WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Біохімічна регуляція апоптозу в умовах пухлинного процесу у нирках (автореферат) - Реферат

Біохімічна регуляція апоптозу в умовах пухлинного процесу у нирках (автореферат) - Реферат

Впровадження результатів роботи. Результати роботи впроваджені у практичну діяльність рентгенологічних відділень інституту патології хребта і суглобів АМНУ, обласної травматологічної лікарні м. Харкова, обласної дитячої клінічної лікарні м. Луганська та м. Мукачева. Матеріали роботи впроваджені в навчальний процес кафедр рентгенології дитячого віку та променевої діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора. Автором самостійно визначено мету та завдання даного дослідження, здійснено інформаційний та патентний пошук, проаналізовано літературу, присвячену даній проблемі. Автор самостійно проводила аналіз результатів клініко-лабораторних, рентгенологічних, рентгенограмометрічних і ультразвукових досліджень. Дисертантом розроблені рентгеносеміотичні ознаки стадій формування дистракційного регенерату, а також тривалість їх залежно від етіології, локалізації укорочень та віку хворих при остеосинтезі стержневим АЗФ і апаратом Ілізарова. Особисто проведена статистична обробка результатів дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів, що дозволило сформулювати наукові положення і зробити конкретні висновки даної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на Українському конгресі радіологів (м.Київ, 27-30 жовтня 2003 р.), на міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми педіатричної остеології" (м. Євпаторія, 15-17 вересня 2003 р.), на науково-практичній конференції "Внесок молодих вчених в медичну науку", (Харків, 18-19 листопада 2003 р.), на засіданнях Харківського відділення АРУ (2004 р.).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 10 наукових робіт, з них у наукових фахових журналах – 8 статей (1 самостійна), і 2 тез у збірниках матеріалів українських і міжнародних конгресів і конференцій. Отриманий деклараційний патент на корисну модель № 4519.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 161 сторінці машинописного тексту, ілюстрована 36 рисунками (з них 22 рентгенограми, 1графік, 6 діаграм і 7 схем), 45 таблицями. Складається з введення, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який містить 269 джерел (з них 168 вітчизняних і 101 закордонних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Проведено вивчення результатів клініко- лабораторних і рентгенологічних досліджень у 140 хворих дітей віком 4-18 років з вродженими (82 пацієнта, середній вік 10,34,0) та набутими (58 пацієнтів, середній вік 11,33,6) укороченнями та деформаціями довгих кісток кінцівок, які знаходилися на обстеженні та хірургічному лікуванні в Інституті патології хребта і суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМН України. У 102 хворих компресійно-дистракційний остеосинтез проводився стержневим АЗФ, у 38 пацієнтів – спицевим АЗФ Ілізарова.

Усім пацієнтам проводилась рентгенографія сегментів ураженої кінцівки в стандартних проекціях як до хірургічного втручання, так і в процесі формування дистракційного регенерату. Проаналізовано 2832 рентгенограми сегментів верхніх і нижніх кінцівок (плече, передпліччя, стегно, гомілка). Аналіз рентгенограм уражених сегментів кінцівок проводили за наступною схемою: кістково-мозкова порожнина довгої кістки, губчаста речовина епіфізів і метафізів, кортикальний шар, окістя, параосальні м'які тканини.

Для об'єктивізації візуальної оцінки структури кісткових сегментів до операції та в процесі лікування застосовували методику рентгенограмометрії — визначення кортикального індексу (КІ), який визначали за формулою:

КІ = (D-d) : D, (1)

де D – ширина кістки, d – ширина медулярної порожнини.

Для розробки нормативних показників індексу в якості контрольної групи проведений аналіз рентгенограм 405 здорових хлопчиків і дівчаток віком 4-18 років, які зверталися після гострої травми, але ні травматичних пошкоджень, ні інших захворювань у них не було виявлено. Середні значення КІ: для верхньої кінцівки у дітей віком до 10 років - 0,480,05; 11-18 років - 0,490,04; для нижньої кінцівки - 0,490,06 та 0,500,05 відповідно.

30 хворим (29,4%) рентгенограми виконали з використанням алюмінієвого тест-об'єкту для подальшого проведення комп'ютерної денситометрії. Проведено визначення показників мінеральної щільності фрагментів оперованих кісток з урахуванням відповідних рекомендацій Жуковського М.А., Бухмана А.І. (1980). Крім денситометричних показників структурного стану кісткової тканини проведений якісний аналіз денситографічних кривих, які будували на рівні діастазу між кістковими фрагментами сегментів оперованих кінцівок (деклараційний патент № 4519).

18 хворим (17,6%), яким використовували стержневий АЗФ, проведено ультразвукове дослідження формування дистракційного регенерату на апараті SAL 77А (Тоshiba) і Sonoline G.50 (Siemens). Поздовжне та поперечне сканування сегменту оперованої кінцівки відповідно ділянці діастазу проводили в післяопераційному періоді на 5-10, 14-15, 22-50 день дистракції, через 1-3 місяці періоду фіксації, паралельно проводили УЗД контрольне дослідження симетричної ділянки неоперованої кінцівки. Результати ультрасонографічного дослідження порівнювали з даними рентгенографії, яка проводилась водночас із ультразвуковим дослідженням.

Обробка результатів дослідження проводилась непараметричними методами математичної статистики на персональному комп'ютері із використанням пакетів прикладних програм "Мs Excel 2000" (Microsoft), "Biostatistics Version 4.03 for Windows and DOS IBM PC".

Результати дослідження та їх обговорення. На основі вивчення рентгенограм пацієнтів протягом лікування нами запропоновані 4 стадії формування дистракційного регенерату. На І стадії кістковий регенерат має вигляд безструктурних малоінтенсивних хмароподібних тіней, для ІІ стадії характерно утворення поздовжньо розташованих кісткових трабекул або безструктурних тіней середньої та високої інтенсивності, в центральному відділі регенерату формується так звана "зона росту". Протягом ІІІ стадії відбувається підвищення інтенсивності тіні новоутвореної кістки з формуванням губчастої її структури, закриття "зони росту", поступове злиття меж регенерату з кістковими фрагментами, контури регенерату становляться чіткими, на ІV кінцевій стадії закінчується дозрівання регенерату, що проявляється повним його злиттям з кістковими фрагментами, одно- або двобічним формуванням кортикального шару, диференціюванням кістковомозкової порожнини, тобто на цієї стадії на рівні діастазу візуалізується новоутворена кістка.

Після проведення аналізу динаміки репаративного процесу одержані дані щодо тривалості кожної стадії і, відповідно, загальні строки формування дистракційного регенерату. Досліджувані пацієнти поділені на групи за віком, походженням і локалізацією дисплазій кінцівок. Строк дистракції залежав від довжини подовження, яка в середньому складала 19,28,4% - 22,510,4% (4,91,5 см – 6,62,2 см) і коливався від 49,114,6 до 59,114,2 днів, строк фіксації – від 128,523,6 до 218,837,3 днів. Загальний строк формування регенерату у пацієнтів віком 4-10 років з вродженими дисплазіями верхньої кінцівки (стержневий АЗФ) вірогідно більший, ніж у пацієнтів 11-18 років (р0,05). Але при розрахуванні відносного показника виявлено, що формування кожного відсотка подовження кінцівки відбувається протягом 7,8 днів у молодших дітей і 10,0 днів – у старших. Отримані дані свідчать про меншу тривалість формування новоутвореної кістки у пацієнтів віком до 10 років. У хворих з набутою патологією верхньої кінцівки: загальні строки формування регенерату в різних вікових групах суттєво не відрізнялись, однак відносне подовження у молодших дітей було вірогідно більше, ніж у старших. Тому у перших формування регенерату відбувалось із швидкістю 5,1 днів/%, у других – 8,4 днів/%. При вроджених дисплазіях нижньої кінцівки: молодші хворі – 10,1 днів/%, старші пацієнти – 20,5 днів/%.У хворих з набутими вкороченнями нижньої кінцівки при однаковій величині подовження не виявлено вірогідної різниці в строках формування регенерату. Проте, у віковій групі 4-10 років швидкість формування регенерату – 9,4 днів/%, 11-18 років – 11,9 днів/%. Тобто в усіх групах хворих спостерігається тенденція до скорішого формування регенерату у молодших пацієнтів. Тривалість стадій у хворих однієї етіологічної групи від віку не залежала.

Нами виявлені особливості типу росту регенерату при подовженні сегментів нижніх кінцівок за допомогою стержневого АЗФ. Найбільш активно процес І – ІІ стадії регенерації у більшості хворих (82,0%) відбувався з медіального боку стегнової або великогомілкової кістки, тобто на боці, протилежному розташуванню системи зовнішніх опор АЗФ. Протягом ІІІ-ІV стадії формування регенерату, тип росту новоутвореної кістки набував циркулярного характеру, тобто регенерат займав увесь поперечник діафіза.

Loading...

 
 

Цікаве