WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Генетичні ефекти поверхневих і підземних вод львівщини та корекція мутагенних фонів природними або синтетичними сорбентами (автореферат) - Реферат

Генетичні ефекти поверхневих і підземних вод львівщини та корекція мутагенних фонів природними або синтетичними сорбентами (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були освітлені на: науково-практичній конференції, присвяченій дню стоматологічного факультету КДМУ (Сімферополь, 2002); науково-практичній конференції, присвяченій 40-річчю стоматологічного факультету Дніпропетровської державної медичної академії (Дніпропетровськ, 2003.); науково-практичній конференції, присвяченій дню стоматологічного факультету КДМУ (Сімферополь, 2003); науково-практичній конференції "Досягнення сучасної медицини", присвяченій пам'яті С.І. Георгієвського (Сімферополь, 2004); міжнародній науково-практичній конференції "Епідеміологія основних стоматологічних захворювань" (Івано-Франківськ, 2004); II (IX) з'їзді стоматологів України "Сучасні технології профілактики і лікування в стоматології" (Київ, 2005). Апробація дисертації відбулася на засіданні проблемної комісії Кримського державного медичного університету ім.С.І.Георгієвського (Сімферополь, 2004 р.), а також в апробаційній раді №2 "Стоматологія" при Українській медичній стоматологічній академії (Полтава, 2004).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 5 статей у виданнях, ліцензованих ВАК України. Отримано два деклараційних патенти України на винахід за темою дисертаційної роботи.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 179 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, опису обєктів та методів дослідження, двох розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 196 джерел кирилицею і 42 - латиницею. Фактичні дані наведені в 33 таблицях, ілюстровані 24 рисунками та 2 схемами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Обстежено 125 пацієнтів із хронічними формами періодонтиту. Пацієнти в залежності від наявності грибкової мікрофлори були розподілені на 3 групи. Першу групу складали 84 пацієнтів (48 жінок і 36 чоловіків) з бактеріально-грибковою асоціацією в НВІ. До другої групи ввійшли 41 пацієнт (21 жінка і 20 чоловіків) без наявності грибкової мікрофлори в НВІ. Контрольну групу представляли 87 практично здорових пацієнтів без НВІ (48 жінок, 39 чоловіків).

Перша група пацієнтів (з наявністю грибкової мікрофлори) в залежності від проведеного лікування додатково була розподілена на три підгрупи, рівнозначних за статтю і віком. У 1а підгрупі (22 пацієнта: 15 жінок, 7 чоловіків) лікування проводили традиційно: після ендодонтичної обробки кореневих каналів, що включала механічну і медикаментозну обробку, проводили пломбування кореневих каналів. Пацієнтам 1б підгрупи (24 пацієнта: 17 жінок, 7 чоловіків) було проведене лікування запропонованим методом. Лікування проводили за наступною схемою: після механічної і медикаментозної обробки кореневих каналів, аналогічної до такої в 1а підгрупі, проводили тимчасове пломбування кореневих каналів. Для цього ex tempore готували розроблену нами пасту, що включала мазь мебетизол 5% (або мазь клотримазол 1 %) – 2 г; метронідазол –0,5 г; метилурацил – 0,5г (деклараційний патент на винахід № 67058 А Україна, МПК7 А 61К6/00). Пасту вводили в кореневий канал на 2 тижні, після чого проводили пломбування кореневого каналу аналогічно 1а підгрупі хворих. При наявності загострення в перше відвідування зуб залишали відкритим, а вище зазначені маніпуляції здійснювали в наступне відвідування.

Пацієнтам 1в підгрупи (21 пацієнт: 12 жінок, 9 чоловіків) проводили місцеве лікування аналогічне 1б групі, крім цього протягом 1 місяця призначали per os імуномодулятор "Манакс": по 1 табл. на день за півгодини до прийому їжі.

Матеріалом для мікробіологічного і морфологічного досліджень служили гранульоми, кістогранульоми, кісти, вміст кореневого каналу. Для імунологічного і біохімічного досліджень брали кров з ліктьової вени і з ділянки вогнища патологічного процесу. Забір матеріалу для мікробіологічного дослідження проводили за методикою В.Ф. Кускової і Л.Н. Ребреєвої (1971).

У роботі використана клінічна класифікація періодонтиту, що запропонована І.Г. Лукомським (1960). Для опису рентгенологічної характеристики користувалися класифікацією періодонтиту С.А. Вайндруха (1962).

Оцінку найближчих результатів проводили через 1 місяць після лікування (на етапі тимчасової обтурації на 14 добу, а також через 2 тижні після постійного пломбування кореневих каналів) на підставі виявлення скарг, клінічних симптомів, аналізу даних рентгенологічного дослідження. Ефективність лікування також оцінювали за даними мікробіологічних (бактеріоскопія, бактеріологія), імунологічних (рівень загальних імуноглобулінів, антиендотоксинових антитіл, антитіл до грибів роду Candida, показники кисневої активності нейтрофілів), біохімічних показників (рівень середньомолекулярних олігопептидів). До критеріїв оцінки ефективності лікування в найближчий термін нами було віднесено клінічне благополуччя: тобто відсутність скарг і клінічної симптоматики в пацієнтів після тимчасового і постійного пломбування.

Віддалені результати оцінювали через 1 рік після лікування на підставі виявлення скарг, клінічних симптомів, аналізу даних рентгенологічного дослідження з використанням періапікального індексу PAI.

Критеріями оцінки ефективності лікування у віддалений термін були: поліпшення - відсутність скарг, зменшення НВІ за даними рентгенологічного дослідження; стабілізація - відсутність скарг і змін на рентгенограмі через рік після лікування; прогресування - наявність скарг, збільшення рентгенологічних розмірів НВІ.

Статистична обробка матеріалу проводилася за програмою Microsoft Excel 2000 на IBM-сумісному ПК із процесором Pentium II відповідно до вимог до наукових праць. Наявність достовірних відмінностей між середніми арифметичними (М1 і М2) оцінювали за критерієм t Ст'юдента.

Результати та їх обговорення. Мікробіологічні дослідження підтвердили наявність грибкової мікрофлори при періодонтиті в 67% спостережень. Нами було відзначено, що перебіг періодонтиту, обумовленого присутністю грибів роду Candida, мав свої особливості. Зокрема, безсимптомність на тлі високої активності процесу. В анамнезі 28 пацієнтів (33%) відзначали загострення періодонтиту, однак після нього спостерігався тривалий період несправжньої ремісії, без виражених клінічних проявів. При загостренні періодонтиту в пацієнтів з наявністю грибкової мікрофлори в НВІ переважала загальна симптоматика: частий головний біль відмічали у 71 пацієнта (84,5%), що проходив тільки після хірургічних втручань (резекції верхівки кореня, екстракції зуба) або проведеного лікування ураженого зуба запропонованим способом. У стадії ремісії ж реєстрували нетипові симптоми у 65,5% спостережень: відчуття ломоти, важкості, розпирання в причинному зубі, відчуття сверблячки слизової оболонки в проекції верхівки кореня, парестезії. Рентгенологічна картина характеризувалася перевагою вогнищ середніх (34,5%) і великих (25,0%) розмірів з вираженою інтенсивністю тіні, чіткими контурами. За наявності остеосклерозу по периферії вогнища із кореневих каналів в 14,3% спостережень був отриманий густий гній.

При раніше проведеному лікуванні, незважаючи на якісну обтурацію кореневих каналів за даними рентгенографії, відзначалося збільшення межі одонтогенного вогнища.

За результатами наших досліджень у периапікальних вогнищах в 62 випадках (73,8%) виявлялись Candida albicans. За даними літератури вона є найбільш патогенною з усіх представників цих грибів. У 9 випадках (10,7%) були виявлені C. tropicalis, у 8 випадках (9,5%) - C. pseudotropicalis, у 5 випадках (6%) - C. krusei. Наявність псевдоміцелію було відзначено в 42% пацієнтів. З інших грибів в НВІ виявляли аспергіл, пеніцил і дріжджі.

Для вирішення наступної задачі – визначення ролі грибкової мікрофлори при періодонтиті – ми встановили рівень антитіл на виявлений нами антиген. Важливим показником стало значне підвищення (у 5 разів) рівня протигрибкових антитіл у пацієнтів з наявністю грибів в НВІ. Варто підкреслити, що маніпуляції з одонтогенним вогнищем: його видалення або проведення запропонованої нами терапії призводило до зміни рівня антитіл, специфічних до грибів роду Candida, що є доказом особистої участі грибкової мікрофлори в патогенезі періодонтиту.

Наявність грибів роду Candida і їх патогенетична роль підтверджувалась також морфологічними дослідженнями. При проведенні гістобактеріоскопії в періапікальних тканинах були виявлені не тільки клітини гриба, але й усі форми його вегетації, включаючи численні нитки псевдоміцелію, що пронизували товщу грануляційної тканини і колагенові волокна. Це також є доказом не тільки інвазії, але й активної участі грибів рода Candida в розвитку періодонтиту.

Обумовлені грибковою мікрофлорою процеси в одонтогенному вогнищі протікали на тлі зниженого місцевого імунітету. Проведені нами цитологічні дослідження показали, що у пацієнтів за наявністю грибів рода Candida було виявлено зменшення кількості нейтрофільних гранулоцитів у НВІ в порівнянні з хворими без наявності грибкової мікрофлори. Крім того, відзначалося зниження функціональної активності нейтрофілів, що підтверджувалось малим вмістом лізосомальних ферментів і катіонних білків.

Оскільки грибкова мікрофлора вважається маркером імунологічної напруженості, то ми вивчили ланки гуморального і клітинного захисту.

Наші дослідження свідчили, що середній вміст IgА був знижений як у пацієнтів із грибковою мікрофлорою в періапікальних тканинах (1,60,2), так і без неї (1,70,3) у порівнянні з базовим рівнем (2,20,1). Концентрація ж ІgМ і IgG була тією чи іншою мірою порівнянна з показниками умовно здорових донорів, виключення складала група хворих з періодонтитом, що викликаний бактеріально-грибковою асоціацією. У цій групі було відзначено підвищення рівня IgМ (2,10,2) як у порівнянні з донорами (1,7 0,1), так і з пацієнтами без грибкової мікрофлори в НВІ (1,60,2) (р<0,05).

Поряд із грибковою мікрофлорою в НВІ ми знайшли величезну кількість аеробів і анаеробів, велику частину яких складали грамнегативні бактерії. Як відомо, компонентом клітинної стінки останніх є ендотоксин. Потрапляючи в кровоток з інфекційного вогнища, ендотоксин може призвести до імунорегуляторних і метаболічних порушень. Крім того, він інгібує активність антибактеріальних препаратів, що застосовуються для антисептичної обробки кореневих каналів. У хворих за наявністю грибкової мікрофлори в періапікальних вогнищах ми знайшли знижений рівень антиендотоксинових антитіл, особливо IgG, що свідчить про неспроможність гуморальної відповіді ( рис. 1).

Loading...

 
 

Цікаве