WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій (автореферат) - Реферат

Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій (автореферат) - Реферат

Вперше охарактеризовано ріст та вихід міцеліальної біомаси за джерелом вуглецевого живлення у 19 видів (33 штамів) лікарських грибів на рідких середовищах з глюкозою та визначені склад і кислотність середовищ, сприятливі для росту в глибинній культурі ряду перспективних для біотехнології видів. Відомості про оптимальні значення рН середовища для росту вегетативного міцелію культур видів Agrocybe aegerita (Brig.) Singer (рН 6,3), Hypsizygus marmoreus (рН 7,2) та Grifola frondosa (Dicks.: Fr.) Gray (рН 5,0-5,5 та 6,7) одержані нами вперше.

Для відібраних за ознакою максимальної швидкості росту міцелію штамів, що належать до 10 практично важливих видів їстівних та лікарських грибів, встановлена здатність до утворення стадії телеоморфи у чистій культурі. Вперше показана можливість використання лушпиння соняшникового насіння як найбільш універсального альтернативного субстрату для плодоношення таких видів, як Agrocybe aegerita, Auricularia auricula-judae (Bull.) Wettst., A. polytricha (Mont.) Sacc., Flammulina velutipes (M.A. Curtis: Fr.) P. Karst., Ganoderma lucidum, Hericium erinaceus (Bull.: Fr.) Pers., Lentinula edodes (Berk.) Singer та Pleurotus spp., що промислово культивують у світі на інших лігноцелюлозних субстратах.

Практичне значення одержаних результатів. Створено наукові засади технології отримання посівного міцелію та плодових тіл ряду нових для грибівництва України видів їстівних та лікарських грибів. Відібрані найбільш перспективні штами таких цінних видів, як Agrocybe aegerita, Auricularia auricula-judae та A. polytricha, Flammulina velutipes, Ganoderma lucidum, Hericium erinaceus, Hypsizygus marmoreus, Lentinula edodes та інші. Встановлено час та оптимальні умови отримання фізіологічно-активного рідкого та субстратного посівного матеріалу. Для селектованих штамів визначені найбільш сприятливі для росту міцелію температура інкубації, рН та склад агаризованих і рідких середовищ з числа таких, що можуть бути використані у практиці робіт вітчизняних лабораторій. Рекомендовано склад простих та доступних субстратів, що забезпечують плодоношення селектованих культиварів на відходах рослинництва України. Окремі новації будуть використані для патентування.

Отримані дані щодо швидкості росту вегетативного міцелію 49 видів (136 штамів) базидіальних макроміцетів на агаризованих середовищах різного складу, про сприятливі та критичні для росту значення температури і рН середовищ, а також культурально-морфологічні особливості досліджених штамів використовують при паспортизації культур, що зберігаються у Колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Зразки екстрактів, отриманих із плодових тіл та культурального міцелію за запропонованих умов поверхневого та глибинного культивування селектованого штаму Psilocybe cubensis (Earle) Singer 994, використано у дослідженнях механізму дії психотропних речовин на центральну нервову систему тварин, проведених в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України.

Враховуючи результати досліджень, проведених у лабораторних та промислових умовах, складено "Методичні рекомендації з культивування лікарського їстівного гриба Hypsizygus marmoreus (Peck) H.E. Bigelow інтенсивним методом", які можуть бути використані при проведенні дослідно-виробничих випробувань в умовах різних регіонів України та при розробці нормативно-технічної документації на плодові тіла цього гриба.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізовано наукову літературу, виконано основний обсяг експериментальних досліджень, проведено необхідні розрахунки та здійснена статистична обробка отриманих дослідних даних. Планування основних напрямків роботи, обговорення результатів та висновків проведено здобувачем у творчому співробітництві з науковим керівником д.б.н. Е.Ф. Соломко. Вивчення мікроструктур вегетативного міцелію окремих видів базидіоміцетів методом СЕМ проведено спільно з д.б.н. А.С. Бухало, а молекулярно-біологічні дослідження виконано під керівництвом проф. F. Buscot та за участю доктора C. Renker (Йенський університет ім. Ф. Шиллера, Німеччина), які є співавторами відповідних публікацій. Отримані дисертантом екстракти грибів роду Psilocybe були використані в модельних експериментах на тваринах, а результати фізіологічних досліджень висвітлені у відповідних публікаціях, присвячених дії грибних екстрактів на центральну нервову систему, співавтором яких є здобувач.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були представлені та обговорені на X та XI з'їздах Українського ботанічного товариства (1997, 2001); на міжнародних конференціях та конгресах: "Методологические основы познания биологических особенностей грибов – продуцентов физиологически активных соединений и пищевых продуктов" (Донецьк, 1997); "Проблемы микробиологии и биотехнологии" (Мінськ, 1998); "Микология и криптогамная ботаника в Росии: традиции и современность" (Санкт-Петербург, 2000); "XV Science and Cultivation of Edible Fungi" (Maastricht, Netherlands, 2000); "Perspective of medicinal mushrooms in health care and nutrition in the 21st century" (Київ, 2001); "IV Mushroom Biology and Mushroom Products" (Cuernavaca, Mexico, 2002); "IX Studies on the Latin American Fungi" (Xalapa, Mexico, 2002); І з'їзді мікологів Росії (Москва, 2002); "XIV Congress of European Mycologists" (Ялта, 2003); ІІІ Всеросійському конгресі "Успехи медицинской микологии" (Москва, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 робіт, з них 7 статей у періодичних фахових наукових виданнях, матеріали й тези 13 наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 4-х розділів експериментальної частини, висновків, списку використаної літератури (272 джерела, з них 189 іноземних), 2-х додатків і містить 28 таблиць та 34 рисунка. Загальний обсяг роботи становить 231 сторінку, в їх числі 42 сторінки додатків ("Методичні рекомендації з культивування лікарського їстівного гриба Hypsizygus marmoreus (Peck) H.E. Bigelow інтенсивним методом" та результати статистичної обробки даних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Огляд літератури складається з двох підрозділів. В першому підрозділі проаналізована історія використання в медицині та сучасний стан дослідження лікувальних властивостей вищих базидіальних грибів. В другому підрозділі подана екологічна характеристика окремих видів грибів – об'єктів дослідження, які вже культивують у світі, розглянуто загальні принципи відбору перспективих штамів-продуцентів, основні етапи та методи культивування, а також критично підсумовані відомості про умови, сприятливі для росту і плодоношення практично важливих видів. Виходячи з аналізу літературних даних, визначена актуальність власного дослідження.

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Об'єктами дослідження були 52 види (147 штамів) лікарських грибів, що відносяться до 28 родів, 16 родин, 4 порядків відділу Basidiomycota, які зберігаються у Колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (ІБК) (табл. 1).

Дослідження росту, морфології і культуральних ознак проводили за загальноприйнятими методами (Перт, 1978; Билай, 1980; Методы ..., 1982; Бухало, 1988) на 9 агаризованих середовищах: агаризованому пивному суслі (СА), пшеничному агарі (ПА), вівсяному агарі (ВА), синтетичному середовищі Чапека (ЧА), картопляно-глюкозному агарі (КГА), картопляно-декстрозному агарі (PDA), мaльт-екстракт агарі (MEA), мальт-екстракт-пептонному агарі (MPA) та мальт-екстракт-дріжджово-пептонному агарі (MYPA). Визначення оптимальних та критичних для росту вегетативного міцелію значень температури проводили в діапазоні від 41оС до 370,5оС. Виділення геномної ДНК з міцелію H. marmoreus і G. lucidum та полімеразну ланцюгову реакцію (PCR) проводили за стандартними методами (Raeder, Broda, 1985) з використанням універсальних праймерів (White et al., 1990). Дослідження росту грибів у глибинній культурі та отримання рідкого посівного міцелію проведено відповідно до описаної методології (Соломко та ін., 1984, 1992, 1994) на ряді модифікацій органічного середовища з глюкозою та пептоном (Weis et al., 1999) і синтетичного середовища з мінеральним джерелом азоту (Соломко, Федоров, 1988; Соломко, 1992). Розрахунок виходу біомаси за субстратом (глюкозою) проводили за С.Дж. Пертом (1978), а середню швидкість накопичення біомаси в глибинній культурі – за М.Е. Бекером (1978). В дослідах по плодоношенню як субстрати були використані зерно пшениці та проса, лушпиння соняшника, пшенична солома, кукурудзяні стрижні, тирса дерев листяних порід та деякі субстратні суміші. При проведенні випробувань у промислових умовах фірми "Weser-Champignon" (Німеччина) використовували субстратну суміш з 79% букової тирси, 20% кукурудзяного борошна та 1% крейди. Одержані експериментальні дані опрацьовані статистично за комп'ютерними програмами Origin (версія 5) і MS Excel (версія 9).

Loading...

 
 

Цікаве