WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональні особливості серця та його провідної системи при розладах ритму і провідності, зумовлених цукровим діабетом (автореферат) - Реферат

Структурно-функціональні особливості серця та його провідної системи при розладах ритму і провідності, зумовлених цукровим діабетом (автореферат) - Реферат

3

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ім. Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО

ЛЕОНЕНКО-БРОДЕЦЬКА ОКСАНА МИХАЙЛІВНА

УДК 616.24.-002.5-07-085:578.828.6.001.6

Виявлення, клінічний перебіг та лікування туберкульозу в інфікованих вірусом імунодефіциту людини осіб та хворих на синдром набутого імунодефіциту

14.01.26 — фтизіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Медичному інституті Української асоціації народної медицини.

Науковий керівник:

  • доктор медичних наук, професор Мельник Василь Павлович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри інфекційних захворювань, фтизіатрії та пульмонології

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Процюк Раду Георгієвич, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, професор кафедри фтизіатрії з курсом пульмонології;

– доктор медичних наук, старший науковий співробітник Черенько Світлана Олександрівна, провідний науковий співробітник Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра фтизіатрії.

Захист дисертації відбудеться " 25 " червня 2005 р. об 11.00 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (03680, Київ, вул. М. Амосова, 10).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту фтизіатрії і

пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (03680, Київ, вул. М. Амосова, 10).

Автореферат розісланий " 25" травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бегоулева Ж.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки в Україні одночасно розвиваються епідемії двох соціально небезпечних хвороб – туберкульозу (ТБ) і ВІЛ/СНІДу, що часто уражають одні й ті ж групи населення. ТБ, як найбільш розповсюджене опортуністичне захворювання, став головною причиною захворюваності й смертності у хворих на СНІД [Щербинська А.М., 2004; WHO, 2004]. Експерти ВООЗ вважають, що рівень захворюваності на ВІЛ/СНІД-асоційований ТБ є чутливим показником поширення ВІЛ у загальній популяції населення [WHO, 2004]. За узагальненими літературними даними понад 30 % ВІЛ-інфікованих хворіє на ТБ і близько 30-40 % захворівших помирає від ТБ. [UNAIDS, 2003].

Одеська область є регіоном з високою захворюваністю на ТБ та ВІЛ-інфекцію, актуальності набуває ВІЛ/СНІД-асоційований ТБ, який внаслідок свого атипового та злоякісного перебігу несвоєчасно виявляється та діагностується, що призводить до невдач лікування та летальних наслідків. З 1998 р. в області зареєстровано більше 320 випадків асоційованого захворювання, загальна летальність від ТБ при його поєднанні зі СНІДом досягає 30 % [Черенько С.О., Александріна Т.А., 2004]. Для визначення необхідності впровадження спеціального комплексу профілактично-лікувальних заходів серед ВІЛ-інфікованих слід провести більш ретельний аналіз епідеміологічної ситуації щодо ТБ у поєднанні з ВІЛ/СНІДом в Одеській області, встановити щорічний приріст захворюваності на асоційоване захворювання, порівняти захворюваність на ТБ та смертність від ТБ серед ВІЛ-інфікованої та загальної популяції населення.

Труднощі своєчасної діагностики ТБ, який перебігає на фоні СНІДу пов'язані, в першу чергу, з ідентичною клінічною симптоматикою двох захворювань [Фещенко Ю.І., Мельник В.М., 2000]. Більша кількість захворівших на ТБ серед ВІЛ-інфікованих намагаються отримати медичну допомогу у звичайних закладах охорони здоров'я і не завжди досягають у цьому очікуваних результатів [Щербинская А.М. і співавт., 1999]. Затримка діагностики ТБ у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД значною мірою обумовлена відсутністю знань про особливості його клінічного перебігу у цих пацієнтів.

Епідеміологічна ситуація щодо асоційованого захворювання пов'язана з ефективністю лікування ТБ, яка значно нижча, ніж у ВІЛ-негативних хворих. Виліковування від ТБ досягають у 20-30 % пацієнтів, у значної кількості відбувається рецидив захворювання (до 20 %), решта пацієнтів помирає протягом 1-3 років як від прогресування ТБ, так від приєднання інших опортуністичних інфекцій [Хауадамова Г.Т. і співавт., 2001]. Однією з причин низької ефективності лікування хворих на ТБ у поєднанні з ВІЛ-інфекцією є висока частота медикаментозної резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів 1-го ряду. В таких випадках стандартні режими хіміотерапії, які передбачені DOTS стратегією, не будуть високо ефективними [Dye C.D., 1998]. Лікування хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований ТБ ускладнюється також тим, що МБТ виявляють менше, ніж у половини захворівших, що виключає можливість призначення хіміотерапії за чутливістю [Фролова О.П. і співавт., 1999].

В літературі наведені результати лікування хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований ТБ із використанням стандартних, переважно 4-компонентних, режимів хіміотерапії [Roosihermiatie B.N. et al., 2000]. Однією з можливостей покращання ефективності лікування ТБ є включення у 5- та 6-компонентний режим хіміотерапії протитуберкульозних препаратів 2-го ряду, серед яких найактивнішими є фторхінолони [Черенько С.О. і співавт., 2003]. Є повідомлення про недостатню ефективність фторхінолонів при лікуванні опортуністичних інфекцій у ВІЛ-інфікованих, у тому числі ТБ. Причина цього явища не встановлена. [Mukonde F.A., 2002]. Для з'ясування цього питання доцільно дослідити бактеріостатичну активність крові відносно МБТ після прийому офлоксацину у ВІЛ-позитивних хворих на ТБ.

Реальним шляхом покращання ефективності лікування ТБ у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД є проведення антиретровірусного лікування (АРВЛ). Проте одночасне застосування інтенсивної протитуберкульозної хіміотерапії та АРВЛ має високий ризик тяжких побічних реакцій, із яких найбільш загрозливою є медикаментозний гепатит [Girardi E. et al., 2004]. Вважається важливим дослідити рівень CD4 клітин у хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований ТБ протягом основного курсу хіміотерапії для визначення тактики щодо проведення АРВЛ. Крім того, доцільно проводити пошук патогенетичних методів лікування, спроможних покращити стан імунної системи хворих на асоційоване захворювання. Деякі біологічно активні добавки, наприклад, „Антивір" за механізмом дії позитивно впливають на імунний захист при інфекційних захворюваннях. Ефективність „Антивіру" у комплексному лікуванні хворих на ТБ у поєднанні з ВІЛ-інфекцію, у тому числі його антимікобактеріальна дія, не вивчалась.

Усе вище перераховане робить дисертацію актуальною в теперішніх несприятливих епідеміологічних та соціально-економічних умовах життя в Україні і необхідною для покращення здоров'я її населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом міжнародної програми „Профілактика ВІЛ/СНІДу серед споживачів ін'єкційних наркотиків", N держреєстрації 0100U008132, яка проводилась ВООЗ у м. Одеса у 2000-2002 роках та міжнародної програми „Туберкульоз, ВІЛ-інфекція та СНІД" в рамках спільного наукового дослідження міжуніверситетського центру наукових досліджень і співробітництва Східної та Південно-Східної Європи (2002-2005 рр.), N держреєстрації 0102U008135.

Мета дослідження — підвищення ефективності виявлення та лікування туберкульозу у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД шляхом встановлення особливостей клінічного перебігу асоційованого захворювання та визначення оптимальних схем та режимів хіміотерапії.

Задачі дослідження:

    1. Встановити епідеміологічну ситуацію щодо ВІЛ/СНІДу, ТБ, ТБ у поєднанні з ВІЛ-інфекцією в Одеській області.

    2. Вивчити особливості виявлення ТБ у ВІЛ-позитивних осіб.

    3. Вивчити структуру ТБ у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

4. Виявити клінічні, рентгенологічні, бактеріологічні особливості перебігу ТБ у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД.

    5. Дослідити бактеріостатичну активність офлоксацину відносно лабораторного штаму МБТ H37Rv у хворих на ТБ у поєднанні з ВІЛ-інфекцією після внутрішнього та внутрішньовенного прийому.

    6. Розробити схему лікування хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований ТБ із застосуванням 6-компонентного режиму, який включає офлоксацин та вивчити її ефективність у порівнянні зі стандартним режимом хіміотерапії за 1-ю клінічною категорією.

    7. Дослідити рівень CD4 та CD8 клітин у хворих на ВІЛ/СНІД- асоційований ТБ протягом основного курсу хіміотерапії.

    8. Встановити ефективність та безпечність біологічно активної добавки "Антивір" у якості патогенетичного засобу в комплексному лікуванні ТБ у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД.

    Об'єкт дослідження: ТБ у поєднанні з ВІЛ-інфікуванням та СНІДом.

    Предмет дослідження: епідеміологічні показники (захворюваність та смертність), шляхи виявлення ТБ у ВІЛ-позитивних осіб, вікова та соціальна структура ВІЛ-позитивних осіб, структура ТБ у ВІЛ-позитивних осіб, особливості клінічного перебігу ТБ у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, показники ефективності лікування ТБ, рівень CD4 та CD8 клітин.

Loading...

 
 

Цікаве