WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Моделі автоматизованого проектування засобів захисту від електромагнітного випромінювання (автореферат) - Реферат

Моделі автоматизованого проектування засобів захисту від електромагнітного випромінювання (автореферат) - Реферат

2. При багатоводді активізуються процеси перекисного окислення ліпідів на тлі пригнічення системи антиоксидантного захисту, що супроводжується збільшенням рівнів дієнових кон'югат (8 %), малонового диальдегіду (28 %) та зниженням вмісту каталази (43 %), церулоплазміну (20,5 %) і насиченості трансферину залізом (37,3 %).

3. Вагітність ускладнена багатоводдям супроводжується дисбалансом у розподілі есенціальних мікроелементів у системі „мати-плацента-амніон-плід". Концентрація заліза в усіх досліджуваних середовищах знижувалась: у плодових оболонках на 50,2 %, плаценті – 45,2 %, амніотичній рідині – 42,4 %, крові вагітних – 28,8 %, пуповинній крові – 24,5 %. Вміст міді у всіх середовищах знижувався, крім зростання в пуповинній крові на 40 %. Вміст цинку в амніотичній рідині зростав більш ніж у два рази, при одночасному зниженні в інших досліджуваних середовищах. У вагітних із багатоводдям вміст кобальту понижується. Для марганцю характерне зростання концентрації в плодових оболонках (на 17,6 %), в амніотичній рідині (на 86,3 %) та зниження у цільній крові, крові з пуповини і плаценті.

4. При доношеній вагітності, ускладненій багатоводдям в амніотичній рідині зростає вміст загального білка (86,9 %) та білірубіну (123,8 %) і знижується – сечовини (53,4 %) та креатиніну (42,4 %). Концентрація глюкози достовірно не змінюється.

5. Первинні розлади гемодинаміки при багатоводді виникають у матково-плацентарній ланці, що проявляється зростанням якісних показників кровоплину (систоло-діастолічного відношення, пульсаційного індексу, індексу резистентності) в матковій артерії та артерії пуповини. У вагітних із різким багатоводдям (6 %) відмічалось порушення кровоплину і в плодово-плацентарній ланці.

6. Морфологічне дослідження послідів вагітних із багатоводдям вказує як на гіперпродукцію амніотичної рідини (підвищена складчастість плацентарного епітелію, розширені міжклітинні канали, вакуолізація епітеліоцитів), так і на порушення її резорбції (велика кількість вторинних атрофованих ворсин в гладкому хоріоні, набряк і порушення мікроциркуляції в децидуальній оболонці). Активація перекисного окислення ліпідів веде до порушення мікроциркуляції в тканинах плаценти та плодових оболонках. На ультраструктурному рівні відмічалась дезорганізація внутрішньоклітинних органел.

7. Використання препаратів реосорбілакт та Нью В-Н-С у комплексному лікуванні вагітних із багатоводдям нормалізує показники кровоплину в системі „мати-плацента-плід", відновлює окисно-антиоксидантний гомеостаз, усуває дисбаланс мікроелементів, що позитивно впливає на стан плода, перебіг вагітності та пологів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Жінки групи ризику виникнення багатоводдя повинні проходити підготовку на етапі планування вагітності та отримувати профілактичне лікування (полівітаміни з мікроелементами, антиоксиданти, санацію вогнищ інфекційного процесу в організмі) ще до вагітності. Під час вагітності вони вимагають подальшого ретельного спостереження, яке включає контроль за динамікою приросту обводу живота та висоти стояння дна матки, за показаннями медико-генетичне консультування та додаткове ультразвукове обстеження.

2. Всіх вагітних з багатоводдям необхідно обстежувати на наявність генітальної інфекції.

3. З метою прогнозування ступеня важкості перебігу багатоводдя та оцінки ефективності його лікування в комплекс клініко-лабораторних досліджень вагітних із багатоводдям рекомендується включати визначення вмісту початкових і кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів та активності металоферментів антиоксидантної системи захисту. Показники вмісту мікроелементів у крові вагітних доцільно застосовувати для оцінки стану плода та прогнозування затримки внутрішньоутробного розвитку.

4. Вагітним із багатоводдям необхідно проводити допплерометричне обстеження для раннього виявлення порушень гемодинаміки в системі „мати-плацента-плід" та уточнення їх локалізації. Наявність розладів кровоплину в плодово-плацентарній ланці є ознакою тривалого і негативного впливу багатоводдя на стан плода.

5. Для покращення фетоплацентарної гемоперфузії, нормалізації процесів пероксидації ліпідів, покращення реологічних властивостей крові і нормалізації обміну мікроелементів у комплекс стандартної медикаментозної терапії багатоводдя рекомендовано включати препарати реосорбілакт (по 200 мл внутрішньовенно, крапельно, через день, не менше 5 разів на курс) та Нью В-Н-С (по 1 капсулі один раз на день протягом двох тижнів).

6. У пологах необхідно своєчасно проводити амніотомію, профілактику аномалій скоротливої діяльності матки, а також профілактику гіпоксії плода. Посліди породіль слід направляти на патгістологічне дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Вплив амніонально-плідної рідини на внутрішньоутробний розвиток і ріст плода // Галицький лікарський вісник. – 2000. – Т. 7, № 4. – С. 52-54. (Співав. Лизин М.А., Гудивок І.І., Стоцький С.С., Вакалюк І.В., Кварцяний О.О.; підбір хворих, інформаційний пошук, участь в обговоренні результатів та підготовка статті до друку).

  2. Перебіг вагітності і пологів при багатовідді // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т. 8, № 1. – С.100-102.

  1. Комплексне лікування багатоводдя та фетоплацентарної недостатності// Вісник наукових досліджень – 2002. – № 2(26). – С. 63-64.

  2. Морфофункціональний стан плодових оболонок при багатоводді // Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т. 10, № 2. – С.118-120.

  3. Комплексна оцінка стану плода у вагітних з багатоводдям // Вісник наукових досліджень – 2004. – № 3. – С. 136-138.

  4. Вміст мікроелементів в крові вагітних, пуповинній крові, амніотичній рідині та тканинах посліду при багатоводді // Архів клінічної медицини. – 2004. – № 2. – С. 51-53.

  5. Особливості перебігу вагітності та родів при багатовідді // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ. – 2001. – С. 361-363. (Співав. Геник Н.І., Сніжко Т.Б., Кварцяний О.О., Басюга І.О.; підбір хворих, клініко лабораторне обстеження; аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

  6. Вплив системної ензимотерапії при багатовідді на тлі бактеріального вагінозу / Тези доповідей І науково-практичної конференції „Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування TORCH-інфекцій" // Імунологія та алергологія. – 2001. – № 4. – С. 24-25. (Співав. Гудивок І.І., Струк В.Ф.; підбір хворих, розробка методу лікування багатоводдя на тлі бактеріального вагінозу та аналіз отриманих результатів).

  7. Коригуюча терапія порушень гемодинаміки та мікроциркуляції у вагітних з багатоводдям та фетоплацентарною недостатністю // Матеріали 2-ої міжнародної конференції: Мікроциркуляція та її вікові зміни. – Київ: ІВЦ „Алкон". – 2002. – С.190.

  8. Метод профілактики багатовіддя // Інформаційний листок про передовий виробничо-технічний досвід, № 2001-37 (РДАСНТІ 76.29.48). – Івано-Франківськ: ЦНТЕІ, 2001.

  9. Профілактика інфікування плода та новонародженого при багатовідді // Інформаційний листок про передовий виробничо-технічний досвід, № 2001-38 (РДАСНТІ 76.29.48). – Івано-Франківськ: ЦНТЕІ, 2001.

  10. Метод профілактики та лікування багатоводдя ЕНЗИМТАЛОМтм// Інформаційний листок про передовий виробничо-технічний досвід, № 2001-39 (РДАСНТІ 76.29.48). – Івано-Франківськ: ЦНТЕІ, 2001.

АНОТАЦІЯ

Ласитчук О.М. Діагностика, лікування та акушерська тактика при вагітності ускладненій багатоводдям. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2005.

Дисертація присвячена вивченню клініки та діагностики багатоводдя, удосконаленню лікувальних заходів при цій патології. Встановлено, що багатоводдя супроводжується активацією процесів перекисного окислення ліпідів, пригніченням антиоксидантної системи захисту, порушенням мікроелементного гомеостазу системи „мати-плацента-плід". Вивчено біохімічний склад навколоплідних вод, гісто- та ультраструктуру посліду при багатоводді. Виявлено, що багатоводдя супроводжується розладами гемодинаміки у матково-плацентарній ланці, фетоплацентарною недостатністю та хронічною внутрішньоутробною гіпоксією плода.

Loading...

 
 

Цікаве