WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Біохімічна регуляція апоптозу в умовах пухлинного процесу у нирках (автореферат) - Реферат

Біохімічна регуляція апоптозу в умовах пухлинного процесу у нирках (автореферат) - Реферат

Методика рентгенограмометрії

Операційна травма з наступним тимчасовим обмеженням функції оперованої кінцівки, а також процес дистракції призводять до розвитку або збільшенню ступеню остеопорозу, що рентгенологічно проявляється зниженням інтенсивності кісткової структури, розширенням кістковомозкової порожнини, стоншенням кортикального шару. Вказані зміни достатньо чітко можна зафіксувати за допомогою методики рентгенограмометрії – визначення периферичного кортикального індексу. Динаміка КІ до операції та в процесі лікування представлена в таблицях 1-2.

Таблиця 1.

Динаміка кортикального індексу в процесі лікування при вроджених деформаціях.

Етіологія

Верхня кінцівка

Нижня кінцівка

Вік

4-10 років

11-18 років

4-10 років

11-18 років

До операції

0,400,08

0,430,08

0,410,06

0,430,06

1-й міс. після операції

0,360,07

0,410,07

0,380,08

0,390,07

1-3 міс.

0,350,06

0,370,05

0,340,05

0,360,06

4-8 міс.

0,360,04

0,380,04

0,360,06

0,370,04

Після демонтажу АЗФ

0,400,02

0,410,08

0,380,06

0,400,05

Таблиця 2.

Динаміка кортикального індексу в процесі лікування набутих деформацій.

Етіологія

Верхня кінцівка

Нижня кінцівка

Вік

4-10 років

11-18 років

4-10 років

11-18 років

До операції

0,430,05

0,450,05

0,440,04

0,460,06

1-й міс.після операції

0,380,04

0,410,04

0,380,01

0,380,05

1-3 міс.

0,350,06

0,360,05

0,370,08

0,370,03

4-8 міс.

0,370,06

0,380,07

0,390,09

0,410,05

Після демонтажу АЗФ

0,420,08

0,440,06

0,400,01

0,420,06

Примітка.  - р0,05,  - р0,05,  - р0,01 (у порівнянні з величиною індексу до операції).

З приведених даних можна зробити висновок, що найбільша втрата кісткової тканини відбувається протягом 1-3 місяця після операції з подальшим поступовим її відновленням.

Не встановлено кореляційного зв'язку між динамікою КІ, яка відображає ступінь остеопорозу, і змінами лабораторних показників. Однак незважаючи на неспеціфічність, вони дозволяють побічно судити про зміни кісткової тканини при оперативному лікуванні вкорочень і деформацій кінцівок.

Комп'ютерна денситометрія

При проведенні програмної обробки рентгенограм визначалось підвищення оптичної щільності (в градаціях сірого від 0 до 256 умовних одиниць) в зоні регенерату в порівнянні з навколишними м'якими тканинами. Оптична щільність дистракційного регенерату протягом періоду дистракції (12-20 день) перевищувала щільність м'яких тканин навколо ділянки регенерату в 1,1 рази та була менша за щільність суміжніх кісткових фрагментів в 2,2 рази. Протягом періоду фіксації (1,5-3 міс.) – в 1,2 та 1,5 рази відповідно, через 3,5-7 міс. фіксації – щільність регенерата в 1,4 рази перевищувала щільність м'яких тканин, а оптична щільність кортикального шару дорівнювала щільності дистракційного регенерата. Зміни оптичної щільності означених структур свідчать про те, що поступово регенерат набуває кісткової структури.

Крім чисельних даних динаміки оптичної щільності дистракційного регенерату ми провели якісний аналіз денситографічної кривої, яка відображає зміни яскравості рентгенограми на рівні утворення регенерату (рис. 1).

Внаслідок високої чутливості методу при появі остеогенної тканини на рівні діастазу відмічалось відхилення від монотонної форми кривої у вигляді зубців. (Рис. 1а, б). При візуальному аналізі контрольної рентгенограми ознаки формування регенерату відсутні, на денситограмі спостерігається порушення монотонної форми кривої, що показано на рис. 1 в, г, що свідчить про початок формування новоутвореної кістки.

Результати вимірювання мінеральної щільності кісток до операції та в процесі лікування у дітей різних груп представлені в таблиці 3.

Таблиця 3.

Мінеральна щільність фрагментів оперованих кісток до операції і в різні періоди процесу лікування (мг/см3).

Стать

Етіо-логія вкоро-чень кінцівок

Показники мінеральної щільності

до операції

1-й міс. після операції

1-3 міс.

4-8 міс.

До роки після демонтажу АЗФ

Дів-чатка

врод-жені

0,2030,011

0,1750,027

0,1640,022

0,1880,024

0,1950,012

набуті

0,2350,013

0,1800,024

0,1720,012

0,2070,018

0,2340,017

Хлоп-

чики

врод-жені

0,1820,010

0,1650,009

0,1580,009

0,1690,009

0,1750,010

набуті

0,2130,012

0,1760,011

0,1600,009

0,1850,011

0,2100,011

Як видно з таблиці 3, максимальне зниження щільності спостерігається протягом 1-3 міс. після операції, але найбільша втрата мінеральних речовин відбувається на 1-му місяці після хірургічного втручання, рівень зниження на цьому етапі коливається від 9,4% у хлопчиків з вродженими до 23,4% у дівчаток з набутими вкороченнями у порівнянні з рівнем мінеральної щільності ураженої кістки до операції. На 1-3 місяці після операції зниження щільності відбувається менш інтенсивно і складає від 3,4% до 7,5% у порівнянні з показниками її зниження на 1-му місяці. У дівчаток щільність губчастої кістки була вірогідно більша у порівнянні з хлопчиками (р0,05). З 4-8 місяця фіксації має місце поступове зростання мінеральної щільності, однак у жодній групі пацієнтів не спостерігалось досягнення її доопераційного рівня.

Ультразвукове дослідження кісткового регенерату

При проведенні дослідження ультрасонографічні ознаки регенерації кістки визначались у 15 (83,3%) з 18 хворих на 7-10 день дистракції у вигляді лінійних або глибчастих структур низької або середньої ехогенності на рівні діастазу кістки, причому при проведенні сонографії регенерату нижньої кінцівки низька ехогенність відмічалась з боку зовнішніх опор АЗФ, середня та висока – на боці, протилежному від апарата. Візуально щільність регенерату на цьому етапі дорівнювала ехогенності підшкірно-жирового шару навколо кістки. Протягом періоду дистракції на 22-30 день у 11 хворих (61,1%) ехогенність регенерату зростала, у 5 пацієнтів (27,8%) репаративний процес продовжувався без помітної динаміки, у решті 2 дітей (11,1%) не визначалось ознак формування регенерату, що свідчило про затримку його розвитку.

Loading...

 
 

Цікаве