WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональні особливості серця та його провідної системи при розладах ритму і провідності, зумовлених цукровим діабетом (автореферат) - Реферат

Структурно-функціональні особливості серця та його провідної системи при розладах ритму і провідності, зумовлених цукровим діабетом (автореферат) - Реферат

Методи дослідження: епідеміологічні, математичні методи; клінічне обстеження (огляд пацієнтів, анамнез, загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові); рентгенологічні (оглядова та бокова рентгенографія органів грудної клітини, томографія уражених ділянок легень, комп'ютерна томографія органів грудної порожнини); мікробіологічні (визначення МБТ методом мікроскопії й посіву, визначення чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів, дослідження мінімальної інгібуючої концентрації „Антивіру" та офлоксацину відносно МБТ та бактеріостатичної активності крові (БАК)); імунологічні (визначення в периферичній крові вмісту клітин, що експресують на поверхні мембран СD3+, CD4+ , CD8+ антигени), статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів

Проаналізована епідеміологічна ситуація щодо ВІЛ/СНІД-асоційованого ТБ в Одеській області. Епідеміологічні розрахунки відрізняються тим, що епідеміологічна ситуація пов'язана з медичними заходами щодо виявлення, діагностики та лікування ТБ у ВІЛ-позитивних осіб.

Встановлені особливості та недоліки виявлення ТБ у ВІЛ-позитивних осіб, доказаний зв'язок із соціальною та віковою структурою цих хворих, роботою різних медичних закладів по виявленню ТБ.

Визначені рентгенологічні, клінічні та бактеріологічні особливості перебігу ТБ у ВІЛ-позитивних осіб, які відрізняються від попередніх досліджень більш детальним аналізом рентгенологічних ознак туберкульозу за формою інфільтрату та розміром вогнищ дисемінації, співвідношення ексудативно-пневмонічних змін у легенях до казеозно-некротичних, що дозволило зменшити частоту хибної діагностики неспецифічної пневмонії у хворих на ТБ. Вперше була проаналізована динаміка клінічних симптомів до встановлення діагнозу ТБ, що дозволило виділити пацієнтів підозрілих у відношенні захворювання на ТБ. Вперше проведений порівняльний аналіз частоти виділення МБТ методом мікроскопії та посіву, що дозволило заключити, що метод мікроскопії не може бути застосований як скринінговий для виявлення ТБ серед ВІЛ-позитивного контингенту населення, особливо при СНІДі. Встановлена частота первинної медикаментозної резистентності МБТ у хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований ТБ.

Вперше досліджено бактеріостатичну активність крові відносно лабораторного штаму МБТ H37Rv після одноразового внутрішнього та внутрішньовенного прийому офлоксацину у ВІЛ-позитивних хворих на ТБ та мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) „Антивіру" у відношенні цього штаму.

Розроблена схема лікування ТБ у ВІЛ-позитивних осіб, яка передбачає призначення 6-компонентного режиму хіміотерапії із залученням офлоксацину, що дозволило досягти підвищення ефективності лікування.

Досліджено вплив протитуберкульозної інтенсивної 6-компонентної терапії на рівень CD4 клітин у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, що дозволило визначати тактику щодо проведення антиретровірусного лікування.

Вперше для лікування ВІЛ/СНІД-асоційованого ТБ легень у якості патогенетичного засобу застосована біологічно активна добавка "Антивір", доведена її безпечність та ефективність.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані медичні заходи щодо покращання виявлення ТБ та схеми тактичних дій для його своєчасної діагностики у ВІЛ-позитивних осіб, що призведе до поліпшення епідеміологічної ситуації щодо ВІЛ/СНІД-асоційованого ТБ. Розроблена схема лікування ТБ у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД із застосовуванням 6-компонентного режиму хіміотерапії й офлоксацину у режимі ступінчастої терапії. Визначена тактика щодо проведення антиретровірусного лікування у хворих на ВІЛ-асоційований та СНІД-асоційований ТБ. В якості ефективного й безпечного патогенетичного засобу запропонована біологічно активна добавка „Антивір" в комплексному лікуванні хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований ТБ.

Розроблені методи лікування туберкульозу легень у ВІЛ-позитивних осіб впроваджені в Одеському обласному протитуберкульозному диспансері, у міській туберкульозній лікарні та протитуберкульозному диспансері № 2 м. Одеса, в Київській міській туберкульозній лікарні № 1.

Особистий внесок здобувача. Дисертантові належить ідея та організація дослідження, його наукове обґрунтування, курація та лікування хворих, математичні, статистичні розрахунки та аналітична обробка отриманих результатів, виконання всього обсягу епідеміологічних та ретроспективних досліджень, організація мікробіологічних та імунологічних досліджень.

Мікробіологічні дослідження виконувались в лабораторії мікробіології обласного протитуберкульозного диспансеру м. Одеса (культуральне дослідження харкотиння та тест чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів). МІК „Антивіру" та офлоксацину, БАК після прийому офлоксацину та рівень CD3, CD4, CD8 клітин визначали в мікробіологічній лабораторії при кафедрі інфекційних захворювань, фтизіатрії та пульмонології Медичного інституту Української асоціації народної медицини. Імунологічні дослідження та тест на ВІЛ-інфікування проводили в обласному центрі СНІДу (м. Одеса).

Наукові публікації виконувались у співавторстві з науковим керівником або співробітниками кафедри інфекційних захворювань, фтизіатрії та пульмонології Медичного інституту Української асоціації народної медицини. Здобувачем виконувалась наступна робота: ідея дослідження, організація імунологічних та мікробіологічних досліджень та контроль за їх виконанням, лікування, консультування хворих та контроль проведення їх обстеження за розробленим планом, збирання матеріалу, аналіз та обробка результатів, висновки, написання статей. Мельнику В.П. належить консультативна допомога в ході виконання наукової роботи. Панасюк О.В. консультував частину тематичних хворих у процесі лікування, які перебували в Київській туберкульозній лікарні № 1. Коваленко Л.В., Разборова Н.В. були лікуючими лікарями тематичних хворих і здійснювали контроль за прийомом хворими „Антивіру".

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на III з'їзді фтизіатрів і пульмонологів України (м. Київ, 2003), доповідались і обговорювались на щорічному семінарі-нараді головних лікарів протитуберкульозних диспансерів (м. Житомир, 2004), науково-практичних конференціях кафедри інфекційних захворювань, фтизіатрії та пульмонології Медичного інституту Української асоціації народної медицини (м. Київ, 2000-2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових робіт у профільних періодичних виданнях, що рекомендовані ВАК України (із них 1 самостійна). Виданий інформаційний лист "Профілактика туберкульозу у ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД" (м. Київ, 2004), опубліковані тези доповіді на III з'їзді фтизіатрів і пульмонологів України (м. Київ, 2003).

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, обговорення отриманих результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 161 сторінок друкованого тексту, ілюстрована таблицями, малюнками. Cписок використаних джерел викладений на 17 сторінках, який нараховує 191 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для встановлення епідеміологічної ситуації в Одеській області щодо ТБ у поєднанні з ВІЛ-інфекцією вивчали та порівнювали захворюваність та смертність на ВІЛ-інфікування та СНІД, ТБ та ВІЛ/СНІД-асоційований ТБ. Статистичні показники по ТБ та ТБ у поєднанні з ВІЛ-інфекцією отримували з офіційних звітів про захворювання на активний туберкульоз за формами № 8 і № 33-здоров. Статистичні показники по ВІЛ-інфікуванню та СНІДу отримували зі статистичних форм СНІД-1 і СНІД-2.

Перебіг ТБ у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД вивчали у відкритому контрольованому проспективному дослідженні, яке включало 715 хворих на вперше діагностований ТБ легень, із них 154 ВІЛ-інфікованих, 136 — хворих на СНІД, 425 — ВІЛ-негативних осіб, які були виявлені у 1999-2003 роках у м. Одеса.

Ефективність розробленої схеми лікування із застосуванням 6-компонентного режиму хіміотерапії, в який включений офлоксацин, в порівнянні зі стандартним лікуванням за 1-ю клінічною категорією вивчали у контрольованому дослідженні у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, які виділяли МБТ, для того, щоб оцінювати основний критерій ефективності лікування — припинення бактеріовиділення. Цих хворих розподілили на дві основні та дві контрольні групи.

1-а основна група — 40 хворих на ВІЛ-асоційований ТБ; 2-а основна група — 25 осіб на СНІД-асоційований ТБ, у яких проводили лікування за розробленою схемою. В 1-й (38 ВІЛ-інфікованих) та 2-й (24 хворих на СНІД) контрольних групах лікування ТБ проводили за стандартним режимом хіміотерапії за 1-ю категорією.

Для вивчення клінічної ефективності біологічно активної добавки „Антивір" з числа основних і контрольних груп ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД (рівномірно з кожної групи по 10 осіб) сформовано основну групу й групу порівняння.

Шляхом рандомізації або методом підбору пар було досягнуто співставності хворих в групах порівняння за статтю, віком, тяжкістю та поширеністю ТБ.

Хворі основних і контрольних груп були обстежені за єдиним протоколом відкритого порівняльного проспективного рандомізованого дослідження з використанням стандартних клініко-лабораторних методів.

Імунологічне дослідження складалося з методів оцінки стану Т-лімфоцитів за допомогою моноклонального аналізу з визначенням в периферичній крові вмісту клітин, що експресують на поверхні мембран СD3+ антиген (пан-Т-клітини), CD4+ антиген (Т-хелпери/індуктори), CD8+ антиген (Т-супресори/кілери) та співвідношення CD4 до CD8 (імунорегуляторний індекс) [Глузман В.Г., 1990].

Loading...

 
 

Цікаве