WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Попереджувальна аналгезiя, як компонент анестезiологiчного забезпечення операцiй на щитоподiбній залозі (автореферат) - Реферат

Попереджувальна аналгезiя, як компонент анестезiологiчного забезпечення операцiй на щитоподiбній залозі (автореферат) - Реферат

- проведено фармако-технологічні та фізико-хімічні дослідження властивостей обніжжя бджолиного, кислоти янтарної, їх сумішей з допоміжними речовинами та отриманих на їх основі капсул;

- теоретично обґрунтовано та розроблено оптимальний склад та технологію капсул „Поллентар";

- розроблено методики якісного та кількісного аналізу капсул, проведено стандартизацію та вивчено їх стабільність при зберіганні;

- розроблено проект технологічного регламенту та проект аналітичної нормативної документації на капсули;

- проведено апробацію технології та методик аналізу капсул „Поллентар" в умовах промислового виробництва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на конференціях: II Національному з'їзді фармакологів України „Фармакологія 2001 – крок у майбутнє" (Дніпропетровськ, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Фармація ХХl століття" (Харків, 2002), науково-практичній конференції, присвяченій 65-річчю Ташкентського фармацевтичного інституту "Интеграция образования, науки и производства в фармации (Ташкент, 2002), ІІ з'їзді апітерапевтів України „Апітерапія. Погляд у майбутнє" (Харків, 2002), ІІІ Міжнародній науково – практичній конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія" (Харків, 2003), VII Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції „Історія та перспективи розвитку фармацевтичної науки і освіти" (Запоріжжя, 2004), Всеукраїнському науково-практичному семінарі "Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії" (Харків, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації одержано деклараційний патент, опубліковано 14 робіт, у тому числі 6 статей у фахових журналах, 1 коротке повідомлення і 7 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 142 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури, експериментальної частини (розділи 2-5), висновків, списку літератури, який включає 216 джерел, з яких 57 іноземних авторів, та додатків. Робота ілюстрована 24 таблицями, 20 рисунками та 1 схемою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У процесі розробки складу капсул "Поллентар" нами було застосовано кислоту янтарну (ТУ У 13979836.002-99) в комбінації з квітковим пилком (ДСТУ 3127-95) як основні діючі речовини, а також допоміжні речовини, дозволені до медичного застосування, якість яких підтверджена сертифікатами.

Розробка складу та технології капсул

на основі квіткового пилку та янтарної кислоти

На першому етапі нами експериментально досліджувалися фізико-хімічні та технологічні показники цих речовин. Фізико-хімічні властивості порошкоподібних матеріалів зумовлені їх кристалографічними характеристиками і, в свою чергу, визначають деякі технологічні характеристики (плинність, кут природного відкосу, насипна густина та ін.). Кристалографію обніжжя бджолиного та кислоти янтарної наведено на рис. 1.

Для дослідження брали часточки кислоти янтарної та обніжжя бджолиного подрібненого, просіяні через сито з розміром отворів 0,25 мм. Обніжжя бджолине подрібнене – часточки овальної форми, які скупчуються в конгломерати (відбувається явище агрегації). Середній розмір домінуючої фракції складає 250 мкм. Часточки анізометричні, оптично непрозорі в прохідному світлі.

Кислота янтарна – прозорі кристали з чітко вираженими гранями, подовжені, а також осколки кристалів. Середній розмір домінуючої фракції складає 50-100 мкм. Часточки анізометричні, оптично прозорі в прохідному світлі.

Проведені кристалографічні дослідження дають змогу передбачити незадовільну плинність порошкової суміші обніжжя бджолиного з кислотою янтарною та пояснити доцільність введення допоміжних речовин до їх складу.

А Б

Рис. 1. Кристалографія обніжжя бджолиного – А (збільшення в 250 раз) та кислоти янтарної – Б (збільшення в 400 раз)

Важливим чинником, який впливає на технологічні показники досліджуваної порошкової композиції є те, що обніжжя бджолине містить вологу. Відповідно до технічних умов на обніжжя бджолине, масова частка вологи повинна бути не більше 10%. Однак при такому вмісті вологи скорочуються терміни придатності сировини та знижується технологічність виробництва.

Ц

Рис. 2. Залежність плинності порошку обніжжя бджолиного від вмісту вологи

е означає, що обніжжя бджолине з високим вмістом вологи (7 – 10 %) важко подрібнюється та просіюється, має незадовільну плинність. Як видно з рис. 2, позитивні результати плинності спостерігаються при вмісті вологи не більше 4 %. Тому для приготування сумішей порошків нами використовувалось обніжжя бджолине, попередньо підсушене, з вмістом вологи 4 %.

Проведений нами комплекс досліджень показав (табл. 1), що технологічні властивості суміші обніжжя бджолиного та кислоти янтарної є незадовільними і вимагають додавання допоміжних речовин для їх покращення. Це зумовило проведення подальшого комплексу технологічних досліджень. Випробовування проводились з розрахунку, що одна капсула буде містити обніжжя бджолиного 0,12 г та кислоти янтарної 0,05 г для заповнення твердих желатинових капсул № 2.

Таблиця 1

Технологічні характеристики кислоти янтарної,обніжжя бджолиного та їх суміші (1:2)

Назва обєкту

Плин-ність, г/сек

Кут природного відкосу, град.

Насипна густина, г/мл

Насипна густина після усадки, г/мл

Вміст вологи, %

1

Кислота янтарна

3,020,04

42,60,8

0,620,02

0,80,02

0,20,08

2

Обніжжя бджолине

2,10,02

49,70,7

0,480,01

0,580,01

4,00,05

3

Суміш кислоти янтарної та обніжжя бджолиного (1:2)

2,20,02

51,00,9

0,520,04

0,630,02

4,10,06

Було вирішено провести дослідження при мінімальній кількості допоміжних речовин з тим, щоб встановити, які з них є найбільш перспективні при складанні оптимальної рецептури капсул з обніжжям бджолиним та кислотою янтарною. З цією метою було взято чотири групи допоміжних речовин, які були згруповані по чотири якісні фактори. Віднесення допоміжних речовин до тієї чи іншої групи базувалось на їх належності до класу хімічних сполук, або до здатності змінювати певні властивості порошків (плинність, кут природного відкосу та ін.). Перелік допоміжних речовин, які вивчалися при розробці складу капсул наведені в табл. 2.

Вивчення впливу чотирьох груп допоміжних речовин проводили за допомогою греко-латинського квадрату 4х4. Для дослідження готували 16 зразків порошкоподібних мас, що містять обніжжя бджолине і кислоту янтарну з різними допоміжними речовинами. Отримані дані досліджень піддавали статистичній обробці.

Таблиця 2

Допоміжні речовини, які вивчалися при розробці складу капсул "Поллентар"

Фактори

Рівні факторів

A(види целлюлози мікрокристалічної)

a1 – МКЦ 101a2 – МКЦ 102

a3 – Vitocela4 – Prosolv

B(види полівідону)

b1– Kollidon Clb2 – Kollidon 30

b3 – Kollidon 17 PFb4 – ПВП (низькомолекулярний)

C(види лактози та ін.)

c1 – лактозаc2 – Ludipress

c3 – натрію хлоридc4 – натрію дигідрофосфат

D(вологорегулятори)

d1 – крохмаль картопляний висушенийd2 – крохмаль + аеросил (1:1)

d3 - крохмаль + тальк (1:1)d4 - крохмаль + аеросил + тальк (1:1:1)

За результатами дисперсійного аналізу з кожної групи вивчених допоміжних речовин виключали дві допоміжні речовини. Подальшому дослідженню підлягали ті речовини, які давали кращі результати за значеннями функції бажаності, або за окремими показниками. Це речовини - МКЦ 102 (a2), Prosolv (a4), Kollidon 17 PF (b3), ПВП (b4), Ludipress (c2), натрію хлорид (c3) аеросил (d2) і тальк (d4).

На другому етапі досліджень було встановлено вплив вказаних речовини на значення технологічних параметрів досліджуваних порошкових мас. Для цього було приготовано 16 зразків порошкових сумішей обніжжя бджолиного, кислоти янтарної та вказаних допоміжних речовин в різних кількісних співвідношеннях. Вміст кожної допоміжної речовини знаходився в межах від 0,5 до 1 %. Вивчення проводили за допомогою відсіюючого експерименту – методу випадкового балансу.

Loading...

 
 

Цікаве