WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Метаболічні механізми розвитку іммобілізаційного стресу та їх корекція (автореферат) - Реферат

Метаболічні механізми розвитку іммобілізаційного стресу та їх корекція (автореферат) - Реферат

При цьому у спортсменів високої кваліфікації активність гексокінази до дії навантаження в середньому була в 1,6 рази вища, ніж у низькокваліфікованих спортсменів в тому ж стані. Підвищення активності гексокінази, також як і збільшення вмісту ФЄП і АТФ, свідчить про активізацію гліколітичних реакцій в еритроцитах спортсменів, що може бути пов'язано не тільки з енергообміном, але й із зростаючою потребою в 2,3-дифосфогліцераті–алостеричному модуляторі гемоглобіну. Остання обставина має особливе значення в умовах утворення підвищених кількостей гліколізованого гемоглобіну, що характеризується більш високою спорідненістю до кисню (Галенок В.А. и соавт., 1989).

Активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази мала більш виражену залежність від рівня кваліфікації спортсменів. В порівнянні з контрольною групою, активність фермента у висококваліфікованих волейболістів в їх вихідному стані практично не змінювалась і знижувалась в інших обстежених групах, особливо у низькокваліфікованих спортсменів обох спеціалізацій. При "терміновій" адаптації до навантаження активність глюкозо-фосфатдегідрогенази зростала, в порівнянні з вихідним станом спортсменів (крім волейболістів високої кваліфікації). Однак, в порівнянні з контрольною групою активність фермента була нижче в більшій мірі у низькокваліфікованих баскетболістів. В цілому, можна відмітити, що використання еритроцитами глюкози в реакціях пентозофосфатного шляху менш виражено у низькокваліфікованих спортсменів, що в більшій мірі проявляється у вихідному стані спортсменів.

Зміни активності глутатіонредуктази не мали вираженого зв'язку зі змінами активності перших двох ферментів; однак, також прослідковується більш висока активність даного фермента при "терміновій" адаптації до навантаження.

Відмічено високий рівень позитивної кореляції в змінах ряду показників внутрішньоеритроцитарного метаболізму та вмісту вторинних (ТБК- активних) продуктів ПОЛ в мембранах еритроцитів спортсменів як високої (r= 0,78-1,0), так і низької кваліфікації (r=0,68-1,0), що вказує на можливість впливу процесів ПОЛ на структурно-функціональні параметри еритроцитарних мембран, зміни яких можуть призвести до підсиленого транспорту глюкози в еритроцити і, в зв'язку з цим, до перебудови внутрішньоеритроцитарного метаболізму.

Проявляється виражений взаємозв'язок (r=+0,9) у змінах активності внутрішньоеритроцитарної глутатіонредуктази та сумарного вмісту в мембранах еритроцитів ПНЖК 3 у волейболістів високої кваліфікації.

Варто відмітити, що найменший об'єм кореляційних взаємовідносин у метаболічних показниках еритроцитів прослідковується у баскетболістів низької кваліфікації. Цілком очевидно, що з підвищенням рівня кваліфікації спортсменів удосконалюються біохімічні механізми адаптації до дії фізичних навантажень, більш упорядкованими, "гармонійними" стають метаболічні перебудови, що дозволяє організму перейти на якісно новий рівень гомеостазу, зберегти оптимальне функціонування клітинних систем в умовах інтенсивної витрати енергії.

Вплив фізичних навантажень на спорідненість гемоглобіну до кисню у спортсменів різної кваліфікації

Метаболічні зміни в еритроцитах спортсменів супроводжуються змінами в функціональній активності гемоглобіну, що прослідковується в значеннях показника спорідненості гемоглобіну до кисню –P50 (табл.5).

Таблиця 5

Спорідненість гемоглобіну спортсменів до кисню (P50), n=96

Обстежені групи

P50, мм.рт.ст. ( М m )

Контрольна група

260,6

Волейболісти високої кваліфікації

До навантаження

280,7*

Після навантаження

300,7*, **

Волейболісти низької кваліфікації

До навантаження

260,5

Продовження табл.5.

Після навантаження

290,5*,**

Баскетболісти високої кваліфікації

До навантаження

280,7*

Після навантаження

300,6*,**

Баскетболісти низької кваліфікації

До навантаження

260,8

Після навантаження

280,7*,**

Примітка: Позначення для * і ** ті ж, що і в табл.1.

Як видно із даних табл.5, незалежно від виду спортивної спеціалізації та рівня кваліфікації спортсменів під дією тренувального навантаження ("термінова" адаптація) здійснюється зниження спорідненості гемоглобіну до кисню (в середньому на 11,5%, в порівнянні з контрольною групою). До дії навантаження зміни функціонального показника гемоглобіну в тому ж напрямку прослідковувались тільки в групах спортсменів високої кваліфікації, тоді як у спортсменів низької кваліфікації величина напівнасичення гемоглобіну киснем була на тому ж рівні , що в контрольній групі.

На підставі наявних в літературі даних (Иржак Л.И., 1975, Дударев В.П, 1979), можна припустити, що відмічені зміни в спорідненості гемоглобіну до кисню зумовлені, в основному, утворенням в еритроцитах великої кількості 2,3 ДФГ в зв'язку з інтенсифікацією гліколітичних реакцій.

Таким чином, метаболічні перебудови в еритроцитах спортсменів різної спеціалізації та кваліфікації при адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу ініціюють зниження спорідненості гемоглобіну до кисню, що може мати важливе фізіологічне значення, сприяючи більш ефективній віддачі кисню тканинам організму в умовах підвищених енерговитрат та активізації "тканинного дихання" та енергообміну.

ВИСНОВКИ

При адаптації до фізичних навантажень анаеробно-аеробного характеру ациклічного типу з переходом організму на якісно новий рівень гомеостазу здійснюються метаболічні перебудови, в які активно включаються еритроцити. Звідси можна зробити такі висновки:

1.Незалежно від рівня кваліфікації спортсменів і виду спортивної спеціалізації, здійснюється інтенсифікація перекисного окиснення ліпідів, про що свідчить підвищення рівня первинних продуктів ПОЛ у 3,2 рази в плазмі крові й у 5,9 рази в мембранах еритроцитів.

Подібність характеру змін рівня продуктів ПОЛ у відповідних місцях локалізації свідчить про те, що мембрани еритроцитів є одним з основних джерел цих з'єднань для плазми крові як у початковому стані спортсменів, так і при "терміновій" адаптації до впливу фізичного навантаження.

2.При "довготривалій" адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу відбувається інтенсифікація процесів ПОЛ в організмі спортсменів, що сполучається з недостатнім рівнем ПНЖК3 у плазмі та мембранах еритроцитів. Установлено реципрокний характер змін вмісту ПНЖК родини ω3 і ω6 як у плазмі крові , так і в мембранах еритроцитів у початковому стані спортсменів і після впливу навантаження ациклічного типу.

3.Установлено, що при "терміновій" адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу в еритроцитах збільшується на 37% вміст глюкози та на 49% глікозилірованого гемоглобіну, інтенсифікуються внутрішньоеритроцитарні гліколітичні реакції й енергообмін.

В еритроцитах на 46% знижується споживання глюкози пентозофосфатним шляхом, на 23% підвищується активність глутатіонредуктази при "терміновій" адаптації до навантаження, що свідчить про зростаючу потребу еритроцитарних клітин у відновленому потенціалі в умовах підвищених енерговитрат. Показано високий рівень позитивної кореляції окремих показників внутрішньоеритроцитарного метаболізму з процесами перекисного окислення ліпідів і вмістом ПНЖКω3 у складі еритроцитарних мембран (r =+ 0,9).

4.Метаболічні перебудови в еритроцитах супроводжуються зниженням спорідненості гемоглобіну до кисню, особливо при "терміновій" адаптації до фізичного навантаження ( у середньому на 11,5% у порівнянні з контрольною групою), що сприяє більш ефективній віддачі кисню тканинам і підвищує адаптаційні можливості організму.

5.При "терміновій" адаптації до фізичних навантажень здійснюється активна мобілізація компенсаторно-пристосувальних механізмів, спрямована на стабілізацію процесів ПОЛ, на перерозподіл фізіологічно значущих ПНЖК 3 і 6, на підвищення метаболічної активності еритроцитів і ефективності киснево-транспортної функції гемоглобіну.

6.Незважаючи на загальну в цілому спрямованість змін ряду метаболічних показників і функціональної активності гемоглобіну встановлено їхню велику наявність у спортсменів високої кваліфікації та недостатньо сформовані біохімічні механізми адаптації в спортсменів низької кваліфікації.

7.Установлено, що розходження в стані еритроцитарного метаболізму, пов'язані з видом спортивної спеціалізації, при адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу виявляються, головним чином, у спортсменів низької кваліфікації.

У порівнянні з волейболістами в баскетболістів відзначено в 2 рази більш низький вміст вторинних продуктів ПОЛ у мембранах еритроцитів, реципрокний характер відмінностей у вмісті внутрішньоеритроцитарних ФЄП і АТФ. У баскетболістів низької кваліфікації виявляється в 1,6 рази менша активність внутрішньоеритроцитарної гексокінази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Loading...

 
 

Цікаве