WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій (автореферат) - Реферат

Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій (автореферат) - Реферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ім. М.Г. ХОЛОДНОГО

Ломберг Маргарита Леонідівна

УДК 582 (284+287.23):635+581

Лікарські макроміцети у поверхневій та глибинній культурі

03.00.21 – мікологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі мікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Соломко Ельвіра Федорівна,

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,

старший науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Горовий Леонтій Федорович,

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, завідувач лабораторії клітинної біології та біотехнології грибів

кандидат біологічних наук,

Курченко Ірина Миколаївна,

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа: Донецький державний університет (кафедра фізіології рослин) Міністерства освіти і науки України, м. Донецьк

Захист відбудеться "28" листопада 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.211.01 Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 2.

Факс: (380) 44-234-40-41

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 28).

Автореферат розісланий "26" жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Виноградова О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Величезний інтерес до пізнання різних аспектів біології та біосинтетичної активності вищих грибів відділу Basidiomycota, що спостерігається в останні роки, обумовлений, в першу чергу, розширенням сфери їх практичного використання. Культивування їстівних та лікарських макроміцетів на різноманітних залишках лігноцелюлозної сировини розглядається як один із найбільш економічно та соціально виправданих шляхів отримання у XXI сторіччі цінних харчових продуктів та природних біологічно активних речовин різної хімічної природи (Chang, 1993, 2001; Lorenzen, Anke, 1998; Mizuno, 1995 a, 2002). Одержання екологічно чистих, фізіологічно функціональних харчових продуктів, а також оздоровчих та лікувально-профілактичних препаратів є надзвичайно актуальною проблемою і для України. З огляду на це, дослідження видів їстівних грибів, що за сучасними даними мають імуностимулюючу, антиоксидантну, протипухлинну, антивірусну та адаптогенну дію, заслуговує на особливу увагу.

Зараз в Україні широко культивують лише печерицю двоспорову (Agaricusbisporus (J.E. Lange) Imbach) та гливу звичайну (Pleurotusostreatus(Jacq.: Fr.) P. Kumm.), хоча у світовому грибівництві використовують вже біля 40 видів їстівних та лікарських грибів, обсяги виробництва 10 з яких досягли промислових масштабів (Chang, Miles, 2004). Пріоритет у розробці технологій культивування широкого кола видів лікарських грибів належить країнам Південно-Східної Азії, де цілу низку лікувальних та профілактичних препаратів отримують не лише з плодових тіл, але й шляхом культивування вегетативного міцелію різних видів макроміцетів на рідких поживних середовищах (Yang, Jong, 1989; Бухало та ін., 1996, Reshetnikov et al., 2001 b; Wasser et al., 2002 b). Практичне втілення нових грибних біотехнологій у вітчизняне виробництво потребує науково обґрунтованого відбору перспективних продуцентів, розширення фундаментальних знань про їх біологічні властивості, закономірності росту та плодоношення, зокрема на субстратах, характерних рослинництву України. Тому проведення відповідних досліджень є доцільним та актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відділі мікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України у відповідності до планів НДР за темою 311 "Біологічні властивості лікарських макроміцетів та шляхи біотехнологічного використання окремих видів в Україні" (№ державної реєстрації 0100U000062) та темою 313 "Підбір умов вирощування лікарського їстівного гриба Lentinula edodes та поживних середовищ" (№ державної реєстрації 0199U003809). Вона включає також дослідження, виконані за темою 283 "Провести дослідження можливості вирощування вищих грибів, які використовують як наркотичні засоби", яка виконувалася відповідно до наказу ДКНТП № 97 від 30.05.96. Дисертаційна робота була підтримана річним грантом Німецької Служби Академічних Обмінів (DAAD).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – дослідження біологічних властивостей, умов вегетативного росту та плодоношення в культурі різних видів лікарських макроміцетів для обґрунтованого відбору продуцентів, перспективних для створення нових грибних біотехнологій в Україні.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

  1. Дослідити динаміку і визначити швидкість росту вегетативного міцелію культур лікарських грибів на агаризованих середовищах різного складу.

  1. Дослідити вплив температури на ріст і життєздатність вегетативного міцелію грибів та встановити сприятливі значення цього параметру для росту культур різних видів.

  2. Виявити культурально-морфологічні та молекулярно-біологічні ознаки окремих практично важливих видів.

  3. Підібрати склад та визначити оптимальні значення рН рідких синтетичних середовищ для глибинного культивування вегетативного міцелію.

  4. Встановити оптимальні умови отримання посівного міцелію та здатність до плодоношення на рослинних субстратах відібраних штамів лікарських грибів.

  5. Розробити практичні рекомендації з культивування виду цінного їстівного лікарського гриба Hypsizygus marmoreus (Peck) H.E. Bigelow.

Об'єкти дослідження: культури лікарських макроміцетів (Basidiomycota).

Предмет дослідження: швидкість росту вегетативного міцелію, еколого-фізіологічні, культурально-морфологічні, молекулярно-біологічні характеристики базидіальних макроміцетів та умови плодоношення у чистій культурі.

Методи дослідження. При вирішенні завдань були використані загальноприйняті мікологічні, мікробіологічні, молекулярно-біологічні, електронно-мікроскопічні та статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати експериментальних досліджень, отримані при виконанні дисертаційної роботи, розширюють фундаментальні знання про біологічні властивості видів вищих базидіальних грибів у чистій культурі. Вони суттєво поповнюють банк даних штамів різних видів лікарських макроміцетів, що зберігаються у Колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (ІБК), створюючи наукові засади їх подальшого практичного використання у вітчизняній біотехнології.

Вперше кількісно охарактеризована швидкість радіального росту вегетативного міцелію 49 видів (136 штамів) лікарських грибів, що належать до 27 родів відділу Basidiomycota, встановлена залежність швидкості росту культур від складу агаризованих поживних середовищ та температури інкубації, визначена життєздатність культур при критично низьких (+4С) та високих (+37С) температурах. Для більшості досліджених культур визначені найбільш сприятливі поживні середовища та діапазон температур, які забезпечують максимальну швидкість росту вегетативного міцелію.

Отримано нові відомості про культурально-морфологічні і молекулярно-біологічні маркерні ознаки окремих раніше не досліджених видів і штамів (Auricularia spp., Ganoderma lucidum (M.A. Curt.: Fr.) P. Karst., Hypsizygus marmoreus та ін.). Новими для науки є дані про швидкість росту вегетативного міцелію (від 1,2 до 4 мм/добу чи 0,05-0,17 мм/год), оптимальне значення кислотності середовища (рН 7,2), мікроморфологічні (наявність хламідоспор та артроконідій на дикаріотичному міцелії) та молекулярно-біологічні характеристики малодослідженого і критичного у таксономічному аспекті виду їстівного лікарського гриба Hypsizygus marmoreus. За наслідками проведених досліджень, включаючи характеристику нуклеотидних послідовностей ITS регіонів рибосомальної ДНК, встановлена належність трьох штамів H. marmoreus (Peck) H.E. Bigelow (південноазіатського походження) та штаму H. tessulatus (Bull.: Fr.) Singer (північноамериканського походження) до одного й того ж виду – Hypsizygus marmoreus (Peck) H.E. Bigelow. Внесення цих відомостей до банку даних EMBL (Віденський університет, Австрія) робить можливим їх подальше використання у фундаментальних критико-систематичних дослідженнях роду Hypsizygus Singer. Дослідження біологічних властивостей культур виду G. lucidum різного географічного походження показало, що, незважаючи на досить різні культуральні та фізіологічні характеристики (швидкість росту, забарвленість колоній та їх реверзуму на різних середовищах та ін.), штам ІБК-921 європейського походження та штам ІБК-1607 з Кореї за результатами молекулярно-біологічних досліджень належать до одного виду – Ganoderma lucidum (M.A. Curt.: Fr.) P. Karst.

Loading...

 
 

Цікаве