WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій (автореферат) - Реферат

Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій (автореферат) - Реферат

Температура - важливий екологічний фактор, який суттєво впливає на ріст та життєздатність грибів (Жданова, Василевская, 1982; Бухало, 1988). Культури P. djamor походженням із Південної Америки та V. volvacea - ендеміка Південної Азії, повністю втрачають життєздатність після 10-20 днів інкубації у холодильнику при температурі +4С. Всі інші досліджені культури зберігають життєздатність, а окремі штами F. velutipes, P. ostreatus, M. androsaceus здатні навіть до повільного росту міцелію при цій критично низькій для грибів температурі. При критично високій температурі +37С активний ріст відзначено нами лише у Schizophyllum commune Fr.: Fr. Переважна більшість культур досліджених видів макроміцетів не росли при 37С. З них 34% повністю втрачали життєздатність, а інші поновлювали ріст при наступній інкубації при 26С.

Для 92% досліджених культур нами встановлена залежність швидкості росту вегетативного міцелію від температури інкубації (рис. 3). Температура 20С не забезпечувала максимальної швидкості росту міцелію досліджених видів. Температури 26-28С були найбільш сприятливими для росту більшості (64%) досліджених культур. Загальний відсоток культур, що однаково добре росли у більш широкому температурному діапазоні, а саме від 26 до 30С, або від 20 до 28С становить 14% та 10% відповідно. Температура 30С була оптимальною для росту лише окремих штамів видів роду Pleurotus та Peniophora gigantea (Fr.) Massee, які складають лише 4% від загальної кількості досліджених культур. Швидкість росту 8% штамів при всіх досліджених температурах достовірно не відрізнялася

Рис. 3. Максимальна швидкість росту досліджених штамів при різних температурах інкубації (% від загального числа культур)

Склад поживних середовищ та температура інкубації суттєво впливають не лише на швидкість росту міцелію, але й на культурально-морфологічні характеристики досліджених видів. До загальних закономірностей слід віднести те, що, незалежно від видової приналежності культур, на мінімальному за вмістом поживних речовин середовищі Чапека або при несприятливих температурах інкубації утворювались незабарвлені колонії з незначною щільністю. Найщільніші колонії відмічені на багатих комплексних середовищах з пептоном MPA, MYPA та на СА. До загальних тенденцій необхідно віднести також варіювання текстури, забарвлення колоній та зміну кольору реверзуму на середовищах різного складу. Найбільш різноманітні культуральні ознаки відзначені нами у штамів G. lucidum різного географічного походження, в той час як за результатами молекулярно-біологічних досліджень було доведено, що штами європейського (ІБК-921) та південноазіатського походження (ІБК-1607) належать до одного й того ж виду Ganoderma lucidum. Культуральні ознаки штамів H. marmoreus різного походження, навпаки, були дуже подібними. У культур цього малодослідженого виду нами вперше виявлена наявність хламідоспор та артроконідій на дикаріотичному міцелії, відзначена наявність пряжок, кристалів та анастомозів (рис. 4). Результати порівняльних культурально-морфологічних та молекулярно-біологічних досліджень таксономічного положення колекційних культур видів H. marmoreus та H. tessulatus свідчать про належність їх до одного виду Hypsizygus marmoreus.

Рис. 4. Морфологічні структури Hypsizygus marmoreus (Peck) H.E. Bigelow (усі виміри в мкм): а, б - анастомози та пряжки; в- термінальна хламідоспора; г- ланцюжок артроконидій;

д, е - кристали на гіфах

РОЗДІЛ 4. РІСТ ГРИБІВ НА РІДКИХ ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

Культивування макроміцетів на рідких середовищах лежить в основі багатьох сучасних біотехнологій (Соломко, Дудка, 1985; Wasser et al., 2002). Серед факторів середовища, які суттєво впливають на ріст грибів, важливу роль відіграє концентрація іонів водню (рН). Вплив стабілізованих значень рН рідкого синтетичного середовища з глюкозою на ріст міцелію досліджено у попередньо відібраних нами штамів 8 видів. Встановлено, що оптимальні значення цього параметру для росту досліджених штамів G. lucidum та H. erinaceus співпадають з даними літератури (Stamets, 2000; Chang, Miles, 2004; Grigansky et al., 1999). Оптимальні значення рН середовища для росту культур A. aegerita (рН 6,3), G. frondosa (рН 5,0-5,5 та 6,7) та H. marmoreus (рН 7,2) визначено нами вперше (рис. 5). Показано, що різні за походженням штами одного виду можуть відрізнятися за оптимальним для росту значенням рН середовища: G. lucidum 1621 (рН 4,9) та G. lucidum 921 (рН 6,3), G. frondosa 923 (рН 5,0-5,5) та G. frondosa 976 (рН 6,7).

Рис. 5. Вплив рН середовища на ріст різних видів грибів

Вперше охарактеризовано накопичення та вихід біомаси по субстрату (глюкозі) 33 штамів 19 видів лікарських грибів у глибинній культурі на ряді синтетичних середовищ (табл. 2). Дослідження динаміки накопичення біомаси в глибинній культурі у штамів практично важливих видів дозволило визначити для них умови отримання фізіологічно активного рідкого посівного матеріалу та рекомендувати найбільш сприятливі за складом рідкі середовища.Так, середовище 1 виявилося оптимальним для росту культур A. auricula-judae (середня швидкість накопичення біомаси (Vсер.) > 0,8 г/л/добу)та А. polytricha (Vсер. > 1,1 г/л/добу), H. marmoreus (Vсер. > 0,8 г/л/добу) та H. erinaceus (Vсер. > 0,9 г/л/добу). Для отримання рідкого посівного інокулюму цих культур визначений термін у 9-10 діб культивування. Для культур A. aegerita крім середовища 1 (Vсер.=1,7 г/л/добу) сприятливим виявилося середовище 3 (C:N=10:2) (Vсер.=1,5 г/л/добу) при терміні культивування 6-7 діб. Штами G. lucidum найбільш активно росли на пивному суслі (Vсер.=2,2-2,4 г/л/добу), термін культивування для отримання рідкого посівного інокулюму у селектованого штаму 1621 становить лише 4 доби, в той час, як у інших 5-6 діб. Для культур L. edodes однаково сприятливими були пивне сусло та середовище 5 (Vсер. > 0,6 г/л/добу), а оптимальний термін культивування - 6-7 діб.

Таким чином, селектовано рядштамів видів A. аegerita, A. polytricha, G. lucidum, H. erinaceus, L. edodes, P. sajor-caju, Ps. cubensis та деякі інші, які за комплексом отриманих ростових характеристик (швидкість приросту біомаси більша за 1 г абсолютно сухої речовини на 1 л середовища за добу, вихід біомаси за субстратом > 25%), одержаних на рідких середовищах, перспективні для одержання рідкого посівного матеріалу та подальшої розробки біотехнологій отримання лікувально-профілактичних препаратів.

Loading...

 
 

Цікаве