WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості функціонального стану нирок у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (автореферат) - Реферат

Особливості функціонального стану нирок у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (автореферат) - Реферат

Об'єкт дослідження 125 хворих на РЯ І – IV стадії захворювання.

Предмет дослідженнямеханізми ангіогенезу РЯ, пов'язані із цитокінами ТФР-β і ФНП- та білками генів-супресорів пухлинного росту BRCA1, p53 та p57; клінічне та прогностичне значення ангіогенез-асоційованих параметрів.

Методи дослідження - клінічні, гістологічні, імуногістохімічні, культуральні, тест захоплення [3Н]-тимідину, метилтетразолієвий тест, імуноцитохімічні, протеомікс - двомірний електрофорез білків, масс-спектрометрія, імуноблотинг білків, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше встановлена обернена залежність між активністю ангіогенезу РЯ та рівнем експресії ФНП- пухлиною.

Вперше досліджено зміни білкового спектру ендотеліальних клітин мікросудин під впливом ТФР-β, ідентифіковано і проведено функціональний аналіз 54 білків та ідентифіковано білки, що взаємодіють із основним компонентом сигнального шляху ТФР-β – білком Смад3.

Визначено залежність активності ангіогенезу РЯ від стадії пухлинного процесу, гістологічної будови РЯ та ступеня диференціації його клітин і прогностичну цінність ступеня мікроваскуляризації РЯ для загальної тривалості життя та 3- і 5-річної виживаності хворих.

Показано зв'язок активації ангіогенезу РЯ зі зниженням експресії тумор-супресорних білків BRCA1 та p57 у клітинах пухлини, асоціацію гіперекспресії білка р53 у клітинах РЯ із високим ступенем мікроваскуляризації пухлини.

Встановлено залежність загальної тривалості життя та 1-, 3- і 5-річної виживаності хворих на РЯ від ступеня експресії білка BRCA1 у клітинах пухлини.

Показано пряму антипроліферативну та проапоптотичну дію ІФН-α2b у низьких дозах та пряму антипроліферативну дію цис-платину, циклофосфаміду та паклітакселу у низьких дозах на ендотеліальні клітини мікросудин.

Практичне значення одержаних результатів.

Запропоновано визначення ступеня мікроваскуляризації РЯ імуногістохімічним методом із антитілами до фактора VIII для оцінки прогнозу загальної тривалості життя та 1-, 3- і 5-річної виживаності хворих.

Запропоновано визначення ступеня експресії тумор-супресорного білка BRCA1 у клітинах РЯ як показника загальної тривалості життя та 1-, 3- і 5-річної виживаності пацієнток.

Вперше обґрунтовано доцільність застосування ріст-інгібуючого цитокіну ІФН-α2b із антиангіогенною метою у комбінованому лікуванні хворих на РЯ та проведено апробацію введення цитокіна у антиангіогенному низькодозовому „метрономному режимі" у хворих із хіміорезистентним РЯ.

Результати роботи впроваджені у Закарпатському, Івано-Франківському, Тернопільському обласних онкологічних диспансерах.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено клінічний відбір хворих на РЯ, відбір гістологічних блоків у патологоанатомічному відділенні Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, аналіз документації канцер-реєстру, імуногістохімічні дослідження РЯ та аналіз їх результатів. Автором виконано інтраопераційний забір зразків РЯ, проведено ензимну дезагрегацію із отриманням первинних клітинних культур РЯ та їх добових супернатантів. Автором виконано вимірювання концентрації цитокінів ФНП-α та ТФР-β у супернатантах первинних клітинних культур РЯ біологічним методом. Автор брала участь у клінічному обстеженні та лікуванні (оперативному, хіміотерапевтичному та антиангіогенному) хворих на РЯ, проводила моніторинг пацієнток, що отримували антиангіогенну терапію із використанням ІФН-α2b. У Людвіг-Інституті дослідження раку (м. Упсала, Швеція) автор виконала дослідження впливу ІФН-α2b та цитостатиків у низьких дозах на проліферацію та апоптоз ендотеліоцитів мікросудин in vitro. Автор виконала двомірний електрофорез білків, масс-спектрометрію, і вивчила зміни білкового спектру ендотеліоцитів мікросудин під впливом ТФР- та ідентифікацію білків, що взаємодіють з білком Смад3. Автор проаналізувала результати, оформила їх у статтях та доповіла на конференціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положеннядисертаційної роботи представлені та обговорені на: ІХ Міжнародному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2005); І-му Українському Конгресі клітинної біології (Львів, 2004); 14-й Європейській конференції студентів та молодих вчених (Німеччина, 2003); Міжнародній зустрічі дослідників ТФР-β (Швеція, 2003); Міжнародному форумі „Онкологія-ХХІ" (Київ, 2003); конференції „Проблеми онкоімунології" (Київ, 2003); Міжнародній медичній конференції студентів та молодих науковців (Дніпропетровськ, 2001); 11-й Європейській конференції студентів та молодих вчених (Німеччина, 2000); 2-й Міжнародній медичній конференції студентів та молодих лікарів із 9-м Міжнародним симпозіумом Європейської асоціації студентів-медиків (Польща, 2000).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 11 статей у провідних фахових журналах, в тому числі - у 2 іноземних, та 17 тез у матеріалах конференцій, в тому числі – міжнародних.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 8 розділів, висновків, практичних рекомендацій. Вона викладена на 149 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 33 таблицями та 41 рисунком, містить додатки (6 сторінок). Список літератури включає 353 літературні джерела (англомовних – 330, українських і російських – 23) на 37 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені на базі Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру (ЛДОРЛДЦ), у науково-дослідному секторі кафедри онкології та медичної радіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та у Людвіг-Інституті дослідження раку (м. Упсала, Швеція).

Клінічну групу склали 125 хворих на РЯ, які лікувались протягом 1995-2005рр. Середній вік пацієнток становив 54,70,9 років (90,4% хворих вікового діапазону 45 - 65 років). У 48(38%) хворих була І та ІІ стадії РЯ, а у 77(62%) - III та IV стадії (за класифікацією FIGO). Лікування 78 (62,4%) хворих було комбінованим: радикальне оперативне (екстирпація матки з додатками, оментектомія) із ад'ювантною поліхіміотерапією (ПХТ), а 35 (28%) полягало у неоад'ювантній ПХТ із операцією та ад'ювантною ПХТ (за схемою СР - 6 циклів: цис-платин 75,0 мг/м2, циклофосфамід 750,0 мг/м2). У рандомізованій групі 22 хворих із хіміорезистентним нерезектебельним рецидивним РЯ проведено апробацію застосування Лаферону у антиангіогенному режимі.

Усім хворим проведено комплексне обстеження (бімануальне, трансвагінальне ультразвукове дослідження органів малого тазу, черевної порожнини із допплер-ефектом, рентгенобстеження органів грудної клітки, визначення рівня СА-125 у плазмі крові, цитологічне дослідження асцитної рідини, фіброезофагогастродуоденоскопія, ректороманоскопія, цистоскопія, колоноскопія), за показами - комп'ютерну томографію тазу. Опрацьовано історії хвороб, амбулаторні картки, матеріали Національного Канцер-реєстру.

Проведено інтраопераційний забір пухлинного матеріалу та підбір парафінових блоків видалених пухлин поточного та ретроспективного матеріалу (103 хворих на РЯ). Для оцінки виживаності хворих на РЯ відібрано групу з 66 пацієнток, період спостереження за якими перевищував 5 років від початку специфічного лікування. На клінічному матеріалі 49 хворих (частина з них із попередньої групи) проведено дослідження зв'язку ангіогенезу РЯ із експресією білків генів-супресорів пухлинного росту, на 37 із них – із експресією цитокінів.

Д

61

ля експериментальної частини дослідження використано наступні методи: клінічні; гістологічні; імуногістохімічні з моноклональними антитілами до фактора VIII для візуалізації ендотеліоцитів мікросудин із наступним підрахунком останніх під світловим мікроскопом (20 полів зору, 1500), а також – з моноклональними антитілами до білків BRCA1, p53 та p57 для вивчення експресії цих білків у клітинах РЯ. Експресію білка BRCA1 вважали слабкою при його експресії у 10-30% клітин, помірною – у 31 – 50% клітин, сильною – понад 50% клітин. Експресію у 10 – 25% клітин ввавжали легкою, у 26 – 50% клітин – помірною, у понад 50% клітин – сильною. Експресію білка р57 вважали позитивною при експресії у 50% клітин. Біологічним методом із клітинами ліній L929 та Mv1Lu (CCL64) визначено концентрацію цитокінів ФНП- і ТФР-, відповідно. Клітини лінії ендотеліоцитів мікросудин дерми людини для вивчення впливу ріст-інгібуючих цитокінів (ФНП-, ТФР-, ІФН-α2b), цитостатиків (цис-платину, циклофосфаміду і паклітакселу) на ці клітини та для дослідження ТФР--залежного білкового спектру цих клітин. Виділення первинних клітинних культур РЯ проводили шляхом ензимної дезагрегації пухлин і короткотривалого культивування для отримання добових супернатантів первинних клітинних культур РЯ та визначення концентрації ФНП- і ТФР- у них. Для вивчення проліферації клітин та її змін під впливом ріст-інгібуючих цитокінів (ФНП-, ТФР-, ІФН-α2b) та цитостатиків (цис-платину, циклофосфаміду і паклітакселу) використано тест захоплення [3Н]-тимідину та метилтетразолієвий тест. Для візуалізації апоптозу в ендотеліоцитах мікросудин реагентом ДАФІ використано імуноцитохімічний метод. Проведено аналіз ТФР-β-регульованого протеому ендотеліальних клітин мікросудин: двомірний електрофорез білків на апараті Dalt-Six (Amersham Biosciences) для розділення білків лізатів ендотеліальних клітин мікросудин, що інкубувались із ТФР-1 (5,0 нг/мл) або без нього, за молекулярною масою (до 250 кДа) та градієнтом рН (3-10). Проведено статично обґрунтований аналіз двомірних електрофореграм білків з допомогою комп'ютерної програми ImageMaster2DElite (Amersham Biosciences, Швеція) для відбору білкових точок і наступною їх трипсинізацією до пептидних сумішей. Масс-спектрометрію пептидних сумішей проведено на апараті Bruker Autoflex MALDI (Bruker Daltonics, Німеччина) для ідентифікації окремих пептидів, за вмістом, яких за допомогою систем MASCOT (www.matrixscience.com) і ProFound (http://65.219.84.5/service/prowl/profound.html), ідентифіковано білки. Правильність ідентифікації підтверджено імуноблотингом білків з комерційними антитілами. Статистичні методи аналізу результатів дослідження проведено за допомогою комп'ютерної програми STATISTICA 6.0. (StatSoft Inc.,1994-2001 – www.statsoft.com) для визначення критерію Ст'юдента (t), коефіцієнтів відповідності (2) та кореляції (r), загальної тривалості життя однопоказниковим методом Каплана-Меєра, незалежних факторів прогнозу багатопоказниковим методом регресійних моделей ризику Кокса.

Результати досліджень та їх обговорення

Loading...

 
 

Цікаве