WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ініціація, посилення та перенос протипухлинних імунних реакцій при злоякісних новоутвореннях (експериментальне та клініко-імунологічне дослідження) (а - Реферат

Ініціація, посилення та перенос протипухлинних імунних реакцій при злоякісних новоутвореннях (експериментальне та клініко-імунологічне дослідження) (а - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ХІРУРГІЇ

ім. М. М. АМОСОВА

ЛІТВІНОВА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА

УДК 616.133+616.134.9]-004-007.271/272-089-06:616.12-005.4

Хірургічне лікування атеросклеротичних оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій у хворих з супутньою ішемічною хворобою серця

14.01.04-серцево-судинна хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Мішалов Володимир Григорович,

завідувач кафедри госпітальної хірургії № 2 з курсом грудної та судинної хірургії

Національного медичного університету

ім. О. О. Богомольця

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Дрюк Микола Федорович

завідувач відділу мікросудинної та пластичної хірургії Інституту хірургії та трансплантології АМН України

доктор медичних наук, професор

Кобза Ігор Іванович

завідувач кафедри шпитальної хірургії

Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України

Провідна установа Запорізький медичний університет

МОЗ України

Захист відбудеться "____" ____________________2004 р. о ____годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.555.01 в Інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України за адресою 03110 ГСП 680, м. Київ,

вул. М. Амосова, 6

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова АМН України за адресою 03110 ГСП 680,

м. Київ, вул. М. Амосова, 6

Автореферат розіслано "____"_____________________2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук А. В. Руденко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Однією з важливих проблем серцево-судинної хірургії є стенотично-оклюзійні ураження брахіоцефальних артерій

(А. В. Покровський, 2000; П. І. Нікульніков, 2000; І. В. Фомінова, 2003). Ця патологія займає одне з провідних місць серед причин інвалідизації і смертності населення (Ю. А. Зозуля, 1996; С. М. Віннічук, 1996). Ішемічний інсульт зустрічається в 4 рази частіше, ніж геморагічний (Б. С. Виленський, 1995;

G. S. Harrison, M. R. Mayberg, 2000). При цьому частота ураження екстракранільного відділу магістральних артерій голови, що призводить до ішемічного інсульту, складає 60—70 % (Д. Н. Джибладзе, 1998; M. Spenser, 1997). Здебільшого оклюзивні і стенозувальні ураження екстракраніальних відділів магістральних артерій голови ефективно усуваються хірургічним методом (М. Є. Поліщук, 1991; А. С. Никоненко, А. В. Губка та співавт.; 2001; І. І. Сухарев, П. І. Нікульніков, 2002; G. S. Harrison, M. R. Mayberg, 2000). По проведених мультицентрових рандомізованих дослідженнях (European Carotid Surgery Trial, North American Symptomatic Trial, 1991) прооперовані з приводу стенозу більше 70 % внутрішньої сонної артерії (ВСА) порівняно з пролікованими консервативно мали зменшення ризику частоти інсультів у 6—10 разів.

Зустрічається відносно часте поєднання синдромів недостатності мозкового і коронарного кровообігу (T. Chema, P. Julia, 2000). Так у хворих з екстракраніальною судинно-мозковою недостатністю супутня ішемічна хвороба серця (ІХС) зустрічається від 40 до 60 % (В. С. Работников, М. М. Алшибая та співавт., 1999; Л. А. Бокерія, 1999; I. Kallikazaros, C. Tsiofis, 1999; С. R. Mackenzie, 2003), а серед хворих на ІХС частота хронічної недостатності мозкового кровообігу складає до 15 % (Н. Ф. Дрюк та співавт., 1987; В. К. Гусак та співавт., 1993; І. Ю. Сигаєв та співавт., 1996; P. Charon 1995; R. Pesavento, 1996;

В.Г. Мішалов, 2003).

Наявність супутньої ІХС зумовлює переважну більшість ускладнень як неврологічних, так і коронарних у хворих з ХНМК (В. С. Работников,

М. М. Алшибая та співавт., 1999; T. Chema, P. Julia, 2000; C. R. Mackenzie, 2003). Актуальність проблеми зростає в зв'язку з тим, що коронарні ускладнення поряд з неврологічними є основною причиною смертності і незадовільних результатів хірургічного лікування хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій з супутньою ІХС, а частота ранніх інфарктів міокарда при цьому коливається від 1,7 до 17 % (D. C. Newman et al., 1988; W. C. Mackey, 1990; В. А. Янушко та співавт., 1995; І. І. Кобза, 2004).

Відсутня у літературі інформація про особливості передопераційної підготовки хворих з супутньою ІХС до операцій по реваскуляризації головного мозку, не вироблені критерії підготованості хворих до операції, а також недостатньо розроблені самі методики оперативного лікування таких хворих. До нашого часу лишається відкритим питання про вибір методу захисту мозку від ішемії під час таких операцій у хворих на ІХС, найбільш імовірний спосіб визначення толерантності головного мозку до ішемії і мало уваги приділяється питанням профілактики неврологічних та кардіальних ускладнень під час операцій та у ранньому післяопераційному періоді. Не розроблені методики хірургічного лікування, що дозволили б уникати періопераційних неврологічних ускладнень (до інсульту включно). Невирішеність означених вище проблем є основною причиною незадовільних результатів хірургічного лікування хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіоцефальних артерій та супутньою ІХС. Розв'язання цих проблем сприятиме підвищенню ефективності надання допомоги таким хворим в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була затверджена на засіданні вченої ради ІІІ медичного факультету Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (протокол засідання № 3 від 23.11.2000) та пов'язана з комплексною темою науково-дослідної роботи кафедри госпітальної хірургії № 2 з курсом грудної і судинної хірургії "Розробка методів діагностики та комплексного лікування патології магістральних судин, серця, судин головного мозку та нижніх кінцівок" (держреєстрація № 0103U000880).

Мета дослідження— покращення безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій у хворих з супутньою ІХС шляхом розробки і впровадження в практику нових та вдосконалення вже відомих методик хірургічного лікування таких хворих.

Завдання дослідження

  1. Визначити частоту захворюваності на ІХС серед хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями БЦА, а також особливості клінічного перебігу ХНМК у хворих з поєднаною патологією.

  2. Розробити алгоритм діагностики для виявленя атеросклеротичних ураженнь БЦА у хворих з ХНМК і супутньою ІХС та оцінити його ефективність.

  3. Визначити покази до оперативного лікування хворих з атеросклеротичними стенозами БЦА та супутньою ІХС.

  4. Проаналізувати ефективність існуючих методів хірургічної реконструкції БЦА у хворих з ХНМК та супутньою ІХС, розробити та впровадити в клінічну практику нові методи хірургічного лікування таких хворих.

  5. Оптимізувати методи передопераційної підготовки, ведення під час операції і в післяопераційний період хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями брахіoцефальних артерій та супутньою ІХС.

  6. Оцінити безпосередні та віддалені результати запропонованої схеми хірургічного лікування хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями БЦА та супутньою ІХС.

Наукова новизна

  1. Вперше вивчена частота та особливості клінічного перебігу ХНМК у хворих з атеросклеротичними стенозами БЦА та супутньою ІХС. Встановлено, що у хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями БЦА супутня ІХС зустрічається в 65,9 %. Середній вік хворих з ураженням БЦА та супутньою ІХС був достовірно старший, ніж у хворих без супутньої ІХС (67,9 8,3 проти 63,0 15,7 років), серед хворих на ІХС частіше зустрічався високий ступінь (ІІІ-ІV) хронічної недостатності мозкового кровообігу (ХНМК) (51,1 проти 27,1 %), двостороннє ураження БЦА (у 71,1 і 29,9 % відповідно) та низький цереброваскулярний резерв (ЦВР) (27,4 проти 22,9 %) за даними проби з перетисненням загальної сонної артерії (ЗСА) при транскраніальній допплерографії. Вперше розроблено 3-етапний алгоритм діагностики, що базується на вивченні клініко-анамнестичних даних (1-й етап), проведення комплексу інструментальних досліджень БЦА (2-й етап) та додаткових інструментальних досліджень (3-й етап) (ЕКГ, Ехо КГ, АГ, КТ, МРТ, гастроскопія) (патент України № 69370 А від 16.08.04). Алгоритм був ефективний у 98 % випадків у хворих на ХНМК атеросклеротичного генезу. Розроблена методика та критерії оцінки цереброваскулярної реактивності у хворих на ХНМК, що спричинена атеросклеротичними стенозами БЦА. Розроблені диференційовані покази до хірургічного лікування ХНМК, спричиненої атеросклеротичними стенозами БЦА у хворих із супутньою ІХС.

Вперше розроблені нові операції по відновленню кровотоку по ВСА та ХА:

  • шунтування ВСА верхньою щитовидною артерією (патент України № 38875 А від 16.04.01);

  • КЕ з ВСА з одночасною корекцією її звивистості (патент України № 58831 А від 15.09.03);

  • транспозиція ХА у щитошийний стовбур (патент № 59851 А України від 15.09.03);

  • одночасне відновлення кровотоку по ВСА та ХА (патент України № 59850 А від 15.09.03).

Loading...

 
 

Цікаве