WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Моделі автоматизованого проектування засобів захисту від електромагнітного випромінювання (автореферат) - Реферат

Моделі автоматизованого проектування засобів захисту від електромагнітного випромінювання (автореферат) - Реферат

АР отримували шляхом проколу плідного міхура голкою через розкритий на 5-6 см канал шийки матки, в пологах, поза переймою, при наявності живого плода. Після забору НПВ центрифугували при 3000 об./хв. протягом 10 хвилин, супернатант фільтрували.

Для гістологічного дослідження проводили забір тканин плаценти, плацентарного та позаплацентарного амніону, гладкого хоріону. Матеріал фіксували у 10%-му розчині формаліну, зневоднювали у розчинах ізопропанолу в зростаючих концентраціях та заливали у парафін за О.М. Грабовим (1994). Зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином та фукселін-пікрофуксином.

Для електронномікроскопічного дослідження тканини посліду після забору фіксували 2 % розчином чотирьохокису осмію з наступним промиванням матеріалу від фіксатора фосфатним буфером. Після дегідратації в спиртах зразки заливали сумішшю епон-аралдиту і ставили на полімеризацію протягом доби в термостат при температурі -56 С. З отриманих блоків виготовляли напівтонкі зрізи для світлооптичного дослідження. З цих же блоків на ультрамікротомі "Тесла BS-490А" нарізали ультратонкі зрізи, котрі проглядали в електронному мікроскопі "ПЭМ-125К". Результат перегляду фіксувався на фотоплівці.

Статистичний аналіз отриманих результатів досліджень проводили за допомогою програми MicrosoftExell 2002 та спеціально розроблених власних алгоритмів. Достовірність різниці між показниками різних груп визначали за допомогою критерію Ст'юдента, результати вважалися вірогідними при p < 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Під час обстеження вагітних із багатоводдям, ми в першу чергу детально вивчали анамнестичні дані, особливо про репродуктивну функцію, що має важливе клінічне значення, так як дозволяє прогнозувати розвиток тих чи інших акушерських ускладнень. Вік обстежених коливався від 16 до 43 років, основний контингент (73,1 %) склали вагітні у віці від 20 до 30 років. Багатоводдя однаково часто зустрічалося як у першо- так і повторновагітних, що не узгоджуються з даними робіт (А.С. Анкірская та співавт., 1996; Н.Г. Кошелєва, М.А. Ярцева, 1986; В.Н. Китманов, 1966), де вказується, що багатоводдя частіше виникає у повторновагітних і багатородивших жінок.

В анамнезі вагітних із багатоводдям один артифікаційний аборт відмічався на 9 % частіше (p>0,05), а два артифікаційні аборти зустрічались достовірно частіше (p<0,01). Частота двох і більше ранніх мимовільних викиднів у вагітних з багатоводдям складала – 1,98 %, мертвонародження в анамнезі – 1,6 %, хоча частота і не велика, проте різниця із контрольною групою достовірна (p<0,05). Пізні викидні на 4 % частіше зустрічались в анамнезі вагітних з багатоводдям, а передчасні пологи лише на 0,88 %.

Встановлено, що у вагітних з багатоводдям частота генітальної патології на одну жінку майже в 2 рази перевищувала відповідний показник у контрольній групі. Серед перенесених раніше гінекологічних захворювань найчастіше спостерігались патологія шийки матки – 34 %, сальпінгоофорит – 22 %, кольпіт – 5,5 %, неплідність – 4,3 %, порушення менструального циклу – 4 %.

Частота екстрагенітальної патології серед вагітних із багатоводдям в 1,6 рази вища, ніж у вагітних жінок з контрольної групи і становила, відповідно, 1,06 та 0,65 в перерахунку на одну жінку. Достовірно частіше (p<0,05) у вагітних із багатоводдям зустрічається серцево-судинна патологія (на 4,8 %), серед якої нейроциркуляторна дистонія посідає перше місце. Порушення мікроциркуляції виникають і в системі „мати-плацента-плід", що веде до розладів секреторної та резорбтивної функції плодових оболонок. Захворювання нирок у вагітних з багатоводдям складало 20,9 % (p<0,05), шлунково-кишкового тракту – 20,6 % (p<0,01), гайморит – 1,6 % (p<0,05). Екстрагенітальну патологію розглядають як суттєвий фактор ризику розвитку акушерських ускладнень, особливо виділяючи її значущість в останній час.

Зрозуміло, що на такому несприятливому соматичному та генітальному фоні частота ускладнень вагітності була достатньо високою. Так, в І-й половині, найбільш частими були гострі респіраторні вірусні інфекції – 7,1 % (p<0,05) та кольпіт – 2,4 % (p<0,05). Ранній гестоз теж досить часто зустрічався у вагітних з багатоводдям (15 %), проте достовірної різниці із контрольною групою не виявлено. А таке ускладнення вагітності, як загроза переривання в контрольній групі зустрічалось навіть достовірно частіше (p<0,05), ніж у жінок з багатоводдям.

Після 20-и тижнів вагітності у групах вагітних з багатоводдям частота ускладнень зросла. Достовірна різниця в порівнянні з контрольною групою спостерігалась по наступних показниках: гіпоплазія плаценти (26,5 %), хронічна плацентарна недостатність (ХПН) (67,6 %) за даними ультразвукового сканування, гіпоксія плода (17,0 %), TORCH-інфекція (29,6 %), загострення екстрагенітальної патології (6,7 %), причому по усіх вищеназваних показниках p<0,001. Гіпотрофію плода діагностовано у 2,8 % (p<0,01) вагітних з багатоводдям. У 3,2 % (p<0,01) жінок побільшена кількість НПВ призвела до нестійкого положення плода.

ОПГ-гестози у вагітних із багатоводдям спостерігались в 2,4 рази частіше, ніж у вагітних контрольної групи, наші дані корелюють з даними роботи (А.С. Анкірская та співавт., 1996). Загроза переривання у другій половині вагітності (31,6 %), передчасні пологи (1,6 %), кольпіт (37,2 %), гіперплазія плаценти (6,7 %) ускладнювали вагітність у жінок із багатоводдям достовірно частіше (p<0,05). Хоча анемія у вагітних з багатоводдям виявлена у 57,3 %, проте достовірної різниці з контрольною групою, в якій цей показник склав 48,1 %, не було.

Передчасне відходження НПВ у вагітних з багатоводдям зустрічалося в 16,3 %, а в контрольній групі в 5,8 % (в 3-и рази рідше). Це ускладнення сприяло розвитку аномалій пологової діяльності: в ІІ групі вагітних з багатоводдям це було зафіксовано у 16,2 % (p<0,001), в ІІІ групі, де застосовувалось запропоноване лікування, в 9,5 % (p<0,05).

Висока частота ускладнень вагітності зумовила і більшу частоту оперативних втручань під час пологів. У вагітних із багатоводдям у порівнянні з контрольною групою кесарів розтин проводився достовірно частіше: у другій групі у 29,1 %, у третій – 31 % проти 9,6 % в контрольній (достовірність різниці відповідно p<0,001 та p<0,01). Такі оперативні втручання, як накладання акушерських щипців, ручна ревізія стінок порожнини матки та ручне видалення посліду проводились тільки в групах вагітних з багатоводдям.

При обстеженні вагітних на наявність генітальних інфекцій було виявлено, що асоціації мікроорганізмів під час вагітності у жінок з багатоводдям є досить частим явищем на відміну від контрольної групи. Так, у 20,4 % вагітних жінок третьої групи виявлено асоціації з двох мікроорганізмів і у 24 % – з трьох і більше мікроорганізмів. Найчастіше виявлялися такі інфекції, як хламідіоз – 16,2 % (p<0,001), уреаплазмоз – 9,5 % (p<0,01), трихомоніаз – 6,3 % (p<0,001), стафілококи різних видів – 11,9 % (p<0,001), дріжджовий грибок – 35,6 % (p<0,01), генітальний герпес – 7,9 % (p<0,05), гарднерельоз – 3,2 % (p<0,01). Слід зауважити, що кількість інфікованих вагітних у ІІІ групі становила 87 %, у ІІ-й – 66,3 %, а в контрольній – 29,6 %, причому число мікробних асоціацій на одну інфіковану вагітну складало відповідно в ІІІ групі – 1,89, у другій – 1,36 і в контрольній – 1,0. Перші повідомлення про зв'язок багатоводдя з інфекцією з'явилися ще в 1963 році в роботі В.В. Іванової, де вказувалось, що більше 1/3 жінок з багатоводдям під час вагітності перенесли інфекційні захворювання.

Встановлено, що характер розподілу висоти САР у другій та третій групах вагітних із багатоводдям має суттєві відмінності і в обох групах закон розподілу значно відхиляється від нормального, котрий характерний для контрольної групи. У третій групі вагітних з багатоводдям величина САР більше 90 мм була виявлена в 44 %. У цій групі ми достовірно частіше (р<0,001), навіть у порівнянні з другою групою вагітних із багатоводдям, виявляли інфікування вагітних. У другій групі вагітних величина САР перевищувала 90 мм лише у 23 % вагітних, і в цій групі достовірно частіше вагітні народжували великих дітей масою 4 кг і більше.

Відмічено факт, що жінки з помірним багатоводдям достовірно частіше народжували дітей масою 4 кг і більше. Так, у другій групі приблизно кожна третя дитина мала масу більшу 4 кг (30,6 %). Дещо менший відсоток макросомів виявлено у роділь 3-ї групи, який становив 16,7 %. Вроджені аномалії розвитку плода у групах вагітних із багатоводдям становили 5 % і переважно виявлялися у вагітних з різким багатоводдям.

При вивченні якісних показників кровоплину в матковій артерії, артерії пуповини, аорті та середньомозковій артерії плода нами виявлено, що первинні розлади гемодинаміки в системі „мати-плацента-плід" у вагітних з помірним багатоводдям виникають у матково-плацентарній ланці. У матковій артерії відмічалось зниження діастолічного компоненту кровоплину і відповідне підвищення СДВ (p<0,001). Вивчаючи кровоплин в артерії пуповини у вагітних із багатоводдям, ми виявили достовірне підвищення всіх якісних показників гемодинаміки (p<0,001), що зумовлено зниженням діастолічного компоненту внаслідок передчасного затухання пульсової хвилі при її проходженні через змінену судинну сітку плаценти та є свідченням органічних і функціональних порушень в судинах її плодової частини. Згідно з отриманими результатами, достовірної різниці у якісних середньостатистичних показниках кровоплину в аорті та середньомозковій артерії плода у вагітних із багатоводдям порівняно з контрольною групою не виявлено (р>0,05), крім поодиноких випадків різкого багатоводдя.

Loading...

 
 

Цікаве