WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Біохімічна регуляція апоптозу в умовах пухлинного процесу у нирках (автореферат) - Реферат

Біохімічна регуляція апоптозу в умовах пухлинного процесу у нирках (автореферат) - Реферат

Порівняння ефективності методів променевого дослідження перебігу процесу репарації при подовженні кінцівок

Результати таблиці 6 демонструють високі показники специфічності і чутливості та точності УЗД при спостереженні І-ІІ стадій формування регенерата. Рентгенографія найбільшу ефективність має протягом ІІІ-IV стадій, але використання комп'ютерної обробки рентгенограм (тобто комп'ютерної денситометрії) дає можливість діагностувати ознаки кісткового регенерату вже на перших етапах його утворення.

Таблиця 6.

Специфічність, чутливість та точність променевих методів дослідження.

Показники

Специфічність, %

Чутливість, %

Точність, %

Стадії

І

ІІ

ІІІ-ІV

І

ІІ

ІІІ-ІV

І

ІІ

ІІІ-ІV

РГ

51,3

70,0

80,0

60,3

92,6

95,8

56,2

89,7

95,2

УЗД

85,7

83,3

33,3

92,3

94,1

38,5

90,0

91,3

37,5

КД

77,8

80,0

-

82,1

89,3

-

81,1

87,9

-

Примітка: РГ – рентгенографія, УЗД – ультразвукове дослідження, КД – комп'ютерна денситометрія;  - р0,05,  - р0,05 (у порівнянні з рентгенографією).

ВИСНОВКИ

  1. Встановлено, що формування дистракційного регенерату при подовженні кінцівок у дітей відбувалося в 4 стадії, для яких характерні певні рентгеносеміотичні ознаки. У І стадії регенерат має вигляд хмароподібних тіней слабкої або середньої інтенсивності, протягом ІІ стадії регенерат набуває форми поздовжньо розташованих кісткових трабекул середньої та високої інтенсивності з наявністю "зони росту" в центральному відділі. Для ІІІ стадії характерно формування губчастої структури новоутвореної кістки з чіткими контурами. На ІV стадії відбувається злиття регенерату з кістковими фрагментами, формування кортикального шару, диференціювання кістковомозкової порожнини, що є критеріями його зрілості.

  2. Доведено, що строк дистракції (І-ІІ стадії) залежав від довжини подовження, яка в середньому складала 19,28,4% - 22,510,4% і коливався від 49,114,6 до 59,114,2 днів, строк фіксації (ІІІ-ІV стадії) – від 128,523,6 до 218,837,3 днів. Розроблена формула визначення строків формування дистракційного регенерату залежно від етіології та локалізації вкорочень кінцівок дозволяє на початку лікування планувати не тільки строки дистракції, але і строки фіксації і загальний строк перебування дитини з АЗФ.

  3. Встановлені залежність строків формування дистракційного регенерату від етіології, локалізації та віку хворих: мінімальна тривалість строку відмічається при набутих вкороченнях верхніх кінцівок, максимальна – при вроджених дисплазіях нижніх кінцівок. У дітей молодшого віку репаративний процес відбувається швидше за пацієнтів старше 11 років.

  4. Динаміка репарації кісткової тканини і тривалість загальних строків формування регенерату при виконанні компресійно-дистракційного остеосинтезу апаратом Ілізарова виявилися достовірно довшими, ніж при використанні стержневого АЗФ, крім строків при набутих вкороченнях нижніх кінцівок. При подовженні сегментів нижніх кінцівок за допомогою стержневого АЗФ більша активність репаративного процесу протягом 1-2 стадій у 82% хворих відбувається на боці протилежному розташуванню системи зовнішніх опор АЗФ. Протягом ІІІ і ІV стадій формування регенерату тип росту новоутвореної кістки набуває циркулярного характеру.

  5. Провідним методом дослідження на 1-ому етапі утворення дистракційного регенерату є сонографія, чутливість якої дорівнює 92,3%, специфічність – 85,7%, точність – 90%. Для діагностики 2 стадії формування регенерату точність УЗД (91,3%) і рентгенографії (89,7%) з комп'ютерною денситографією (87,9%) вірогідно не відрізняються. Протягом 3-4 стадій методом вибору залишається рентгенографія (точність – 95,2%), яка дозволяє оцінити форму, розміри, структуру, контури, характер росту новоутвореної кістки, вісь сегменту кінцівки, визначити критерії зрілості регенерату.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. На основі проведених досліджень рекомендується планувати загальний строк находження дитини в апараті зовнішньої фіксації, який складається зі строку дистракції і строку фіксації регенерату, який можна вирахувати за допомогою розробленої нами формули залежно від локалізації, величини подовження, етіології вкорочення та типа АЗФ.

2. На першому етапі формування дистракційного регенерату визначати початкові ознаки його розвитку доцільніше за допомогою ультразвукового дослідження або доповнюючи традиційну рентгенографію комп'ютерною обробкою рентгенограм.

3. Використання комп'ютерної денситометрії дозволяє визначати мінеральну щільність кісток, що сприяє більш об'єктивній діагностиці остеопорозу на різних етапах процесу лікування при подовженні кінцівок.

4. Врахування розроблених строків стадій формування дистракційного регенерату залежно від етіології, локалізації і віку пацієнтів дозволить своєчасно діагностувати ускладнення оперативних втручань з метою корекції лікувальних заходів, що призведе до зниження похибок у строках фіксації.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

  1. Спузяк М.І., Шармазанова О.П., Фокіна (Лисенко) Н.С., Хмизов С.О., Скребцов В.В. Формування дистракційного регенерату в дітей при подовженні нижніх кінцівок за допомогою стрижневих апаратів зовнішньої фіксації за клініко-рентгенологічними даними // Український радіологічний журнал. – 2003. -№ 1. – С. 17-20. Дисертантом проаналізовані рентгенограми дітей, яким проводили хірургічне подовження нижніх кінцівок, проведені рентгенограмометричні виміри, визначена тривалість строків формування регенерату.

  2. Спузяк М.І., Шармазанова О.П., Хмизов С.О., Фокіна (Лисенко) Н.С. Клініко-рентгенологічні дані формування дистракційного регенерату у дітей при подовженні верхніх кінцівок за допомогою стержневих апаратів зовнішньої фіксації // Український медичний альманах. – 2003. - Т.6, № 2. – С. 138-141. Дисертантом вивчено динаміку формування регенерату у дітей, яким проводили подовження верхніх кінцівок, зроблені висновки.

  3. Спузяк М.І., Шармазанова О.П., Фокіна (Лисенко) Н.С., Хмизов С.О. Структура кісткової тканини в дітей при деформаціях і укороченнях кісток кінцівок різного походження до оперативного втручання та в процесі лікування // Проблеми остеології. – 2003. – Т.6, № 4. – С. 39-41. Дисертантом проведено вирахування кортикального індексу, проаналізовані результати лабораторного обстеження дітей до операції та в процесі лікування.

  4. Спузяк М.І., Фокіна (Лисенко) Н.С., Хмизов С.О. Порівняльна оцінка перебігу репаративного процесу при хірургічному лікуванні деформацій і укороченнь кісток кінцівок у дітей за допомогою остеосинтезу апаратами зовнішньої фіксації (клініко-рентгенологічні дані) // Променева дiагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. – 2003. - С.266-269. Дисертантом проведений порівняльний аналіз формування дистракційного регенерату при остеосинтезі стержневим апаратом зовнішньої фіксації і апаратом Ілізарова, зроблені висновки.

5. Спузяк М.І., Шармазанова О.П., Фокіна (Лисенко) Н.С., Хмизов С.О. Динаміка формування кісткового регенерату при подовженні кісток кінцівок у дітей за даними променевих методів дослідження // Матеріали наук.-практ. конференції з міжнар. участю "Актуальні питання сучасної ортопедії та травматології". – Київ, 2004. – С. 305-309. Дисертантом проведений аналіз рентгенологічного, ультразвукового методів та комп'ютерної денситометрії у дослідженні формування кісткового дистракційного регенерату.

Loading...

 
 

Цікаве