WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Моделі автоматизованого проектування засобів захисту від електромагнітного випромінювання (автореферат) - Реферат

Моделі автоматизованого проектування засобів захисту від електромагнітного випромінювання (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень розроблено критерії прогнозування і діагностики багатоводдя, систему оцінки в балах кожного фактору ризику його виникнення. Запропоновано комплекс лікувальних заходів для вагітних з цією патологією. Матеріали дисертаційної роботи використовуються на практичних заняттях і в лекційному курсі кафедри акушерства та гінекології ІФДМА. Інформаційно-методичні матеріали і дані результатів наукових досліджень впроваджені в практичну діяльність пологопомічних закладів Івано-Франківської, Закарпатської та Львівської областей.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи вибрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень, проаналізована наукова література з вибраної проблеми. Дисертант самостійно проводила клінічне обстеження та лікування вагітних, виконала забір проб біологічного матеріалу. Автор брала безпосередню участь у проведенні лабораторних досліджень, ультразвукового скринінгу, допплерометрії, кардіотахографії та визначенні біофізичного профілю плода у вагітних. Особисто дисертантом проведено статистичний аналіз результатів досліджень, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику та висвітлення в наукових виданнях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень були оприлюднені на науково-практичних конференціях Асоціації акушерів-гінекологів України (Київ, 1999, 2001); на І науково-практичній конференції „Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування TORCH-інфекцій" (Київ, 2001); на ІІ Міжнародній конференції „Мікроциркуляція та її вікові зміни" (Київ, 2002); на міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання сучасного акушерства" (Тернопіль, 2002); на міжнародній конференції „Мікроциркуляція в морфологічному і клінічному аспектах" (Івано-Франківськ, 2003). Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні наукової комісії, кафедри акушерства і гінекології медичного факультету та кафедри акушерства і гінекології факультету післядипломної освіти Івано-Франківської державної медичної академії.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових робіт, із яких 6 у наукових фахових виданнях, рекомендованих переліком ВАК України. Самостійних робіт – 9. За матеріалами роботи видано 3 інформаційні листи.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 167 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Список літератури викладений на 31 сторінці і містить 215 робіт кирилицею і 112 латиницею. Робота ілюстрована 46 таблицями та 55 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань наукової роботи було проведено клініко-лабораторне обстеження 307 вагітних та роділь, які отримували лікувальну допомогу в пологових будинках м. Івано-Франківська. Перша (контрольна) група налічувала 54 вагітних з нормальною кількістю НПВ. До другої групи (основної) було зараховано 199 вагітних жінок із багатоводдям, які отримували загальноприйняту базисну терапію. У третю групу ввійшли 54 вагітні з багатоводдям, комплексна терапія котрих включала препарати реосорбілакт та Нью В-Н-С.

Багатоводдя діагностували за загальноприйнятими критеріями: побільшений щодо терміну гестації об'єм матки, симптом флуктуації та балотування, напруженість стінок матки, нестійке положення плода. При ожирінні вагітної, неправильному положенні плода, гіпертонусі матки точність і достовірність результатів значно понижувалась. Більш достовірними та інформативними були результати отримані за допомогою методу ультразвукового сканування, які проводили в реальному масштабі часу на ультразвуковому апараті „Aloka SSD – 1700" обладнаному дуплексним допплерівським блоком.

Помірне (хронічне) багатоводдя діагностували при виявленні двох і більше „кишень" НПВ, що візуалізувались як анехогенні простори, з максимальним вертикальним стовп амніотичної рідини (САР) більше 70 мм. У випадку, коли максимальний САР досягав рівня 100 мм і більше, то багатоводдя розцінювалося як різке (гостре).

Бактеріоскопічне дослідження мазків з цервікального каналу, піхви та уретри проводили для загальної оцінки мікробіоценозу, виявлення трихомонад, грибів та „ключових клітин". Матеріалом для бактеріологічного дослідження були виділення із піхви та цервікального каналу. Якісний та кількісний склад аеробних та анаеробних мікроорганізмів визначали з підрахуванням колонієутворюючих одиниць кожного виду.

Діагностика хламідіозу, уреаплазмозу, мікоплазмозу, цитомегаловірусу та вірусу генітального герпесу ІІ типу проводили за допомогою комерційних наборів для прямої імунофлюоресценції зі специфічними моноклональними антитілами у відповідності з інструкцією виробника („ЛАБдиагностика", м. Москва), а також методом імуноферментного аналізу визначали специфічні антитіла у сироватці крові вагітних – імуноглобулін IgM та імуноглобулін IgG до антигенів Cytomegalovirus, Herpes simplex virus II type, Chlamydia trachomatis, Toxoplasma gondii („Вектор-Бест", м. Новосибірськ).

Допплерометричні дослідження кровоплину у маткових артеріях, артерії пуповини, аорті плода та середньомозковій артерії плода проводили під час ультразвукового сканування. При аналізі допплерограм використовували якісний метод оцінки кровоплину шляхом визначення пульсаційного індексу (ПІ), індексу резистентності (ІР) та систоло-діастолічного відношення (СДВ). Для диференційованого аналізу гемодинаміки в системі „мати-плацента-плід" використовували плацентарний коефіцієнт (А.Н. Стрижаков та співавт., 1990) та цереброплацентарне відношення (Д.Р. Шадлун, 2002).

Кардіотахографічні дослідження проводили на фетальному моніторі фірми „Hewlett Packard" Biomedica 8040A з використанням бальної шкали W. Fischer (1974) для основних показників кардіотахограм. Функціональний стан плода визначали за нестресовим тестом. Біофізичний профіль плода оцінювали за шкалою, розробленою F. Manning et al. (1987).

Стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у вагітних з багатоводдям до і після лікування та в контрольній групі оцінювали за вмістом в сироватці крові проміжних продуктів цього процесу – дієнових кон'югатів (ДК) та кінцевих – малонового диальдегіду (МДА). ДК в плазмі крові вимірювали за методикою В.Б. Гаврилова і співавт. (1988) за ультрафіолетовим поглинанням гептанових та ізопропанолових екстрактів. Малоновий диальдегід визначали за реакцією з тіобарбітуровою кислотою (Коробейникова Е.Н., 1989).

Визначення активності антиоксидантних металоферментів церулоплазміну (ЦП) та насиченості трансферину залізом (нТФз) у сироватці крові здійснювали за методом Г.О. Бабенка; кількісний вміст каталази визначали за методикою А.М. Баха і С. Зубкової, активність карбоангідрази за В.П. Вендтом (Г.О. Бабенко, 1999).

Концентрацію МЕ (міді, цинку, заліза, марганцю і кобальту) у плацентах, плодових оболонках, АР, материнській та пуповинній крові визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115-ПК. Проби озолювали сумішшю концентрованих сірчаної та хлорної кислот. Атомізацію робочих розчинів проводили в повітряно-ацетиленовому та динітрооксидному полум'ї.

Визначення вмісту глюкози, білірубіну, креатиніну, сечовини та загального білка в АР проводили на біохімічному аналізаторі за допомогою діагностичних наборів фірм „SIMKO" (м. Львів) та „Реагент" (м. Харків) загальноприйнятими методами. Концентрацію глюкози в АР визначали глюкозооксидазним методом, рівень креатиніну – за кольоровою реакцією Яффе з пікриновою кислотою, вміст білірубіну – за методом Єндрашика, концентрацію сечовини – за кольоровою реакцією з діацетилмонооксидом, кількість загального білка – біуретовим методом.

Loading...

 
 

Цікаве