що згідно з „Державним стандартом повної і базової середньої освіти" (2004 р.) впровадження сучасних підходів щодо переосмислення змісту шкільної освіти є важливим аспектом у формуванні інтелектуальних умінь старшокласників у процесі засвоєння природничих знань. Переорієнтація навчання з репродуктивного відтворення на перехід до нових технологій у засвоєнні знань, умінь та навичок передбачає реалізацію здібностей учня у ході самонавчання, врахування взаємозв'язку отриманої інформації з різних джерел на формування інтелектуальних умінь, що впливає на розвиток розумових здібностей при вивченні науково-природничих дисциплін.

Серед педагогів-практиків сьогодення існує думка про те, що науково-природничі предмети повинні обслуговувати лише фахівців відповідного профілю. Це призводить до недооцінки окремими викладачами значення їх у розвитку особистості і дозволяє сприймати таку інформацію, як суттєве спрощення навчальних курсів. Внаслідок такого підходу більшість випускників не можуть відрізнити знання від віри, не розрізняють ступеня вірогідності фактів, явищ, не вміють моделювати та передбачувати події, оцінювати обставини життя. Сухомлинський В.О. переконував, що знання з будь-якого предмета несуть у собі виховний потенціал для становлення, формування живого, творчого розуму. Власне такі предмети як фізика, біологія, хімія, географія створюють потрібні можливості для становлення наукової діалектичної картини світу. Адже методи і форми їх цілісного вивчення дають змогу формувати навички та прийоми раціонального мислення, а впровадження навчального експерименту сприяє створенню діяльнісного підходу до природи, що створює підґрунтя до формування інтелектуальних умінь старшокласників.

На сучасному етапі залишається не з'ясованим питання про сутність самого поняття „інтелектуальні уміння". У роботах Н.І. Білоконної, Л.І. Воробйової, Г.Ю. Лаврешиної, С.В. Лазаревського, І.М. Лукаш, Н.А. Лошкарьової, Р.П. Озолінша, Н.Ф. Паламарчук, Н.О. Половникової, Н.І. Прокопенко, І.С. Якиманської можна зустріти різноманітні підходи та тлумачення цього складного утворення. Не створений поки що й загальноприйнятий перелік інтелектуальних умінь, не виявлені основні підходи до їх формування, зокрема методами вивчення конкретних навчальних предметів.

Врахування недостатньої обґрунтованості вище викладених підходів обумовлює актуальність обраної нами теми дослідження: „Дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників при вивченні науково-природничих дисциплін".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану досліджень кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету в рамках теми „Самостійна робота учнів та студентів" (держ. реєстр. № 0100U005594). Тема дисертації затверджена на засіданні науково-методичної ради КДПУ (протокол № 8 від 15.03.01 р.) і узгоджена в бюро Ради з Координації наукових досліджень в Україні в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 27.03.02 р.).

Об'єктом дослідження виступає процес формування інтелектуальних умінь старшокласників.

Предметом – дидактичні умови, форми та методи формування інтелектуальних умінь старшокласників при вивченні науково-природничих дисциплін.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка дидактичних умов, що сприяють ефективному формуванню інтелектуальних умінь старшокласників на матеріалі науково-природничих дисциплін.

В основі дослідження лежить гіпотеза про те, що інтелектуальні уміння старшокласників на уроках науково-природничих дисциплін будуть сформовані повною мірою за умов: активізації процесу рефлексії з опорою на комплексне використання загальнодидактичних принципів; забезпечення реалізації міжпредметних та інтегративних зв'язків у ході навчального процесу; спеціального структурування навчального матеріалу відповідно між здійснюваною діяльністю та сформованими операційними компонентами; формування інтелектуальних умінь у єдності із засвоєнням дослідницьких, експериментальних та комунікативних умінь; введення у навчально-пізнавальний процес інтелектуально-творчих тренінгів; забезпечення оперативного контролю та корекції за станом формування інтелектуальних умінь.

Завданнями дослідження є:

  1. Вивчити та узагальнити стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці.

  2. Обґрунтувати сутність поняття „інтелектуальні уміння" та розкрити особливості їх формування при вивченні науково-природничих дисциплін.

  3. Виявити та обґрунтувати дидактичні умови, що сприяють поетапному формуванню інтелектуальних умінь у старшокласників.

  4. Теоретично узагальнити, експериментально перевірити дидактичні та методичні рекомендації вчителям щодо формування інтелектуальних умінь старшокласників на уроках науково-природничих дисциплін та в позаурочній діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве