WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Метаболічні механізми розвитку іммобілізаційного стресу та їх корекція (автореферат) - Реферат

Метаболічні механізми розвитку іммобілізаційного стресу та їх корекція (автореферат) - Реферат

Практичне значення роботи. Одержанідані можуть використовуватися для підбору тестів, необхідних для корекції тренувального процесу, прогнозування спортивних результатів і діагностики стану перенапруги, зриву адаптації.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведені всі експериментальні дослідження, статистична обробка одержаних даних, оброблено літературний матеріал за темою дисертації. Аналіз результатів і висновки зроблені разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на IV Міжнародній конференції "Франція-Україна" (Дніпропетровськ, 1998 р.); на III науково-практичній Міжнародній конференції "Адаптаційні можливості дітей та молоді" (Одеса, 2000 р.); на науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Таврійського Національного університету (Сімферополь, 2002 р.).

Публікації. Основні положення роботи опубліковані в 11 наукових працях, із них 9 статей та 2 тези, в фахових виданнях- 4.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 169 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, 5 розділів (огляд літератури, об'єкт і методи досліджень, 3 розділи власних досліджень , аналіз і узагальнення результатів досліджень), висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури (290 джерел, із них 125 - іноземних авторів).

В роботі представлено 18 рисунків та 22 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Обстежені чотири групи спортсменів ациклічного виду спорту (волейболісти і баскетболісти) високої і низької кваліфікації у віці 21-22 роки. В групи спортсменів високої кваліфікації ввійшли майстри спорту і кандидати в майстри спорту, інші групи склали спортсмени низької кваліфікації, що займаються спортом на протязі 3-х років 3 рази на тиждень. В кожній обстеженій групі було по 19 осіб. Контрольну за віком і статтю групу склали 20 осіб, що не займаються спортом. Кров брали із ліктьової вени до і після фізичного навантаження ациклічного типу (2 години навчально-тренувальних занять). Матеріалом для дослідження служили плазма крові, еритроцитарні мембрани та гемолізат еритроцитів.

Для отримання плазми крові і гемолізату еритроцитів використовували метод Драбкіна (Drabkin, 1949).

Мембрани еритроцитів виділяли за методом Сербінової Т.А. (1980). В роботі використані методи кількісного аналізу загальних ліпідів і продуктів їх перекисного окислення в плазмі крові та в складі еритроцитарних мембран (Покровский А.А., 1969; Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И., 1983; Ohkawa M., Ohirhi N., Yagik, 1979), аналіз жирнокислотного складу плазми крові та еритроцитарних мембран методом газо-рідинної хромографії (Morris W.R., Smith L.M., 1964), визначення кількісного вмісту гемоглобіну, метгемоглобіну та глікозилірованого гемоглобіну (Кушаковский М.С., 1970; Колб В.Г., Камышников В.С, 1976; Данилова Л.А., Лопатина Н.И., 1986), кількісне визначення в еритроцитах фосфоєнолпірувату, АТФ та глюкози (Алейникова Т.А., Рубцова Г.В., 1988); визначення активності внутрішньоеритроцитарних ферментів: гексокінази, глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази і глутатіонредуктази (Кочетов Г.А., 1980). Спорідненість гемоглобіну до кисню визначали спектрофотометричним методом побудови кривих кисневої дисоціації (Шорохов Ю.А., 1974). Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали за Бейлі Н. (1964).

Результати власних досліджень. Вплив фізичних навантажень на вміст загальних ліпідів і продуктів їх перекисного окислення в плазмі крові та в мембранах еритроцитів у спортсменів високої і низької кваліфікації."Довгострокова" адаптація як результат підсумування слідів "термінової" адаптації проявляється у вихідному стані спортсменів до дії навантаження, тоді як "термінова" адаптація реалізується при безпосередній дії на організм фізичного навантаження, в умовах підвищених енерговитрат. Заслуговує на увагу і той факт, що в мембранах еритроцитів спортсменів високої кваліфікації вміст ТБК – активних продуктів є більш високим в порівнянні з групами спортсменів низької кваліфікації.

Як видно із даних таблиць 1 і 2, у спортсменів обох спеціалізацій, незалежно від рівня спортивної кваліфікації, спостерігається загальна спрямованість змін відповідних біохімічних показників: зниження вмісту загальних ліпідів, підвищення рівня первинних продуктів ПОЛ і реципрокний характер змін вмісту ТБК – активних продуктів в плазмі крові та в мембранах еритроцитів.

Одержані результати свідчать про інтенсифікацію реакцій перекисного окислення ліпідів в організмі спортсменів як при "довгостроковій", так і при "терміновій" адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу. Разом з цим, у спортсменів низької кваліфікації відмічається більш високий рівень продуктів ПОЛ. Організм спортсменів високої кваліфікації, ймовірно, більш активно використовує первинні продукти ПОЛ, можливо, по ферментативному шляху, що веде до синтезу біологічно активних сполук, або по шляху більш глибокого окислення як енергетичних субстратів.

Варто відмітити, що у спортсменів низької кваліфікації проявляються великі відмінності у зміні рівня загальних ліпідів і продуктів ПОЛ в плазмі крові та в мембранах еритроцитів, зумовлені видом спортивної спеціалізації.

Таблиця 2

Вміст загальних ліпідів і продуктів ПОЛ в плазмі крові та еритроцитарних мембранах у баскетболістів високої і низької кваліфікації (М, n=58

Обстежені групи

Загальні ліпіди,

мг/мл

Дієнові кон'югати і кетони

ТБК-активні продукти

ум.од./мг.ліпідів

Плазма крові

Контрольна група

7,580,35

0,0340,002

0,00430,0002

Спортсмени високої кваліфікації

До навантаження

6,130,017*

0,110,009

0,00200,0002*

Після навантаження

6,560,04*'**

0,100,008*

0,00300,0002*'**

Спортсмени низької кваліфікації

До навантаження

3,680,22*

0,390,034*

0,00140,0003*

Після навантаження

3,430,31*

0,410,078*

0,00130,0002*

Мембрани еритроцитів

Контрольная група

2,900,22

0,0680,005

0,0180,002

Спортсмени високої кваліфікації

До навантаження

2,020,03*

0,440,017*

0,0970,0004*

Після навантаження

1,200,02*'**

0,400,01*

0,1360,0004*'**

Спортсмени низької кваліфікації

До навантаження

2,130,09*

0,780,04*

0,0220,004*

Після навантаження

2,620,18*'**

0,740,03*

0,0330,005*'**

Примітка: Позначення для * і ** ті ж, що і в табл. 1.

Вплив фізичних навантажень на склад жирних кислот в плазмі крові та в мембранах еритроцитів спортсменів високої кваліфікації. Газо-хроматографічний аналіз метилових ефірів жирних кислот в плазмі крові, в еритроцитарних мембранах дозволив виявити 24 жирні кислоти, парціальні частки яких розподілялись наступним чином .

Відмічені явні закономірності в зміні вмісту поліненасичених жирних кислот двох важливих родин : ПНЖК6 та ПНЖК3. Частка ПНЖК3 у вихідному стані спортсменів була значно нижче в порівнянні з контрольною групою як в плазмі крові, так і в мембранах еритроцитів. Дія тренувального навантаження приводила до підвищення даного показника, що особливо виражено в плазмі крові. Для жирних кислот родини 6 відносно рівня ПНЖК 3 відмічається реципрокний характер змін. Так, при деякому підвищенні парціальної частки ПНЖК 6 у вихідному стані спортсменів в порівнянні з контрольною групою спостерігалось зниження їх вмісту під впливом навантаження (Рис.1).

Рис1.Особливості вмісту ПНЖК ω3 та ПНЖК ώ6 в плазмі крові (А) та в мембрані еритроцитів (Б) висококваліфікованих волейболістів; 1 –контрольна група, 2 – спортсмени до навантаження; 3 – спортсмени після навантаження.

Варто відмітити помітне зниження частки арахідонової кислоти в еритроцитарних мембранах, що може бути зумовлено підвищеним використанням ПНЖК С20:4, що є попередником простагландинів лінії Е2, в метаболічних реакціях, які йдуть по циклооксигеназному та ліпооксигеназному шляху ( Безуглов В.В. и соавт., 1998; Когтева Г.Г. и соавт.., 1998; Петрухина Г.Н. и соавт.., 1998; Сала А. и соавт., 1998). Той факт, що при "довгостроковій" адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу знижується вміст кислот родини ω3 в плазмі крові та в мембранах еритроцитів, представляє істотний інтерес, оскільки, по-перше, може бути пов'язано з підсиленим використанням цих кислот для синтезу біологічно активних сполук (Самсонов М.А., Левачев М.М. и соавт., 1992) і, по-друге, заслуговує на увагу як показник, що попереджає про виражену напругу фізіологічного стану спортсменів. Реципрокний характер змін рівня ПНЖК ώ3 і ώ6 в плазмі крові та в мембранах еритроцитів при "довгостроковій" і "терміновій" адаптації до фізичного навантаження свідчить про те, що в умовах підсилених енерговитрат здійснюється активний перерозподіл цих кислот між руслом крові і тканинами організму, істотно зростає потреба в певних ПНЖК в зв'язку з високою фізіологічною значимістю продуктів їх перетворення.

Loading...

 
 

Цікаве