WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Генетичний контроль утворення сахаридної частини ландоміцину А (автореферат) - Реферат

Генетичний контроль утворення сахаридної частини ландоміцину А (автореферат) - Реферат

3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

ЛЯШЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 618.396-084-06:618.33-022.1.

Профілактика передчасних пологів при внутрішньоутробному інфікуванні

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгіїв-ського МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Баскаков Петро Миколайович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Камінський В'ячеслав Володимирович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології;

доктор медичних наук, професор

Гнатко Олена Петрівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2

Провідна

установа Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №1.

Захист дисертації відбудеться "_3_"_червня_ 2005 року о _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України в Центрі охорони здоров'я матері та дитини Київської області (за адресою 04107, м. Київ, вул. Багговутовська, 1; Київський обласний центр охорони здоров'я матері та дитини, 9 поверх, аудиторія).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий "_28_"_квітня_2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Недоношування вагітності продовжує залишатися одним з основних типів акушерської патології, займаючи значне місце серед причин несприятливих перинатальних наслідків (Б.М. Венцківський та співавт., 1997; В.Я. Голота та співавт., 1999). Частота передчасних пологів (ПП) не має тенденції до зниження і протягом останніх двох десятиліть стабільно складає 5-25 % (Л.Б. Маркін та співавт., 1998; R. Wilkinson et al., 1998).

Недоношені діти вносять основний „внесок" до показників перинатальної захворюваності і смертності. На їхню частку приходиться 60-70 % ранньої неонатальної смертності і 65-75 % - дитячої, а мертвонародженість має місце в 8-10 разів частіше в порівнянні з терміновими пологами (Г.М. Бурдули и соавт., 1997; Є.Є. Шунько, 2000). Перинатальні втрати серед недоношених ново-народжених у 30 разів вище, ніж у доношених, а крім того, серед них відзначається високий рівень захворюваності і інвалідизації з дитинства (В.К. Чайка и соавт., 1999; Н.М. Пясецкая и соавт., 2001).

Як свідчать дані вітчизняної і зарубіжної літератури (В.М. Запорожан та співавт., 1999; Ю.С. Паращук та співавт., 2000) у 20-30 % випадків етіологічним фактором ПП є інфікування матері умовно-патогенними мікроорганізмами, переданими статевим шляхом. Серед різних видів збудників все більшого значення набувають поєднані інфекції, причому в різних формах і клінічних проявах (Ю.П. Вдовиченко та співавт., 2000; І.Б. Вовк та співавт., 2000). Особливо тут важливо виділити розвиток „синдрому інтраамніального інфікування" саме при наявності поєднаних форм інфекції у матерів.

Незважаючи на значне число наукових повідомлень у вітчизняній і зарубіжній літературі по проблемі поєданих форм інфекції у жінок репродуктивного віку, неможна вважати всі питання цілком вирішеними. На нашу думку, у першу чергу, це стосується недоношування в цій групі хворих, особливо в плані використання ефективних лікувально-профілактичних заходів, що свідчить про актуальність планованої наукової праці.

Зв'язокроботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедр акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського "Прогнозування, профілактика та лікування патології репродуктивної системи жінки" № д.р.0102 V 006916.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти ПП у жінок з інтраамніальним інфікуванням на підставі вивчення особливостей мікробіологічного статусу, системного імунітету і функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ФПК), а також розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі завдання:

  1. Вивчити основні причини внутрішньоутробного інфікування на предгравідарному етапі і під час вагітності.

  2. Встановити зміни мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням і роль мікробіологічних і вірусологічних факторів у генезі ПП.

  3. З'ясувати особливості системного імунітету і функціонального стану ФПК у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням.

  4. Встановити взаємозв'язок між частотою ПП, змінами мікробіологічного і вірусологічного статусу, системного імунітету і функціонального стану ФПК у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням.

  5. Розробити та впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти ПП у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням.

Об'єкт дослідження – ПП у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням.

Предмет дослідження - стан мікробіоценозу статевих шляхів, системного імунітету і функціональний стан ФПК.

Методи дослідження – клінічні, ехографічні, доплерометричні, ендокринологічні, мікробіологічні, вірусологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлений взаємозв'зок між частотою, термінами і причинами ПП, змінами мікробіологічного і вірусологічного статусу, системного імунітету і функціонального стану ФПК у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням. Це дозволило розширити дані, що є, про патогенез ПП і науково обґрунтувати необхідність удосконалення функціональних порушень у системі „мати-плацента-плід" і інтраамніального інфікування.

Показано роль корекції мікробіоценозу статевих шляхів, системного імунітету і порушень у системі „мати-плацента-плід" у профілактиці ПП у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено основні причини, терміни і характер розвитку ПП у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням. Показано роль порушень мікробіоценозу статевих шляхів, змін системного імунітету і фетоплацентарної недостатності (ФПН) в генезі ПП. Запропоновано методи контролю за станом мікробіоценозу статевих шляхів, системного імунітету і порушень у системі „мати-плацента-плід" у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням і недоношуванням.

Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти ПП у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням на підставі використання диференційованого підходу до проведення лікувально-профілактичних заходів.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2001 по 2004 рр. Автором проведено клініко-лабораторне та функціональне обстеження 150 жінок, 100 із яких були з внутрішньоутробним інфікуванням. Самостійно зроблено забір і підготовка біологічного матеріалу. Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти ПП у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням. Статистична обробка отриманих результатів виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були докладені та обговорені на ХІ з'їзді акушерів-гінекологів України (Київ, жовтень, 2001 р.); на засіданні асоціації акушерів-гінекологів респ. Крим (березень, 2004) та на засіданні проблемної комісії „Акушерство та гінекологія" Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіїв-ського МОЗ України (вересень, 2004 р.).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 128 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків та списку використаних джерел, який включає 191 джерело, з них 105 вітчизняних та російськомовних, а також 86 зарубіжних джерел. Робота ілюстрована 56 таблицями та 4 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обєкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 150 пацієнток, серед яких 100 - з внутрішньоутробним інфікуванням, що були розділені на такі групи:

Loading...

 
 

Цікаве