WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Моделі автоматизованого проектування засобів захисту від електромагнітного випромінювання (автореферат) - Реферат

Моделі автоматизованого проектування засобів захисту від електромагнітного випромінювання (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ЛАСИТЧУК Оксана Миколаївна

УДК: 618.346-008.811.1

Діагностика, лікування та акушерська тактика при вагітності ускладненій багатоводдям

14.01.01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Гудивок Іван Іванович,

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Бойчук Алла Володимирівна

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор

Дашкевич Валентина Євдокимівна

Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України,

керівник акушерського відділення екстрагенітальної патології вагітних

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Київ

Захист дисертації відбудеться "14" травня 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.600.04 при Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових стрільців, 6).

Автореферат розісланий "12" квітня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук А.І. Попович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зниження перинатальної захворюваності і смертності – одне з головних завдань медичної науки та охорони здоров'я в усьому світі. У сучасній Україні ця проблема є особливо гострою в світлі негативних демографічних тенденцій (Б.М. Венцківський, 1997; А.Г. Коломійцева та співавт., 2000). У структурі невідворотних втрат перинатальна патологія становить 35-38 % (О.М. Лук'янова та співавт., 1999; Д.Р. Шадлун, 2002). Боротьба за народження здорової дитини зумовлює важливість проведення, як на державному, так і регіональних рівнях, наукових досліджень, спрямованих на антенатальну охорону плода, профілактику перинатальних втрат, діагностику та лікування патологій репродуктивної системи (Л.Б. Маркін, 1996; В.Я. Голота, 1998; Н.Г. Гойда, О.Г. Суліма, 1999).

Багатоводдя – акушерська патологія, що характеризується побільшеною кількістю навколоплідних вод (НПВ) в амніотичній порожнині і часто призводить до важких ускладнень вагітності – аж до перинатальної смертності, яка навіть у високорозвинутих країнах світу становить 4,12 ‰ проти 1,97 ‰ у вагітних з нормальною кількістю НПВ (Н.П. Шабалов та співавт., 2002). В останні роки значно зросла частота випадків багатоводдя в акушерській практиці, за даними різних авторів від 1 % до 3 %. Завдяки ретельному ультразвуковому скринінгу ця патологія діагностується у 8 % обстежених вагітних (В.М. Запорожан, 2000). В Івано-Франківському обласному перинатальному центрі частота багатоводдя у 2003 році становила 5,24 %.

Механізми розвитку багатоводдя і сьогодні остаточно не встановлені, хоча сукупність спонукаючих факторів у науковій літературі окреслена достатньо чітко (В.О. Радзінський та співавт., 1993; A. Panting-Kemp et al., 1999). Основними причинами виникнення багатоводдя, як і раніше, вважаються – мікробно-вірусне інфікування, аномалії розвитку плідного яйця та важка екстрагенітальна патологія матері. Ряд авторів вказують на те, що багатоводдя супроводжує такі стани як м'язова дистрофія плода (M.S. Esplin et al., 1998), аутосомні трисомії (D.E. Carlson et al., 1992), а при великому плоді помірне багатоводдя наприкінці вагітності є звичайним явищем (C.V. Smith, 1992). Частота багатоводдя при внутрішньоутробному інфікуванні плода досягає 66,7-74 % випадків інфікованої вагітності (О.В. Грищенко та співавт., 2003). Багатоводдя є раннім симптомом різноманітних патологічних процесів в організмі матері і плода. Побільшена кількість НПВ може призводити до таких ускладнень вагітності, як передчасні пологи, неправильне положення плода, гіпотонічна дисфункція матки, хронічна утробна гіпоксія плода та його гіпотрофія, порушення кровообігу та дихання у вагітних.

Традиційні лікувальні заходи при гідрамніоні часто не є ефективними, оскільки мають не патогенетичну, а симптоматичну спрямованість. Відомості про гістологічні зміни в плаценті та плодових оболонках при багатоводді в літературі висвітлені недостатньо. Відсутні повідомлення про окисно-антиоксидантний гомеостаз у вагітних з багатоводдям. Потребують подальшого вивчення метаболізм мікроелементів (МЕ) в системі „мати-плацента-плід", а також біохімічний склад НПВ при багатоводді. Отже, поглиблене вивчення клінічних, біохімічних, морфологічних, мікробіологічних аспектів проблеми багатоводдя на сьогоднішній день має велику науково-практичну значимість та є одним із перспективних резервів зниження материнської й перинатальної захворюваності та смертності.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження, проведені в дисертаційній роботі, є складовою частиною основного наукового напрямку Івано-Франківської державної медичної академії в цілому і фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології (державний реєстраційний номер 0104U007539).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було зниження акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з багатоводдям шляхом удосконалення діагностичних, лікувально-профілактичних заходів на підставі аналізу клінічного перебігу вагітності, результатів лабораторних, морфофункціональних та інструментальних методів дослідження.

Для досягнення поставленої мети були визначені завдання дослідження:

  1. Проаналізувати етіологічні чинники виникнення багатоводдя та вивчити вплив побільшеної кількості навколоплідних вод на розвиток плода, перебіг вагітності й пологів та стан новонароджених.

  2. Встановити фактори підвищеного ризику розвитку багатоводдя під час вагітності.

  3. Дослідити у вагітних з багатоводдям: окисно-антиоксидантний гомеостаз; вміст мікроелементів у крові вагітних, пуповинній крові, плаценті, плодових оболонках та в амніотичній рідині; біохімічний склад навколоплідних вод при доношеній вагітності.

  4. Вивчити стан плода у вагітних із багатоводдям за даними ультразвукового сканування, допплерометрії та біофізичного профілю плода.

  5. Провести морфологічне та ультраструктурне дослідження посліду при багатоводді.

  6. Розробити і впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів при багатоводді та оцінити їх ефективність.

Об'єкт дослідження: вагітність, ускладнена багатоводдям.

Предмет дослідження: функціональний стан фетоплацентарного комплексу, біохімічні та морфологічні зміни в системі "мати-плацента -плід" при багатоводді.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використані клінічні, клініко-лабораторні, ультразвукові, біохімічні, мікробіологічні, загальногістологічні, електронно-мікроскопічні методи дослідження, атомно-абсорбційна спектрофотометрія, а також математично-статистичні методи опрацювання результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті аналізу клініко-лабораторних, бактеріологічних та інструментальних досліджень вагітних із багатоводдям набуло подальшого розвитку наукове знання про етіологію та клінічний перебіг цієї патології. Вперше досліджено окисно-антиоксидантний гомеостаз у вагітних із багатоводдям і встановлено підвищення інтенсивності перекисного окислення ліпідів мембран на фоні зниження активності антиоксидантного захисту організму. Комплексне вивчення вмісту МЕ (залізо, мідь, цинк, марганець і кобальт) у крові вагітних, пуповинній крові, плаценті, плодових оболонках та в амніотичній рідині (АР) при багатоводді проведено вперше. Поглиблено знання про вміст глюкози, загального білка, білірубіну, сечовини та креатиніну у НПВ при доношеній вагітності, ускладненій багатоводдям. Доведено, що первинні порушення гемодинаміки в системі „мати-плацента-плід" у вагітних з багатоводдям локалізуються в матково-плацентарній ланці. Підтверджено, що у вагітних з багатоводдям на гістологічному та ультраструктурному рівнях мають місце підвищена складчастість плацентарного епітелію, дистрофічні та деструктивні зміни епітеліальних клітин плодових оболонок, плаценти. Виявлено наявність великої кількості вторинних атрофованих ворсин в шарі трофобласту. Запропоновано і науково обґрунтовано використання в комплексній терапії багатоводдя препаратів реосорбілакт та Нью В-Н-С. Встановлено фактори прогнозування ризику розвитку багатоводдя під час вагітності.

Loading...

 
 

Цікаве