WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Моделі автоматизованого проектування засобів захисту від електромагнітного випромінювання (автореферат) - Реферат

Моделі автоматизованого проектування засобів захисту від електромагнітного випромінювання (автореферат) - Реферат

При аналізі кардіотахограм середнє значення базальної частоти серцевих скорочень у всіх трьох групах знаходилось у межах фізіологічної норми, без статистичної відмінності між показниками (р>0,05). У вагітних із багатоводдям зростає амплітуда миттєвих осциляцій і за характером наближається до сальтаторного типу, достовірність різниці відносно контрольної групи р<0,01. Частота миттєвих осциляцій в усіх трьох групах коливалася в межах фізіологічної норми (р>0,05). В обстежених вагітних із багатоводдям ми спостерігали зменшення числа акцелерацій протягом 30 хвилин із достовірністю відмінності показників 2-ї групи відносно контрольної р<0,01 та 3-ї відносно контрольної – р<0,001. Цей факт можна трактувати по різному: по-перше, як зниження адаптивної здатності плода, по-друге, при побільшеній кількості НПВ, хоч рухливість плода і зростає, але достатньо високого опору для виникнення міокардіального рефлексу немає. За наявністю децелерацій протягом 30 хвилин запису кардіотахограми у всіх трьох досліджуваних групах достовірної різниці не було. При якісному аналізі децелерацій відмічено, що у вагітних із різким багатоводдям іноді виникали децелерації типу dip II, dip III, що вказує на порушення матково-плацентарного кровоплину і на гіпоксію плода. У більшості вагітних з помірним багатоводдям децелерації були відсутні або спостерігались децелерації типу dip 0, dip I.

Вивчаючи показники біофізичного профілю плода, ми встановили, що частота виявлення патологічних ознак (нуль балів) у вагітних з багатоводдям розподілилася наступним чином: дихальні рухи плода – у 95 % вагітних жінок з третьої групи і у 81,8 % з другої (р<0,001 відносно контрольної); серцева діяльність плода – у 54,5 % вагітних з другої групи і у 45 % з третьої (відповідно р<0,01 і р<0,05 відносно контрольної); тонус плода – у 13,6 % вагітних другої (р>0,05 відносно контрольної та третьої груп) і рухова активність – у 10 % із 3-ї групи і 9,1 % з 2-ї групи (р>0,05 відносно контрольної групи).

Встановлено, що багатоводдя супроводжується активізацією процесів пероксидації ліпідів і проявляється збільшенням концентрації в сироватці крові МДА (p<0,001) та ДК (p<0,01). Розподіл вмісту ДК у вагітних з багатоводдям був нерівномірним: у 63 % вагітних він коливався в межах фізіологічної норми і лише в 15,1 % вагітних концентрація ДК була більшою за 2,2 ум.од./мл. У більш як половини (53,85 %) вагітних із багатоводдям відмічено значне збільшення концентрації МДА. При вивченні металопротеїдів відмічено зниження активності АОС захисту у вагітних із багатоводдям, за рахунок зниження рівня ЦП, каталази та нТФз (p<0,001). Ці порушення призводять до збільшення концентрації вільних радикалів і пероксидних сполук, які дестабілізують клітинні мембрани, в результаті чого порушується їх структура, підвищується проникливість.

Як відомо, есенціальні МЕ впливають як на перебіг вагітності, так і на розвиток плода та новонародженого. У процесі нашого дослідження виявлено, що у крові вагітних із багатоводдям вміст заліза, міді, цинку і марганцю достовірно (p<0,001) знижувався в порівнянні з контрольною групою Зокрема, в крові вагітних відмічалось зниження концентрації заліза в середньому на 28,8 %, міді – 42,2 %, цинку – 46,1 %, марганцю – 22,3 %, кобальту – 4,4 %. В пуповинній крові вагітних із багатоводдям виявлено зниження концентрації таких МЕ як залізо, цинк, кобальт і марганець порівняно з контрольною групою (p<0,001), а вміст міді зростає (p<0,001). Концентрація Cu зростає на 40 %, для решти МЕ спостерігається наступне зниження вмісту: Fe – 24,4 %, Zn – 19,5 %, Co – 41.6 %, Mn – 29,4 %.

У плаценті концентрація всіх МЕ, крім марганцю, суттєво знизилась (p<0,001). Вміст заліза понизився в середньому на 45,2 %, міді – 17,1 %, цинку – 45,5 % і кобальту – 36,2 %. Зниження вмісту МЕ, які мають важливе значення в окислювальному каталізі, викликає пошкодження ферментних систем і порушення функцій клітин плаценти, в результаті чого виникає ХПН і погіршуться внутрішньоутробний стан плода. Під час ультразвукового скринінгу ХПН діагностувалась у 67 % вагітних з багатоводдям проти 18,5 % у контрольній групі (p<0,001).

Концентрація біометалів в плодових оболонках вагітних з багатоводдям зазнавала достовірних змін. Кількість марганцю зросла на 17,6 % порівняно з контрольною групою (p<0,001), а для всіх інших МЕ, які визначались нами, характерним було зниження концентрації (p<0,001): для Fe – 50,2 %, Cu – 45,8 %, Zn – 45,1 %, Co – 35,6 %. Відомо, що плодові оболонки беруть участь у синтезі біологічно активних речовин (гормонів, ферментів та ін.) і в обмінних процесах, тому наведені зміни концентрації МЕ у вагітних із багатоводдям можуть бути свідченням зниження швидкості перебігу метаболічних процесів у хоріоні, амніоні та децидуальній тканині. У НПВ вагітних з багатоводдям порівняно з контрольною групою ми спостерігали зниження вмісту заліза на 42,6 % (p<0,001) та міді – на 36,5 % (p<0,001). Концентрація цинку зросла більш ніж у два рази (114,7 %, p<0,001), а марганцю на 86,3 % (p<0,001).

Заслуговують на увагу дані про вміст біохімічних речовин в АР обстежених вагітних. Нами виявлено зростання кількості загального білка та білірубіну (p<0,001), концентрація сечовини та креатиніну знижувалась (p<0,001), вміст глюкози практично не змінювався.

При вивченні гісто- та ультраструктури послідів вагітних із багатоводдям нами виявлено патологічні зміни та відхилення від фізіологічної норми, які пояснюють механізми порушення процесів синтезу та резорбції НПВ. Про гіперпродукцію епітелієм амніону компонентів НПВ свідчить надмірна звивистість плацентарного амніона при багатоводді. В апікальній частині епітеліальних клітин є множинна кількість мікроворсин різної довжини, які утворюють розгалуження і орієнтовані в різних напрямах. У базальній частині в бік епітеліальних клітин спостерігаються вирости з вмістом середньої електронної щільності. Характерними є значні розширення міжепітеліальних просторів. Ці результати корелюють з даними М.А. Каттаходжаєвої (1983), I. Seckin et al. (1990), А.П. Мілованова (1999).

Виявлені розгалуження профілів гранулярної ендоплазматичної сітки, апарат Гольджі у вигляді крупних пухирців, побільшені розміри мітохондрій свідчать про високу генеративну активність амніотичного епітелію. Спостерігаються ділянки в позаплацентарному амніоні, де епітеліальні клітини мають виражені дистрофічні і деструктивні зміни. Цитоплазма клітин вакуолізована, ядра зміщені. У деяких ділянках – злущення епітеліоцитів. Нема чіткої диференціації шарів амніона, тобто не диференціюється базальна мембрана, фібробласти, спонгіозний шар, а є одна гомогенна маса. Це пов'язано з накопиченням продуктів ПОЛ і має негативний вплив на життєдіяльність плода. Нами виявлено велику кількість атрофованих вторинних ворсин локалізованих у шарі трофобласту гладкого хоріону, які перешкоджають транспорту води і сечовини з навколоплодового простору в капіляри матки. Значне потовщення компактного шару плодових оболонок при багатоводді також веде до часткового блокування резорбції води та сечовини і сприяє зростанню об'єму НПВ. Строма децидуальної оболонки також набрякла, кровоносні судини, які розміщені в ній, мають звужений просвіт, в якому спостерігаються еритроцитарні сладжі і агрегація тромбоцитів.

Виявлені розлади гемодинаміки у системі „мати-плацента-плід", порушення стану ПОЛ і АОС, гістологічні та ультраструктурні зміни плодових оболонок, які ускладнювали перебіг вагітності при багатоводді і погіршували внутрішньоутробний стан плода, навели нас на думку, що потрібно оптимізувати терапію препаратами, які покращують мікроциркуляцію, володіють антиоксидантними властивостями і нормалізують метаболічні процеси в фетоплацентарному комплексі. На першому етапі лікування ми проводили комплексну патогенетичну терапію препаратами реосорбілакт та Нью В-Н-С. Інфузії реосорбілакту проводили внутрішньовенно по 200 мл через день, не менше п'яти разів та вітамінний комплекс Нью В-Н-С – по 1 капсулі на добу, всередину протягом 14 днів. Одночасно вагітних ретельно обстежували на наявність генітальної, у першу чергу, та екстрагенітальної інфекції з метою подальшого призначення етіотропного лікування.

Loading...

 
 

Цікаве