WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ініціація, посилення та перенос протипухлинних імунних реакцій при злоякісних новоутвореннях (експериментальне та клініко-імунологічне дослідження) (а - Реферат

Ініціація, посилення та перенос протипухлинних імунних реакцій при злоякісних новоутвореннях (експериментальне та клініко-імунологічне дослідження) (а - Реферат

Таблиця1

Клінічні характеристики супутньої ІХС

Показники

Абс.

%

Безсимптомний перебіг ІХС

26

19,3

Стабільна стенокардія напруги:

всього

ІІ ФК

ІІІ ФК

109

83

26

80,7

61,5

19,2

СН:

0 ст.

І ст.

ІІ ст.

36

88

11

26,8

65,1

8,1

Перенесений Q-інфаркт міокарда

47

34,8

Операції з реваскуляризації міокарду

АКШ

Стентування та балонна ангіопластика

10

7

7,4

5,2

Прояви ХНМК:

І ст

ІІ ст.

ІІІ ст.

ІV ст.

7

59

39

30

5,2

43,7

28,9

22,2

Розроблені нами нові методи операцій (шунтування внутрішньою сонною верхньою щитовидною артерією, одночасною реконструкцією ВСА та ХА, відновленням кровотоку у ВСА з одночасною корекцією її звивистості) дозволили нам зменшити кількість неврологічних ускладень у періопераційному періоді (такі ускладненя у групі хворих прооперованих за нашими методиками були відсутні). Нами була розроблена методика одночасної корекції кровотока в басейні ВСА та ХА при їх, ураженні оклюзуючим атеросклеротичним процесом. Також нами був розроблений метод відновлення кровотоку у басейні ХА, що полягає у вшиванні її кукси у устя щитошийного стовбура. Під час операцій на брахіоцефальних судинах місцеве знеболення використовувалось у 20 хворих 1 групи (14,8%), і показами до неї вважали фракцію викиду лівого шлуночка менше 35% і/чи хронічну серцеву недостатність ІІІ класу за NYHA, некомпенсовану дихальну недостатність, важкі захворювання нирок та печінки. В інших випадках використовувався комбінований ендотрахеальний наркоз. Для передопераційної підготовки у хворих з ХНМК та супутньою ІХС нами застовувались в залежності від ступеню стенокардії такі середники: інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, нітрати пролонгованої дії. Критерієм підготованості до операції були: зниження АТ, зменшення частоти та інтенсивності ангінозних нападів

Критерії оцінки результатів: для хворих з ІІ-ІІІ ст. мозкового кровообігу гарним результатом вважалося припинення ТІА, редукція проявів дисциркуляторної енцефалопатії, регрес залишкового постінсультного неврологічного дефіциту; для хворих з ІV cт. добрим вважався результат у тому випадку, якщо зменшувалася вираженість неврологічного дефіциту, поліпшувався мозкова гемодинаміка, підвищувався рівень якості життя, задовільний- зменшення частоти ТІА, незначна редукція неврологічних проявів або відновлення вікових показників норми ЛШК за відсутністю клінічного покращення, незадовільний- відсутність динаміки неврологічних проявів або прогресування ХНМК, нефатальний ішемічний інсульт.

Таблиця 2

Загальні результати хірургічного лікування хворих з оклюзійно-стенотичними атеросклеротичними ураженням БЦА у ранньому післяопераційному періоді.

Результати

Усього

(N =205)

1-а гр.

(N =135)

2-а гр. (N=70)

Абс

%

Абс

%

Абс

%

Добрі

167

81,5

107

79,3

60

85,7

Задовільні

26

12,7

19

14,1

7

10,0

Незадовільні

7

3,4

5

3,7

2

2,9

Летальність

5

2,4

4

2,9

1

1,4

Найбільш високий рівень добрих та задовільних результатів досягнутий у хворих, оперованих на стадії початкових і перебігаючих ураженням головного мозку, незадовільний результат отриманий у 12,5-25% пацієнтів (у хворих з ІІІ-ІV ст., відповідно). Це підтверджує актуальність своєчасної діагностики й оперативного лікування хворих на ранніх стадіях порушення мозкового кровообігу. Дослідження мозкового кровотока в ранньому післяопераційному періоді показало, що в 94,1 % пацієнтів досягнуте відновлення близьких до вікової норми показників ЛШК, спектральних індексів і коефіцієнта асиметрії.

Добрі віддалені результати полягали у відсутності протягом усього періоду спостереження ТІА, редукції клінічних проявів дисциркуляторної енцефалопатії, регресуванні залишкового постінсультного неврологічного дефіциту. Задовільні результати -- відзначалося зниження частоти ТІА, вираженості ознак дисциркуляторної енцефалопатії, зменшення постінсультного неврологічного дефіциту.

Таблиця 3

Віддалені результати оперативного лікування хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій у віддаленому періоді

Результати оперативного лікування

Загальна к-ть

(n=182)

1-а група

(n= 118)

2-а група

(n= 64)

абс.

%

абс.

%

абс

%

Добрі та задовільні

154

84,6

97

82,2

57

89,1

Погіршення стану

21

11,5

14

11,9

5

7,8

Смерть від інфаркту міокарду

5

2,7

5

4,2

0

0

Смерть від інсульту

2

1,1

1

0,85

1

1,6

Смерть від інших причин

2

1,1

1

0,85

1

1,6

Високий рівень позитивних результатів у першій групі хворих, серед яких переважали пацієнти з більш легким ступенем ХНМК, свідчить про те, що при залишкових компенсаторних можливостях колатерального кровообігу значущий позитивний клінічний ефект може бути досягнутий після реконструкції однієї артерії. У той же час, висока ступінь добрих і задовільних результатів у другій групі, де ступінь ХНМК була спочатку більш важкою, свідчить про адекватність хірургічної тактики, що застосовувалася в клініці.

Висновки

У работі вирішена задача покращення результатів лікування хворих з атеросклеротичними оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій та супутньою ІХС шляхом розробки нового алгоритму діагностики, визначення диференційованого хірургічного підходу до хірургічного лікування таких хворих в залежності від вираженості ХНМК та супутньої ІХС і впровадження нових та вдосконалення відомих методик операцій.

  1. У хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями БЦА супутня ІХС зустрічається в 65,9%. Середній вік пацієнтів з ураженням БЦА та супутньою ІХС був достовірно більше ніж у хворих без супутньої ІХС (67,9 8,3 проти 63,015,7 років), серед хворих на ІХС частіше зустрічалась висока ступінь (ІІІ-ІV ст.) ХНМК (51,1 проти 27,1%), двосторонне ураження БЦА (у 71,1 і 29,9 % , відповідно) та низький ЦВР (27,4 проти 22,9%) за даними проби з перетисненням ЗСА при транскраніальній допплерографії.

  2. Розроблений нами алгоритм діагностики базується на вивченні клініко-анамнестичних данних (1-й етап), проведення комплексу інструментальних досліджень БЦА (2-й етап: ультразвукової допплерографії (УЗДГ), дуплексного сканування цих артерій (ДСА), транскраніальної допплерографії (ТКДГ) судин ГМ, що дозволяє оцінити цереброваскулярний резерв) та додаткових інструментальних досліджень (3-й етап: ЕКГ, Ехо-КГ, АГ, КТ, МРТ, гастроскопія). Алгоритм дає можливість визначити локалізацію, ступінь стенозу БЦА та морфологію стенозуючої атеросклеротичної бляшки у 98% випадків у хворих ХНМК атеросклеротичного генезу.

  3. Хірургічна реконструкція БЦА показана: 1) хворим із симптомами ХНМК ІІ- ІV ст. та стенозом однієї БЦА 75% -100% (таких хворих виявлено 66,8%); множинним ураженням екстракраніальних артерій при сумарному стенозі більше 45% (33,2% хворих) ; 2) хворим із будь-якою стадією ХНМК при стенозі атеросклеротичною бляшкою більше 50% з її виразкуванням, тромбозом чи кальцинозом (31,2%).

  4. Серед хворих із поєднаною патологією частіше ніж у хворих без супутньої ІХС виникає необхідність у інтраопераційних додаткових методах церебропротекції в зв'язку з низьким ЦВР (у 15,5% випадків проти 2,9%). Розроблені нами нові методи операцій (шунтування внутрішньої сонної верхньою щитовидною артерією, одночасною реконструкцією ВСА та ХА, відновленням кровотоку у ВСА з одночасною корекцією її звивистості) дозволили зменшити кількість неврологічних ускладень у періопераційному періоді.

  5. Особливості ведення хворих на ХНМК та супутньою ІХС включали: передопераційну підготовку-- лікування стенокардії, корекція АГ; під час операції застосування церебропротекторів, тимчасового внутрішнього шунта (у 5,9%) та нових оперативних методів (у 9,6%); у післяопераційному періоді- призначення в обов'язковому порядку прямих антикоагулянтів.

  6. Розроблена нами тактика дозволила домогтися гарних і задовільних результатів у 92,7% хворих у ранньому післяопераційному періоді. Результати у хворих із стенозами БЦА та супутньою ІХС не відрізнялись достовірно від таких у хворих з ізольованими стенозами БЦА (93,4 проти 95,7%). У віддаленому періоді ці результати зберіглися у 84,6% (82,2 проти 89,1%) випадків. Спостерігалося достовірне підвищення частоти рестенозів реконструйованих БЦА та смертності від кардіальних ускладнень у хворих із супутньою ІХС (на 4,2%).

Loading...

 
 

Цікаве