WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій (автореферат) - Реферат

Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій (автореферат) - Реферат

Строки повного обростання щільних субстратів, появи примордіїв і плодових тіл залежать не лише від компонентного складу субстратів, а й від особливостей біології конкретного штаму і виду гриба. Так, міцелій штаму G. lucidum 1621 з групи швидкоростучих культур, набагато швидше за інші колонізував усі досліджені субстрати (6-12 діб), в той час, як найбільш перспективний із групи повільноростучих видів штам H. marmoreus 1612 колонізував рослинні субстрати лише за 22-30 діб. Швидкоростучі штами утворювали і стадію телеоморфи за більш короткий термін культивування, ніж відібрані штами, віднесені нами за показником швидкості росту міцелію до середніх та повільноростучих. Таким чином, результати лабораторних досліджень підтвердили правильність застосованої нами стратегії та критеріїв вибору культур нових видів на попередніх етапах експериментальної роботи.

Порівняльні дослідження з плодоношення різних штамів видів G. lucidum та H. marmoreus були проведені нами у виробничих умовах діючого господарства "Weser-Champignon" (Німеччина) на класичному тирсовому субстраті з кукурудзяним борошном в умовах, що використовуються для виробництва плодових тіл L. edodes. Важливо зазначити, що і у виробничих умовах саме штамам H. marmoreus 1612 та G. lucidum 1621, відібраним нами як перспективні за швидкістю росту міцелію на агаризованих середовищах та щільних субстратах, були властиві коротші строки колонізації субстрату до початку плодоношення та найвища врожайність серед широкого кола досліджених штамів відповідних видів. Отримані дані щодо виходу плодових тіл, які складали для G. lucidum 2,9-3,2%, а для H. marmoreus 7-9%, – дещо нижчі за дані, наведені в літературі (Stamets, 1993, 2000), що свідчить про доцільність подальшої оптимізації технології культивування відібраних нами штамів.

В результаті проведеного дослідження створено наукові засади технології отримання плодових тіл ряду видів лікарських грибів, нових для грибівництва України. За комплексом досліджених ознак відібрано перспективні штами A. aegerita, A. polytricha, G. lucidum, H. erinaceus, H. marmoreus та ін., для яких визначені сприятливі умови отримання посівного міцелію (склад та рН агаризованих і рідких середовищ, значення температури), а також підібрані щільні субстрати, сприятливі для їх плодоношення. Для практичного використання складено методичні рекомендації з інтенсивного культивування селектованого штаму H. marmoreus.

ВИСНОВКИ

  1. Дослідження росту вегетативного міцелію 52 видів (147 штамів) лікарських базидіоміцетів у поверхневій та глибинній культурі, визначення морфологічних, культуральних, фізіологічних та молекулярно-біологічних ознак вегетативного міцелію та умов відтворення стадії телеоморфи у чистій культурі дозволило отримати нові для науки відомості про біологію окремих видів та створити вагому базу даних для подальшого розвитку нових грибних біотехнологій в Україні.

  2. У 136 культур грибів, які належать до 49 видів 27 родів відділу Basidiomycоtа вперше на агаризованих середовищах різного складу визначено радіальну швидкість росту вегетативного міцелію. 23 штами 7 ксилотрофних видів, узагальнена середня швидкість росту яких (VR) перевищує 8 мм/добу (0,3 мм/год), віднесені до швидкоростучих. Максимальною швидкістю росту відзначаються Pleurotus djamor 1526 (16,9 мм/добу чи 0,7 мм/год), Volvariella volvaceae 1605 (12 мм/добу чи 0,5 мм/год), Ganoderma lucidum 1621 (11,8 мм/добу чи 0,49 мм/год). До повільноростучих культур віднесено 36 штамів 15 видів, які мають узагальнене значення VR < 4 мм/добу (0,17 мм/год). Серед них культури гумусових сапротрофів та копротрофів родів Psilocybe, Marasmius, Coprinus та досліджені штами таких ксилотрофних видів, як Hericium erinaceus та Hypsizygus marmoreus. Найбільшу групу (49% досліджених культур) становили такі, що ростуть із середньою швидкістю (VR від 4 до 8 мм/добу або 0,17-0,3 мм/год).

  3. Встановлено, що склад агаризованих середовищ впливає на швидкість росту вегетативного міцелію переважної більшості досліджених культур. Для 30% з них визначено одне оптимальне середовище. Для 22%, 15% та 11% штамів однаково сприятливими виявилися два, три та чотири середовища відповідно. Швидкість росту міцелію 22% досліджених макроміцетів статистично не відрізнялася і була однаковою на усіх використаних у роботі органічних, напівсинтетичному та мінеральному середовищах. Ця ознака значною мірою характерна для штамів, віднесених нами до повільноростучих.

  4. На швидкість росту міцелію та життєздатність культур різних видів суттєво впливає температурний фактор. Діапазон температур від +26 до +28С визначений як найбільш сприятливий для росту більшості (64%) досліджених культур. Відсоток таких, що добре росли у більш широких діапазонах, а саме від +26 до +30С, або від +20 до +28С становить 14% та 10% відповідно. Температура +30С була оптимальною для окремих штамів видів Pleurotus ostreatus та Peniophora gigantea, які становлять лише 4% від загальної кількості досліджених культур. Для 104 штамів 39 видів досліджена життєздатність при критичних температурах (+4°С та +37°С) і встановлено, що культури видів Pleurotus djamor та Volvariella volvaceae втрачають життєздатність при +4°С, а культури Sсhizophyllum commune, на відміну від усіх інших досліджених видів, здатні активно рости при +37°С.

  5. Із застосуванням світлової та скануючої електронної мікроскопії встановлено маркерні ознаки на видовому рівні (пряжки, анастомози, кристали на гіфах), які можуть бути використані для ідентифікації та контролю чистоти культур видів Agrocybe aegerita, Auricularia polytricha, A. auricula-judae та Hypsizygus marmoreus. Вперше виявлена наявність хламідоспор та артроконідій на дикаріотичному міцелії малодослідженого лікарського гриба H. marmoreus.

  1. За наслідками проведених культурально-морфологічних та молекулярно-біологічних досліджень, включаючи характеристику нуклеотидних послідовностей ITS регіонів рибосомальної ДНК, встановлена належність колекційних штамів H. marmoreus (Peck) H.E. Bigelow (південноазіатського походження) та штаму H. tessulatus (Bull.: Fr.) Singer (північноамериканського походження) до одного й того ж виду – Hypsizygus marmoreus (Peck) H.E. Bigelow.

  2. Для 8 видів (12 штамів) лікарських грибів визначені оптимальні для росту вегетативного міцелію значення рН середовища. Вперше ці значення встановлені для культур видів Agrocybe aegerita (рН 6,3), Grifola frondosa (рН 5,0-5,5 та 6,7) та Hypsizygus marmoreus (рН 7,2). Показано, що значення рН середовища, сприятливі для росту вегетативного міцелію окремих видів (Ganoderma lucidum, Grifola frondosa та ін.), можуть бути штамоспецифічною фізіологічною ознакою.

  3. В результаті порівняльного дослідження росту та виходу біомаси по субстрату у 33 культур 19 видів базидіальних грибів на рідких синтетичних середовищах з глюкозою відібрані окремі штами видів Agrocybe aegerita, Auricularia polytricha, Ganoderma lucidum,Hericium erinaceus, Lentinula edodes, Pleurotus sajor – caju та Psilocybe cubensis,перспективні для створення біотехнологій, заснованих на глибинному культивуванні продуцентів. Показано доцільність застосування рідкого посівного інокулюма, отриманого методом глибинного культивування для суттєвого (на 30-50%) скорочення часу, необхідного для виробництва посівного міцелію.

  4. За комплексом досліджених ознак відібрано перспективні штами нових для грибівництва України видів їстівних та лікарських грибів (Agrocybe aegerita, Auricularia spp., Ganoderma lucidum, Hericium erinaceus, Hypsizygus marmoreus, Flammulina velutipes, Lentinula edodes, Pleurotus spp.), для яких визначені сприятливі умови отримання посівного міцелію (склад та рН агаризованих і рідких середовищ, значення температури), а також показана здатність до плодоношення на щільних субстратах. Дослідження плодоношення 7 штамів Ganoderma lucidum та 3 штамів Hypsizygus marmoreus, проведені в реальних виробничих умовах фірми "Weser-Champignon" (Німеччина), підтвердили обґрунтованість використаних критеріїв відбору.

  5. Показано, що із відходів рослинництва України найбільш універсальним та сприятливим субстратом для культивування відібраних видів ксилотрофних макроміцетів є лушпиння соняшникового насіння.

  6. За результатами досліджень, проведених у лабораторних та виробничих умовах, складено методичні рекомендації з інтенсивного культивування селектованих штамів нового для європейського грибівництва виду їстівного лікарського гриба Hypsizygus marmoreus.

Loading...

 
 

Цікаве