WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості функціонального стану нирок у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (автореферат) - Реферат

Особливості функціонального стану нирок у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (автореферат) - Реферат

Рис. 2. Зміни проліферативного потенціалу ендотеліальних клітин мікросудин під впливом ФНП-α (*p<0,001 відносно контролю).

Щодо ТФР-β, продемонстровано лише тенденцію до негативної кореляції (r= -0,356, p=0,095) між ступенем МВ РЯ та продукцією ТФР-β первинними клітинними культурами РЯ (5,420,70 нг/мл при НМВ РЯ та 5,370,43 нг/мл при ВМВ РЯ). Однак у системі in vitro ТФР-β у дозі 0,05 нг/мл виявляв виражену антипроліферативну дію щодо ендотеліоцитів мікросудин (рис. 3).

Отже, у супернатантах первинних клітинних культур РЯ із різним ступенем МВ виявлялись однакові рівні ТФР-. Близькими до рівнів ТФР- у супернатантах первинних клітинних культур РЯ були концентрації цитокіна у плазмі крові хворих. Однак, в системі in vitro ми показали, що ТФР- пригнічує ПП ендотеліальних клітин мікросудин у „дозо-залежний" спосіб. Це стало поштовхом для з'ясування ролі ТФР- у регуляції ангіогенезу шляхом застосування методів аналізу протеому для дослідження регульованого цим цитокіном білкового спектру ендотеліальних клітин мікросудин.

Рис. 3. Зміни проліферативного потенціалу ендотеліальних клітин мікросудин під впливом ТФР-β (*p<0,001 відносно контролю).

Двомірні електрофореграми білків ендотеліальних клітини мікросудин містили близько 1000 білкових точок, переважна кількість яких займала зону молекулярних мас від 50 до 200 кДа і рН від 3 до 7. Під впливом ТФР-β1 змінювалась експресія 102 білкових точок, 60 із яких повністю зникали (42 точки) чи з'являлись (18 точок). У 60 білкових точках ідентифіковано 54 білки. Ідентифіковані білки розділено на 11 функціональних груп: передавачі сигналу (13 білків), регулятори клітинного циклу (р57Kip2, E2F6), білки родини Ras (Rab39, Rab35), нові білки, компоненти цитоскелету (7 білків), регулятори метаболізму, транскрипції, трансляції, реплікації ДНК, імуноглобуліни та фрагменти антигенів.

За допомогою методів аналізу протеому ідентифіковано 25 білків, що взаємодіють із функціональними доменами компоненту внутрішньоклітинного сигнального шляху ТФР-β білком Смад3. Серед ідентифікованих білків є 8 компонентів цитоскелету, особливу увагу із яких привертає ТФР-β-регульований білок ендотеліальних клітин мікросудин актин-β. Це вказує на роль Смад3 у регуляції міграції клітин ендотеліальних клітин мікросудин, що має важливе значення в ангіогенезі.

Отже, регуляторна щодо пухлинного ангіогенезу дія ТФР- є опосередкованою і прямою. Відсутність зв'язку між вмістом ТФР- у супернатантах первинних клітинних культур РЯ та ступенем його МВ свідчить про значний вплив компонентів внутрішньоклітинного сигнального шляху цього цитокіна. Різною функціональною активністю цих білків визначається кінцевий ефект ТФР- на ендотеліальні клітини мікросудин, а відтак – на ангіогенез.

Цитокіни ФНП- і ТФР- взаємодіють із білками генів-супресорів пухлинного росту. Експресія білка BRCA1 у клітинах РЯ спостерігалась лише у 23 (46,9%) хворих на РЯ: у 12 (24,5%) хворих вона була слабкого, у 11 (22,4%) хворих – помірного (10,0%) та сильного (12,4%) ступенів. У 26 (53,1%) хворих експресія білка BRCA1 у клітинах РЯ не спостерігалась. У хворих із різним ступенем МВ РЯ спостерігаються різні ступені експресії білка BRCA1 у клітинах пухлини (табл. 3). Як видно із табл. 3, характерною особливістю НМВ РЯ було переважання позитивної експресії білка BRCA1 у 15 (62,5%) хворих з домінуванням слабкого (+) та помірного (++) її ступенів. Натомість, ВМВ РЯ характеризувався відсутністю експресії білка BRCA1 у 17 (68%) хворих і тільки у 8 (32,0%) експресія білка була позитивною. Однак у 16% випадків РЯ із ВМВ експресія білка BRCA1 у клітинах пухлини була сильного на відміну від РЯ із НМВ, у якому сильна експресія білка BRCA1 спостерігалась лише у 8,3% хворих.

Таблиця 3

Експресія білка BRCA1 в клітинах РЯ пухлин із різною мікроваскуляризацією

Ступінь МВ РЯ

Кількість n (%) випадків з різним ступенем експресії білка BRCA1

0

+

++

+++

Кількість випадків n (%) із позитивною експресією білка BRCA1

НМВ (n=24)

9 (37,5)

9 (37,5)

4 (16,7)

2 (8,3)

15 (62,5)

ВМВ (n=25)

17 (68,0)

3 (12,0)

1 (4,0)

4 (16,0)

8 (32,0)

Примітка: 2 = 15,9, p<0,01.

Математична обробка даних показала, що між ступенем МВ РЯ та ступенем експресії тумор-супресорного білка BRCA1 у клітинах РЯ існує слабка обернена кореляція (r= - 0,231, p=0,061), що свідчить про тенденцію до асоціації позитивної експресії білка BRCA1 із НМВ РЯ, а негативної – із ВМВ. Встановлено, що ступінь експресії білка BRCA1 у клітинах РЯ на різних стадіях пухлинного процесу різний: із прогресуванням пухлинного процесу ступінь експресії білка BRCA1 достовірно зменшувався (r= -0,370, p=0,0096). Загальна тривалість життя хворих на РЯ при сильній (+++) експресії білка BRCA1 у клітинах значно вища, ніж за її відсутності (рис. 4).

Рис. 4. Загальна тривалість життя хворих на РЯ у залежності від експресії білка BRCA1 у клітинах пухлини.

Показано, що 1-, 3- та 5-річна виживаність хворих на РЯ при сильному (+++) та помірному (++) ступені експресії білка BRCA1 у клітинах пухлин значно вища, ніж при слабкій (+) чи за її відсутності. Одержані результати вказують на можливий зв'язок білка BRCA1 з ангіогенезом РЯ, адже зниження експресії білка BRCA1 у клітинах пухлини асоціюється із активацією ангіогенезу. На користь цього вказують дані про те, що білок BRCA1 регулює експресію білка ФРЕС через естрогеновий рецептор-альфа, а наслідком функціональної інактивації BRCA1 є підвищення транскрипції гену ФРЕС (Kawai H. et al., 2002).

Аналіз експресії білка р53 у РЯ показав, що у 22 (52%) випадках її не спостерігалось, а у 20 (47%) хворих спостерігалась експресія білка р53 слабкого (+), помірного (++) та високого (+++) ступенів. НМВ РЯ переважно (11 - 64,7% випадків) асоціювалась із відсутністю експресії білка р53 у клітинах пухлини. Натомість, для РЯ із ВМВ характерним було зростання кількості випадків із позитивною експресією білка р53 у клітинах пухлини – 9 (56,2)% випадків. У групі хворих, що отримували неоад'ювантну ПХТ, також спостерігалась асоціація ВМВ із позитивною експресією білка р53 у клітинах пухлин (5 - 62,5% випадків). Між ступенем МВ РЯ та експресією білка р53 у його клітинах існує позитивний кореляційний зв'язок (r=0,39, p=0,011), тобто підвищене накопичення білка р53 у клітинах РЯ асоціювалось із підвищеною активністю ангіогенезу.

Методом аналізу протеому ендотеліальних клітин мікросудин ми виявили у них білок р57Kip2, при чому ТФР-β пригнічував його експресію. Наявність цього регулятора клітинного циклу в ендотеліоцитах мікросудин, а також залежність його експресії у цих клітинах від присутності ТФР-β, вказує на можливу його причетність до регуляції ангіогенезу у злоякісних пухлинах. У 12 (63,2%) хворих експресія тумор-супресорного білка р57 у клітинах РЯ була позитивною, а у 7 (36,8%) її не спостерігали. Аналіз імуногістохімічних препаратів продемонстрував, що для РЯ із НМВ характерною є позитивна експресія білка р57 (75% випадків). При ВМВ РЯ позитивна експресія білка р57 спостерігалась лише у 4 (44,4%) випадках. Отже, зниження експресії білка р57 у клітинах РЯ асоціювалось з більшою активністю ангіогенезу в пухлині.

Loading...

 
 

Цікаве