WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості функціонального стану нирок у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (автореферат) - Реферат

Особливості функціонального стану нирок у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (автореферат) - Реферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ, ОНКОЛОГІЇ

І РАДІОБІОЛОГІЇ ім. Р.Є. КАВЕЦЬКОГО

ЛОМНИЦЬКА МАРТА ІГОРІВНА

УДК 618.11-006.6:616.13-073.756.4:616.155.3-097.37:577.2-037

Ангіогенез в раку яєчника: цитокінна регуляція та прогностичне значення

14.01.07 – онкологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник – кандидат медичних наук, доцент

Володько Наталія Антонівна,

Львівський національний медичний університет

ім. Данила Галицького, старший науковий

співробітник кафедри онкології та медичної радіології.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук

Поліщук Людмила Захарівна,

Інститут експериментальної патології, онкології

і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України,

провідний науковий співробітник відділу

механізмів протипухлинної терапії; м. Київ.

- кандидат медичних наук

Ціп Наталія Павлівна,

Інститут онкології АМН України,

старший науковий співробітник

науково-дослідного відділення онкогінекології; м. Київ.

Провідна установа - Національний медичний університет ім.

О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра онкології,

м. Київ.

Захист відбудеться „ 14 "грудня 2005 р. об 1100 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.155.01 в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 45).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України.

Автореферат розісланий „_12_"листопада 2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук Н.В.БОРОДАЙ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Рак яєчника (РЯ) є найчастішою причиною смерті пацієнток із онкогінекологічними захворюваннями (Abdollahi T., 2004). Висока летальність обумовлена безсимптомністю перебігу захворювання, внаслідок чого у 75% випадків РЯ виявляють на III-IV стадії пухлинного процесу, що погіршує прогноз та результати лікування (Воробйова Л.І., 2003). Захворюваність на РЯ в Україні у 2004р. за даними Національного Канцер-Реєстру складала 15,2 на 100 тис. населення. Високими є показники смертності від РЯ, у тому числі протягом першого року після встановлення діагнозу (станом на 2004 рік – 35,6% хворих) (Бюлетень Нац. Канцер-Реєстру України, 2005). П'ятирічна виживаність хворих на РЯ становить 15-25% і протягом останніх 30 років майже не змінилась (Кулаков В.И., 1999). Щороку від РЯ помирає більше жінок, ніж від раку шийки матки та ендометрію разом узятих (Гилятудзинова З.Ш. та співавт., 2000).

Таким чином, актуальним є визначення додаткових параметрів, які б характеризували ріст та агресивність РЯ, сприяли індивідуалізації та підвищенню ефективності лікування хворих. Одним із таких напрямків є вивчення ангіогенезу РЯ і механізмів його регуляції, а також асоційованих з ангіогенезом діагностичних та прогностичних параметрів, терапевтичних мішеней (Brown M.R. et al., 2000; Bamberger E.S. et al., 2002; Paley P.J. et al., 2002).

За даними літератури ріст та метастазування злоякісних пухлин прямо залежать від їх кровопостачання (Paley P.J., 2002; Carmeliet P., 2003). Від активності ангіогенезу залежить ріст РЯ, розвиток асциту та метастазування РЯ (Bamberger E.S. et al., 2002). Однак, немає одностайної думки щодо прогностичної цінності ступеня мікроваскуляризації РЯ, адже одними авторами підтверджується його прогностичне значення щодо загальної (Wang Z. et al., 2000) та безрецидивної (Raspollini M.R. et al., 2004) виживаності хворих, а іншими - спростовується (Obermair A. et al., 1999; Nakayama K. et al., 2001).

До активаторів ангіогенезу злоякісних пухлин належать регуляторні молекули цитокіни, що синтезуються пухлинними клітинами, ендотеліоцитами, інфільтруючими пухлину макрофагами: фактор росту ендотеліоцитів судин (ФРЕС) (Ferrara N., 2000; Новак О.Є., 2002), основний фактор росту фібробластів (оФРФ) (Poole T.J. et al., 2001) тощо. Підвищена експресія ФРЕС у РЯ є несприятливою прогностичною ознакою (Kassim S.K. et al., 2004). Роль таких цитокінів як фактор некрозу пухлин- (ФНП-α) та трансформуючий фактор росту-β (TФР-) в регуляції ангіогенезу РЯ, дотепер залишається нез'ясованою. У системах in vitro та in vivo ФНП- та TФР- здатні як пригнічувати, так і стимулювати ангіогенез, що обумовлено активністю компонентів внутрішньоклітинних сигнальних шляхів ФНП- та TФР- (Souchelnytskyi S., 2002; Lamouille S. et al., 2002; Lдtti S. et al., 2003). Одним із сучасних підходів до визначення представників сигнальних шляхів цитокінів та їх функціональної активності є ідентифікація цитокін-регульованих білків за допомогою аналізу протеому клітин (Figeys D., 2003; Ping P., 2003; Blagoev B. et al., 2003).

При розвитку РЯ часто зустрічається дисфункція генів-супресорів пухлинного росту BRCA1, p53, р57 та кодованих ними білків (Schuijer M. et al., 2003). Дисфункції BRCA1 належить одне із провідних місць у розвитку як успадкованого, так і спорадичного РЯ (Zheng W. et al., 2000; Hilton J.L. et al., 2002). Встановлено, що білок BRCA1 взаємодіє із ФРЕС (Kawai H. et al., 2002), однак роль першого у регуляції ангіогенезу РЯ не вивчалась. Для РЯ характерними є мутаційні та немутаційні пошкодження гену р53 (Cadwell C. et al., 2001; Halperin R. et al., 2001), а з пошкодженням гену р57 пов'язаний розвиток раку грудної залози, сечового міхура, легень, нирки, яєчок (Lee M.H. et al., 2001), але зв'язок цих змін із особливостями ангіогенезу остаточно не визначений, на що вказує низка робіт (Lee J.S. et al., 2003; Lim J.J. et al., 2003).

Одним із напрямків досліджень в онкології протягом останніх років є розробка антиангіогенної терапії злоякісних пухлин специфічними та неспецифічними інгібіторами ангіогенезу (Folkman J., 1999; Mross K., 2000; Kerbel R. et al., 2002), цитостатиками (Hanahan D. et al., 2000, Kerbel R. et al., 2004). Антиангіогенна дія інтерферону-α2b (ІФН-2b) та цитостатиків (цис-платину, циклофосфаміду, паклітакселу) у низьких дозах і доцільність їх застосування у хворих на РЯ не з'ясовані.

Таким чином, незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених різним аспектам РЯ, ангіогенез РЯ, його цитокінна регуляція, прогностичне та клінічне значення для хворих залишаються остаточно невивченою актуальною проблемою онкології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт кафедри онкології та медичної радіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького за темою: „Індивідуалізація комплексного лікування раку грудної залози, жіночих статевих органів, травного тракту та гемобластозів на основі об'єктивних факторів прогнозу і перебігу захворювання" (№ Держреєстрації 0102U00722; роки виконання: 2002-2006).

Мета дослідження – визначити роль ріст-інгібуючих цитокінів і білків генів-супресорів пухлинного росту в регуляції ангіогенезу РЯ та оцінити прогностичне значення мікроваскуляризації РЯ для індивідуалізації лікування хворих.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання дослідження:

1. Дослідити мікроваскуляризацію РЯ, оцінити її клініко-прогностичне значення та зв'язок із 3- і 5-річною виживаністю.

2. Визначити концентрацію цитокінів ФНП- та ТФР- у супернатантах первинних клітинних культур РЯ і у плазмі крові пацієнток та їх зв'язок із особливостями мікроваскуляризації пухлин.

3. Дослідити особливості експресії тумор-супресорних білків BRCA1, р53 та р57 у клітинах РЯ з різним ступенем мікроваскуляризації.

4. Визначити функціональні білкові мішені ТФР- в ендотеліоцитах мікросудин та оцінити роль ідентифікованих білків у регуляції ангіогенезу.

5. З'ясувати вплив ріст-інгібуючих цитокінів (ФНП-, ТФР-β, ІФН-2b) та цитостатиків (цис-платину, циклофосфаміду і паклітакселу) на функціональну активність ендотеліоцитів мікросудин у системі in vitro. Обгрунтувати можливість використання ІФН-α2b у "метрономному режимі" для лікування хворих на РЯ.

Loading...

 
 

Цікаве