WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Генетичний контроль утворення сахаридної частини ландоміцину А (автореферат) - Реферат

Генетичний контроль утворення сахаридної частини ландоміцину А (автореферат) - Реферат

І група - 50 жінок з інтраамніальним інфікуванням, що отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;

ІІ группа – 50 жінок з інтрамніальним інфікуванням, що отримували запропоновану нами методику.

Контрольну групу склали 50 первородящих без акушерської і соматичної патології, розроджених своєчасно через природні пологові шляхи.

Діагноз інтраамніального інфікування встановлювали на підставі загальноприйнятого симптомокомплексу згідно останніх рекомендацій літератури (В.К. Чайка та співавт., 2002; В.В. Каминский и соавт., 2003) на підставі наступних ознак: клінічні, ехографічні та мікробіологічні. До клінічних відносили гаявність загострення хронічних запальних захворювань сечостатевої системи, гіпертермія неясного генезу та ін. До ехографічних – затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плода по асиметричному варіанту, мало- та багатоводдя та ін. До мікробіологічних – рецедив або гострі форми вірусної інфекції (ЦМВ і ВПГ), високий рівень мікробного обсіменіння статевих шляхів та ін.

Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи включали в себя використання за показаннями антибактеріальних препаратів; комплекси вітамінів та мікроелементів; засоби, що поліпшують мікроциркуляцію (курантил, трентал, компламін); імунокоригуючу терапію і за показаннями противірусну терапію (В.Н. Серов и соавт., 2002).

Відмінними особливостями запропонованої нами методики є застосування при діагностуванні інтраамніального інфікування cпецифічної противірусної (протефлазид) та антибактеріальної терапії (вільпрофен); корекция порушень матково-плацентарного кровообігу (хофітол, каніфрон); нормалізація газообміну в системі „мати-плацента-плід" та поліпшення процесів метаболізму в плаценті (коензим-композітум, гепар-композітум); неспецифічна імунокорекція (енгістол, віферон, інтерферон) та нормалізація мікробіоценозу статевих шляхів (тержинан, біфідумбактерин, лактобактерин). Наступний курс використоавали під контролем клініко-функціональних та лабораторних методів дослідження.

Для діагностики вірусної інфекції (ЦМВ і РГІ) використовували метод імуноферментного аналізу (ІФА), полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та імунофлюоресцентної мікроскопії. Матеріалом для дослідження служили: венозна кров, слиз цервікального каналу, сеча та слина (С.С. Вашукова, 1997). Мікробіологічні дослідження проводили по загальноприйнятій методиці (Г.Н.Веденеева та співавт., 1997).

Ехографічні та доплерометричні дослідження були виконані на ультразвуковому апараті "Phillips" та "Toshiba" (Франція, Японія) за допомогою трансабдомінального скенування датчиком по 5,0 мГц та 3,5 мГц: визначення кількості та тривалості дихальнів рухів плода (ДРП); рухову активність плода (РАП); тонус плода (ТП); структуру плаценти (СП) в якості одного з показників, враховуючи ступінь зрілості плаценти (СЗП); об'єм навколоплідих вод (ОНВ). Отримані дані аналізували згідно шкали оцінки функціонального стану фетоплацентарної системи (М.В.Медведев та співавт., 1998).

Доплерометричні дослідження кровообігу у функціональній системі „мати-плацента-плід" проводили на тому ж апараті, що дозволяє одержувати зображення досліджуваної судини з наступною реєстрацією доплерограм. В наших дослідженнях ми викори-стовували діагностичні критерії порушень кровообігу у функціональній системі „мати-плацента-плід" у 3 триместрі вагіт-ності, запропоновані А.І.Стрижаковим і співавт. (2002).

Оцінку реактивності серцево-судинної системи плода під час вагітності здійснювали за допомогою кардіотокографічних досліджень на фетальних моніторах "РМП-007" ("Політехмед", Україна-Росія).

Інтепретацію отриманих даних проводили відповідно до шкали оцінки реактивності серцево-судинної системи плода (М.В.Медведев та співавт., 1998).

Вивчення ендокринологічного статусу містило в собі визначення радіоімунологічним методом вмісту естріолу (Е), прогестерону (ПГ), кортизолу (К), хоріонічного гонадотропіну (ХГ) і плацентарного лактогену (ПЛ) (О.Г.Резніков, 2000).

Для оцінки стану системного імунітету вивчали субпопуляції В-лімфоцитів (CD20+; CD23+) та Т-лімфоцитів (CD3+; CD4+; CD8+; CD16+) радіоімунологічним методом з використанням моноклональних антитіл (М.А. Макаров та співавт., 1997). Вміст лізоциму в сироватці крові проводили за загальноприйнятою методикою (В.А.Макаров та співавт., 1997).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями О.П. Мінцера (2002) з використанням комп'ютера "Pentium-IУ". Достовірність відміни пар середніх обчислювалась за допомогою критеріїв Ст'юдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм "Microsoft Excell 7.0".

Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеної клінічної характеристики пацієнток свідчать, що середній вік пацієнток контрольної групи склав 21,81,5 років, а в двох основних групах цей показник був достовірно вище і не відрізнявся по цих групах - 25,91,9 років (р<0,05). Такі розходження обумовлені особливостями репродуктивного анамнезу, якому приділяється особлива увага в літературі останніх років (І.А. Жабченко, 2000; Ю.С. Паращук та співавт., 2000).

Отримані нами результати свідчать, що в контрольній групі більшість жінок (88,0 %) були первовагітними і тільки в 12,0 % в анамнезі мали місце артифіційні і мимовільні ранні аборти. Цілком іншу картину можна було спостерігати в двох основних групах. Так, число первородящих в І групі склало 42,0 %, а в ІІ - 40,0 %. Звертає на себе увагу високий рівень артифіційних абортів (І група - 66,0 % і ІІ - 64,0 %); репродуктивних втрат в анамнезі (І група - 42,0 % і ІІ - 40,0 %) і мимовільних ранніх абортів (І група - 20,0 % і ІІ - 22,0 % відповідно). Ці дані будуть, безумовно, враховані при оцінці основних причин внутрішньоутробного інфікування при даній вагітності.

Серед інших причин інтраамніального інфікування заслуговує на увагу фонова генітальна і соматична патологія, що може бути одним з основних джерел інфікування (Н.Г. Гойда, 1999; І.Б. Вовк та співавт., 2000). При цьому, в основних групах головне місце займали хронічні запальні процеси репродуктивної системи (І група - 42,0 % і ІІ - 44,0 %) і неплідність в анамнезі (І група - 36,0 % і ІІ - 38,0 % відповідно). Серед основних варіантів супутньої екстрагенітальної патології звертає на себе увагу найбільш високий рівень хронічних запальних захворювань нирок (І група - 28,0 % і ІІ - 30,0 %).

З огляду на поставлені мету і завдання ми вважали доцільним проаналізувати наявність урогенітальної інфекції в пацієнток основних груп ще до даної вагітності. Відповідно до отриманих результатів, сумарний показник в обох групах був достатньо високим (І група - 70,0 % і ІІ - 72,0 %), причому з явним переваженням різноманітних мікст-форм (І група - 48,0 % і ІІ - 50,0%). У структурі різноманітних видів мікроорганізмів варто зазначити на значну частоту мікоплазменої й уреаплазменої інфекції (І група - 22,0 % і ІІ - 24,0 %); хламідійної (І група - 20,0 % і ІІ - 18,0 %); кандидозної (І група - 16,0 % і ІІ - 14,0 %); герпетичної (І група - 12,0 % і ІІ - 10,0 %) і цитомегаловірусної інфекції (І група - 14,0 % і ІІ - 16,0 % відповідно) у порівнянні з гонорейною (І група - 4,0 % і ІІ - 6,0 %) і сифілітичною (по 2,0 % у кожній групі).

В даний час ні в кого не викликає сумнівів той факт, що основні причини інтраамніального інфікування необхідно шукати ще до вагітності (Н.М. Рожковська, 1998; В.К. Чайка, 1998). Відповідно до отриманих результатів основною причиною є наявність урогенітальної інфекції, більш ніж у половині випадків (І група - 58,0 % і ІІ - 60,0 %). Крім того, відзначено достатньо істотний рівень хронічних запальних процесів репродуктивної системи (І група - 42,0 % і ІІ - 44,0 %) і нирок (І група - 28,0 % і ІІ - 30,0 %), а також репродуктивні втрати інфекційного генезу (невиношування, передчасні і термінові пологи інфікованими плодами), що зустрічалися в кожному третьому спостереженні (І група - 32,0 % і ІІ - 34,0 % відповідно).

Отже, як показали результати проведеної клінічної характеристики жінок різноманітних груп, добір пацієнток здійснювався з урахуванням мети і завдань даного наукового дослідження, а також із дотриманням принципу рандомізації.

Клінічний перебіг вагітності і пологів у жінок з інтра-амніальним інфікуванням є предметом численних досліджень як у нас у країні, так і за рубежем (В.М. Запорожан та співавт., 1999; Ю.П. Вдовиченко та співавт., 2000; Z.A. Brown et al., 1997). Резуль-тати проведених досліджень свідчать, що в І половині вагітності розходження між контрольною й І групами носили виражений характер. Так, в І групі частіше всього зустрічалися бактеріальний вагіноз (30,0 %) і загострення урогенітальної інфекції (24,0 %). Після 20 тижнів вагітності основним ускладненням була ФПН (62,0 %), у структурі якої переважала компенсована (58,1 %) і субкомпенсована форми (35,5 %). Крім того, достатньо часто мали місце такі ускладнення, як гестаційна анемія (52,0 %); загострення урогенітальної інфекції (34,0 %) і порушення мікробіоценозу статевих шляхів (38,0 %). Рівень різноманітних форм прееклампсії склав 18,0 %.

Loading...

 
 

Цікаве