WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфогенез щитоподібної залози при впливі на організм підвищеного рівня глюкокортикоїдів та їх інгібітора на різних етапах постнатального онтогенеза ( - Реферат

Морфогенез щитоподібної залози при впливі на організм підвищеного рівня глюкокортикоїдів та їх інгібітора на різних етапах постнатального онтогенеза ( - Реферат

Другий розділ присвячений дослідженню методів, принципів побудови і вимірювальних перетворень в аудіометричних засобах, розробленню перспективних методу і удосконалених засобів аудіометрії з розширеними функціональними можливостями.

Д

Рис. 1. Узагальнена структура аудіометричного тракту АА4:

М - міра; ВП – вимірювальний перетворювач; ЧВП – мікрокомп'ютер

осліджено структуру аудіометричного тракту створеного з метою підвищення пропускної можливості обстежень автоматизованого скринінг-аудіометра групового користування АА4, яка є типовою для найпростіших засобів та дозволяє визначати пороги чутності при повітряному звукопроведенні від одного до 4-х пацієнтів одночасно. Встановлено, що його аудіометричний канал є сукупністю 4-х ідентичних кодокерованих пристроїв відтворення (мір) рівнів прослуховування звукового тиску , (рис. 1), кожен із яких складається із багатоканальної керованої з боку мікрокомп'ютерного числового вимірювального перетворювача (ЧВП) міри синусоїдної напруги i - ої частоти аудіометричного ряду та двох електроакустичних вимірювальних перетворювачів (ВП) . Враховуючи відсутність результатів аналізу методів і структур побудови трактів відтворення аудіометрів різного типу вперше на основі формалізованого опису вимірювальних процедур отримано на прикладі скринінгового засобу АА4 аналітичні вирази для його вихідних рівнів прослуховування , . Це дозволило визначити вплив на процедуру відтворення параметрів кожної із ланок аудіометричного каналу і, насамперед, регулятора інтенсивності на основі подільника напруги та класифікувати згідно з ДСТУ 2681-94 аудіометр як вимірювальний пристрій (а не засіб вимірювання), який має нормовані метрологічні характеристики і підлягає обов'язковій повірці.

Запропоновано з метою підвищення точності діагностування (на відміну від існуючих скринінгових засобів) формувати мікрокомп'ютерним ЧВП аудіометра АА4 на основі отриманих аудіограм попередні висновки про стан слуху кожного із обстежуваних по трьохрівневій формі "норма - не норма - невизначеність" шляхом порівняння отриманих порогів із розрахованими для кожного із пацієнтів з врахуванням їх віку та статі згідно стандарту ISO 7029 даних аудіограм в нормі. Критерієм для прийняття висновку є різниця між одержаним та розрахованим порогами: . Якщо , то формується висновок "норма"; якщо - "не норма", а при - "невизначеність". Формування попереднього висновку в такій формі дозволяє відразу по закінченню обстеження отримати узагальнену інформацію про стан слуху кожного із обстежуваних, при цьому два останніх висновки потребують детального вивчення медперсоналом отриманої аудіограми. Це разом із можливістю групового обстеження розширює функціональні можливості засобу.

Запропоновано і досліджено нову структуру аудіометричного тракту створеного автоматизованого діагностичного ВЧ аудіометра АВА1 з розширеними функціями діагностування, що досягається за рахунок реалізації в засобі каналу кісткового ВЧ звукопроведення. Показано, що розробка є сукупністю кодокерованих мір рівнів прослуховування звукового тиску (250 Гц – 18 кГц), змінної сили (250 Гц – 8 кГц) і прискорення вібрацій (8 – 18 кГц), рівняння відтворення яких виглядають наступним чином:

; ; ; ; ,

де - ступінь квантування рівня прослуховування, що дорівнює 5 дБ; - код керування мірою синусоїдної напруги і-ої частоти (рис. 2).

В

Рис. 2. Узагальнена структура аудіометричного каналу АВА1

раховуючи відсутність реалізації даною структурою методів надпорогової тональної та мовної аудіометрії, що обмежує діагностичні можливості засобу, проведено її удосконалення на основі аналізу вимог до структурних складових аудіометричного тракту, які усувають вказаний недолік. Встановлено, що реалізація найбільш поширених надпорогових тестів (ІМПІ, Фаулера, Лангенбека тощо) та процедур мовної аудіометрії потребує:

- одночасного надходження на обидва вуха пацієнта тону та/або шуму різної інтенсивності;

- формування на обстежуване вухо композиційного сигналу (тон + шум) з можливістю регулювання рівнів інтенсивності кожного із них, а також приростів рівня прослуховування стимулу на ступінь із ряду 0,2 – 0,4 – 0,6 – 0,8 – 1,0 – 2,0 – 3,0 – 5,0 дБ;

- наявності різних джерел вхідного сигналу (тон, шум, мовний сигнал тощо).

Це обумовлює:

- застосування двоканальної структури аудіометричного тракту;

- наявності принаймні п'яти різних джерел стимулів (тонального, шумових широкосмугового і вузькосмугового, мовних мікрофонного та тестового від зовнішнього джерела мови, наприклад, магнітофона або СD-плеєра);

- використання вихідних кодокерованих аналогових комутаторів тестових сигналів в обох каналах тракту для формування композиційного стимулу;

- застосування в якості регулятора інтенсивності кожного із каналів аудіометра високочутливих прецизійних кодокерованих масштабних перетворювачів (МП).

Із урахуванням зазначених принципів побудови модифіковано структуру аудіометричного тракту діагностичного ВЧ аудіометра АВА1 (рис. 3) та обґрунтовано розширення функціональних можливостей даного засобу за рахунок реалізації ним не лише методів тональної порогової і ВЧ аудіометрії, в тому числі при кістковому ВЧ звукопроведенні (блоки МП7 та ВП5), а й окремих надпорогових та мовних процедур.

Рис. 3. Структура модифікованого аудіометричного тракту ВЧ аудіометра АВА1:

Г , Гш – генератори тону та шуму; МПЛ – мультиплексор; SW – ключ; СФ – смуговий фільтр;

ОРМП – одноканальна регульована міра напруги; ДМПЛ – демультиплексор

Показано, що точність відтворення засобом АВА1 приростів рівнів прослуховування визначається, насамперед, параметрами високочутливого прецизійного кодокерованого МП, що реалізується в каналах 1, 2 засобу одноканальною регульованою мірою постійної напруги ОРМН (n-розрядного ЦАП) та керованого напругою міри перетворювача МП3 з чутливістю ~30 мВ/дБ. Використання такого кодокерованого МП спрощує також проведення регулювань рівня інтенсивності стимулу при первинній і періодичній повірках аудіометра.

Узагальнено методи і принципи побудови перспективних засобів аудіометрії та синтезовано на їх основі нову запатентовану структуру аудіометричного засобу з розширеними функціональними можливостями, що досягається за рахунок реалізації в ньому у повному обсязі методів аудіометрії в розширеному до 18 кГц діапазоні частот і можливості передачі отриманих результатів обстеження на віддалений термінал для додаткового аналізу і уточнення діагнозу. Показано, що для цього структура потребує застосування цифрового сигнального процесора, стерео аудіо кодека, додаткових функціональних перетворювачів (мікрофонів, внутрішньовушних телефонів, гучномовців), стандартної клавіатури та модема.

Запропоновано з метою підвищення пропускної здатності обстежень апробований в створених автоматизованих засобах АА4 та АВА1 новий оригінальний різновид методу тональної порогової аудіометрії, який полягає в наступному. Зазвичай визначення порогу чутності обстежуваного засобом аудіометрії в автоматизованому режимі традиційним методом здійснюється шляхом формування ЧВП аудіометра тестових сигналів із заданою інтенсивністю LдБ , які надходять почергово на обстежуване вухочерез інтервал Тпаузи паузи (рис. 4). При цьому тривалість Тстимула тестового сигналу є фіксованою і визначає інтервал часу, протягом якого аналізується реакція обстежуваного на поточний стимул, що не дозволяє враховувати швидкість його реакції і, як наслідок, призводить до нераціональних витрат часу при проведенні обстеження.

Рис. 4. Часові діаграми, що пояснюють реалізацію запропонованого різновиду методу тональної порогової аудіометрії

Новий різновид методу дозволяє врахувати психомоторні особливості обстежуваних при визначенні їх порогів чутності і тим самим скоротити тривалість процедури обстеження. Згідно запропонованому після формування акустичного сигналу заданої інтенсивності та частоти аналіз відношення обстежуваного до дії стимулу і припинення його формування проводиться безпосередньо після реакції пацієнта, а при її відсутності – по закінченні заданого інтервалу Таналіза часу, що відраховується від початку формування стимулу і дещо перевищує його тривалість Тстимула.

Для людей з досить швидкою реакцією на звукові подразники стає можливим скоротити загальну тривалість аудіометричного обстеження шляхом скорочення тривалості окремих випробовувань. Для людей з повільною реакцією скорочення тривалості такого обстеження досягається шляхом надання пацієнту додаткового часу для натиснення кнопки сигналізації відповіді, завдяки чому стає можливим правильно враховувати випробування, час реакції на які перевищує тривалість стимулу. Це в свою чергу запобігає ітераціям та скорочує загальну кількість випробовувань. Розрахунок показав, що при застосуванні для визначення порогів чутності, наприклад, адаптивної методики параметричної оцінки за допомогою послідовного тестування загальна тривалість обстеження даним різновидом методу скорочується майже на 20%.

Loading...

 
 

Цікаве