WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Протеоміка Т-лімфоцитів миші дикого типу та за відсутності гена білка секурину (автореферат) - Реферат

Протеоміка Т-лімфоцитів миші дикого типу та за відсутності гена білка секурину (автореферат) - Реферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА

ЛУТАЙ НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 577.112.85:547.917:618.3:616.006

Глікозильованість фібронектинів і їх біологічна активність у нормі та при патологічних станах

03.00.04-біохімія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Харків-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України

(м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор

Бразалук Олександр Захарович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри біохімії та загальної хімії.

Офіційні опоненти:

– доктор біологічних наук, професор

Бондаренко Тетяна Петрівна,

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України,

завідувач відділу кріобіохімії та фармакології нейрогуморальних систем

(м. Харків);

– кандидат біологічних наук, доцент

Ушакова Галина Олександрівна,

Дніпропетровській національний університет МОН України,

доцент кафедри біофізики та біохімії (м. Дніпропетровськ).

Провідна установа: Інститут геронтології АМНУкраїни

(відділ регуляції метаболізму), м. Київ.

Захист відбудеться 02.11.2005 року о _14__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного університету

ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

(61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, біологічний факультет, ауд. 3-15).

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

(61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий 30.09.2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Падалко В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Великий інтерес для досліджень у галузі медицини та біології становить вивчення фібронектинів – глікопротеїнів, що знаходяться в біологічних рідинах і тканинах організму людини. На сучасному етапі відомо багато структурних і функціональних особливостей цих білків, охарактеризованіокремі ізоформи фібронектину (ФН), доведена їхня участь у патогенезі багатьох захворювань, але на сьогодні залишається недостатньо вивченою роль фібронектинів у процесах проліферації та онкогенної трансформації. Субодиниці молекул ФН складаються з функціонально активних доменів, які володіють спорідненістю до різних молекул міжклітинного матриксу та плазми крові: гепарину, фібрину, колагену/желатину, інтегринових рецепторів та інших молекул (Себко Т.В., 1991, Pankov R., 2002). Ця особливість обумовлює участь ФН у процесах адгезії, диференціюванні та проліферації клітин, пухлинної малігнізації тканин. Дослідження, що стосуються вмісту ФН у хворих на пухлинні захворювання, спрямовані на визначення рівня ФН у плазмі й експресії цього білка на поверхні трансформованої клітини. Тому перспективним є дослідження локалізації та розподілу клітинного ФН у пухлинних тканинах (Ена Я.М., 1991, Giannini R., 2003, Shor S.L., 2003). Прикладом може служити використання клітинного ФН, що містить унікальний домен альтернативного сплайсингу, як маркера ангіогенезу і злоякісно трансформованих клітин (Castellani P., 2002, Santimaria M., 2003). Одержало розвиток також застосування ФН та його фрагментів у терапії онкозахворювань завдяки їхній властивості пригнічувати пухлинний ріст (Yi M., 2001).

У літературних джерелах є свідчення про структурні зміни молекул ФН у складі біологічних рідин при різних типах захворювань (Carsons S., 1994, Nabi I.R., 1998, Dennis J.W., 1999, Галич И.П., 2003, Маслак Г.С., 2003), але практично відсутні вичерпні факти про кількісний аналіз змін рівня ФН, його деградованость і глікозильованость у плазмі крові при онкопатологіях. Припускають, що продукти деградації ФН активно впливають на процеси трансформації клітини і можуть служити пухлинними маркерами (Ена Я.М., 1991). На основі даних, наведених у літературних джерелах, можна стверджувати, що різні захворювання, включаючи онкологічні, супроводжуються зміною вуглеводної частини окремих глікокон'югатів та порушенням процесів глікозильованості, наслідком чого є модифікація міжклітинного розпізнавання, зміна асоціації та агрегації клітин, виникнення новоутворень. Тому для подальшого розвитку уявлень про особливість біохімічних змін, які виникають при патологічних станах, дуже важливим є більш детальне дослідження кількісних характеристик ФН плазми крові, його вуглеводного компоненту, фрагментованості, а також закономірностей розподілу клітинного ФН і його глікозильованості при онкозахворюваннях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри біохімії та загальної хімії Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України "Дослідження глікокон'югатів як біохімічних маркерів патологічних станів" (N держреєстрації 0100 U 00 05-91).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є визначення кількісних змін та ступеня глікозильованості плазмового ФН, а також виявлення особливостей експресії клітинного ФН у нормі та при неоплазії.

Для виконання цієї мети були поставлені наступні задачі:

1. Отримати антисироватку до ФН плазми крові та оцінити її специфічність.

2. Провести порівняльний аналіз рівня плазмового ФН у крові онкохворих з різною локалізацією пухлин.

3. Визначити особливості глікозильованості фібронектинів у нормі та при неоплазії.

4. Проаналізувати розподіл вуглеводних детермінант у проліферативно активних тканинах.

5. Охарактеризувати особливості розподілу клітинного ФН за нормальних умов та при пухлинному рості.

6. Виявити зв'язок між експресією клітинного ФН та проліферативною активністю клітин.

Об'єкт дослідження.Модифікація вуглеводного компоненту ФН та особливості експресії ФН у процесі онкогенезу.

Предмет дослідження. Ступінь глікозильованості ФН, його вміст у плазмі крові та розподіл у тканинах людини.

Методи дослідження.Кількісний ракетний імуноелектрофорез, афінний ракетний імуноелектрофорез, радіоімунологічний аналіз, диск-електрофорез у ПААГ з ДСН, імуноблотинг, імуногістохімічні методи аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше було встановлено, що ступінь глікозильованості ФН плазми крові змінюється при розвитку доброякісних та злоякісних новоутворень щитоподібної залози. Виявлено, що кількість реагуючих з лектином СоnA вуглеводних епітопів ФН, не залежить від статі людини. Найбільша кількість біантенних N-гліканів комплексного типу притаманна плазмовому ФН у нормі, а при розвитку неоплазії їх кількість вірогідно зменшується, що можна пояснити модифікацією олігосахаридних структур біантенних N-гліканів (появою додаткових антенн та розділяючого GlcNAc). При розгляді впливу оперативного лікування на ступінь глікозильованості ФН виявлено, що через тиждень після хірургічного втручання спостерігаються незначні зміни у глікозильованості цього глікопротеїну відносно вихідних значень (р>0,05).

У плазмі крові хворих на рак щитоподібної залози ідентифіковані поліпептидні фрагменти ФН з молекулярною масою 185 та 158 кДа, які не виявляються у здорових людей.

Уперше встановлено зміни рівня плазмового ФН у динаміці лікування в групах хворих на рак гортані та порожнини рота та в пацієнтів з пухлинами головного мозку. Доповнені відомості про кореляцію між рівнем плазмового ФН та рівнем тиреоїдних гормонів і тиреотропного гормону при папілярній карциномі та доброякісних новоутвореннях щитоподібної залози.

Уперше за допомогою моноклональних антитіл 3Е2 була охарактеризована локалізація клітинного ФН у тканинах щитоподібної залози людини і знайдені відмінності його розподілу за умов розвитку неоплазії. У нормальних тканинах клітинний ФН локалізується переважно у з'єднувальній тканині; у тканинах еутиреоїдного та токсичного зобів визначається у колоїді деяких фолікул та у складі клітин фолікулярного епітелію, у тканинах папілярної аденокарциноми – в окремих ракових клітинах та їх сукупностях, а також у стромі паренхіми щитоподібної залози. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Отримані результати та їх узагальнення доповнюють і поглиблюють cучасні уявлення про особливості глікозильованості фібронектинів, їх розподіл у проліферативно активних тканинах. Виявлені відмінності у ступені глікозильованості та фрагментованості плазмового ФН онкохворих порівняно з нормою свідчать про участь цього глікопротеїну в розвитку патологічного стану. У хворих на рак щитоподібної залози після лікування L-тироксином та радіоактивним йодом виявляється тісний позитивний кореляційний зв'язок між рівнем плазмового ФН та рівнем тироксину та негативний кореляційний зв'язок між рівнем цього глікопротеїну та рівнем тиреотропного гормону, що дозволяє вважати рівень ФН у плазмі крові за один з маркерів оцінки функціонального стану щитоподібної залози, при дозуванні та корекції прийому лікарських препаратів. У ході роботи виявлено відмінності у ступені глікозильованості плазмового ФН хворих на рак щитоподібної залози порівняно з нормою, аналіз значення ступеня його глікозильованості за допомогою лектину ConA може слугувати основою для створення клінічного тесту для діагностики та прогнозування перебігу захворювань пухлинного характеру.

Loading...

 
 

Цікаве