WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Протеоміка Т-лімфоцитів миші дикого типу та за відсутності гена білка секурину (автореферат) - Реферат

Протеоміка Т-лімфоцитів миші дикого типу та за відсутності гена білка секурину (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача полягає в підготовці та проведенні експериментальних досліджень, інтерпретації одержаних результатів. Усі експериментальні дані, використані в дисертації, отримані при безпосередній участі автора роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження були представлені на V Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2002); VII Українському біохімічному з'їзді (Чернівці, 2002); у Матеріалах Міжнародної науково-практичної конференції "Україна наукова" (Дніпропетровськ, 2003); на IV Міжнародній конференції студентів і молодих вчених "Медицина-здоров'я XXI сторіччя" (Дніпропетровськ, 2003); у Матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції "Біохімія" (Дніпропетровськ, 2003); на HUPO 2nd Annual & IUBMB XIX World Congress (Montreal, 2003); на Установчому з'їзді Українського товариства клітинної біології (Львів, 2004); у Матеріалах науково-практичної конференції "Актуальні питання променевої діагностики і лікування онкологічних захворювань" (Чернівці, 2004), на III Lviv-Lublin Congress in experimental and clinical biochemistry (Lviv, 2004), на 30th FEBS Congress – 9th IUBMB Conference (Budapest, 2005).

Публікація матеріалів. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт, серед яких 6 статей та 10 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 132 сторінках і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, результатів досліджень та їх обговорення, висновків, списку літератури, що містить 135 джерел. Текст ілюстрований 16 таблицями та 42 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Розділ складається з чотирьох підрозділів, у яких докладно розглянуто структурні та функціональні особливості молекул фібронектинів, їх експресію та роль у нормі та при розвитку патології. Викладено сучасний погляд на доцільність визначення ступеня глікозильованості та рівня плазмового ФН у біологічних рідинах, а також розподілу клітинного ФН у тканинах для диференційно-діагностичної та прогностичної оцінки розвитку патологічного стану.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для дослідження використовувались: плазма здорових людей (n = 37) та плазма хворих людей з пухлинами різної локалізації (n = 71), з яких – 30 хворих з новоутвореннями щитоподібної залози (ЩЗ), 7 – на рак слизової порожнини рота, 8 – на рак гортані та 26 хворих з пухлиною головного мозку; тканини пухлин ЩЗ. Деякі із досліджених груп хворих включали як жінок, так й чоловіків, що обумовлено відсутністю вірогідних відмінностей у рівні плазмового ФН при порівнянні цього показника у хворих обох статей. Діагностика захворювань пацієнтів розглянутих груп була виконана завідувачем кафедри радіології та променевої терапії ДДМА, доктором медичних наук, професором Хворостенком М.І. Дані за групою цих хворих подано у табл. 1.

Визначення вмісту плазмового ФН у крові хворих та здорових людей проводилось методом кількісного ракетного імуноелектрофорезу з використанням моноспецифічної поліклональної кролячої антисироватки до ФН людини, котру одержували шляхом імунізації кролів високоочищеним плазмовим ФН людини (Фримель Г., 1987). Специфічність отриманої антисироватки перевіряли перехресним та ракетним імуноелектрофорезами.

Визначення ступеня глікозильованості ФН виконувалось методом афінного ракетного імуноелектрофорезу з використанням лектину ConA, який взаємодіє з біантенними N-гліканами комплексного типу молекули ФН. Фрагментованість плазмового ФН вивчалась методом імуноблоту, який здійснювався після розділення білків плазми крові за допомогою електрофорезу в ПААГ з ДСН (Гааль Э., 1982).

Таблиця 1

Характеристика групи здорових людей та груп онкологічних хворих

Групи хворих за типом захворювання

Кількість людей

Діапазон віку, роки

Вік, роки

Ж

Ч

Ж та Ч

Ж

Ч

Ж та Ч

Ж

Ч

Ж та Ч

Новоутворення ЩЗ, n = 30

Доброякісні

7

7

28-67

28-67

49

49

Злоякісні

13

13

30-61

30-61

51

51

Злоякісні після тиреоїдектомії

10

10

29-67

29-67

50

50

Пухлини головного мозку, n = 26

Доброякісні

4

3

7

35-63

33-57

33-63

49

48

48,5

Злоякісні

7

12

19

29-65

31-79

29-79

43

46

44,5

Рак гортані

8

8

39-70

39-70

58

58

Рак ротової порожнини

2

5

7

39-68

51-60

39-60

53

53

53

Здорові

17

20

37

42-71

31-70

31-71

54

47

50,5

Примітка. Ж – жінки, Ч – чоловіки.

Отримання пероксидазних кон'югатів лектинів проводилось згідно з методом, що запропонований Луциком М.Д., 1989. Дослідження розподілу клітинного ФН, а також сіальованих глікокон'югатів в умовно нормальних, проліферативно активних та патологічно змінених тканинах проводилось методами імуногістохімічного та лектингістохімічного аналізу (Луцик М.Д., 1989). Виявлення клітинного ФН у тканинах щитоподібної залози здійснювали за допомогою моноклональних антитіл 3Е2 (Sigma, США).

Статистична обробка результатів проводилась за допомогою Excel 97 – додатка до пакету програм Microsoft Office 97 з використанням непараметричних та параметричних критеріїв оцінки розбіжності між вибірками.

У роботі застосовувалися хімічно чисті реагенти фірм Sigma (США), Chemicon (США), Serva (США), Pharmacia (Швеція), Лектинотест (Львів), Immunotech, (Чехія), DAKO (Данія).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Рівень плазмового фібронектину при різних типах захворювання. Наші дослідження спрямовувалися на вивчення рівня плазмового ФН в крові хворих з новоутвореннями ЩЗ та головного мозку, на рак гортані та ротової порожнини порівняно з його рівнем у здорових людей, причому вказані групи хворих досліджувалися до та після операції, а також до та після курсу лікування.

Як нормативні (контрольні) значення плазмового ФН приймалися усереднені показники рівня ФН (М + m), одержані при дослідженні 37 здорових людей (див. табл. 1). Група хворих з новоутвореннями ЩЗ була представлена жінками. I групу склали хворі з доброякісними новоутвореннями ЩЗ (n = 7), II група включала хворих на рак ЩЗ з призначеною тиреоїдектомією (n = 13), III група – хворі з уже зробленою тиреоїдектомією (n = 10). У більшості хворих із II-ї та III-ї груп діагностовано папілярний рак II стадії.

Для оцінки функціонального стану ЩЗ у хворих на доброякісні та злоякісні захворювання ЩЗ визначалися рівні Т3, Т4 та ТТГ, що дозволило виявити взаємозв'язок між рівнем плазмового ФН та вмістом тиреоїдних гормонів і ТТГ. Дані щодо вмісту тиреоїдних гормонів подано у табл. 2.

Таблиця 2

Характеристика рівня тиреоїдних гормонів при новоутвореннях щитоподібної залози

Групи

Зв'язаний трийодтиронін (Т3), нмоль/л

Вільний тироксин (Т4), пмоль/л

Тиреотропін (ТТГ), мМЕ/л

I, (n = 7):

до операції,

після операції

1,59 + 0,19

1,19 + 0,24

11,10 + 1,20

9,39 + 1,15

4,95 + 2,49

9,38 + 0,26***

II, (n = 13):

до операції

після операції

після лікування

1,89 + 0,38

0,80 + 0,17***

1,53 + 0,32

15,10 + 2,38

10,47 + 1,72

5,27 + 3,01*

12,81 + 5,95

30,52 + 6,83***

64,94 + 16,50***

III, (n = 10):

до лікування

після лікування

1,31 + 0,14

1,22 + 0,13

3,30 + 0,48***

12,20 + 2,63

76,95 + 12,51***

46,35 + 12,80**

Норма (n = 10)

1,31 + 0,06

11,64 + 0,45

2,14 + 0,23

Loading...

 
 

Цікаве