WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій (автореферат) - Реферат

Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій (автореферат) - Реферат

Таблиця 1.

Систематичний склад досліджених культур базидіальних макроміцетів

Рід

Кіль-

кість

видів

Кіль-

кість

штамів

Рід

Кіль-

кість

видів

Кіль-

кість

штамів

Agaricomycetidae

Aphyllophoromycetideae

Agrocybe Fayod

1

7

Auricularia Bull. ex Juss.

2

4

Coprinus Pers.

2

4

Fomitopsis P. Karst.

1

1

Flammulina P. Karst.

1

3

Daedalea Pers.

1

1

Lentinula Earle

1

12

Piptoporus P. Karst.

1

5

Marasmius Fr.

3

4

Ganoderma P. Karst.

2

9

Oudemansiella Speg.

2

3

Grifola Gray

1

4

Pleurotus (Fr.) P. Kumm.

12

43

Daedaleopsis J. Schrцt.

1

1

Volvariella Speg.

1

1

Laetiporus Murrill

1

2

Shizophyllum Fr.

1

2

Lenzites Fr.

1

1

Kuehneromyces Singer & A.H. Sm.

1

1

Panus Fr.

2

5

Pholiota (Fr.) P. Kumm.

3

6

Trametes Fr.

2

3

Psilocybe (Fr.) P. Kumm.

3

5

Irpex Fr.

1

1

Hypsizygus Singer

2

4

Peniophora Cooke

1

1

Lyophyllum P. Karst.

1

2

Hericium Pers.

1

12

Всього

34

97

Всього

18

50

РОЗДІЛ 3. РІСТ ГРИБІВ НА АГАРИЗОВАНИХ ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

Швидкість росту є однією з найважливіших характеристик будь-якого біологічного об'єкту. Експериментальне дослідження динаміки росту вегетативного міцелію культур вищих базидіальних грибів на агаризованих середовищах різного складу показало, що кінетика поверхневого росту колоній відповідає загальновідомим для інших міцеліальних організмів закономірностям (Перт, 1978; Reshetnikov et al., 1989). На підставі отриманих експериментальних даних нами визначена радіальна швидкість росту міцелію (VR, мм/добу) на агаризованих середовищах різного складу у 131 культури, що належать до 49 видів, 27 родів. Отримана інформація значно поповнює досить обмежені відомості про швидкість росту базидіальних грибів різних видів у фазі лінійної залежності збільшення радіусу міцеліальних колоній від часу культивування, що об'єктивно характеризує штамове різноманіття культур окремих видів, а також дає підстави для певних узагальнень. Так, виходячи із загальноприйнятих критеріїв, що використовуються при розгляді життєвих стратегій міцеліальних грибів (Великанов, Сидорова, 1983), до швидкоростучих r-стратегів, тобто таких, радіальна швидкість росту яких дорівнює чи перевищує 0,5 мм/год (тобто VR  12 мм/добу) з досліджених нами видів макроміцетів можна віднести лише G. lucidum 1621, Pleurotus djamor (Fr.) Boedjin 1526 та Volvariella volvaceae (Bull.: Fr.) Singer 1605. До С-стратегів, радіальна швидкість росту яких є меншою за 0,05 мм/год (тобто VR  1,2 мм/добу), належать культури Psilocybe cyanescens Wakef. Близькими до цієї групи є окремі представники роду Marasmius (M. alliaceus (Jacq.: Fr.) Fr., M. androsaceus (L.: Fr.) Fr.). Проте більшість досліджених видів (біля 92% культур) за цим критерієм були віднесені нами до проміжної групи Р-стратегів.

Виходячи із завдань роботи, доцільним було систематизувати отримані дані і зробити більш детальний поділ культур різних видів базидіоміцетів на групи. Спираючись на порівняльний аналіз узагальнених даних середньої швидкості росту міцелію на п'яти середовищах, до швидкоростучих було віднесено культури у яких цей показник перевищував 8 мм/добу (0,3 мм/год). До цієї групи увійшли 23 штами, що належать до 7 видів: G. lucidum, P. djamor, P. ostreatus, Panus tigrinus (Bull.: Fr.) Singer, V. volvaceae, Trametes multicolor (Schwein.) Jьlich та T. suaveolens (L.) Fr. Всі вони – виключно ксилотрофи. До повільноростучих нами віднесено 36 культур 15 видів, узагальнена швидкість росту яких була нижчою за 4 мм/добу (0,17 мм/год). Це не лише види гумусових сапротрофів та копротрофів родів Psilocybe, Marasmius та Coprinus, але й всі досліджені штами таких видів ксилотрофів, як G. frondosa, H. erinaceus та H. marmoreus. Найбільшу групу штамів (49% від загальної кількості) складали такі, що росли із середньою швидкістю від 4 до 8 мм/добу (0,17-0,3 мм/год).

Швидкість росту культур переважної більшості видів залежала від складу середовища (рис. 1). Для 30% досліджених штамів максимальну швидкість росту забезпечувало лише відповідно одне з середовищ. Стосовно окремих видів простежується певна кореляція між систематичною приналежністю культур та визначеним найсприятливішим середовищем для їх росту. Так, вівсяний агар забезпечував максимальну швидкість росту Ganoderma spp., Coprinus spp., V. volvaceae, T. suaveolens, але був зовсім непридатним для росту культур L. edodes. У 22%, 15% та 11% культур швидкість росту була однаковою на 2-х, 3-х або 4-х середовищах відповідно.

Рис. 1. Розподіл досліджених штамів за максимальною швидкістю росту на агаризованих середовищах (% від загального числа досліджених культур). Максимальна швидкість росту міцелію зафіксована: 1- на одному середовищі, 2- однаковою на двох, 3- трьох та 4- чотирьох середовищах, 5- швидкість росту достовірно не відрізнялася на усіх середовищах

Міцелій A. auricula-judae 961, наприклад, ріс з однаковою швидкістю на ПА та КГА, A. aegerita 960 - на СА, ПА та ВА. У 22% досліджених культур швидкість росту міцелію статистично не відрізнялася на усіх використаних у роботі агаризованих середовищах. Значну їх частину

Рис. 2. Максимальна швидкість росту культур на середовищах різного складу

складали штами видів, віднесених нами до групи повільноростучих (H. erinaceus, H. marmoreus та ін.). Результати про-веденого дослідження дають підстави рекомендувати середовища, найбільш сприятливі для росту вегетативного міцелію усіх досліджених культур. Значення узагальненої середньої та максимальної швидкості росту культур були використані нами для відбору штамів перспективних для подальшого дослідження. Порівняння максимальної швидкості росту окремих відібраних нами культур з трьох вище-зазначених груп на широкому спектрі агаризованих середовищ наведено на рис. 2. Результати роботи дозволяють констатувати, що ПА, ВА, КГА та СА, які використовуються в практиці вітчизняних мікологічних досліджень, можуть бути повноцінною заміною значно дорожчих комерційних імпортних середовищ, рекомендованих зарубіжними авторами для культивування зазначених видів (Stamets, 2000).

Loading...

 
 

Цікаве