WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфогенез щитоподібної залози при впливі на організм підвищеного рівня глюкокортикоїдів та їх інгібітора на різних етапах постнатального онтогенеза ( - Реферат

Морфогенез щитоподібної залози при впливі на організм підвищеного рівня глюкокортикоїдів та їх інгібітора на різних етапах постнатального онтогенеза ( - Реферат

Примітка. *Частота 18 кГц стандартом IEC 60645-4 для ВЧ аудіометрів не передбачена.

Сформульовано вимоги та створено у співпраці із НКТБ „Пъезоприбор" (м.Ростов-на-Дону, Росія) кістковий ВЧ вібратор ВКПВЧ-01, виконаний у вигляді складеного чутливого елемента із 12 п'єзокерамічних дисків, зв'язаних механічно послідовно та електрично паралельно, при цьому його робоча поверхня відповідає вимогам IEC 60373 (коло площею 1,750,25 см2). Враховуючи обмеженість по частоті (до 10 кГц) приладу 4930 запропоновано схему установки для вимірювання прискорення вібрацій, створюваних вібратором ВКПВЧ-01, основу якої складає мініатюрний п'єзоакселерометр типу KD91 ф. "RFT" (рис. 23). Метрологічно обґрунтовано застосування в даній схемі її складових та встановлено, що рівні прискорення вібрацій, створювані на частоті 8 кГц ВЧ вібратором ВКПВЧ-01 на робочих поверхнях як приладу 4930, так і п'єзоакселерометра KD91 при рівні прослуховування 50 дБ практично співпадають (КЕПРПВ відповідно мінус 20,5 дБ та мінус 22 дБ відносно 1 мс-2). Це дозволило розглядати створений вібратор ВКПВЧ-01 в якості джерела коливальної швидкості і, як наслідок, спростити процедуру калібрування і визначення метрологічних характеристик тракту кісткового ВЧ звукопроведення, відмовившись від застосування надто дорогого приладу 4930.

Рис. 23. Схема вимірювання прискорення вібрацій на виході каналу кісткового

ВЧ звукопроведення аудіометра АВА1

Визначено за допомогою установки (рис. 22) шляхом біологічного калібрування на вказаній вище групі (із 10 людей) в діапазоні 8 – 18 кГц еквівалентні порогові рівні прискорення вібрацій (ЕПРПВ), які реєструвались по показам мілівольтметра В3-38Б, підключеного через підсилювач-формувач заряду 2626 ф. „B&K" та п'єзоакселерометр KD91 до робочої поверхні ВЧ вібратора ВКПВЧ-01, і практично (в межах середнього квадратичного відхилення) співпали з даними слухових порогів, отриманими проф. Сагаловичем Б.М. (лабораторія патофізіології та акустики Московського НДІ вуха, горла і носа) за допомогою кісткового ВЧ п'єзотелефону (табл. 2).

Таблиця 2

Еквівалентні порогові рівні прискорення вібрацій кісткового п'єзотелефону

Частота, кГц

8

12,5

16

18

ЕПРПВ, дБ (відносно 1 м/с)

- 31

- 26

- 20

- 19

Проаналізовано розбіжності на частоті 8 кГц в значеннях отриманих КЕПРПВ і слухових порогів ЕПРПВ та даних згідно табл. 2 і встановлено, що однією із причин цього є наявність процедури маскування не обстежуваного вуха при визначенні порогів по даним ISO 7566 та її відсутність при одержанні ЕПРПВ і даних табл. 2 (маскування підвищує поріг на 4 дБ). Встановлено також, що в отриманих результатах послідуючих після затвердження ISO 7566 досліджень по визначенню на частоті 8 кГц КЕПРЗС значення порогу на 7,5 дБ нижче встановленого ISO 7566 при відсутності маскувальної процедури, що свідчить про необхідність уточнення порогу змінної сили в нормі для частоти 8 кГц при розробленні стандарту на контрольні еквівалентні порогові рівні в діапазоні 8 – 16 кГц.

Розроблено та експериментально апробовано методику визначення метрологічних характеристик каналу кісткового ВЧ звукопроведення аудіометра АВА1 на робочих частотах 8; 12,5; 16 і 18 кГц, яка ґрунтується на застосуванні запропонованої схеми (рис. 23). При цьому максимальний рівень прослуховування стимулу на вказаних частотах склав не менше 70 дБ.

Проведено аналіз стану метрологічного забезпечення і стандартизації в області акустичної імпедансометрії та встановлено, що для проведення повірочних робіт з акустичними вушними імпедансметрами наразі в Україні наявні всі необхідні для цього технічні засоби (прилад 4152, прецизійні вимірювачі шуму) і за умов застосування міжнародних стандартів IEC та ISO відповідна нормативна база (ISO 389, IEC 60126, IEC 61027, IEC 60318-2). Однак відсутність в державних метрологічних службах єдиної методики повірки аналізаторів середнього вуха, а також брак досвіду проведення ними такого роду робіт не дозволяє говорити про вирішення проблем метрологічного забезпечення імпедансметрів в повному обсязі.

На основі зазначених вище стандартів розроблено і експериментально апробовано на створених зразках акустичного вушного імпедансметра АУІ1 та макеті вимірювального блоку портативного тимпанометра ТИМП1 методику визначення їх метрологічних характеристик, яку запропоновано покласти в основу єдиної методики повірки імпедансметрів метрологічними підрозділами Держспоживстандарту.

Показано, що для повірки трактів іпсі- та контралатерального стимулів, а також визначення параметрів зондуючого тону імпедансометричних засобів доцільно застосування приладу „штучне вухо" 4152, до складу якого входять дві акустичні камери з об'ємами 2 см3 і 6 см3. При цьому схема повірки вказаних складових імпедансметрів співпадає зі схемою повірки традиційного аудіометричного каналу з тією лише різницею, що параметри іпсілатерального і зондуючого сигналів визначаються в акустичній камері типу DB0138 об'ємом 2 см3 на приладі 4152. Показано, що для повірки імпедансометричного каналу аналізаторів середнього вуха застосовуються калібрувальні камери фіксованого об'єму із ряду 0,2 – 0,5 – 1,0 – 2,0 – 3,0 – 4,0 – 5,0 см3 шляхом почергового підключення в кожну із них акустичного зонда засобу.

Запропоновано процедуру вимірювання об'єму калібрувальних камер аналізаторів середнього вуха здійснювати за допомогою мікробюретки об'ємом 5 см5 по отриманій різниці рідини в ній до та після наповнення зазначеною рідиною вимірюваної камери. Розглянуто схему повірки пневмосистеми імпедансметра, основу якої складає високочутливий манометр або градуйований давач відносного тиску повітря з максимальною похибкою вимірювання 3 даПа або 2%.

Зазначене вище метрологічне забезпечення є основою для проведення подальших робіт по створенню і удосконаленню в Україні системи метрологічного забезпечення в області ВЧ аудіометрії і акустичної імпедансометрії.

В шостому розділі наведено результати експериментальних досліджень та впровадження розроблених зразків імпедансометричних засобів АУІ1 941345.003 та ТИМП1 941345.004 з розширеними функціональними можливостями. Підтверджено адекватність теоретичних положень та отриманих результатів.

Розглянуті методи, принципи і структури побудови каналів вимірювання та відтворення імпедансометричних засобів, отримані результати синтезу і моделювання окремих їх вузлів було покладено в основу створених дослідних зразків №1 - №3 стаціонарного автоматизованого акустичного вушного імпедансметра АУІ1 та макету вимірювального блоку портативного тимпанометра ТИМП1. При розробці даних засобів було вирішено ряд конструкторських задач (використання сучасної елементної бази, в тому числі вузлів відображення і реєстрації, компактність і уніфікація пристроїв), схемотехнічних проблем (взаємодія мікропроцесорів ЧВП, відеоконтролера рідинно-кристалічного дисплею та термопринтера, передача результатів обстеження на зовнішню ПЕОМ), а також задач математичного і програмного забезпечення засобів (виконання процедур керування пневмосистемою, каналом стимулу та вимірювальним трактом, синтез зображень отриманих тимпанограм і кривих АРВМ та їх відображення). Створене обладнання представляє собою складні електронно-акустичні засоби з елементами точної механіки, сучасним дизайном і програмним забезпеченням високого рівня.

Оскільки дослідні зразки імпедансметра АУІ1 містять окрім ланок реалізації вимірювальних процедур ряд інших важливих блоків та вузлів (рис. 24), необхідних для функціонування приладу, детально розглянуто роботу всіх його складових.

Рис. 24. Зовнішній вигляд дослідного зразка імпедансометричного засобу АУІ1:

електронний блок (ліворуч), калібрувальні камери 0,2 – 5,0 см3 (в центрі) та оголовна гарнітура з аудіометричним телефоном і акустичним зондом (праворуч)

Це дозволило сформувати уявлення про аналізатор середнього вуха як вимірювальний засіб в цілому та зрозуміти взаємодію всіх його структурних компонентів при реалізації приладом різних процедур обстеження.

Проведено аналіз параметрів і характеристик малогабаритних та інтегральних давачів відносного тиску повітря для кодокерованої пневмосистеми імпедансметра АУІ1 та обґрунтовано вибір по критеріям точності і вартості вітчизняного давача тензометричного типу ТДД500, який забезпечує перетворення відносного тиску повітря в напругу постійного струму в діапазоні 500 даПа з чутливістю не менше 0,15 мВ/даПа та нелінійністю функції перетворення не більше 1,5%. Підтверджено ефективність і працездатність синтезованої та застосованої в аналізаторі АУІ1 перспективної структури (типу 117) конструкції мікрокомпресора з електромеханічним перетворювачем електродинамічного типу, який забезпечує в об'ємі 0,5 см3 плавне змінювання відтворюваного відносного тиску повітря від +500 до мінус 480 даПа, що не перевищує межі максимально допустимих значень +600 – мінус 800 даПа згідно вимог IEC 61027. При цьому нелінійність функції відтворення в робочому діапазоні +200 - мінус 300 даПа імпедансметра не перевищила 3%, що є прийнятним.

Loading...

 
 

Цікаве