WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація антиноцицептивного захисту при операціях з приводу дифузного токсичного зоба в умовах внутрішньовенної анестезії (автореферат) - Реферат

Оптимізація антиноцицептивного захисту при операціях з приводу дифузного токсичного зоба в умовах внутрішньовенної анестезії (автореферат) - Реферат

Експериментальні дослідження з вивчення ізольованого та поєднаного впливу ВМ та іонізуючого випромінювання проведено на щурах лінії Wistar з вагою тіла 150-200 г, що утримувались на стандартному раціоні віварію.

З метою визначення особливостей короткочасного (1 година 2 рази на тиждень протягом тижня) та довготривалого (1 година 2 рази на тиждень протягом 2-х місяців) впливу провокуючого фактора на легеневу тканину і адаптаційні механізми, які представлені сурфактантною та антисурфактантною системами легень, проведене моделювання формування пневмопатії шляхом інгаляційного впливу на щурів 0,1% розчином трипсину.

Для детального вивчення інгаляційного впливу на системи гомеостазу живих організмів порівняно низьких рівнів свинцю (0,01% розчин ацетату свинцю) та стронцію (0,01% розчин ацетату стронцію) визначали інтенсивність вільно-радикальних процесів і стан антиокиснювальної та протеолітичної системи різних органів і тканин щурів за короткотривалого та тривалого інгаляційного впливу низьких концентрацій ацетату свинцю та стронцію за вищенаведеною схемою. Проведене комплексне (гістологічне та електронномікроскопічне) порівняльне морфологічне дослідження аерогематичного бар'єру та респіраторного відділу легень щурів за інгаляційної дії солей ВМ.

Здійснювали дослідження впливу споживання тваринами на протязі 25 діб питної води, забрудненої Сu2+ (20 мг/л), Сo2+ (5 мг/л,), Pb2+ (5 мг/л) на біохімічний стан легень.

Досліджений комплекс біохімічних та морфологічних показників тканин легень та основних органів щурів, що були експоновані іонізуючим опроміненням в дозі 0,25 Гр. Хронічне опромінення тварин здійснювали фракціоновано (0,01 Гр на добу) протягом 25 діб апаратом РУМ-17 за таких умов: напруга – 150 кВ, сила струму – 6 мА, фільтри – 2,0+0,5 мм Cu, потужність дози 1,67 мГр/хв. Щурів контрольної групи піддівали "удаваному" опроміненню з використанням свинцевого екрану в такі самі строки, як і дослідну групу. Дослідження проводили на 1-у, 5-у та 130-у добу після повного завершення хронічного опромінення.

Вивчали сполучний вплив споживання тваринами питної води, забрудненої важкими металами – Сu2+ (20 мг/л) та Сo2+ (5 мг/л ) та хронічного опромінення сумарною дозою 0,25 Гр на протязі 25 діб на стан біохімічних процесів у легенях, серці, печінці, головному мозку щурів.

Вивчали метаболічну активність легеневої тканини нащадків першого покоління, що підпали під вплив промислових викидів в пренатальному періоді розвитку, своєчасно народжених від самиць, що з 1 по 20 добу вагітності піддавались інгаляційному впливу викидів металургійного виробництва протягом 20 годин на добу. Концентрації шкідливих речовин у камері визначались на рівні 2,9 (6,8-0,54) мг/куб.м для NO2 та 9,0 (20,6-1,8) мг/куб.м для СО. Контрольну групу склали щурі-самці відповідного віку, що були народжені від інтактних самиць.

Для виявлення можливих віддалених опосередкованих ефектів низьких доз радіації дослідну групу тварин піддавали фракціонованому опроміненню в сумарній дозі 0,25 Гр (0,01 Гр/добу на протязі 25 діб) на установці РУМ-17. Через 2 тижні після опромінювання тварин підсаджували для спарювання за наступною схемою: опромінений самець і опромінена самиця, опромінений самець та інтактна самиця, інтактний самець та опромінена самиця. Після появи першого покоління нащадків щурят брали в експеримент на 6-у, 12-у, 18-у і 25-у добу постнатального розвитку.

Статистичну обробку даних здійснювали з використанням пакету прикладних програм Statistica 6.0. Згідно умов та мети аналізу використовували: методи однофакторного аналізу ANOVA, t-критерій Стьюдента, методи факторного та кластерного аналізу. Як результативні ознаки розглядались 14 показників біохімічного метаболізму легеневої тканини. Факторіальними були концентрації металів у біосубстратах та тривалість впливу ізольованої та поєднаної дії важких металів та іонізуючого випромінювання в низьких дозах на організм людини та тварин.

У третьому розділі, що складається здвох підрозділів, наведені дані моніторингу моніторингу забруднення довкілля Придніпровського регіону. Основними забруднювачами довкілля в Придніпров'ї є органічні полютанти: фенол, бензол, толуол та їх похідні. В приземному шарі повітря знайдена значна кількість окисів азоту. В складi атмосферних забруднювачiв поряд з газоподiбними речовинами представленi ВМ. Частка останнiх незначна, але асортимент їх дуже широкий. Найбiльш поширенi марганець, хром, свинець. Аналiз вмiсту токсичних речовин в вододжерелах Днiпропетровської областi свідчить про присутність солей ВМ і фенолів. При аналізі ґрунтів на території Дніпропетровської області виявлено поступове збільшення їх забрудненості ВМ як в безпосередній близькості до джерел емісії (територія промислових підприємств, зона впливу транспортних магістралей), так і на більш віддалених територіях (санітарно–захисна зона, житлова зона). В останній час у зв'язку із зниженням промислового виробництва більш інтенсивне забруднення ґрунтів виявлено у районі транспортних магістралей.

Вивчення медичних справ інвалідів внаслідок ХНЗЛ, показало, що в містах Придніпровського регіону існують несприятливі екологічні умови, які стали одним з чинників, що сприяли виникненню та прогресуванню бронхолегеневих захворювань. 92% хворих вказали на близькість до місця проживання шкідливих виробництв (хімічного - 17,61%, гірничопереробного - 10,69%, металургійного - 24,53%, енергетичного - 6,92%). Поряд з великою автомагістраллю проживало 32,08% осіб. У 72,96% хворих вулиці, на яких вони мешкають, мають асфальтове покриття, 8,18% - бетонне і 18,86% - ґрунтове. Більшість інвалідів вказують на наявність в атмосферному повітрі пилу (71,07%), сажі (27,04%), газів з неприємним запахом (71,07%). Слід також відмітити преморбідний фон у хворих на ХБ. Спадковість була поважчана в 37,74%. Захворювання бронхолегеневої системи у рідних інвалідів зустрічались в 38% випадків. Забруднення довкілля суттєво впливає на формування, перебіг і прогноз хронічних захворювань легень. Так, загалом серед мешканців міст з високим рівнем промислового забруднення, що страждають на ХНЗЛ, спостерігається більший відсоток хворих з більш тяжкою дихальною недостатністю, супутньою патологією, перш за все, серцево-судинною, яка погіршує стан здоров'я даного контингенту.

У четвертому розділі представлені результати досліджень з вивчення загальних біохімічних механізмів, залучених в патогенез ХНЗЛ. Обстеження хворих та інвалідів внаслідок ХНЗЛ в залежності від ступеня дихальної недостатності, активності запального процесу, ступеня бронхіальної обструкції дозволило встановити накопичення в сироватці крові маркерів запальних процесів, розвиток гіпокоагуляції, порушення ліпідного обміну, кальціємію, посилення вільно-радикальних та протеолітичних процесів. Ступінь і направленість змін у буферних системах (зокрема, антиоксидантній та антипротеолітичній) крові пацієнтів з легеневими захворюваннями залежать від виду патології (хронічний бронхіт, бронхіальна астма, пневмонія), стадії процесу (ремісія, загострення), ступеню дихальної недостатності та недостатності кровообігу і терміну захворювання (гостра, хронічна форми) і мають адаптивно-компенсаторний характер. Для хворих з вираженими патологічними змінами в бронхолегеневій системі характерним є значне зниження активності захисних систем, що свідчить про їх виснаження. Вміст в сироватці крові ТБК-активних продуктів і компонентів антиоксидантної системи, комплексу трипсин-облігатні інгібітори можна розглядати як маркери, що об'єктивно відображають стан захисних систем організму і тяжкість патологічного процесу, і можуть бути використаними в якості додаткового тесту при оцінці результатів лікування досліджуваної патології.

Досліджені особливості біохімічного гомеостазу різних сегментів легень (верхній, середній, нижній) в аутопсійному матеріалі хворих на хронічний бронхіт у ділянках емфіземи та ателектазів. Як контрольні використовували показники аутопсійного матеріалу тканини легень, отриманого від осіб, у яких були відсутні морфологічні ознаки бронхолегеневої патології. У хворих з бронхолегеневими захворюваннями в тканині легень знайдені дисбаланс показників окисно-антиоксидантної і протеолітично-інгібіторної систем, розвиток ендогенної інтоксикації, пригнічення енергоутворення, порушення в холінергічній сигнальній системі. За емфіземи максимальне порушення відбувається шляхом прискорення катаболічних процесів з подальшим пошкодженням архітектоніки легеневої тканини, за ателектазів – превалювання процесів синтезу біологічно активних речовин (зокрема, продуктів вільно-радикальних процесів).

Loading...

 
 

Цікаве