WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Інформаційна технологія для підтримки прийняття рішень в задачах гідрогеохімічного моніторингу (автореферат) - Реферат

Інформаційна технологія для підтримки прийняття рішень в задачах гідрогеохімічного моніторингу (автореферат) - Реферат

Високі показники функціонального стану організму спортсменів-футболістів першої групи (за даними морфологічних типів еритроцитів) можна пояснити стабільністю в них адаптаційно-пристосувальних механізмів, що підтримують на адекватному рівні гомеостаз. Разом з тим, у спортсменів другої й особливо третьої групи визначаються ознаки порушення адекватного функціонування реакцій обміну речовин у різних органах і тканинах у результаті зривів адаптаційно-пристосувальних механізмів організму в цілому, причиною яких є максимальні фізичні навантаження. Ці порушення супроводжувались збільшенням вмісту лактату в плазмі крові, зниженням вуглеводного резерву в еритроцитах (суттєво (P<0,05) знижувався вміст глюкози). Неадекватне функціонування метаболічних реакцій енергетичного обміну в спортсменів-футболістів у період максимальних фізичних навантажень супроводжується зміною рівня аденілових нуклеотидів: достовірним (P<0,05) зниженям АТФ на 9% у третій групі на тлі достовірного (P<0,05) збільшення аденозіндіфосфату (АДФ) у другій та третій групі на 20% та 22%, відповідно. Вивчаючи стан ПОЛ, нами встановлено, що в спортсменів-футболістів першої групи показники вмісту продуктів реакцій ПОЛ в еритроцитах і плазмі крові (ДК і МДА) до і після фізичного навантаження мають тенденцію до підвищення (P<0,05), що свідчить про відносну стабільність клітинних мембран. Нестабільність мембранних структур супроводжується підвищенням ДК на 22%, МДА на 30% у другій групі і, відповідно, підвищенням цих показників на 24% і 33% у третій групі в порівнянні з першою. Порушення мембранних структур при максимальних фізичних навантаженнях у спортсменів-футболістів третьої групи також відзначаються достовірним збільшенням у сироватці крові активності ММ-ізоформи КФК, ЛДГ, АЛТ і АСТ.

Підтвердженням метаболічних порушень у спортсменів-футболістів у період максимального навантаження є електрофізіологічні зміни за даними ритмографії і ЕКГ (порушення автоматизму і провідності) у цієї категорії осіб, що виявляються в 26,8%. У спортсменів третьої групи зустрічаються надшлуночкові (2,8%), шлуночкові (1,7%) екстрасистоли, суправентрикулярні тахікардії (2,2%), фібриляція передсердь (1,1%), блокада правої (6,7%) і лівої (3,3%) ніжок пучка Гіса. Питома вага названих електрофізіологічних змін у міокарді складає у 1-й групі 1,7%, у другій – 7,3%, у 3-й – 17,8%.

Приймаючи до уваги експериментальні дослідження, що підтверджені в спортсменів-футболістів на етапах максимальної фізичної діяльності, визнаючи роль макроергічних фосфатів в енергозабезпеченні організму, а також порушення синтезу їх при фізичних навантаженнях, нами було розпочато спробу корекції метаболічних розладів у спортсменів препаратами АТФ і ФК (препаратом "Неотон").

Дослідження проводилися в період закінчення першого і другого кола чемпіонату України. Зіставляючи тип морфологічних змін еритроцитів, фізичні і гемодинамічні параметри, спортсмени були розділені на 3 групи: перша – контрольна (20 чоловік) – еталонна, що включає спортсменів з морфологічними змінами еритроцитів не більш 2 типу, високими фізичними і гемодинамічними параметрами. Дві наступні групи (контрольна й основна), навпаки, включали спортсменів із глибокими морфологічними змінами еритроцитів (типів 3-5) і низькими фізичними і гемодинамічними параметрами. Друга – контрольна (20 чоловік) – порівняльна; третя (64 чоловіки) – основна, котра розділялася на дві підгрупи: першу – спортсмени, в яких метаболічну корекцію проводили парентеральним внутрішньом'язовим введенням 4 мл АТФ, і другу – спортсмени, у яких метаболічну корекцію проводили парентеральним внутрішньовенним введенням 3 г ФК (препарату "Неотон") протягом 7 діб.

Застосування екзогенно введеного АТФ у групі футболістів з вираженими суб'єктивними ознаками перевтоми практично не мало істотного ефекту на розвиток цих ознак. Не усувалися болі різної локалізації під час навантаження в тренувальному процесі, серцебиття, підвищена втома, порушення сну. Разом з тим, препарат суттєво (P>0,05) не впливав на основні метаболічні процеси, що розвиваються в органах і тканинах, згідно до біохімічних показників у порівнянні з другою контрольною групою. Після проведеного курсу терапії АТФ мала тенденцію до підвищення фізична працездатність спортсменів-футболістів за даними оPWC170 і вМСК, хоча дані показники також вірогідно не відрізнялися від таких у другій контрольній групі. Позитивні електрофізіологічні зрушення у бік зменшення порушень автоматизму і провідності, гемодинамічні - збільшення УО, СІ, ВЕ і зниження ЗПСО також виявлялися після проведеного курсу АТФ, хоча вони вірогідно (P>0,05) не відрізнялися від контрольної групи 2.

При призначенні екзогенного ФК спостерігалися вірогідно більш значимі ефекти. Клінічна ефективність ФК (препарату "Неотон") обумовлена, головним чином, його гальмуючим впливом на процес деструкції сарколеми ішемізованих кардіоміоцитів і запобіганням енергетичного дефіциту в міокарді. Однак, ФК нормалізує показники енергетичного обміну не тільки в міокарді, але практично генералізовано у всіх органах і тканинах.

Проведені нами дослідження показали, що включення "Неотона" з метою корекції метаболічних порушень у спортсменів-футболістів наприкінці змагальних періодів чемпіонату України при максимальних фізичних навантаженнях, сприятливо впливало на основні показники, що характеризують енергетичні процеси і функціональні розлади в життєво-важливих органах і системах; показники вірогідно (P<0,05) відрізнялись від таких у контрольній групі 2, максимально наближаючись до параметрів контрольної групи 1.

Після метаболічної корекції в спортсменів ФК (препаратом "Неотон") при фізичному навантаженні вірогідно (P<0,05), у порівнянні з контрольною групою 2 і першою підгрупою основної групи, знижувалася активність ферментів в еритроцитах крові, відповідно, АСТ на 36% і 31,1%, АЛТ на 32,3% і 31,7%, ЛДГ на 24,5% і 22,3% (рис. 1); змінювалися показники ПОЛ в еритроцитах і плазмі крові (рис. 2): знижувався рівень ДК, відповідно, на 24,6% і 17,3% в еритроцитах і на 22,4% і 18,6% у плазмі, а також МДА на 21,5% і 18,5% в еритроцитах, на 25% і 23,9% у плазмі крові. Крім того, курс проведеної терапії "Неотоном" призводив до достовірного підвищення вмісту аденілових нуклеотидів в еритроцитах, відповідно вмісту АТФ у порівнянні з контрольною групою 2 і першою підгрупою основної групи на 7,5% і 5,6% та зниження АДФ на 19% і 16,5% (рис. 3).

Рис. 1. Показники активності деяких ферментів в еритроцитах спортсменів-футболістів після застосування екзогенних макроергічних фосфатів

Рис. 2. Вміст окремих продуктів реакцій ПОЛ в крові спортсменів-футболістів при фізичному навантаженні після застосування екзогенних макроергічних фосфатів

Рис. 3. Показники вмісту макроергічних фосфатів в еритроцитах спортсменів-футболістів при фізичному навантаженні після застосування макроергічних фосфатів

Разом з поліпшенням метаболічних процесів в органах і тканинах спортсменів-футболістів при корекції препаратом "Неотон" вірогідно (P<0,05) поліпшувалися гемодинамічні показники, що супроводжувалось збільшенням показників УО, СІ, ПЛШ, ВЕ і зниженням ЗПСО. Вірогідно (P<0,05), у порівнянні з другою контрольною групою і першою підгрупою основної групи, поліпшувалися електрофізіологічні зміни в міокарді, що супроводжувалось зниженням частоти порушення функції автоматизму і провідності. Нарешті, проведена метаболічна корекція препаратом "Неотон" призводила до достовірного (P<0,05) підвищення фізичної працездатності спортсменів-футболістів у порівнянні з другою контрольною групою і першою основною, відповідно показника вPWC170 на 16,6% і 10,5%, показника вМСК на 12,5% і 6,2% (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка показників загальної фізичної працездатності (проба PWC170 і вМСК) у спортсменів-футболістів після застосування екзогенних макроергічних фосфатів

Loading...

 
 

Цікаве