WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексний контроль і корекція навчальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики (автореферат) - Реферат

Комплексний контроль і корекція навчальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики (автореферат) - Реферат

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи були оприлюднені на 13 науково-практичних конференціях лікарів-педіатрів: НПК "Наукові та практичні питання педіатрії та шляхи їх вирішення" (Київ, 2003); ІІІ з'їзд педіатрів та пульмонологів України (Київ, 2003); Науковій конференції молодих вчених, присвяченій 80-річчю Академії післядипломної освіти (Харків, 2003); Міжвузівській конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття" (Харків, 2004); Обласній НПК „Актуальні питання дитячої пульмонології" (Харків, 2004); НПК „Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії" (Дніпропетровськ, 2004); Всеукраїнському симпозиумі педіатрів "Вплив екологічних чинників на стан здоров'я дітей" (Тернопіль, 2004); НПК „Сучасні підходи до діагностики і лікування в педіатрії" (Київ, 2004); НПК „Новые технологии в диагностике, лечении и профилактике заболеваний органов дыхания" (Євпаторія, 2004); НПК „Патологія сполучної тканини – основа формування хронічних захворювань у дітей і підлітків" (Харків, 2004); НПК „Нейроімунно-ендокринні аспекти екопатологічних станів у дітей: шляхи вирішення проблеми на сучасному етапі" (Запоріжжя, 2004); НПК „Сучасні методи діагностики та лікування – в практику охорони здоров'я дітей" (Харків, 2005); НПК „Актуальні питання дитячої пульмонології" (Харків, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 друкованих робіт, з них 5 статей – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 деклараційний патент України на винахід, 8 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 158 сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень та їх обговорення, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Робота ілюстрована 49 таблицями, 28 рисунками та 5 витягами з історій хвороби. Список використаної літератури містить 192 літературних джерела, з яких 113 – кирилицею та 79 – латиницею, що становить 14 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 167 дітей віком від 1,5 до 15 років, хворих на гострий бронхіт, які спостерігалися у пульмонологічному та діагностичному відділеннях Харківської обласної дитячої клінічної лікарні з 2001 до 2005 року. Головним критерієм розподілу дітей на групи обрано термін перебігу гострого бронхіту. Як хворі основної групи спостерігалися 94 пацієнти з гострим бронхітом тривалого перебігу (ГБТП), термін захворювання перевищував 4 тижні. Групу порівняння склали 73 дитини, хворих на гострий бронхіт (ГБ). До груп не ввійшли діти, у яких було діагностовано гострий обструктивний бронхіт та гострий бронхіоліт. Пацієнтів чоловічої статі було 53,3%, жіночої – 46,7%.

Діагноз бронхіт встановлювався на підставі анамнезу, клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження згідно з критеріями, наведеними в класифікації найбільш поширених неспецифічних бронхолегеневих захворювань у дітей, прийнятій на II з'їзді фтизіатрів та пульмонологів України (Київ, 1998). У всіх хворих на ГБТП, за результатами комплексного обстеження, були виключені спадкові захворювання органів дихання (муковісцидоз, синдром Картагенера та інші), хронічний та рецидивуючий бронхіти, бронхоектази, природжені імунодефіцитні захворювання, коклюш, бронхіальну астму та інші хронічні захворювання легень.

Детально вивчався анамнез хворих з метою визначення факторів ризику розвитку ГБТП, проводилось клінічне обстеження і загальновизнані лабораторні та інструментальні дослідження для верифікації діагнозу. Для розв'язування поставлених завдань використовувались спеціальні методи дослідження. Бронхоскопічне дослідження проводилося згідно з показаннями, які визначені у наказі №18: Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю „Дитяча пульмонологія". В основу описової характеристики ендоскопічної картини трахеобронхіального дерева у обстежених дітей покладено ендоскопічну класифікацію бронхітів (Н.Е.Чернеховська, 2001), з доповненням (В.В.Кліманов, 2003). Хворим проводилося лаважування трахеобронхіального дерева за методом R. Crystal and H.Reynolds (1981). У суспензії лаважної рідини обчислювали цитоз за методом Т.Н.Копйової, здатність імунокомпетентних клітин до фагоцитозу (фагоцитарне число та фагоцитарний індекс) за методом Д.В.Білокриницького (1987). Ступінь запалення визначався за алгоритмом Капрала (В.В. Меншикова, 1987). У всіх дітей проведено бактеріоскопічне вивчення мазків суспензії бронхоальвеолярного лаважу (БАЛ) (Л.І. Вишнякова, 1976). При бактеріоскопічному вивченні мазків суспензії БАЛ, забарвлених за Грамом, обчислювали кількість мікроорганізмів у полі зору, а також кількість клітинних популяцій, які утримують чужорідні агенти. Визначалися фізико-хімічні властивості БАЛ: загальний білок за допомогою біуретової реакції, рівень глюкози аналізатором „Eksang", рівень кальцію – мурексидом, проводилась рН-метрія секрету ТБД (В.В. Меншикова, 1987).

Усі дані, отримані в результаті дослідження, оброблені за допомогою методу варіаційної статистики Є.В. Гублера з обчисленням середньої арифметичної величини (М), середньої похибки середньоарифметичної величини (m), значення достовірності (р). Кореляційні взаємовідношення між параметрами, що вивчались, визначались за допомогою коефіцієнту кореляції (r). Крім традиційного аналізу, проводилася розробка математичної моделі індивідуального прогнозування ГБТП Є.В. Гублера в модифікації В.А.Огнєва. Статистичний аналіз здійснювався за допомогою інтегрованого інструментального середовища Microsoft Excel for Windows-2000.

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Оцінка рівня захворюваності показала, що піки захворюваності на ГБТП були пов'язані з критичними періодами розвитку імунної системи дитини. Перший пік захворюваності на гострий бронхіт тривалого перебігу припадав на другий, третій роки життя (18 хворих; 19,1%). Ми пояснювали це недостатнім розвиненням механізмів імунного реагування, збереженням первинного характеру імунної відповіді та недосконалістю системи місцевого імунітету. Друге підвищення рівня захворюваності на ГБТП припадало на шестирічний вік (10; 10,6%): 15 частина хворих (22,5%) була переддошкільного віку. Цей феномен збігався з періодом прискорення росту та характерною для цього віку недосконалістю місцевої реактивності і відносно низьким, порівняно з дорослими, рівнем імуноглобулінів А. Не можна не враховувати і соціальні фактори: у шість років дитина вперше зіштовхувалася зі значним фізичним та психологічним навантаженням під час занять в школі, що було причиною хронічного стресового стану та імунологічного дисбалансу. Ще один факт, який не можна залишити без уваги – це підвищення частоти гострого бронхіту тривалого перебігу у пацієнтів чоловічої статі у вікових межах – 12-15 років (29 хворих; 30,8%). З одного боку, причиною підвищення захворюваності був так званий „пубертатний стрибок", який супроводжувався відносним зменшенням маси лімфоїдних органів і пригніченням клітинного імунітету. З другого боку, на передній план виступали фактори, які в педіатрії розглядаються як сприятливі для розвитку ГБТП, а в терапії є найвагомішими етіологічними чинниками розвитку хронічного бронхіту. Це активне та пасивне тютюнопаління. Із 29 обстежених хлопчиків пубертатного віку всі були пасивними курцями, а одинадцять (37,9%) ще й палили активно.

Важливим фактом було недооцінювання стану пацієнта, недостатнє обстеження, неврахування ранніх маркерів розвитку ГБТП на догоспітальному етапі, а за цим пізня (після 4-го тижня хвороби) госпіталізація дитини. Нами спостережено 66 (70,%) дітей, які були госпіталізовані після четвертого тижня хвороби. Перебування таких хворих у стаціонарі вимагало великих матеріальних і професійних зусиль щодо їх одужання.

Найчастіше діти з ГБТП скаржились на субфебрильну лихоманку протягом декількох тижнів до госпіталізації (30,8%; р0,05), слабкість (75,5%; р0,001), погіршення апетиту (57,4%; р0,05), подовжений перебіг риніту (67,0%; р0,05) і помірне схуднення (36,2%; р0,05). Характерною скаргою для дітей основної групи був тривалий риніт. Він спостерігався у більшості хворих на ГБТП (63; 67,0%) і проявлявся закладенням носа, рясною гіперсекрецією, що сприяло обтурації верхніх дихальних шляхів, розвитку патогенної флори та мікроаспірації гнійного складового носової порожнини. У 80,8% дітей з ГБТП кашель був малопродуктивний та подовжений на тлі мукоактивної терапії. У 42 (44,6%) дітей переважав ранковий помірний кашель, який корелював з пізньою госпіталізацією (після 4 тижня хвороби) (r=+0,670). Надсадний кашель спостерігався у 24 (25,5%) пацієнтів основної групи, що корелювало із наявністю дискінезії тонусу бронхів (ДТБ), яка була виявлена при бронхоскопії (r=+0,946).

Особливістю анамнезу життя у 55,3% дітей хворих на ГБТП, було штучне харчування на першому році життя, що припадало на період інтенсивного розвитку імунної системи. 27,6% дітей з ГБТП вигодовувалися розведеним коров'ячім або/та козячим молоком або манною кашею. В обох групах діти росли і розвивалися згідно з віком, але достовірно частіше у пацієнтів з ГБТП на першому році життя реєструвався рахіт (44,6%; р0,001), анемія (41,4%; р0,001). Діти, у яких сформувався ГБТП, протягом першого року життя частіше хворіли на гострі респіраторні захворювання (67,0%; р0,01) або бронхіт (32,9%; р0,01). Кореляційний аналіз показав, що частота перенесених на першому році життя гострого бронхіту (r=+0,676) таабо гострого респіраторного захворювання (r=+0,698) детермінувала більш раннє формування ГБТП у дитини.

Loading...

 
 

Цікаве