WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональні особливості серця та його провідної системи при розладах ритму і провідності, зумовлених цукровим діабетом (автореферат) - Реферат

Структурно-функціональні особливості серця та його провідної системи при розладах ритму і провідності, зумовлених цукровим діабетом (автореферат) - Реферат

3. У ВІЛ-позитивних хворих раніше виникають симптоми інтоксикації, які відзначаються тривалий період (до 6 місяців і довше), а респіраторні симптоми приєднуються пізніше і тривають більш короткий термін (1-3 місяці) до моменту встановлення діагнозу туберкульозу. У ВІЛ-негативних пацієнтів навпаки — першими виникають респіраторні симптоми і пізніше приєднуються симптоми інтоксикації.

4. ВІЛ-позитивні особи мають рентгенологічні особливості перебігу туберкульозу, які більш виражені у хворих на СНІД, ніж у ВІЛ-інфікованих. Вогнищева та інфільтративна форма характеризується атиповою середньо-нижньодольовою локалізацією відповідно в 47,1 та 31,3 % випадках у ВІЛ-інфікованих та у 40,5 % — хворих на СНІД, частим двобічним ураженням за рахунок гематогенної дисемінації й залученням в патологічний процес внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Інфільтрати в легенях мають круглу та хмароподібну форму з відносно невисокою частотою розпаду — у 57 % ВІЛ-інфікованих та у 40 % хворих на СНІД; співвідношення ексудативно-пневмонічних змін у легенях до казеозно-некротичних становить відповідно — 2,8 та 4,3 (у ВІЛ-негативних — 1,5). Дисемінована форма характеризується дрібними та середніми вогнищами без тенденції до зливання і казеозного некрозу, із невисокою частотою деструкції легеневої тканини (у 47 % ВІЛ-інфікованих та у 33 % хворих на СНІД) та залученням в патологічний процес внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, співвідношення ексудативно-пневмонічних змін у легенях до казеозно-некротичних становить відповідно — 3,5 та 4,7 (у ВІЛ-негативних — 1,3).

5. У ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД при туберкульозі легень бактеріовиділення виявляють у 1,2-1,5 раза рідше, ніж у ВІЛ-негативних хворих. Бактеріовиділення методом мікроскопії при СНІД-асоційованому туберкульозі виявляють у 2,5 раза рідше, а при ВІЛ-асоційованому — у 1,5, ніж у ВІЛ-негативних осіб. Метод мікроскопії не може використовуватись як скринінговий для виявлення туберкульозу серед ВІЛ-позитивного контингенту, особливо при СНІДі. У ВІЛ-позитивних хворих визначається високий рівень первинної медикаментозної резистентності МБТ — 23-28 %, особливо мультирезистентності — 5,0-5,1 %.

6. Рівень БАК після прийому офлоксацину у ВІЛ-позитивних хворих на туберкульоз не відрізняється від такого у ВІЛ-негативних пацієнтів — після одноразового внутрішнього та внутрішньовенного введення 0,4 г офлоксацину БАК була від 40 до 154 мкг/мл протягом 6 год., що перевищує МІК цього препарату відносно штаму МБТ H37Rv при внутрішньому введенні в 16-32 рази, а при внутрішньовенному в 32-128 разів. При внутрішньовенному способі введення площа під кривою "концентрація – час" у 1,5 раза більша, ніж при внутрішньому за рахунок перших 3-х годин, коли в крові підтримуються високі концентрації препарату.

7. 6-компонентний режим хіміотерапії із залученням офлоксацину дозволяє досягти підвищення частоти припинення бактеріовиділення при ВІЛ-інфікуванні на 24,2 %, що становить 90 %, а при СНІДі — на 21,8 %, що становить 76 %; а загоєння каверн відповідно — на 23 % та 31,8 %, що становить 80 % та 70,8 %.

8. Рівень CD4 та CD8 Т-лімфоцитів суттєво підвищується без антиретровірусної терапії тільки під впливом протитуберкульозного лікування при ВІЛ-інфікуванні, не змінюється при СНІДі у третини пацієнтів, а у решти — продовжує знижуватися.

9. Біологічна активна добавка „Антивір" не має специфічної антимікобактеріальної дії, але є ефективним та безпечним патогенетичним засобом у комплексному лікуванні хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз, вона сприяє більш швидкому зникненню клінічних проявів захворювання, нормалізації показників периферичної крові, підвищенню рівня CD4 та CD8 клітин. "Антивір" не впливає на ефективність лікування туберкульозу за основними показниками — частотою припинення бактеріовиділення та загоєння каверн.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для покращання виявлення та діагностики туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих осіб слід спрямувати зусилля на своєчасне виявлення як легеневих так і позалегеневих форм захворювання. Звертати увагу на наступні симптоми і ознаки, підозрілі на туберкульоз: тривале (від 1 місяця і більше) підвищення температури тіла до субфебрильних та фебрильних значень, виснаження та втрата маси тіла, сухий або з невеликою кількістю харкотиння кашель більше 3-х тижнів. У разі наявності хоча б одного з цих проявів слід проводити обстеження таких хворих за наступною схемою: рентгенографія органів грудної клітки (пряма та бокова), томографія трахео-бронхіального дерева, (при можливості комп'ютерна томографія органів грудної клітки), аналіз сечі; при збільшенні периферичних лімфатичних вузлів — їх біопсія. Аналіз харкотиння на МБТ слід проводити не тільки мікроскопічним, але обов'язково й культуральним методом.

2. Якщо у хворих на СНІД в легенях визначаються інфільтративні або вогнищеві зміни будь-якої локалізації, при негативному результаті дослідження мазка на КСП проводиться культуральне дослідження харкотиння на МБТ та тест-терапія антибіотиками широкого спектра дії тривалістю до 2 тижнів. При цьому не слід застосовувати препарати, що мають протитуберкульозну активність (стрептоміцин, канаміцин, амікацин, рифампіцин, мікобутин, препарати групи фторхінолонів). У випадку відсутності ефекту від проведеної терапії антибактеріальними препаратами широкого спектра дії, пацієнту слід призначати протитуберкульозну хіміотерапію.

3. Якщо в легенях у ВІЛ-позитивних пацієнтів рентгенологічно визначають вогнищеву дисемінацію, яка не піддається лікуванню антибіотиками широкого спектра дії протягом 2 тижнів, пацієнтів слід дообстежити та призначити протитуберкульозну хіміотерапію.

4. ВІЛ-позитивним хворим на вперше діагностований туберкульоз слід застосовувати 6-компонентний режим хіміотерапії, який включає 3-4 протитуберкульозні препарати 1-го ряду і 2 — 2-го ряду:

3HRZ3E3АQ(SQ)5-6HRZ3E3 або 3HRZ(E)АQ(SQ)5-6 HRZ(E)

Дози протитуберкульозних препаратів стандартні.

З числа препаратів 2-го ряду слід застосовувати офлоксацин у режимі ступінчастої терапії: на інтенсивному етапі протягом перших 2-х місяців лікування — внутрішньовенно крапельно 0,4 г 2 рази. Далі протягом 1-го місяця офлоксацин застосовують усередину у дозі 0,4 г 2 рази на добу до їди .

5. ВІЛ-інфікованим хворим на туберкульоз при ефективній хіміотерапії антиретровірусне лікування можливо призначати після завершення інтенсивної фази або основного курсу хіміотерапії, хворим на СНІД-асоційований туберкульоз — після завершення інтенсивної фази під контролем CD4 клітин.

6. У якості патогенетичного засобу при лікуванні ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу ефективним і безпечним засобом є біологічно активна добавка „Антивір", яку застосовують за наступною схемою: 0,4 г 3 рази на добу 3 місяці на фоні протитуберкульозної хіміотерапії.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Мельник В.П., Леоненко О.М. Туберкульоз легень у ВІЛ-інфікованих // Журн. акад. мед. наук Укр. – 2000. – Т. 6, № 4. – С. 809-814.

Організація імунологічних досліджень та контроль за їх виконанням, курація хворих, збирання матеріалу, аналіз та обробка результатів, висновки, написання статті. Співавторам належить консультативна допомога.

2. Мельник В.П., Леоненко О.М. Туберкульоз і СНІД (проблеми і перспективи) // Збірн. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.А. Шупика. – 2002. – Вип. 11., кн. 3. – С. 137-141.

Курація хворих, збирання матеріалу, аналіз та обробка результатів, висновки, написання статті. Співавтору належить консультативна допомога.

3. Мельник В.П., Леоненко О.М., Колос Л.А. Туберкулез и синдром приобретенного иммунодефицита // Укр. пульмонол. журн. – 2003. – № 3. – С. 13-14.

Збирання матеріалу, аналіз та обробка результатів, висновки, написання статті. Мельнику В.П. належить консультативна допомога. Колос Л.А. провела аналіз епідеміологічних показників по ВІЛ/СНІДу в м. Києві.

4. Мельник В.П., Панасюк О.В., Леоненко О.М., Коваленко Л.В., Разборова Н.В. Антивір в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз при синдромі набутого імунодефіциту // Фітотерапія. – 2004. – № 4. – С. 25-27.

Організація імунологічних та мікробіологічних досліджень та контроль за їх виконанням, консультування хворих, збирання матеріалу, аналіз та обробка результатів, висновки, написання статті. Мельнику В.П. та Панасюку належить консультативна допомога. Коваленко Л.В., Разборова Н.В. здійснювали курацію хворих.

5. Леоненко О.М. Імунологічні показники у хворих на туберкульоз в процесі лікування, в тому числі й при супутньому ВІЛ-інфікуванні // Збірн. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.А. Шупика. – 2004. – Вип. 13., кн. 1. – С. 288-294.

6. Леоненко О.М. Рентгенологічні особливості туберкульозу у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД // Укр. пульмонол. журн. – 2005. – № 1. – С. 24-29.

7. Мельник В.П., Леоненко О.М., Колос Л.А. Туберкульоз та синдром набутого імунодефіциту. Тези доповідей III з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України // Укр. пульмонол. журн. – 2003. – № 2. – С. 260.

Loading...

 
 

Цікаве